Власова Н.О., Круглова О.А., Безгінова Л. І. Фінанси підприємств: Навчальний посібник

Подождите немного. Документ загружается.

231

Таблиця 10.2

МОДЕЛІ ІНТЕГРАЛЬНОЇ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

Вид моделі Умовні позначення

Характеристика

фінансового стану

Двофакторна модель (за Федотовою М. А.)

Z = – 0,3877 –

– 1,0736 ×

× К1+ 0,0579 × К2

К1 — відношення поточних активів до

поточних зобов’язань;

К2 — відношення зал

чених коштів

до активів

Z < 0 — стійкий фінан-

совий стан;

Z > 0 — нестійкий фі-

нансовий стан

Модель Альтмана

Z = 0,7І7 × К1 +

+ 0,847 × К2 +

+ 3,107 ×

× КЗ + 0,42 ×

× К4 +

+ 0,995 × К5

К1 — відношення оборотного капіталу

до суми активів;

К2 — відношення не

озподіленого

прибутку до суми активів;

К3 — відношення с

ми п

иб

тк

до

оподатк

вання і сплати п

оцентів до

суми активів;

К4 — відношення

инкової ва

тості

капіталу до заборгованості;

К5 — відношення виручки від реалі-

зації до суми активів

Z > 1,23 — стійкий фі-

нансовий стан;

< 1,23 — нестійкий

фінансовий стан

Модель Таффлера

= 0,53 × К1 +

+ 0,13 ×

× К2 + 0,18 ×

× К3 +

+ 0,16 × К4

К1 — відношення прибутку від реалі-

зації до короткострокових зобов’я-

зань;

К2 — відношення обо

отних активів

до сукупних зобов’язань;

К3 — відношення ко

откост

окових

зобов’язань до суми активів;

К4 — відношення виручки від реалі-

зації до суми активів

Z > 0,3 — стійкий фі-

нансовий стан;

0,3 < Z < 0,2 — зона ри-

зику;

Z < 0,2 — нестійкий фі-

нансовий стан

Модель Спрингейта

= 1,03 × К1 +

+ 3,07 ×

× К2 + 0,66 ×

× К3 +

+ 0,4 × К4

К1 — відношення оборотних активів і

короткострокових зобов’язань до суми

активів;

К2 — відношення с

ми п

иб

тк

до

оподатк

вання і сплати п

оцентів до

суми активів;

К3 — відношення прибутку до опода-

ткування до короткострокових зо-

бов’язань;

К4 — відношення виручки від реалі-

зації до суми активів

Z > 0,862 — стійкий фі-

нансовий стан;

< 0,862 — нестійкий

фінансовий стан

Модель Ліса

= 0,063 × К1 +

+ 0,092 ×

× К2 + 0,057 ×

× К3 + 0,001 × К4

К1 — відношення оборотного капіталу

до суми активів;

К2 — відношення прибутку від реалі-

зації до суми активів;

К3 — відношення не

озподіленого

прибутку до суми активів;

К4 — відношення власного капітал

до позиченого

Z > 0,037 — стійкий фі-

нансовий стан;

< 0,037 — нестійкий

фінансовий стан

232

Закінчення табл. 10.2

Вид моделі Умовні позначення

Характеристика

фінансового стану

Модель Чессера

Z = – 2,0434 –

– 5,24 ×

× К1 + 0,0053 ×

× К2 – 6,650 ×

× К3 + 4,4009 ×

× К4 – 0,0791 ×

× К5 – 0,102 × К6

К1 — відношення готівки і ліквідних

цінних паперів до суми активів;

К2 — відношення виручки від реалі-

зації до готівки і ліквідних цінних па-

перів;

К3 — відношення с

ми п

иб

тк

до

оподатк

вання і сплати п

оцентів до

суми активів;

К4 — відношення забо

гованості до

суми активів;

К5 — відношення основного капітал

до чистих активів;

К6 — відношення оборотного капіталу

до виручки від реалізації

Z < 0,50 — стійкий фі-

нансовий стан;

> 0,50 — нестійкий

фінансовий стан

З урахуванням результатів аналізу фінансового стану з позицій визна-

чення загрози кризового розвитку підприємства ідентифікуються ма-

сштаби кризового фінансового стану із визначенням можливих на-

прямків відтворення його фінансової рівноваги.

Назва С

ть Подолання

можлива ймовірність

банк

ру

тства

нормалізація поточної фі-

нансової діяльності

висока

ймовірність

банкрутства

повне використання вн

трішніх механізмів фі-

нансової стабілізації

дуже

висока ймовірність

банкрутства

пошук ефективних форм

санації підприємства або

його ліквідації

егка

криза

либока

криза

Ката-

строфа

Характеристика кризового стан

підприємства

Ефективність діяльності підприємства залежить від поєднання

зовнішніх і внутрішніх факторів його розвитку.

