Яблонський В.А. Практичне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології

Подождите немного. Документ загружается.

Тічка

(oestrus) виявляється в морфологічних змінах у геніталі-

ях — активна гіперемія, проліферація, набрякання слизових оболо-

нок, активна секреція залоз переддвер’я піхви та шийки матки, роз-

криття шийки матки й виділення тічкового слизу в піхву і назовні.

Загальне

збудження

самки (загальна реакція — геасtio) виявля-

ється в неспокійному стані, відмові від корму, іноді в агресивності,

зниженні молочної продуктивності та погіршенні якості молока.

Охота

(статева охота

—

libido sexualis) — позитивна сексуальна

реакція самки на самця, коли вона прагне наблизитися до нього,

стає в позу для статевого акту, часто виділяє сечу, допускає садку.

Овуляція

(ovulatio) — вихід яйцеклітини з дозрілого фолікула.

Всі ці ознаки є проявом, за А. П. Студенцовим,

стадії збудження

статевого циклу чи, за К. Братановим, —

фолікулінової стадії.

Наступна стадія (за А. П. Студенцовим —

гальмування

чи за

К. Братановим —

лютеїнова

) характеризується зниженням ознак

тічки, інволюцією (зворотним розвитком) морфологічних і фі-

зіологічних процесів, характерних для попередньої стадії. Самка

заспокоюється, у неї поліпшуються апетит і продуктивність, вона

негативно чи байдуже реагує на самця; у яєчнику, на місці фолі-

кула, що овулював, утворюється жовте тіло, яке виробляє гормон

прогестерон.

Стадія зрівноваження

характеризується зрівноваженим загаль-

ним станом самки, байдужим чи негативним ставленням до самця,

наявністю в яєчниках фолікулів та жовтих тіл. У матці однаковою

мірою виражені проліферативні та дегенеративні процеси. Шийка

матки закрита.

При визначенні описаних стадій статевого циклу враховують:

зміни загального стану тварини, причому вона може бути у збу-

дженому, спокійному чи зрівноваженому стані;

реакцію самки на самця, яка буває позитивною, негативною,

байдужою;

наявність тічкових змін у піхві та матці;

наявність дозрілих фолікулів, овуляції, жовтих тіл.

Регуляція статевої функції

в організмі самки досить складна.

Умовно в ній можна виділити такі ланки: 1) надходження в централь-

ну нервову систему потоку екзо- та ендогенних імпульсів, їх аналіз і

формування тут відповідної домінанти (статевої, материнської, лак-

таційної, родової); 2) при формуванні статевої домінанти відповідний

імпульс передається в проміжний мозок, до гіпоталамуса, який є своє-

рідним біологічним годинником статевої функції і виділяє, залежно

від характеру імпульсів, так звані гонадотропін-релізінг-фактори, що

надходять звідси в гіпофіз. Одні з цих факторів є ліберинами (стиму-

люючими), а другі — статинами (інгібіторами); 3) надходячи в гіпо-

фіз, фоліліберин стимулює виділення

фолікулостимулюючого гормо-

ну

(ФСГ), який, потрапляючи з течією крові в яєчник, стимулює до-

зрівання фолікула і секрецію естрогенних гормонів; 4) останні, розно-

сячись з течією крові по організму, викликають тічкові зміни в стате-

вих органах, статеве збудження самки і гальмують дальше виділення

гіпофізом ФСГ; 5) слідом за цим з гіпофіза виділяється

лютеїнізую-

чий гормон

(ЛГ), який зумовлює лопання дозрілого фолікула (ову-

ляцію) і утворення на його місці жовтого тіла, яке з часом починає

виділяти прогестерон, що гальмує охоту, посилює проліферативні

процеси у слизовій оболонці матки та секреторну функцію ендомет-

рію, а це сприяє живленню та приживленню ембріона; 6) у разі за-

пліднення та розвитку вагітності в самки виділюваний передньою

часткою гіпофіза

пролактин

(лютеотропний гормон) підтримує існу-

вання та секреторну активність жовтого тіла, забезпечує збереження

вагітності та підготовляє молочну залозу до лактації; 7) подразнення

органами плода рецепторів матки в кінці вагітності рефлекторно

стимулює виділення задньою часткою гіпофіза

окситоцину

, що ви-

кликає скорочення матки і настання родів. Важливу роль при цьому

відіграє гормональна активність плода.

