Вишня В.Б., Ілюхін С.М., Кравець В.П., Шумейко О.О. Основи інформатики та обчислювальної техніки (навчально-методичний посібник для курсантів, студентів та слухачів)

Подождите немного. Документ загружается.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

МВС УКРАЇНИ

Вишня В.Б., Ілюхін С.М., Кравець В.П., Шумейко О.О.

Курс “Основи інформатики та обчислювальної техніки”

на прикладах.

(навчально-методичний посібник для курсантів, студентів та слухачів

відділення заочного навчання і курсів підвищення кваліфікації)

Дніпропетровськ-2005

УДК 681.3:33

Вишня В.Б., Ілюхін С.М., Кравець В.П., Шумейко О.О.

Курс “Основи інформатики та обчислювальної техніки” на прикладах. (навчально-

методичний посібник для курсантів, студентів та слухачів відділення заочного навчання і

курсів підвищення кваліфікації), 2005.

Рецензенти:

Професор, зав. каф. “Електроніки та обчислювальної техніки” Національної Гірничої

Академії України, д.т.н. Кузнєцов Г.В.

Професор, зав. каф. “Аналізу та статистики” Митної Академії України, д.ф.-м.н. Вакарчук

С.Б.

Начальник кафедри “Основи управління та інформаційно-технічного забезпечення ОВС”

Одеського інституту внутрішніх справ МВС України, к.т.н. Пядишев В.Г.

Навчально-методичний посібник призначений для вивчення курсу «Основи

інформатики та обчислювальної техніки». Посібник складається з п’яти розділів, в яких

докладно розглянуті основні теми названого курсу. Наведено багато прикладів і вправ для

самостійної роботи, що буде корисним для вивчення викладеного матеріалу.

Розраховано на курсантів, студентів та слухачів відділення заочного навчання і

курсів підвищення кваліфікації.

Бібліогр. 10 назв.

Друкується за рекомендаціэю Вченої Ради Дніпропетровського юридичного

інституту МВС України.

Вступ

Розділ І. Основні поняття інформатики та апаратний склад ПЕОМ.

1.1. Поняття інформатики.

1.2. Одиниці вимірювання кількості інформації.

1.3. Основні апаратні пристрої, які складають ПК.

1.3.1. Монітори

1.3.2. Клавіатура

1.3.3. Накопичувачі на гнучких магнітних дисках (НГМД)

1.3.4. Накопичувачі на жорсткому диску

1.4. Зовнішні пристрої, що підключають до комп’ютеру

1.5. Основні характеристики персональних комп’ютерів.

1.6. Поняття

файлу, каталогу (папки).

Розділ ІІ. Операційна система та прикладні програми.

2.1. Призначення операційної системи

2.2. Операційна система Windows. Загальні відомості

2.3. Основні поняття об’єктів в Windows.

2.4. Додатки та утиліти.

2.5. Робочий стіл Windows

2.6. Управління роботою за допомогою маніпулятора “Миша”

2.7. Структура типового вікна

2.8. Діалогові вікна. Елементи діалогового вікна.

2.9. Вікно “Свойства”

2.10. Головне меню

2.10.1. Призначення команд головного меню.

2.10.2. Робота з довідковою інформацією

2.10.2.1. Робота в режимі списку усіх розділів довідкової

системи.

2.10.2.2. Робота з предметним покажчиком.

2.10.2.3. Робота в режимі пошуку за словами.

2.11. Робота з об’єктами. Створення об’єктів

2.12. Робота з “Корзиной”

2.13. Програма “Проводник”

2.13.1. Створення папки.

2.13.2. Копіювання і перейменування об’єктів

2.13.3. Пошук файлів та папок.

2.14. Настроювання середовища Windows

Розділ ІІІ. Файловий менеджер типу Norton Commander - FAR

3.1. Загальна характеристика менеджеру.

3.2. Можливості програми FAR Manager.

3.3. Запуск FAR Manager.

3.4. Панелі програми FAR Manager .

3.5. Вікно FAR Manager та відображення в ньому файлів і папок.

3.6. Робота в командному рядку.

3.7. Інформаційний рядок.

3.8. Операції з групами файлів.

3.9. Сортування файлів у вікні.

3.10. Меню користувача

Розділ ІV. Текстовий процесор Microsoft WORD для Windows

4.1. Функції та класифікація систем підготовки текстів.

4.2. Загальні поняття про редагування текстів

4.3. Форматування та друкування тексту

4.4. Вікна

і макропослідовності

4.5. Текстовий редактор Word для Windows. Загальні відомості про

текстовий редактор Word.

4.6. Вікно редактора Word

4.7. Вікна документів

4.8. Створення документів

4.9. Введення і редагування тексту

4.10. Збереження документів.

4.11. Завантаження документа.

4.12. Пошук і заміна.

4.13. Перевірка орфографії.

4.14. Форматування тексту

4.14.1. Форматування символів.

4.14.2. Форматування абзаців.

4.14.2.1. Установка відступу.

4.14.2.2. Установка інтервалу.

4.14.2.3. Обрамлення і заливання.

4.14.3. Форматування

сторінок.

4.15. Стиль форматування.

4.16. Перегляд документів перед друкуванням на принтері

4.17. Нумерація сторінок.

4.18. Колонтитули.

4.19. Додавання нового розділу

4.20. Друкування документів.

4.21. Вставка об’єктів за допомогою Автотекста.

4.22. Використання автозаміни.

4.23. Списки.

4.23.1. Створення багаторівневих списків.

4.24. Колонки.

4.24.1. Створення колонок однакової ширини

4.24.2. Створення колонок різної ширини.

4.24.3. Зміна ширини колонок і інтервалу

між ними за допомогою

горизонтальної лінійки.

4.25. Робота із таблицями. Створення та редагування таблиць.

4.25.1. Введення даних і переміщення по таблиці.

4.25.2. Форматування змісту комірки.

4.25.3. Зміна ширини стовпців.

4.25.4. Зміна висоти рядків.

4.25.5. Вставка і віддалення комірок, рядків і стовпців.

4.25.6. Сортування таблиць.

4.26. Графічне представлення даних. Діаграми.

4.27. Використання ПроЛінг Офіс для WINDOWS.

Розділ V. Табличний процесор Microsoft Excel для Windows.

5.1. Обробка даних засобами електронних таблиць.

5.2. Основні поняття електронних таблиць

5.2.1. Робоча книга і робочий аркуш. Рядки і стовпці

5.2.2. Осередки і їхня адресація

5.2.3. Діапазон осередків

5.3. Введення, редагування і форматування даних

5.4. Введення тексту і чисел

5.5. Форматування вмісту осередків

5.6. Обчислення в електронних таблицях. Формули

5.7. Посилання

на осередки

5.8. Посилання абсолютні і відносні

5.9. Копіювання вмісту осередків.

5.9.1. Метод перетаскування.

5.9.2. Копіювання і переміщення даних через буфер обміну

5.10. Автоматизація введення

5.10.1. Автозавершення

5.10.2. Автозаповнення числами

5.10.3. Автозаповнення формулами

5.11. Використання стандартних функцій

5.12. Підсумкові обчислення

5.12.1. Підсумок

5.12.2. Інші функції підсумкових обчислень

5.14. Побудова діаграм і графіків

5.15. Використання електронних таблиць як баз

даних

5.16. Побудова зведеної таблиці

5.17. Побудова зведених діаграм

5.18. Невірні формули.

Література

Вступ.

Історія цивілізації являє собою безупинний процес розвитку відносин,

пов’язаних із створенням, розподілом і споживанням ресурсів. Обмін і

споживання ресурсів є однією з основ суспільного розвитку, так само, як в

основі руху матерії лежить енергетичний обмін, а в основі розвитку живої

природи – процеси обміну речовин. Характер ресурсів, що характеризують

процеси

розвитку суспільства, протягом століть постійно мінявся. У наш час

в число промислових і енергетичних ресурсів, що визначають розвиток

суспільства, стрімко увірвалася нова складова – інформаційні ресурси.

Зміни в суспільстві, викликані появою нового домінуючого ресурсу,

викликають зміни в правових системах, тому що однією з найважливіших

функцій права є законодавче оформлення відносин у

суспільстві з метою

їхнього регулювання.

На сучасному етапі інформатика виходить за рамки вузької технічної

дисципліни і стає наукою в ряді природних і суспільних наук. Предмет

інформатики складають інформаційні процеси, що протікають у природі і

суспільстві. Методи інформатики на даному етапі засновані на взаємодії

програмних і апаратних засобів обчислювальної техніки з людиною

суспільством. Ціль її в науковому обґрунтуванні ефективних прийомів

створення, розподілу і споживання інформаційних ресурсів.

Одним із компонентів культури сьогодні є інформаційна культура,

покликана допомагати людині розібратися у різних інформаційних

технологіях і працювати з ними. Провідником цієї культури стала наука про

інформаційні структури і загальні властивості інформації - інформатика, курс

якої

вивчається зараз у вищих навчальних закладах МВС України.

В наш час починається якісно новий етап розвитку технологічної

цивілізації, який визначають інколи як "вік інформації". Усвідомлення цього

історичного факту стає в останні роки характерним уже не тільки для

"вчених від ЕОМ" і керівників швидко зростаючої промисловості обробки

даних, але і для значної частини визначних політичних діячів та керівників

вищої ланки державного апарату найбільших промислово розвинутих країн,

які визначають оптимальну стратегічну лінію розвитку національних

інформаційних ресурсів.

В епіцентрі найбільш радикальних змін в області інформаційної

технології знаходяться сьогодні складні різнопланові

процеси, об’єднані

загальним поняттям - "мікрокомп’ютерна революція". Стрімкий розвиток

цього сектору науково-технічної революції почався 15-20 років тому і йде

прискореними темпами, які багаторазово перевищують всі до цього часу

відомі в історії науки "технологічні ривки".

Під інформатикою розуміється загальна наука про інформаційні

системи. Інформаційні системи - предмет дослідження і об’єкт інформатики

Одне з головних завдань цієї науки - вияснити, що таке інформаційні

системи, яке місце у світогляді людей вони займають, яку мають структуру,

як функціонують, які загальні закономірності їм властиві.

У даному вище визначенні інформатики слово "загальна" означає, що:

інформатика займається довільними інформаційними системами (у тому

числі електронними пристроями, автоматизованими системами, живими

організмами і соціальними організаціями) і в силу цього вона у рівній мірі

може бути віднесена до природничих, суспільних і технічних наук (оскільки

інформаційні системи є у всіх цих сферах); вона розглядає інформаційні

системи і їх компоненти з усіх можливих точок зору (в тому числі з логічної,

виділяючи інформацію і процеси її

обробки, і з фізичної, розглядаючи засоби

реалізації інформаційних систем - носії інформації і пристрої опрацювання);

інформатика є фундаментальною і прикладною наукою.

Мета фундаментальних досліджень в інформатиці - отримання

узагальнених знань про довільні інформаційні системи, виявлення загальних

закономірностей їх побудови і функціонування. Прикладні дослідження у цій

області спрямовані на вироблення рекомендацій відносно життєвого циклу

конкретних інформаційних систем або їх різновидностей (для етапів

проектування і розробки систем, їх виробництва, функціонування і т.д.).

Основним інструментальним засобом інформатики є комп’ютер, тому

комп’ютеризація суспільства є частиною, хоча і важливої, але все-таки

частиною інформатизації суспільства. Сьогодні уміння працювати

комп’ютером стає настільки ж природним і необхідним, як сто років тому

уміння читати і рахувати. Тому цей посібник допоможе одержати

елементарні навички і знання для роботи з комп’ютером тим, хто цього

потребує.

