69
- співробітники організації, своєю працею безпосередньо
забезпечують діяльність організації, створення й реалізацію продукту й
просування ресурсів ззовні, що одержують від організації за свою працю
компенсацію й вирішують за рахунок цієї компенсації свої життєві проблеми;
- покупці продукту організації, що віддають їй свої ресурси
(найчастіше гроші) в обмін на продукт, запропонований їм організацією, і
задовольняючі за допомогою цього продукту свої потреби;
- ділові партнери організації, що перебувають із нею у формальних
й неформальних ділових стосунках, що роблять організації комерційні й
некомерційні послуги й аналогічні послуги, які одержують, з боку організації;
- місцеве співтовариство, що перебуває з організацією у взаємодії,
що має багатогранний зміст, який пов'язаний в першу чергу з формуванням
соціального й екологічного середовища перебування організації;
- суспільство в цілому, у першу чергу в особі державних інститутів,
взаємодіюче з організацією в політичній, правовій, економічній і іншій сферах
макрооточення, що одержує від організації частину створюваного нею
багатства для забезпечення суспільного благополуччя й розвитку, плодами
якого поряд з іншими членами суспільства також користується й організація.
Місія організації більшою або меншою мірою повинна відбивати
інтереси всіх шістьох вищезгаданих суб'єктів. Ступінь прояву в місії
інтересів кожного з цих шести суб'єктів принципово залежить від того, які
розміри має організація, у якому вона перебуває бізнесі, де він розташований
і т.п. Найбільш стійкий, сильний і специфічний вплив на місію організації
незалежно від того, що організація собою являє, мають інтереси власників,
співробітників і покупців. Тому місія організації повинна бути
сформульована таким чином, щоб у ній обов'язково знаходило прояв
сполучення інтересів цих трьох груп людей.
Як вважає Ф. Котлер, місія повинна вироблятися з урахуванням
наступних п'яти факторів: