Верстюк В.Ф., Гарань О.В. та ін. Історія України

Подождите немного. Документ загружается.

Дрцга світова війна

етили від ворога значну частину Правобережної та

Західної України 26 беречня 1944 р радянські

війська перейшли державний кордон з Румунією, а

8 квітня — з Чечос \оваччиною

Важ\ивими бу\и бої за визволення країн Цен-

тра \ьноі та Південно-Східної Європи Ворог чинив

ша\ений опір, намагався переходити в контрнаступ

Але йому протистояли стійкість, героїзм, зросла

майстерність радянських воїнів 4 червня 1944 р

під Яссами (Р\м\нія) видатний подвиг здійснив

44-річний воїн 50-і Запорізько-Кіровоградської

стрілецької дивізії Роман Сміщук Рота, в якій він

с лужив, потрапи

\а

в оточення і зайняла кругову

ооорону На її позиції наступали 16 танків і ба-

та \ьйон піхоти ворога У цей критичний момент

міщук не здригнувся, почав кидати у ходову час-

тину танків, що наб\ижалися, гранати й пляшки із

запа

\ьною

сумішшю Так він знищив один за одним

шість 50-тонних танків Рота була врятована, а

РСміщук удостоєний звання Героя Радянського

оюзу

Успішно розгортався наступ і на півдні рес-

п\б\іки 10 квітня ворога виби\и з Одеси Водно-

час прорвавши добре укріп \ену оборону, війська 4-

го Українського фронту та Приморської армії роз-

громили вороже угруповання на Кримському півос-

трові 9 травня 1944 р піс\я кровопролитного

шт\рм\ бу\о визво\ено Севастополь

Нових успіхів в очищенні від ворога території

України радянські війська досягли у другій половині

1944 р 13-14 \ипня 1-й Український фронт почав

наступ на рава-руському та львівському напрямках

проти сильного ворожого угруповання „Північна

^країна'

27 липня від ворога було визволено Львів Під

час Карпато-Ужгороаської операції закінчилось

визволення від фашистської окупації території Ук-

раїни в її довоєнних кордонах А на останній стадії

операції бую очищено від військ противника Ужго-

род 28 жовтня завершилось визволення Закар-

патської України

Битва за визво\ення України, що тривала дов-

гих 22 місяці й склада\ася з ряду великих операцій,

в яких бра\о участь до по\овини живої сили й бой-

ової техніки всіх діючих радянських Збройних сил,

стала одним л найваж\ивіших етапів на шляху до

перемоги

Але хоча ворога з української землі було вики-

нуто,

бойові дії для визволення поневолених фаши-

стами країн Центральної та Південно-Східної

Європи і завершення розгрому гітлерівської Німеч-

чини тривали ще довгих півроку Найактивнішу

участь у них брали мільйони вошів-украінців

Повернення

радянської влади

й українське суспільство

у 1942-1945 р

переходом Червоної армії у чаїальний контр-

наступ і початком визволення України бага-

тостраждальний український народ опинив-

ся перед новим поворотом у його примхливій долі

Це ж уперше в чвертьвіковій історії радянської

країни сталося так, що велика й густонаселена час-

тина її території на тривалий час де-факто, випавши

зі складу СРСР, опинилася в орбіті антагоністичної

соціальної системи та непримиренно ворожої ідео-

логи На таке безпрецедентне явище тоталітарна

система не могла не реагувати відповідно Як саме,

стало з'ясовуватися з початком процесу відновлен-

ня на місцях органів командно-адміністративної

системи

Складні й суперечливі відносини партійно-ра-

дянської влади з населенням вступили у нову

стадію 3 одного боку, абсолютна більшість людей,

що настраждалися під нацистським кривавим яр-

мом, з радістю і вдячністю зустріли Червону армію

не бачили їй альтернативи, щиро вважаючи армією-

визволителькою Та при цьому повернення ра-

дянської влади нерідко викликало почуття надії й

страху Нацистська пропаганда, яка всіляко мусу-

вала тему „помсти більшовиків" населенню, що не з

своєї вини опинилося під окупацією, як виявилося,

мала рацію

Особливо тривожило партійні та радянські ор-

гани те, що ідеологічна обстановка на щойно визво-

леній території істотно змінилася порівняно з до-

воєнним періодом І справа полягала не тільки в

психологічній війні окупантів проти українського

народу — народ у своїй масі не піддавався раси-

стській людиноненависницькій ідеологи Але бага-

то мислячих людей, переживши окупацію, взагалі

позбулжя ідеологічної зашореності, починали ро-

зуміти шкідливу роль не тільки гітлерівського, а й

сталінського тоталітаризму Населення ж чекало

після війни серйозних соціально-політичних змін,

передусім ліквідації колгоспної системи у її

сталінсько-кріпосницькому варіанті, демократи-

зації суспільного життя

Але те, чого так боялися, якраз і поверталося

323

Історія України

З тривогою доповідав секретар Одеського обкому

парти у ЦК, що, „за даними наших органів", є фак-

ти „відкритих контрреволюційних виступів" Як

повідомляв той же секретар, в Одеській області бу-

ло проведено „значне відселення антирадянських

елементів, від 8 до 9 тис чоловік" Репресії щодо

населення мали місце після зайняття радянськими

військами Житомира, Бердичева, Білої Церкви

Люди звинувачувалися у дезертирстві, вмисному

небажанні евакуюватися в 1941 р

В умовах війни та повоєнної розрухи репресії

проти тих, хто пішов на співробітницво з ворогом,

ще не набули масштабів „великого терору" щодо

українського населення Але відносно національних

меншостей як покарання за „нелояльність" щодо

радянської влади було застосовано чергове

сталінське нововведення — масова їх депортація В

травні 1944 р таку нелюдяну акцію проведено в

Криму, звідки поголовно виселено 165 тис татар,

14,7 тис греків, 12,4 тис болгар, 8,5 тис вірменів

А незадовго до цього протизаконного діяння

„вождь народів' у своїй доповіді з приводу 26-і

річниці Жовтневої революції твердив, що „всі наро-

ди Радянського Союзу як один стали на захист

своєї Батьківщини"