233

Ринкові

акто

Соціально-

економічні

фактори

розвитку

країни

Інші

акто

зниження ємності внутрішнього ринк

суттєве зниження попит

зростання пропозиції на товари-аналоги

зменшення активності фондового ринк

посилення монополізм

зниження обсягу національного доход

нестабільність валютного ринк

іст інфляції

нестабільність податкової системи

уповільнення платіжного обіг

несприятлива фінансово-кредитна політика

нестабільність контролюючого і регулюючого законо-

авства

погіршення інвестиційного клімат

зменшення рівня реальних доходів населення

зростання безробіття, послаблення контролю за пла

о-

спроможністю підприємств й недостатні зусилля щодо

проведення реорганізаційних процедур з метою фінан-

сового й економічного оздоровлення підприємства

стихійні лиха

погіршення криміногенної ситуації

політична нестабільність

негативні демографічні тенденції

Фактори, що об

мовлюють кризовий розвиток підприємств

Зовнішні фактори, що обумовлюють кризовий розвиток

234

Фактори,

пов’язані з

операцій-

ною дія-

льністю

підприєм-

ства

неефективний маркетинг

неефективна структура поточних витрат

Внутрішні фактори, що обумовлюють кризовий розвиток

низький

івень використання основних фондів

низький

івень відтворення основних фондів, обо-

отних активів

руд

ових

ес

ур

сів

високий

івень страхових і сезонних запасів

недостатньо диверсифікований асортимент продукції

низька ефективність використання виробничих

е-

ур

сів

неефективне управління виробництвом

неефективний фондовий портфель

висока тривалість будівельно-монтажних

обіт

суттєва перевитрата інвестиційних

есурсів

недосягнення запланованих обсягів прибутку за

е-

алізованими п

оектами

неефективне управління інвестиціями

неефективна фінансова стратегія

неефективна структура активів з позиції ліквідності

та платосп

оможності

неефективна структура капіталу з позиції фінансо-

вої стійкості

іст дебіторської заборгованості

висока вартість капіталу, що використовується

перевищення допустимих

івнів фінансових

изиків

неефективне управління фінансами на підприємстві

Фактори,

пов’язані з

інвести-

ційною ді-

яльністю

підприєм-

ства

Фактори,

пов’язані з

фінансо-

вою дія-

льністю

підприєм-

ства

235

10.3. МЕХАНІЗМ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

ПРИ ЗАГРОЗІ БАНКРУТСТВА

. САНАЦІЯ, ЇЇ ВИДИ, МЕХАНІЗМ

ПРОВЕДЕННЯ

. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛІКВІДАЦІЙНИХ

ПРОЦЕДУР ПРИ БАНКРУТСТВІ

Фінансова стабілізація в умовах кризової ситуації відбувається

з використанням механізмів фінансової стабілізації (рис. 10.3).

Стратегічний механізм

— система заходів, яка заснована на використанні

моделей фінансової підтримки прискореного економічного росту підпри-

ємства і визначає необхідність перегляду окремих напрямків фінансово

ст

атегії підп

иємства.

У разі, коли підприємство не змогло досягти відповідних цілей за ра-

хунок використання внутрішніх механізмів фінансової стабілізації або

якщо за результатами діагностики був зроблений висновок про необ-

хідність залучення зовнішньої допомоги для виходу з кризового стан

застосовується санація.

Тактичний механізм

— система заходів, що передбачає використання мо-

делей фінансової рівноваги в довгостроковому періоді, яке забезпечується

за умови, що обсяг позитивного грошового потоку за всіма видами госпо-

дарської діяльності у відповідному періоді дорівнює обсягу негативного

грошового потоку, що планується.

Оперативний механізм

— система заходів, що спрямована, з одного боку,

на зменшення поточних зовнішніх і внутрішніх фінансових зобов’язань, і, з

іншого бок

, на збільшення ліквідних

(

ошових

)

активів.

Санація

— економічна категорія, яка виражає комплекс послідовних, вза-

ємопов’язаних заходів фінансово-економічного, організаційно-правового,

виробничо-технічного, соціального характеру, які спрямовані на подолання

фінансової кризи на підприємстві і відновлення (чи досягнення) його при-

бутковості і конкурентоспроможності в довгостроковому періоді.

Мета

фінансової

санації

покриття поточних збитків і ліквідація причин їх вини-

кнення, відновлення (або збереження) ліквідності і пла-

тоспроможності підприємств, скорочення всіх видів за-

боргованості, поліпшення структури оборотного капі-

талу, формування фондів фінансових ресурсів з метою

проведення заходів виробничо-технічного й організа-

ційного характеру.

236

р/

→ max

1. Усунення неплатоспроможності 2. Відновлення фінансової стійкості

3. Зміна фінансової стратегії з метою

прискорення економічного зростання

використання оперативного меха-

нізму фінансової стабільності

використання тактичного механізм

фінансової стабільності

використання стратегічного механізм

Зменшення по-

точних зовніш-

ніх і внутрі-

шніх фінансо-

вих зобов’язань

Підвищення

грошових ак-

тивів

Поточна не-

платоспро-

можність

усунена

Кап > 1

Так

Ні

Підвищення

позитивного

грошового по-

току

Зниження не-

гативного

грошового по-

току

Вихід на ці-

льові пока-

зники фі-

нансової

структури

капіталу,

які забезпе-

чують висо-

ку фінансо-

ву стійкість

ПГП = НГП

Так

Ні

Збільшення рівня

ре

н-

табельності реалізації

Збільшення частки

и-

стого прибутку, яки

спрямовується на ви-

робничих розвиток

Забезпечен-

ня відповід-

ного зрос-

тання

ринкової

вартості

підприємс

Так

Ні

Прискорення оборо-

тності активів

Використання ефек-

ту фінансового леве-

ріджу

Рис. 10.3. Основні механізми фінансової стабілізації

де Кап — коефіцієнт абсолютної платоспроможності;

ПГП — позитивний грошовий потік;

НГП — негативний грошовий потік;

∆Ор/Ор — темп стійкого економічного росту підприємства, що задається в плановому періоді.

236

237

Випадки здійснення санації

Рішення про санацію

приймає арбітражний

суд за заявами креди-

торів, які прагнуть ви-

конання боржником

вимог перед ними

Підприємство самостій-

но звертається до арбіт-

ажного суду з заявою

про своє банкрутство і

пропонує умови санації

Санація здійснюється в процесі справи про банк-

утство за умови погодження зборів кредиторів зі

строками виконання їх вимог і на переведення їх

грошей

Підприємство для ви-

ходу з кризи звертаєть-

ся до зовнішньої допо-

моги за власною

ініціативою до від-

криття кредиторам

справи про банкрутство

Залежно від глибини кризового стану підприємства і умов на-

дання йому зовнішньої допомоги, виділяють різноманітні види та

форми санації (табл. 10.3).

фект синергізм

(який пов’язаний з новими можливостями внутрі-

шньої кооперації, диверсифікації продукції, ринків збуту тощо) ви-

ступає спонукальним мотивом

злиття з боржником.

Причини синергізм

Диференційована

ефективність

Зростаюча

ринкова міць

проявляється

у підвищенні

продуктивно

сті активів

проявляється

внаслідок

отримання

конкурентних

переваг на

товарному й

фінансовому

ринках

Операційна

економія

виникає

внаслідок

віддачі від

масштабу

управління,

маркетингу,

виробництва

або розподілу

ресурсів

Фінансова

економія

проявляється

у зниженні

трансакційних

витрат і більш

якісної

підготовки

фінансових

угод

238

Погашення боргу підприємст-

ва за рахунок коштів бюджету

застосовується для санації лише державних підприємств; передбачає ви-

конання таких умов: забезпечення подальшого розвитку пріоритетних га-

лузей економіки, галузева чи міжгалузева переорієнтація діяльності під-

приємства; здійснення антимонопольних заходів і т. п.

Погашення бо

за

ах

нок

цільового державного кредиту

застосовується органами виконавчої влади виходячи з принципу фінансо-

вої підт

имки пе

ед

сім життєздатних ви

обничих ст

ру

кт

ур

, які здатні її

використати з максимальною віддачею та забезпечити збільшення вироб-

ництва

Погашення бо

за

ах

нок

цільового банківського креди-

ту

здійснюється, як правило, за максимальною ставкою відсотка (через висо-

кий рівень ризику) комерційним банком, що обслуговує підприємство, пі-

сля детального аудиту

Пе

еведення бо

на інш

юридичну особу

здійснює підп

иємством за його бажанням б

ати

часть

санації та за

згодою кредитора

Випуск боргових цінних папе-

ів

(

облігацій

)

під га

антію

санатора

здійснюється, як правило, комерційним банком, який обслуговує підпри-

ємство, якщо надання банківського кредиту неможливе

списання заборгованості кредитором (відмова від своїх вимог), що прирівнюється до безповоротної фінан-