Розділ І. Основні поняття інформатики та апаратний

склад ПЕОМ.

1.1. Поняття інформатики.

Інформатика, комп’ютер, мікропроцесор, дисплей ...

Зовсім нещодавно ці слова були відомі лише фахівцям певної

категорії. Сьогодні вони в постійному вжитку в газетах, журналах, передачах

радіо і телебачення. На робочих місцях конструкторів, інженерів,

економістів, юристів і робітників інших галузей, міцно зайняли місце надійні

помічники - комп’ютери, і ми вже

не дивуємося цьому.

Слово "інформатика", безсумнівно, відомо всім. Щодня по

телебаченню передають "Інформаційну програму". Слухачі радіоприймачів

через кожну годину можуть слухати інформаційні випуски. Різноманітну

інформацію про політичні події, досягненнях науки і техніки, культурних і

спортивних заходів і багато чого іншого можна знайти в газетах. За вузько

спеціальною інформацією необхідно звертатися

до довідників, словників,

енциклопедій та до інших книг, а інформація про наявність тих або інших

книг у бібліотеці міститься в каталогах.

Таким чином, із поняттям слова "інформація" ускладнень немає.

Проте, яке ж точне його визначення? Поняття інформатики відноситься до

ряду основ сучасної науки, нарівні з поняттями речовини, енергії і т.д

Єдиного і загальновизнаного визначення інформатики наука поки ще не дала,

проте це не заважає розвитку науки про інформацію.

Якщо звернутися до конкретних прикладів, можна виділити джерело

інформації і її адресата. Зв’язок між ними далеко не завжди взаємний. Часто

інформація від одного джерела розходиться до багатьох адресатів, і навпаки,

від

великої кількості джерел - до одного адресата. Трапляється, що

інформація надходить не до того, кому вона призначалася, або адресат не

знає від кого отримана інформація. Проте, невід’ємною умовою для

можливості передачі або одержання інформації є сумісність "мов" джерела й

адресата, тобто спроможність адресата розшифрувати і зрозуміти отриману

інформацію. Слово "мова" взяте в лапки не випадково. Це може бути й

абетка Морзе, і засіб запису інформації на магнітну стрічку або інший

технічний пристрій, мова жестів і інше.

Прийом і передача інформації не являється прерогативою людини.

Різноманітні форми обробки інформації ми можемо

знайти як у живій, так і в

неживій природі на всіх рівнях її структурної організації. Наприклад, тяжіння

"повідомляє" небесним тілам інформацію про їхнє взаємне розташування,

змушує рухатися їх по визначених траєкторіях. Земні надра зберігають

величезну інформацію про різноманітні етапи геологічної історії планети.

Паводок на річці зберігає інформацію про недавній дощ

. В усіх цих

прикладах інформація не була адресована людині, але виявилася доступною

для одержання і розшифрування. Можна не сумніватися, що інформація про

цілий ряд ще не вивчених природних процесів і явищ залишається поки ще

не доступною для людини, але згодом може бути отримана і використана.

Що ж вивчає інформатика?

Інформатика -

це наука про інформаційні системи, про закони і

методи накопичення і обробки інформації. Під інформацією розуміють

довільну сукупність сигналів, взаємодій, відомостей, які та або інша

система сприймає від оточуючого середовища (вхідна інформація), зберігає

в собі (внутрішня інформація) або видає в оточуюче середовище (вихідна

інформація). У широкому розумінні, інформація - це знання,

які ми

отримуємо, читаючи текст або сприймаючи деякий образ. Все, що робить

людина, так або інакше пов’язане з використанням інформації. Читаючи

книгу, розглядаючи фотографію, ми запам’ятовуємо, накопичуємо

інформацію, якщо пишемо лист, розмовляємо по телефону - передаємо

інформацію адресату або співрозмовнику, розв’язуючи задачу, ми завжди

опрацьовуємо інформацію: відоме знання - умову

задачі перетворюємо в