Повернення командно-адміністративної систе-

ми з її більшовицьким екстремізмом, „надзвичай-

щиною" і намаганням взяти реванш за власні не-

простимі прорахунки, за „втрату лиця" внаслідок

воєнної катастрофи 1941—1942 рр призвело до

чергового загострення давнього конфлікту в

суспільстві, нагнітання паралізуючої атмосфери

страху і підозри, взаємного відчуження поміж

людьми Такі явища не могли не гальмувати нор-

малізацію обстановки й успішну відбудову народ-

ного господраства

Відчутним утискам було піддано широкі верстви

населення, громадські права якого, декларовані

конституцією, всіляко порушувалися (під час прий-

ому на роботу, у вищі навчальні заклади, службово-

го просування тощо) Спостерігаючи чергові виви-

хи тоталітарної системи, Олександр Довженко з

душевним болем писав у щоденнику, що визволи-

телі поводяться з визволеними „брутально, недоб-

ре,

а часом і жорстоко, як з у чомусь винними, во-

рожими, підозрілими"

В цілому населення починало розуміти надії на

те,

що радянська влада за час війни зміниться на

краще, пом'якшає її ставлення до людності, марні

Відбудовні роботи доводилося вести, в основно-

му, за рахунок власних ресурсів, навіть збирати на

руїнах підприємств деталі и частини різних ме-

ханізмів тощо Не вистачало робочої сили, і тому

вдавалися до випробуваних мобілізаційних заходів

Уже на першому етапі відбудови у транспорт і про-

мисловість було мобілізовано близько мільйона чо-

ловік і жінок, переважно з села

Тим часом загальна продуктивність праці зали-

шалася невисокою Однією з основних причин цьо-

го було вкрай незадовільне матеріально-побутове

становище населення Карткова система могла за-

безпечити лише найнижчий, напівголодний про-

житковий рівень На кінець 1943 р майже всі виз-

волені райони не мали у продажу цукру, риби Бра-

кувало хліба Так, у Києві та Харкові нерідко зали-

шався лише одноденний його запас І тоді зменшу-

валися випічка хліба та норми постачання В рес-

публіці 10 млн чол залишилися без житла

Першочергова увага приділялася відбудові тих

підприємств, які найменше постраждали і могли бу-

ти використані в оборонних цілях І, треба сказати,

шо тут було зроблено максимум можливого — не

тільки відбудовано в цілому 30% довоєнних вироб-

ничих потужностей, а розчищено серед руш май-

данчики для великомасштабних відбудовних робіт

Республіка перетворилася, по суті, на прифронтову

матеріально-технічну базу діючої армії Повіль-

ніше, ніж транспорт та окремі галузі промисловості,

ставали на ноги сільське господарство, житлово-ко-

мунальне господарство міст і сіл Але наявні зру-

шення вселяли надію на те, що Україна переможе

розруху

Водночас повертався на визволену від ворога

територію і морально-психологічний пресинг

сталінської бюрократичної системи Особливе не-

довір'я у партійних органів викликали люди інте-

лектуальної праці Представники художньої

інтелігенції, які розробляли у своїй творчості

патріотичну тематику, огульно звинувачувалися в

націоналізмі, а ті, хто орієнтувався на інтер-

націоналістські сюжети, — в космополітизмі Так,

у життя творчої інтелігенції надовго входили страх і

невпевненість — перевірені знаряддя сталінської

інквізиції

Успішні наслідки битви за Україну не принесли

довгожданого умиротворення її народу Це тільки

здавалося, що війна вийшла за межі України Нас-

правді ж, вона не полишала цю багатостраждальну

землю Наступаюча Червона армія зіткнулась з Ук-

раїнською повстанською армією Хоча радянські

війська й несли на своїх прапорах гасла свободи,

соціалізму, інтернаціоналізму, проте в уяві широких

324

Друга світова війна

верств населення західноукраїнського регіону вини-

кали при наближенні „совітів" набагато ре-

алістичніші картини недавнього минулого примусо-

ва радянізашя, супроводжувана масовими ре-

пресіями, депортаціями, розпалюванням „класової

боротьби"

Українська повстанська армія, виконуючи на-

станови центрального проводу ОУН(б) і III над-

звичайного великого збору (серпень

1943),

цілко-

вито зосередилась на збройній протидії Червоній

армії та радянським партизанам Очолював пов-

станців РШухевич Бої УПА з регулярними війсь-

ками тривали й після проходження основних сил

діючої армії через західноукраїнську територію

Внаслідок цього найбільші формування УПА роз-

палися на велику кількість дрібних За даними

НКВС УРСР за 21 місяць, починаючи з лютого

1944 р , було проведено 26685 бойових операцій

проти ОУН-УПА (втім, багато з них були безре-

зультатні) У свою чергу, повстанці здійснили 6148

операцій На цей час на обліку НКВС було 379

формувань УПА з 5831 бойовиком, яких підтриму-

вали десятки тисяч прибічників цього руху

В тилу Червоної армії, на щойно очищеній від

фашистів українській землі, розгорнулася справжня

партизанська війна У багатьох селах нелегально

діяли національно-державні структури ОУН (ста-

ничні, кущові, районні, надрайонні, окружні, об-

ласні й крайові проводи), підтримувані загонами

УПА, тобто фактично існувало двовладдя (під-

пілля й ради)

Курс ОУН-УПА на масовий опір населення

радянській владі дорого обійшовся західноу-

країнській людності Він дав підстави потужній і

злагодженій машині берпвських каральних органів

на повну силу розгорнути й застосувати свої

без-

межні можливості, безпідставно поширивши дії

проти ОУН-УПА на значну частину населення

Траплялося, що „бандитськими" оголошувалися

цілі села, подекуди фальсифікувалися карні справи,

практикувалися прилюдні демонстрації трупів уби-

тих повстанців, спалення та вирубування значних

лісових масивів і т ін

На тлі сталінських деформацій меркло те добре,

що робилося для західних областей Адже, як і в

1939—1941 рр , цей край був визнаний пріоритет-

ним у республіці, йому виділялися величезні кошти

для відбудови та індустріалізації, культурно-побу-

тового будівництва, ліквідації неписьменності, ут-

вердження українства Однак ці процеси гальмува-

лися збоченням у радянізацн, різко негативною ре-

акцією населення на зловживання властей, пору-

шення законності, примусову колективізацію се-

лянських господарств А це відповідно використо-

вувалося всюдисущим оунівським підпіллям Пов-

станський рух у західному регіоні України та дії ра-

дянських каральних органів були, власне, продов-

женням війни з її кровопролиттям і жахами, дес-

табілізацією обстановки в республіці, і це негативно

позначилося на відбудовних процесах

Радість і щастя від перемоги над Німеччиною

були затьмарені величезними людськими жертвами

(загинув кожен шостий житель республіки), які на-

род України приніс на вівтар перемоги, і незмірни-

ми матеріальними збитками Разом з тим зростало

почуття національної свідомості як у традиційній,

так і в радянській формах Мучеництво й подвиж-

ництво українського народу дістали міжнародне

визнання, коли 1945 р Україна разом з іншими

учасниками антигітлерівської коаліції виступила

фундатором Організації Об'єднаних Націй Того ж

року Закарпатська Україна ввійшла до складу

УРСР, завершивши багатовіковий й закономірний

процес формування соборної України

2®5

Повоєнне

десятиріччя

0**

Т""™?*

еремога над нацистською Німеччиною по-

I і родила сподівання на майбутнє поліпшення

життя Невдовзі після війни поет В Сосю-

ра напише „Вітчизно' Ми зробим тебе, якою ти ще

не була

Однак це прагнення до оновлення суперечило

самій суті сталінізму, який переходив у повоєнний

час в останню фазу свого існування Випробувани-

ми вже раніше методами адепти сталінського

соціалізму прагнули якнайшвидше ліквідувати

страшні наслідки війни, апелюючи до героїзму й

патріотизму людей При цьому тривало зловжи-

вання владою, порушувались елементарні людські

права, придушувались будь-які спроби інакомис-

лення

Ідеологічна реакція, ескалація якої розгорнулась

відразу після закінчення війни, значною мірою

відбила страх тодішнього політичного режиму пе-

ред тими „бацилами" свободи, які могли перенести

на радянський грунт воїни, що переможно пройшли

країнами Європи

Не випадково комуністичні лідери активно

включились у кампанію „холодної війни , що не

тільки супроводжувалась гонкою озброєнь обох

світових систем, а й дозволяла ефективно ізолюва-

ти „радянський народ" від зовнішнього світу

Незважаючи на те, що московське керівництво

послідовно й жорстоко провадило боротьбу з ук-

раїнським національно-визвольним рухом, для Ук-

раїни повоєнна ситуація не була категорично нега-

тивною Адже саме тоді значно розширилась її те-

риторія (до неї увійшло Закарпаття), Україна стала

членом ООН, а також інших міжнародних ор-

ганізацій

З руїн і попелу

вересня 1945 р Надзвичайна державна

комісія повідомила про матеріальні втрати

від війни Лише прямі збитки внаслідок

руйнувань, пограбувань державного кооператив-

ного та особистого майна оцінювалися в 679 млрд

крб (у довоєнних цінах) А з урахуванням воєнних

видатків і втрат від припинення промислового і

сільськогосподарського виробництва в районах, що

перебували під нацистською окупацією, вони до-

сягли 2 трлн 569 млрд крб Ця фантастична циф-

ра більш ніж у 14 разів перевищувала всі прибутки

державного бюджету СРСР за 1940 р Було втра-

чено 30% національного доходу СРСР, загинуло

близько 30 млн його населення

Протягом 1941 —1944 рр смертоносна хвиля

воєнних дій двічі прокотилася по території України,

де загинуло 3,9 млн мирних жителів, 2,2 млн було

силоміць вивезено до Німеччини, 10 млн чол втра-

тили притулок На руїни було перетворено 714 міст

і селищ міського типу та понад 28 тис сіл України

(понад 250 з них зазнали долі Хатині), 16,5 тис

промислових підприємств, 18 тис лікувальних ус-

танов,

майже 33 тис колгоспів, радгоспів, МТС В

Україні залишилось лише 19% довоєнної кількості

промислових підприємств

Тільки прямі збитки, завдані господарству Ук-

раїни, становили 285 млрд крб Ця сума вп'ятеро

перевищувала асигнування УРСР на будівництво

нових заводів, фабрик, залізниць, електростанцій,

шахт, радгоспів, МТС та інших державних

підприємств протягом усіх трьох довоєнних

п'ятирічок Загальна сума втрат, яких зазнали насе-

лення й господарство України, становила майже 1,2

трлн крб

Зважаючи на все це, деякі із західних експертів

вважали, що для відновлення господарства СРСР

потрібно не менше 20—25 років, а дехто називав

навіть 100 років Сталося, однак, зовсім не так, що

й давало підстави комуністичній пропаганді впро-

довж багатьох десятиліть глузувати над західними

пророцтвами Та при цьому не називались

справжні, не романтизовані причини швидкої

відбудови До них насамперед слід віднести можли-

вості, що їх створювала централізована тоталітарна

система в мобілізації людських і матеріальних ре-

сурсів

Одним з наочних виявів цього став четвертий

п'ятирічний план розвитку народного господарства

СРСР, а в серпні того ж року Верховна Рада

326

Повоєнне десятиріччя

УРСР прийняла закон про п'ятирічний план відбу-

дови і розвитку народного господарства УРСР

Протягом 1946—1950 рр обсяг капітальних вкла-

день у господарство країни становив понад 65

млрд крб (у довоєнних цінах) Це перевищувало

відповідні капіталовкладення за три довоєнні

п'ятирічки, разом узяті При уряді в Москві було

створено спеціальний комітет з відбудови народно-

го господарства, який здійснював координацію й

спрямовував всю роботу За рішенням московських

інстанцій з Уралу, Далекого Сходу, Поволжя та

інших регіонів в Україну направлялись кадри, над-

силалась техніка й устаткування Щоправда, тут

доречно нагадати устаткування евакуйованих під

час наступу нацистської Німеччини на початку

війни промислових підприємств так і не поверну-

лось в Україну, оскільки це вважалось недоцільним

Відтак відновлення промисловості довелось розпо-

чинати фактично з нуля

Ці зусилля, про ціну яких не заведено говорити,

дали швидкі й серйозні результати в Україні було

загоєно рани війни, відбудовано промисловість За-

значеного п'ятирічним планом на 1950 р рівня про-

мислового виробництва досягли у IV кварталі 1949

р Обсяг валової продукції промисловості України в

1946-1950 рр збільшився у 4,4 раза і перевищив

рівень 1940 р на 15% Були відбудовані шахти в

Донбасі, Дншрогес, заводи „Запоріжсталь',

„Азовсталь", машинобудівні підприємства Києва і

Харкова та багато інших

Певною мірою всьому цьому сприяли перма-

нентні мобілізаційно-пропагандистські заходи, що

їх здійснював тодішній режим, інспіруючи

„соціалістичне змагання" та різного роду „рухи пе-

редовиків і новаторів виробництва" Реальний, по-

всякденний ентузіазм людей, їх готовність до чер-

гової самопожертви — все це тісно перепліталось з

притаманними комуністичній системі формалізмом і

демагогією Відбудовуючи господарство, люди

відроджували в першу чергу нормальне життя для

себе і своїх дітей, а система списувала все на „най-

вищі інтереси батьківщини Жовтня" Важкими бу-

ли умови, в яких жили й працювали люди, але їх

підтримувала віра в краще життя

Повоєнне відновлення економіки здійснюва-

лось на переважно екстенсивній основі Понад

70%

робітників промислових підприємств України

досягали норм виробітку переважно ручною пра-

цею Відсутність належної техніки безпеки часто

призводила до значного травматизму Під час

відбудови й спорудження нових об єктів майже не

брались до уваги екологічні аспекти Ігнорування

світового досвіду, ідеологічні амбіції завдавали ве-

ликої шкоди в царині науково-технічного і соціаль-

ного прогресу На відбудові окремих об'єктів на по-

чатку четвертої п'ятирічки використовувалась при-

мусова праця певної частини військовополонених,

що суперечило відповідним міжнародним кон-

венціям

За офіційними даними, четвертий п'ятирічний

план за загальним обсягом виробництва промисло-

вої продукції було виконано за 4 роки і 3 місяці, хо-

ча, як і в попередніх п'ятирічках, показники вироб-

ництва продукції групи „Б" були нижчими від по-

казників групи „А" Зайвий раз підтверджувалось,

що життєвому рівню людей приділялась другоряд-

на увага Та найбільш гостро проблеми відбудови

виявились у сільському господарстві

Третій удар

голодом

« елянство, як і раніше, залишалось найбільш

ущемленою категорією суспільства Знач-

ною мірою на його становище впливало нега-

тивне ставлення влади до кооперативної власності,

яка зображувалась як щось „другорядне", як „не-

послідовно соціалістична" форма господарювання

Колгоспник був відчужений від засобів виробниц-

тва, від розподілу створеного ним продукту Вироб-

лена колгоспами продукція державою не закупову-

валась, а фактично вилучалась методом продрозк-

ладки Між містом і селом існував нееквівалентний

обмін

Всіляко обмежувалось ведення особистого

підсобного господарства Природне прагнення лю-

дей бути господарями на землі розцінювалось як

приватновласницький пережиток Прийнятий ще

1939 р закон про сільськогосподарський податок

набирав більш жорстких, антигуманних форм

Згідно з цим законом, оподатковувались кожна

тварина, дерево Податок стягувався з реалізації

всіх культур, вирощених на присадибних ділянках

колгоспниками, не говорячи про одноосібників

Колгоспники одержували за нелегку працю сим-

волічну платню, а існували, в основному, за рахунок

присадибних ділянок Селяни не забезпечувались

пенсіями У більшості колгоспники не мали пас-

портів і без особливого дозволу не могли залишати

села

На кінець 1945 р в Україні діяли 27,5 тис кол-

госпів, 784 радгоспи, 1277 МТС, але в ор-

327

Історія

України

ганізащино-господарському відг зшенні вони, в ос-

новному, ледь-ледь животіли * Протягом 1945

1948 рр у сільське господарств України поверну-

лось близько 1,3 млн солдатів і офіцерів

І в цей час комуністична про аганда широко ви-

користовувала приклади „перс

іовиків" — голів

колгоспів, бригадирів, ланковий доярок та ш для

доведення переваг колгоспного

аду

Не говорилось про інше, пр

те, якими засоба-

ми підтримується колгоспний л

-д У зв'язку з цим

згадаймо про указ президії

Верненої

Ради СРСР

від 21 лютого 1948 р

„Про

висг ення з Української

РСР осіб, які злісно ухиляютьс? від трудової

ДІЯЛЬ-

НОСТІ

в сільському господарстн, і ведуть антигро-

мадський паразитичний спосі(

життя" Він був

прийнятий за клопотанням ур

ду УРСР і ЦК

КП(б)У

і мав „закритий" хар.'тер Указ надавав

колгоспникам право порушувані на колгоспних і

сільських зборах питання про виселення за межі

Української РСР осіб, котрі „пі узивають" колгосп-

не виробництво Зовні він нібит^ стимулював „кол-

госпну демократію", а наспр< їді не враховував

вікового, сімейного, фізичног

^ стану сільських

мешканців і мав на меті переслідування селян, які не

виробили мінімум трудоднів, п^іцювали на приса-

дибних ділянках

Загалом протягом 1948—1

00 рр було винесе-

но близько 12 тис

„громадських

вироків" Вико-

нання їх покладалось на ор

ани Міністерства

внутрішніх справ

Згаданий указ був однією з ^нок у ланцюзі ор-

ганічно притаманних тоталітарні й системі заходів,

спрямованих на розв'язання г ^сподарських про-

блем методами примусу Не ^нпадково 1948 р

М Хрущов, який очолював Ц1^

КП(б)У,

написав

листа Сталіну Він звітував пр і роботу щодо ре-

алізації указу, засуджував

причти

й помилки, а за-

вершував листа пропозицією

у>

^лити такий самий

указ в РРФСР та інших

союзних

республіках,

оскільки й там „дисципліна пр п в колгоспах, на-

певно, не краща, ніж на Украін-*

;

М Хрущову належить авт ^ство інших того-

часних адміністративних шіціап їв, зокрема укруп-

нення дрібних колгоспів Ця

к<

іпанія розпочалася

в Україні ще в середині 1949 р^і набула широкого

розмаху після постанови ЦК В

,І.П(б)