сової допомоги боржнику

Реорганізація боргу

(санація без зміни статусу

юридичної особи) —

використовується

для допомоги підп

иємств

в усуненні його

неплатоспроможності,

якщо кризовий

стан підприємства розгля-

дається

як тимчасове явище

фінансова участь персоналу в санації підприємств у вигляді відстрочки або відмови від винагороди за виро-

бничі результати, надання працівниками позик, купівлі працівниками акцій даного підприємства

Злиття

здійснюється через об’єднання підприємства-боржника з іншим фінансо-

во-стійким підприємством

Поглинання (горизонтальне, ве-

ртикальне, конгломераційне)

здійснюється шляхом придбання підприємства-боржника підприємством-

санатором

Поділ

використовується для підприємств, які здійснюють багатогалузеву госпо-

дарчу діяльність

Перетворення у відкрите акці-

онерне товариство

здійснюється з ініціативи г

ру

пи засновників, дозволяє с

ттєво

озши

ити

інансові можливості підп

иємства, забезпечити шляхи виход

з к

изи,

надати новий імпульс економічному розвитку

Передача в оренду

умовою цієї форми є прийняття на колектив орендарів боргів підприємст-

ва, що санується

Реорганізація

підприємства

(санація із зміною статусу

юридичної особи) —

використовується, якщо

кризовий стан підприємства

є більш глибоким

і потребує здійснення низки

організаційних процедур,

пов’язаних зі зміною його

форми власності,

організаційно-правової

форми

Приватизація

за цією формою сануються державні підприємства за умовами, визначе-

ними законодавством

Рис. 10.4. Основні види та форми санації залежно від глибини кризового

стану підприємства й умов надання йому зовнішньої допомоги

238

239

фект поглинання для санатора також пов’язаний із синергізмом і є

формою інвестицій у вигляді придбання цілісного майнового компле-

ксу або основної частини його активів. Підприємство-боржник при

цьому втрачає самостійний статус, але може мати статус юридично

особи у вигляді дочірнього підприємства.

Шляхи поглинання:

Типи поглинання:

1. Придбання контрольного

пакета акцій

поглинання підприємств, які працюють у тій

же галузі, що й підприємство-санатор

2. Придбання активів підпри-

ємства, що поглинається

передбачає участь підприємств, які працюють

в різних галузях господарства й бізнесу

коли діяльність підприємства-санатора й під-

приємства, що санується, не пов’язані між со-

бою

оризонтальне

ертикальне

онгломераційне

фект від поділ

полягає у зменшенні суми постійних витрат (за ра-

хунок скорочення управлінського апарату, невиробничих і допоміж-

них підрозділів) і зростанні ефекту операційного леверіджу нових

підприємств, які отримують статус юридичних осіб.

Під час розробки етапів санаційної концепції підприємства за-

стосовується «класична модель санації».

240

6. Координація і контроль за якістю реалізації запланованих завдань

1. Виявлення і аналіз причин і факторів фінансової кризи

2. Здійснення в межах санаційного аудиту поглибленого

вивчення фінансового стану на основі розрахунку ряду коефіцієнтів

(платоспроможності, ліквідності, прибутковості)

3. Висновок щодо доцільності санації підприємства

та розробка оптимальної санаційної стратегії

Стратегія санаці

— узагальнена модель дій, необхідних для досягнен-

ня поставлених цілей шляхом оптимізації, координації і розподілу ре-

сурсів підприємства з метою досягнення довгострокових конкурентних

переваг для забезпечення високого рівня дохідності підприємства

4. Розробка програми санації відповідно до розробленої стратегії

рограма санаці

виражає систему прогнозованих взаємопов’язаних за-

ходів, спрямованих на виведення підприємства з кризового стану, що

формується на основі комплексного вивчення причин фінансової кризи,

аналізу внутрішніх фінансових джерел із урахуванням стратегічних ці-

лей санації

5. Розробка на основі програми санації проекту санації

роект санаці

містить: техніко-економічне обґрунтування санації; роз-

ахунок обсягів фінансових ресурсів, необхідних для досягнення стра-

тегічних цілей; конкретні графіки та методи мобілізації фінансового ка-

піталу; строки освоєння інвестицій та їх окупності; оцінку ефективності

санаційних заходів; прогнозні результати реалізації проекту

Рис. 10.5. Етапи розробки санаційної концепції підприємства

Низка ліквідаційних процедур під час банкрутства підприємства,

пов’язана безпосередньо з функціями фінансового управління.

Відповідно до діючого законодавства управління майном підпри-

ємства-банкрута (у тому числі й фінансове) покладене на ліквіда-

ційну комісію.