Середня тривалість статевого циклу (тобто інтервал від овуляції

до овуляції у невагітних тварин) становить: у корів 18 – 22 доби (у

середньому 21), у кобил 20 – 21, у свині 20 – 21, у вівці 14 – 19 (час-

тіше 16 – 17) діб.

Діагностика тічки, статевого збудження та охоти у корів і телиць

Виявляють тічку та охоту у тварин, спостерігаючи за їх поведінкою

та оглядаючи статеві органи. Звичайно у них спочатку виникає тіч-

ка, потім збудження, охота й нарешті овуляція.

Зовнішньо тічка виявляється у набряканні та почервонінні стате-

вих губ. Волоски біля нижнього кута статевої щілини бувають воло-

гими. На нижній поверхні кореня хвоста, на сідничних горбах можна

побачити слиз, який виділився із статевої щілини. Частіше можна

помітити виділення слизу вранці, коли тварина лежить на підлозі

або на підстилці (під коренем хвоста видно невелику кількість слизу).

Тварин з ознаками тічки вилучають із стада, фіксують у станку,

обмивають їм теплою водою зовнішні статеві органи та корінь хвос-

та, витирають насухо і зволожують розчином фурациліну. Великим

і вказівним пальцями рук розкривають статеві губи й оглядають

клітор та передню частину переддвер’я піхви: під час тічки вони

набряклі, яскраво-червоні, вкриті прозорим слизом.

Беруть чисте сухе піхвове дзеркало, фламбують його над по-

лум’ям спиртового тампона, зволожують 1 %-м стерильним розчи-

ном натрію хлориду чи двовуглекислої соди і вводять у піхву твари-

ни. При цьому дзеркало має бути закритим, а ручки його повернені

убік. Вводити дзеркало слід обережно, не застосовуючи сили і спря-

мовуючи його дещо вгору. Дзеркало вводять до упору, повертають

його ручками донизу і, обережно натискуючи на ручки, розкри-

вають бранші. Підключивши живлення до освітлювача або корис-

туючись лобовим рефлектором чи відбитим від дзеркала світлом

вікна, освітлюють стінки піхви та шийку матки й оглядають їх.

Слизова оболонка піхви та піхвові ділянки шийки матки мають бу-

ти набряклими, почервонілими, канал шийки матки — розкритим з

витіканням слизу, спочатку тягучого й прозорого, а під кінець тічки

в’язкого й мутного.

Ці ознаки слід відрізняти від ознак тільності, тим більше, що у ва-

гітних тварин також іноді може виникати охота. На третьому місяці

тільності в піхві корів також буває слиз, але густий, мутний, клейкий.

З 4 – 5-го місяця тільності шийка матки може бути заліплена густим

слизом. Ще пізніше вона значно збільшується, куполоподібно висту-

пає у піхву, отвір її знаходиться на дні піхви, повернений догори. У

міжтічковий період слизова оболонка піхви буває сухою і блідою,

шийка матки закрита, канал її заповнений густим слизом.

Визначають кількість, колір і консистенцію тічкового слизу, роб-

лять з нього мазок. Для цього беруть дротяну петлю, фламбують її

над полум’ям спиртового тампона, опускають у дистильовану воду й

наносять краплю на предметне скло. Розкривши пальцями лівої

руки статеві губи, вводять петлю в переддвер’я піхви на глибину

2 – 3 см і роблять кілька колових рухів по слизовій оболонці. Вий-

мають петлю, опускають її у краплю води на предметному склі і роб-

лять мазок. Висушують його на повітрі, фіксують в банці з метило-

вим спиртом, споліскують водою і фарбують протягом 2 – 3 хв роз-

чином метиленбляу. Змивають фарбу водою, висушують мазок і роз-

глядають під мікроскопом.

У фазі тічки в мазку не повинно бути лейкоцитів (у ньому мо-

жуть міститися лише великі багатогранні епітеліальні клітини з

малим ядром).

Через 1 – 1,5 доби до ознак тічки додаються ознаки загального

збудження — корова стає рухливішою, неспокійною, реве, часто пере-

ступає з ноги на ногу, в неї погіршується апетит, знижується надій.

На прогулянці або на пасовищі вона стрибає на інших корів чи на

бугая-пробника і робить крупом рухи, що нагадують парувальні рухи

самця. Через деякий час у неї виникає обіймальний рефлекс на сам-

ку — вона дозволяє стрибати на неї іншим самкам, але ще не завжди

допускає садку бугая. Іноді статевого збудження у корів не буває.

Для виявлення статевого збудження придивляються уважно до

корів у загоні, виокремлюють серед них тварин з ознаками збу-

дження і стежать за їхньою поведінкою, виділивши їх із стада і до-

сліджуючи наявність інших ознак статевого циклу.

Характерною ознакою статевої охоти є позитивна реакція самки

на самця. Вона сама розшукує його, стає в позу для статевого акту і

допускає садку як самця, так і самок. Корова в охоті дозволяє стри-

бати на себе не тільки коровам не в охоті, а й вагітним, тому осіме-

няти слід ту корову, яка допускає робити садку на себе і в якої ви-

ражені ознаки тічки.

Одночасно з охотою у корови виявляються також інші ознаки за-

гального збудження й тічки — вона неспокійна, часто мукає, відста-

вляє корінь хвоста, втрачає апетит, у неї знижується надій. Охота у

корів триває 17 – 20 год. У деяких корів ознаки охоти виявляються

дуже слабко: у стаді вони приєднуються до інших корів в охоті, про-

те поводяться спокійно. Таких корів слід досліджувати за допомогою

піхвового дзеркала. Розпал охоти звичайно збігається з початком

помутніння тічкового слизу, коли він найменш в’язкий і найеластич-

ніший, що сприяє просуванню сперміїв по статевих шляхах. Це най-

кращий час для осіменіння.

Спостерігаючи за тваринами в охоті, варто переконатися у наяв-

ності в них ознак тічки, оскільки без цього (анестральний цикл) осі-

меніння буде безрезультатним.

Можна провести і ректальне дослідження (див. техніку ректаль-

ного дослідження). При цьому відшукують яєчники, визначають їх

положення, розмір, форму, поверхню, консистенцію, чутливість;

оцінюють стан фолікула та визначають орієнтовний час овуляції.

На початку охоти фолікул промацується у вигляді міхурця роз-

міром 0,5 – 0,75 см з пружною гладенькою поверхнею. Дозрілий фо-

лікул досягає розміру 1,5 – 2 см. Пальпуючи його, можна відчути

флуктуацію (коливання) рідини. При легкому натисканні фолікул

лопається. Звичайно овуляція настає через 10 – 15 год після закін-

чення охоти (тобто через 24 – 30 год від початку охоти). Після овуля-

ції фолікул зменшується в розмірі, стінки його спадаються і на його

місці утворюється заглиблення з рихлими краями.

Діагностика тічки, статевого збудження та охоти в овець. Стате-

ва циклічність в овець поновлюється через 1 – 2 міс після окоту,

проте вигодовування ягнят та кліматичні фактори гальмують її.

Тому вона поновлюється лише в другій половині літа. З ознак ста-

тевого збудження в овець добре виражена лише охота. Вівці нале-

жать до поліциклічних тварин із статевим сезоном, який триває

звичайно із серпня до березня (залежно від місцевості). Виявляють

охоту в овець за допомогою баранів-пробників.

У якості пробників відбирають молодих активних баранів з роз-

рахунку 1 – 2 пробники на 100 маток. Щоб запобігти можливості

коїтусу, баранам-пробникам підв’язують на живіт полотняний або

клейонковий фартух. Проте в таких баранів можуть гальмуватися

статеві рефлекси, тому доцільніше використовувати вазектомованих

баранів, «стерильний коїтус» з якими вкорочує охоту, посилює мото-

рику матки і стимулює овуляцію. Добрі наслідки дає використання

баранів-пробників із забарвлюючими мітчиками — спеціальними

ременями-нагрудниками з ємністю для барвника. Видавлюваний

під час садки барвник робить позначку на крижах вівці. Можна ви-

користовувати і баранів-пробників з оперативним відведенням убік

статевим членом, щоб запобігти коїтусу.

Для виявлення овець в охоті рано-вранці з отари відбирають

групу овець 150 – 200 голів і заганяють у загін площею 180 – 200 м

Пускають до них 2 – 3 пробники з підв’язаними фартухами і уважно

стежать за поведінкою овець. Вівці в охоті не тікають від пробника,

стоять спокійно при його наближенні, дають змогу зробити на себе

садку. Таких маток виловлюють і вміщують в окремий загін.

Виявляючи овець в охоті, звертають увагу на їх поведінку в при-

сутності пробника. Для детальнішого дослідження студентами

ознак статевого циклу доцільно розділитися на підгрупи по 3 – 5

чоловік, вибрати одну вівцю з ознаками охоти, зафіксувати її у ста-

нку, протерти статеві губи тампоном, просоченим спиртом, й до-

слідити стан статевих органів за допомогою піхвового дзеркала.

Ознаки тічки в овець такі самі, як і в корів, лише слабше виражені

(рис. 13).

Діагностика тічки, статевого збудження та охоти у свиней. Озна-

ки статевого циклу у свиноматки виявляються синхронно, однак

іноді влітку між тічкою, загальним збудженням та охотою можуть

спостерігатися паузи тривалістю від однієї доби до кількох діб. У

практичних умовах тічку у свиноматок визначають за станом їх ста-

Рис. 13. Виявлення овець в охоті за допомогою баранів-пробників

тевих губ (губи значно збільшуються, шкіра їх втрачає складчас-

тість, вони стають рожевими) та переддвер’я піхви, слизова оболон-

ка якого набуває рожевого або рожево-червоного забарвлення і

вкривається напіврідким чи рідким сірувато-білуватим слизом.

Статеве збудження свиноматки виявляється у зниженні апетиту,

сильному занепокоєнні, вона хрюкає, інколи пищить, обнюхує пере-

городки, стіни, намагається вискочити із станка, обнюхує інших

свиней і стрибає на них, однак не допускає садки.

З настанням статевої охоти свиноматка стоїть нерухомо, розста-

вивши широко кінцівки, піднявши хвоста, набувши пози для стате-

вого акту, і дозволяє кнуру зробити садку (рефлекс нерухомості).

Свиноматок в охоті виявляють за допомогою кнура-пробника.

Початком охоти вважають час появи у свиноматки рефлексу неру-

хомості. Цей рефлекс можна виявити також натисканням на бік

свиноматки, на її спину чи просто сідаючи на неї зверху.

Овуляція у свиноматок настає через 24 – 30 год від початку охоти

і триває близько 48 год.

Виявлених свиноматок з ознаками статевого збудження ізо-

люють в окремий станок або загін, впускають до них кнура-пробни-

ка і спостерігають за їх поведінкою. Можна також прогнати кнура

по проходу свинарника і, стежачи за поведінкою свиноматок, ви-

явити серед них тварин у стані статевого збудження (рис. 14).

Діагностика тічки, статевого збудження, охоти та овуляції у кобил

(рис. 15). Тічка у кобил має такі самі ознаки, як і в інших тварин,

тільки виражені вони значно слабше: у них спостерігається почерво-

ніння, припухання та набряк вульви, почервоніння і зволоження

слизової оболонки переддвер’я піхви, розслаблюється мускулатура

шийки матки і незадовго до овуляції та під час неї з шийки матки в

піхву та назовні виділяється рідкий прозорий слиз.

а б в г

Рис. 14. Виявлення свиноматок в стані охоти:

— оглядом;

— натисканням на бік;

— натисканням на спину;

— сіданням зверху

Статеве збудження виявляється в занепокоєнні та підвищенні ре-

активності кобили. Вона неспокійна, агресивна, різко реагує на оклик,

шум та інші подразнення, не підкоряється обслуговуючому персоналу.

У такої кобили розковують тазові кінцівки, виводять її надвір, утриму-

ючи за вуздечку, і стежать за її реакцією на жеребця-пробника, якого

підводять на двох довгих поводах спочатку до голови кобили і, якщо

вона реагує на це спокійно, до паху і далі до крупа; можна проводити

«пробу» через дерев’яний бар’єр, підводячи жеребця з одного боку, а

кобилу — з другого. Охота у кобил триває від 2 до 12 діб і харак-

теризується позитивною реакцією на самця — при його появі кобила

переступає з однієї кінцівки на іншу, вульва у неї ритмічно скорочу-

ється, із статевої щілини виділяється слиз; під час статевого акту коби-

ла стоїть спокійно. За 24 – 36 год до закінчення охоти настає овуляція.

Встановлюють ступінь охоти за такими ознаками:

охота першого ступеня (Ох1) —

кобила обережно підпускає до се-

бе жеребця-пробника, але при цьому непокоїться і не виявляє ін-

ших ознак охоти;

охота другого ступеня (Ох2) —

кобила спокійно допускає до себе

пробника, піднімає хвоста, мигає статевою щілиною;

охота третього ступеня (Ox3) —

при наближенні жеребця кобила

йде йому назустріч, піднімає хвіст, розставляє задні кінцівки, виді-

ляє сечу;

охота четвертого ступеня (Оx4) —

коли пробник обнюхує кобилу,

вона притуляється до нього, піднімає хвоста і стоїть спокійно при

спробах самця зробити садку (рефлекс нерухомості);

відбій

— при зустрічі з жеребцем кобила притискає вуха і б’є задні-

ми кінцівками.

Для уточнення стану дозрівання фолікула проводять ректальне

дослідження кобили, звертаючи при цьому увагу на форму, розмір

та щільність яєчника і констатуючи, залежно від цього, такі стадії

дозрівання фолікула (рис. 16):

— початкова стадія розвитку фолікула, набрякання, збіль-

шення та розм’якшення однієї частини яєчника (він набуває форми

неправильного бобу);

Рис. 15. Виявлення охоти в кобили за допомогою жеребця-пробника:

— при прямому контакті;

— проба «через бар’єр»

— дозріваючий фолікул круглий,

збільшений, флуктує при пальпації;

— яєчник грушоподібний; фолікул

кулястий з м’яко-пружною флуктуацією;

— передовуляційна фаза (фолікул

найбільш розвинений, його стінки силь-

но стоншені, розтягнуті, флуктуація на-

пружена);

Ов.

— овуляція (спало напруження

стінок фолікула, при обережній пальпа-

ції розмір фолікула зменшується, на міс-

ці його відчувається розм’якшення, пух-

кість, складчастість);

Ж.т.

— жовте тіло (на місці фолікула,

що овулював, утворилося жовте тіло у

формі здавленої з боків кулі діаметром

2 – 4 см м’якопружної консистенції. У

жеребних кобил жовте тіло збільшується

в діаметрі до 6 – 7 см).

У сук статеве збудження (реакція)

звичайно збігається в часі з тічкою і ви-

являється в занепокоєнні, іноді в злості,

грайливості, ослабленні і спотворенні

чуттів у мисливських і пошукових собак,

відмові від корму, збільшенні молочної

залози та виділенні секрету.

Тічка в сук починається раніше і за-

кінчується пізніше, ніж охота. Під час

тічки вони стрибають на інших собак,

допускають стрибки на себе, але до по-

чатку охоти ухиляються від коїтусу. Фа-

за тічки в них триває 8 – 14 днів. Із ста-

тевої щілини виділяється секрет із спе-

цифічним запахом, що вловлюється са-

мцем на великій відстані. На початку

тічки слиз буває кров’янистим, через кілька днів стає червонуватим,

під кінець тічки — прозорим. Іноді внаслідок сильної гіперемії та

набряку слизова оболонка пристінка піхви виступає із статевої щі-

лини у вигляді червоного обідка або з неї виступає кулясте випи-

нання сечового клапана.

Охота виникає на 8 – 13-й день (іноді на 3 – 6-й) день від початку

тічки і триває 1 – 5 днів. У добре вгодованих собак стадія збудження

й тічка можуть тривати три тижні, а то й місяць.

Рис. 16. Стадії дозрівання фолі-

кула у яєчнику кобили

Овуляція звичайно відбувається в кінці тічки і збігається з охо-

тою. Вона може розтягуватися на кілька днів у зв’язку з дозріван-

ням багатьох фолікулів, що часто супроводжується суперфекундацією

(множинним заплідненням).

У кішок статеве збудження й охота виявляються дуже яскраво,

іноді супроводжуються сильним збудженням, що викликає у власни-

ків підозру щодо захворювання на сказ. Тварина симулює шлунково-

кишкові кольки чи навіть наближення родів. Кішки дико нявчать.

1. Видові особливості статевого циклу у домашніх тварин

Тривалість

Вид

тварини

Час поновлення

статевої циклічнос-

ті після родів

статево-

го циклу

тічки охоти

Час

овуляції

Корова На 21 – 28-му

добу

18 – 22

доби

2 – 5

діб

3 – 36 год, почина-

ється дещо пізні-

ше за тічку, закін-

чується раніше

Через 10 – 15 год

після закінчен-

ня охоти

Вівця,

коза

На 15 – 30-ту

добу

14 – 19

діб

1 – 2

доби

Збігається із тіч-

кою

Під кінець пер-

шої доби охоти

Свиня На 2 – 5-ту добу

після відлучення

поросят; при доб-

рому стані та на-

лежній годівлі —

на 19 – 20-ту добу

після опоросу

19 – 21

доба

1 – 6

(2 – 3)

доби

У середньому

48 год

На 2-гу добу

охоти

Кобила На 7 – 12-ту добу 20 – 22

доби

4 – 20

діб

2 – 12 діб На 3-тю добу

охоти

Сука Навесні чи во-

сени наступного

сезону

3 – 5

міс

8 – 14

діб

На 9 – 13-ту добу від

початку тічки, іноді

на 1 – 3-тю добу

У кінці тічки

Кішка Те саме 3 – 6

міс

9 – 10

діб

— Те саме

Кролиця На 1 – 2-гу добу 8 – 9

діб

3 – 5

діб

— Через 10 – 24 год

після коїтусу

Через 60 днів після статевого циклу, який не супроводжувався

осіменінням, чи після статевого акту, що не завершився запліднен-

ням, у м’ясоїдних часто виникають симптоми несправжньої вагітно-

сті, «передвісники родів», збільшується молочна залоза, утворюється

молоко, настає молоковіддача. Самки готують гніздо для родів, до-

пускають до сосків приплід інших самок, ссуть самі себе, іноді у них

виникає сильне збудження. У матці собак і кішок скупчується вели-

ка кількість слизу, іноді шийка матки розкривається і слиз вихо-

дить назовні.

УЧНЕ ОСІМЕНІННЯ

СВІЙСЬКИХ ТВАРИН

Місце проведення заняття: лабораторія кафедри.

Мета заняття: оволодіти методикою підготовки і знезараження матеріалів, посу-

ду, розчинів та інструментів, які використовують при взятті, розрідженні та збері-

ганні сперми і штучному осіменінні свійських тварин.

Оснащення заняття: вода дистильована та водопровідна гаряча, спирт етиловий

96 %-й, сода двовуглекисла та кальцинована, натрію цитрат та хлорид, пергідроль,

марля, вата гігроскопічна, вазелін білий і жовтий, аптечні терези, наважки, штативи

для терезів, ложки рогові, банки з притертими покришками, тампонниці, мірні цилі-

ндри, мензурки, колби, лійки, скляні палички, піпетки різного об’єму, спиртометри,

ножиці, корнцанги, піхвові дзеркала, шпателі, спермоприймачі, шприци-катетери,

каструля емальована чи стерилізатор, спиртівка, електроплитка, дистилятор, прас-

ка, сушильна шафа чи автоклав, рушники.

Короткі методичні вказівки. Спочатку викладач пояснює студентам особливості

роботи станцій та пунктів штучного осіменіння, способи підготовки та знезаражу-

вання застосовуваних розчинів, інструментів і матеріалів, після чого студенти, розді-

лившись на невеликі підгрупи, виконують кожне завдання. Готуючи розчин, корис-

туються заздалегідь прокип’яченою дистильованою водою. Для цього набирають у

чисту хімічну колбу дистильовану воду, накривають її паперовим ковпаком, ставлять

на електричну чи газову плитку і кип’ятять протягом 15 – 20 хв.

Попередні зауваження. На станціях та пунктах штучного осіменіння використо-

вують ряд інструментів, посуд, матеріали та розчини, які мають бути чистими, сухи-

ми і стерильними. Застосовувані розчини мають відповідати вимогам технології

штучного осіменіння, бути ізотонічними. Це потрібно для запобігання загибелі спер-

міїв, забрудненню та інфікуванню сперми. Кожен студент повинен відпрацювати всі

прийоми підготовки розчинів, інструментів, приладів, способи їх знезараження.

2.1. Підготовка матеріалів та інструментів,

що використовуються при штучному

осіменінні свійських тварин

Приготування 0,9 %-го розчину натрію хлориду. У чисту хімічну

колбу наливають 100 мл дистильованої води, відважують і вносять в

колбу 0,9 г хімічно чистого натрію хлориду або беруть одну таблетку

його масою 0,9 г і розмішують стерильною скляною паличкою до по-

вного розчинення. Доводять розчин до кипіння, після охолодження

розливають в стерильні баночки

№ 1, № 3, № 4 і закривають при-

тертими покришками.

Розчин готують щодня і використовують для промивання посуду

та інструментів після стерилізації їх кип’ятінням, видалення залиш-

ків спирту з шприців-катетерів та спермоприймачів, зволоження

піхвових дзеркал перед введенням у піхву.

Приготування 2,9 %-го розчину натрію цитрату. У чисту стериль-

ну колбу наливають 100 мл прокип’яченої і охолодженої до 80 °С ди-