від ЗО трав-

ня 1950 р

„Про

укрупнення ^рібних колгоспів 1

завдання партійних організації

у цій справі" На

кінець 1952 р в Україні було

{

юнад 16 тис кол-

госпів, тоді як на початку рою

— більше 33 тис

Ця акція уможливила деяке пс^пшення керівниц-

тва колгоспами, але основної мети досягнуто не бу-

ло сільське господарство продовжувало зубожіти

Під час укрупнення часто-густо порушувались

принципи доцільності об єднання, було зроблено

крок до появи згодом „безперспективних" сіл Вис-

нажене війною і сталінською феодальною системою

управління, українське село в другій половині 1946

р почало переживати новий голод, якому передува-

ла катастрофічна посуха В Миколаївській області,

наприклад, урожай зернових культур 1946 р ста-

новив від 1,9 до 3 ц з га За підсумками сільсько-

господарського 1946 р , колгоспники Київської об-

ласті на вироблені трудодні одержали не більше 150

г зерна на трудодень В інших областях цей показ-

ник дорівнював 50—100 г, а подекуди на трудодні

взагалі не одержали ні хліба, ні грошей

Валовий збір усіх зернових в Україні становив у

1946 р 531 млн пудів, що було в 3,5 раза менше,

ніж у 1940 р Із 26397 наявних улітку 1946 р кол-

госпів 5500 не зібрали навіть тієї кількості зерна,

яку засіяли Брак кормів призвів до значного ско-

рочення поголів'я великої рогатої худоби, свиней та

коней Наслідки посухи посилювались діями цен-

тральних московських органів, які, не рахуючись з

конкретними умовами і можливостями, здійснюва-

ли тиск на партійно- державний апарат України, ви-

магаючи будь-якою ціною виконати обов'язкові

плани хлібозаготівель

Почали повторюватись жахливі картини

1932—1933 рр люди хворіли на дистрофію, часто

із смертельними випадками (на травень 1947 р бу-

ло зареєстровано понад 900 тис хворих на дис-

трофію),

батьки залишали своїх дітей, оскільки бу-

ли не в змозі їх нагодувати, мали місце випадки

канібалізму (в січні—червні 1947 р в Україні за-

реєстрували 130 випадків людоїдства, 189 — тру-

поідства) В цілому в 16 східних, а також

Ізмаїльській і Чернівецькій областях у 1946 р по-

мерло 282 тис чол , у 1947 р — понад 520 тис

чол І це лише ті випадки смертей, які зареєструва-

ли загси УРСР Чимало людей загинуло за межами

України, по дорозі в Закавказзя, Середню Азію, на

Кубань

Керівники України неодноразово звертались до

уряду СРСР з проханнями про допомогу Зокрема,

17 грудня 1946 р М Хрущов надіслав Сталіну

листа, в якому йшлося про найнагальнішу не-

обхідність надати фуражну позику колгоспам Ук-

раїни За підрахунками обкомів парти того ж 1946

р для боротьби з голодом потрібно було 150 тис т

зерна

328

Повоєнне десятиріччя

І в той час, коли голодувала не тільки Україна, а

й Молдавія, Правобережжя Нижньої й Середньої

Волги, Ростовська область, Центрально-Чорно-

земна зона, СРСР експортував зерно до Болгари,

Румуни, Польщі, Чехословаччини „Радянський

Союз врятував нас від голоду",— зазначав прези-

дент Чехословаччини К Готвальд У квітні 1946 р

було підписано угоду про поставку Франції 500

тис т зерна В цілому експорт зернових із СРСР

тільки 1946 р склав 1,7 млн т

При цьому поставки здійснювались за цінами

нижче світових і переважно в кредит

Зайвий раз підтверджувалось московські

вожді цинічно ставляться до реальних проблем ук-

раїнського селянства, яке примушували мовчазно і

за будь-яку ціну відбувати колгоспну панщину

Наслідки голоду ще довго давалися взнаки Не ви-

падково у 1950 р за врожайністю зернових та їх ва-

ловим збором колгоспи і радгоспи України не

ДОСЯГ-

АЙ

довоєнного рівня, хоча він був перевищений за

врожайністю жита, цукрових буряків, картоплі, за

чисельністю поголів'я великої рогатої худоби

Підтвердилось й інше як тільки в Україні

погіршувалась соціально-економічна ситуація,

Сталін та його оточення вбачали один з найефек-

тивніших засобів виходу з неї в посиленні політико-

ідеолопчного тиску, пошуках „ворожої руки" і

„шкідників"

Політико - ідеологічна

реакція

евдоволення Сталіна насамперед викликало

те,

що М Хрущов, який очолював ЦК

ікКП(б)У з 1938 р , а з 1944 р за сумісниц-

твом займав ще й посаду голови Ради народних

комісарів УРСР (згодом — голови Ради міністрів

УРСР),

неодноразово звертався до Москви з про-

ханням про допомогу з метою ліквідації трагічних

наслідків голоду У відповідь на одне із таких звер-

нень Сталін дав образливу телеграму, в якій назвав

М Хрущова „сумнівним типом" і викликав його до

Москви Лідер КП(б)У приготувався до найгіршо-

го,

але сталося інше з метою „зміцнення" керівниц-

тва в Україну було відряджено Л Кагановича 3 бе-

резня 1947 р пленум ЦК КП(б)У затвердив його

першим секретарем ЦК КП(б)У, а М Хрущов за-

лишився на чолі уряду

Енергійно займаючись питаннями сільського

господарства, Л Каганович разом з тим послідовно

почав створювати враження, ніби в Україні не

тільки в сільськогосподарській сфері, а й взагалі не

все гаразд І причини цього буцімто полягають у

націоналістичних проявах На одній з нарад з пер-

шими секретарями обкомів парти він заявив, що

кожний випадок невиконання планових завдань у

промисловості й сільському господарстві буде роз-

глядатись як прояв українського буржуазного

націоналізму з боку керівників різного рангу

Особливу увагу у своїх „викривальних" діях

сталінський посланець приділяв українським інте-

лектуалам Зокрема, 7 жовтня 1947 р політбюро

ЦК КП(б)У ухвалило постанову „Про перевірку

виконання Спілкою письменників України постано-

ви ЦК ВКП(б) про журнали „Звезда" і „Ленин-

град" У цьому документі вказувалося, що „рішен-

ня ЦК ВКП(б) Спілкою сприйняті формально", а

її члени „опинилися фактично на позиціях обива-

телів і до самого останнього часу не бачили гострих

і різних ухилів націоналістичного характеру, буржу-

азних перекручень у творах окремих письмен-

ників

Трохи раніше, в серпні 1947 р на пленумі

Спілки радянських письменників України, на нараді

молодих письменників, в якій брав участь Л Ка-

ганович, було започатковано брутальну крити-

ку письменників Ю Яновського, І Сенченка,

М Рильського, до яких згодом приєднали „буржу-

азних націоналістів" — літераторів Д Косарика,

П Карманського, М Рудницького, А Патрус-Кар-

патського та ш Тоді ж, у серпні, було ухвалено

постанову ЦК КП(б)У „Про політичні помилки

і незадовільну роботу Інституту історії України

Академії наук УРСР" Цього разу викривались

„помилки" та „перекручення" в працях М Пет-

ровського „Возз'єднання українського народу в

єдиній Українській державі" (1944) і „Незламний

дух великого українського народу" (1943), а також

.Короткий курс історії України" (вийшов 1941 р

за ред С Бєлоусова, К Гуслистого, М Петровсь-

кого,

М Супруненка, Ф Ястребова), „Нарис істо-

рії України" (опублікований в Уфі за ред К Гусли-

стого,

М Славша, Ф Ястребова) та 1-й том „Історії

України" (виданий 1943 р за ред М Петровсь-

кого)

Дотягнуті масштаби й характер кампанії, роз-

горнутої проти діячів літератури, мистецтва, науки,

не задовольняли Л Кагановича За його ініціати-

вою розпочалася підготовка пленуму ЦК КП(б)У

з порядком денним „Боротьба проти націоналізму

як головної небезпеки в КП(б)У" Є свідчення то-

го,

що Каганович і ті, хто в Україні підтримував йо-

329

Історія України

го,

не просто ідейно тероризували інтелігенцію,

деяких представників партійно-державної номенк-

латури, а готували черговий тур фізичних репресій

Однак цьому завадив особисто Сталін, відкликав-

ши в грудні 1947 р свого вірного учня знову до

Москви Напевно, „вождь народів" виходив з того,

що не слід надто загострювати і без того важку об-

становку в Україні, а також з того, що після даного

уроку, М Хрущов не наважиться більше виявляти

будь-які проукрашські симпатії

Сталін мав підстави вважати саме так, оскільки

кроки Л Кагановича у викритті українського

націоналізму були лише малою часткою тієї кам-

панії, що її за директивами Москви слухняно

здійснював М Хрущов, починаючи з критики кіно-

повісті О Довженка „Україна в огні" (1943—

1944) Під його керівництвом були ухвалені поста-

нови ЦК КП(б)У з питань ідеологічної роботи

Спрямованість цих документів визначив сам Сталін

у виступі на засіданні оргбюро ЦК ВКП(б) 14

серпня 1946 р та головний тодішній ідеолог

А Жданов, який 15 серпня того ж року на зборах

партактиву і письменників Ленінграда „роз'ясню-

вав"

постанову ЦК ВКП(б) про журнали „Звез-

да" і „Ленинград" Відповідно до рішень ЦК

ВКП(б) було ухвалено ряд постанов ЦК КП(б)У

погромницького характеру під приводом оцінки

стану справ в українській літературі та мистецтві

„Про перекручення і помилки у висвітленні історії

української літератури в „Нарисі історії української

літератури" (1946), „Про журнал сатири і гумору

„Перець" (1946), „Про журнал „Вітчизна"

(1946),

„Про репертуар драматичних і оперних те-

атрів УРСР і заходи його поліпшення' (1946)

Вже після від'їзду Л Кагановича з'явилась поста-

нова політбюро ЦК КП(б)У „Про стан і заходи

поліпшення музичного мистецтва на Україні у

зв'язку з постановою ЦК ВКП(б) „Про оперу

„Большая дружба" В Мураделі" (1948)

Поява цих рішень зайвий раз свідчила, що то-

талітарна система не могла існувати без „підсистеми

страху", в тому числі страху перед „буржуазно-

націоналістичною загрозою" Це був яскравий при-

клад того, як розмитість критеріїв національного і

націоналістичного дозволяла у будь-який момент

створювати атмосферу „націоналістичної загрози ,

вважати „націоналізмом" вірність традиціям свого

народу, патріотичні почуття Цю лінію було продов-

жено в наступні роки, коли з'явились постанови

ЦК КП(б)У „Про журнал „Дніпро" (1950), „Про

підсумки VI Пленуму правління Спілки радянсь-

ких письменників України" (1951), „Про стан і за-

ходи поліпшення ідеологічної роботи партійної ор-

ганізації України" (1951), „Про видавництво

Спілки радянських письменників України „Ра-

дянський письменник" (1951) 2 липня 1951 р , не-

вдовзі після 11 декади української літератури і мис-

тецтва, шо пройшла у Москві, в газеті „Правда"

з'явилась редакційна стаття „Проти ідеологічних

перекручень у літературі", яка піддавала нищівній

критиці написаний 1944 р вірш В Сосюри „Любіть

Україну" І хоча тому, хто прочитав цей вірш, дове-

лося б докласти величезних зусиль, щоб побачити в

ньому „націоналізм" чи „шкоду", в редакційних та

авторських статтях у пресі, на численних зборах та

активах літераторів і митців гнівно „таврувалися"

саме ці „вади" твору

Всього за період з 1946 по 1951 р було прийня-

то 12 партійних постанов з ідеологічних питань

Цькували не тільки письменників Представника-

ми „антинародного, формалістичного, згубного

для радянської музики напряму" категорично

кваліфікувались такі українські композитори, як

Б Лятошинський, М Колесса, М Вериківський,

ГТаранов та ш Характерно, що 1958 р , після того

як ЦК КПРС „виправив" оцінки опер „Великая

дружба" В Мураделі, „Богдан Хмельницький"

К Данькевича (за лібретто цієї опери був ще за

Сталіна розкритикований навіть такий відданий

системі літератор, як О Корнійчук), „Від усього

серця" ГЖуковського, з'явилась спеціальна ухвала

ЦК КПУ (від 24 червня 1958) „Про виправлення

помилок в оцінці творчості деяких композиторів

Української РСР", за якою з митців знімались

найбільш одіозні обвинувачення Але самі згадані

постанови з ідеологічних питань пережили багатьох

комуністичних вождів і були офіційно скасовані ЦК

КПУ лише в часи горбачовської „перебудови", у

1990 р

Не обминули Україну наслідки „лисенківщини"

Після сесії Всесоюзної академії сільськогоспо-

дарських чаук їм Леніна, що відбулась у Москві в

серпні 1948 р і закріпила перемогу в біологічній на-

уці консервативно-реакційної групи академіка

ТЛисенка, в Україні почалась „чистка" серед нау-

ковців 3 кафедр вузів, установ АН УРСР було

увільнено чимало фахівців, котрі не поділяли по-

глядів Лисенка Так, з Київського університету

пішли зав кафедрою генетики і селекції академік

АН УРСР М Гришко, зав кафедрою дарвінізму

професор С Гершензон, з Харківського університе-

ту — зав кафедрою дарвінізму і генетики профе-

330

Повоєнне десятиріччя

сор І Поляков, з Харківського сільськогосподарсь-

кого інституту — професор Л Делоне та ш Цьку-

ванню й недобросовісній критиці був підданий

підручник для вузів „Курс генетики" М Гришка та

Л Делоне

Наприкінці 1948 р в Україні, як і в усьому

СРСР, було розгорнуто боротьбу проти „низькопо-

клонства перед Заходом", а згодом з „космо-

політизмом" Ця кампанія особливо посилилась

після публікації в газеті „Правда" редакційної

статті „Про одну антипатріотичну групу театраль-

них критиків" в січні 1949 р Відомі літератори

єврейського походження (О Борщапвський, А Го-

зенпуд, І Стебун, Є Адельгейм, Л Санов та ш )

були звинувачені в антипатрютизмі, в схилянні пе-

ред культурою Заходу, в замовчуванні зв'язків

культури українського і російського народів, в

інших „гріхах" Статті про них рясніли такими сло-

вами, як „безродні космополіти", „естетствуючі

нікчемності" „низькопоклонники", „антипатріоти-

чні торгаші" тощо В березні 1949 р відбувся пле-

нум правління Спілки радянських письменників

України з порядком денним „До кінця розгромити

космополітів-антипаї рютів"

Все це було кроками сталінського керівництва

щодо посилення антиєврейської кампанії, розпоча-

тої ще після закінчення війни Наприкінці 40 — на

початку 50-х рр тривали репресії проти єврейських

літераторів, митців, учених, діяльність яких була

пов'язана з Україною Зокрема, в цей час були

піддані арештам і засуджені до різних строків по-

збавлення волі ГПолянкер, Ю Мижирицький,

Н Лур'є, І Кшніс, И Бухбшдер та ш Декому з них

та іншим діячам єврейської культури, зокрема,

інкримінувались зв'язки з „Єврейським антифаши-

стським комітетом" (ЄАК), фабрикація „справи"

якого почалась 1946 р , а закінчилась розстрілом у

1952 р в Москві його активних діячів В цьому

контексті не можна обминути примітну за своїм

трагізмом подію, що сталася в Києві 1950 р саме

тоді було остаточно ліквідовано кабінет єврейської

літератури, мови і фольклору при АН УРСР, який

очолював член-кореспондент АН УРСР мовозна-

вець Е Співак Він був заарештований у січні 1949

р і невдовзі помер у в'язниці Арештам були

піддані також співробітники кабінету

Дивним і водночас закономірним для тодішніх

умов чином цей антисемітизм уживався з україно-

фобією і призводив часто до висунення обвинува-

чень у спільних діях єврейських і українських

„націоналістів" Характерно й те, що вже під кінець

життя, під час зустрічі з керівниками УРСР у

квітні 1952 р Сталін докладно цікавився станом

ідеологічної роботи в Україні, наполягав на тому, що

тут не все гаразд, що в цій ділянці працюють слабкі

кадри Однак і ці „слабкі кадри", проходячи

постійний партійний вишкіл, встигли зробити чима-

ло для утвердження в духовному житті України

політичного обскурантизму

Війна після

війни

мушена включитись у повоєнне протистоян-

С3«||ня

двох блоків, назване „холодною війною"

/!<

%ь^

(протидіяти комуністичному світові офіційно

закликав у промові в американському місті Фултоні

5 березня 1946 р У

Черчілль),

Україна саме тоді не

тільки розширила можливості виходу на міжнарод-

ну арену, а й включила до свого складу нові тери-

торії В червні 1945 р УРСР стала членом ООН

Це відбулось за наполяганням і особистим контро-

лем Сталіна, а відтак вже з самого початку несло в

собі зерно лицемірства й обмеженості (Москві були

необхідні голоси в ООН) Та навіть обмежена

де-

коративна українська дипломатія мала одну незапе-

речну перевагу час від часу вона нагадувала, що на

карті світу є Україна, а окреме членство в ООН

(разом з СРСР і Білоруською РСР) певною

мірою могло служити натяком на українську ок-

ремість

Восени 1945 р підготовча комісія ООН розро-

била порядок денний першої сесії Генеральної

Асамблеї ООН Першим віце-головою підготовчої

комісії був обраний тодішній нарком закордонних

справ УРСР Д Мануїльський Він же став голо-

вою Першого комітету (з політичних питань і

без-

пеки) першої сесії Генеральної Асамблеї ООН

(Лондон, січень 1946)

До 1950 р УРСР стала членом 12 міжнародних

організацій Крім того, в цей період вона була чле-

ном 8 міжнародних організацій та їх органів У

1951—1958 рр Україна набула членства ще у 16

міжнародних організаціях та їх органах

Для колишніх членів антигітлерівської коаліції

цей вихід України на дипломатичну арену не був не-

сподіванкою, оскільки це було обумовлено під час

роботи Ялтинської конференції (4—11 лютого

1945),

в якій брали участь лідери США, Великоб-

ританії та СРСР і яка вирішувала питання

закінчення 2-і світової війни та повоєнного ладу

Саме тоді й було ухвалено запросити Україну та

331

Історія Украї ни

Білорусію як окремих співзасновників ООН

„Декларація про визволену Європу" як частина

рішень Ялтинської конференції, фактично роз-

в'язала руки сталінському режимові у діях щодо на-

дання „братської допомоги" майбутнім країнам

„соціалістичного табору", стимулювала „радя-

нізацію" Східної Європи, а тим самим підштовхну-

ла початок „холодної війни"

Ще одне рішення цієї ж конференції не тільки

привернуло увагу світу до України, а й породило

чергову війну після війни Йдеться про домо-

вленість провести кордони Польщі на сході за так

званою „лінією Керзона" Фактично це означало

визнання принципу етнічного кордону між Поль-

щею та Україною, суттєво зміцнювало стратегічні

позиції СРСР у Східній Європі Для Західної Ук-

раїни це означало остаточне входження до складу

УРСР, а значить, тотальну „радянізацію всього

життя, для Сталіна і його оточення — створення

передумов для вирішального етапу безкомпромісної

війни проти українського націоналістичного руху,

поширеного на цих теренах

Зміцненню позицій центральної московської

влади в цьому регіоні сприяло вирішення долі За-

карпаття 29 червня 1945 р було підписано ра-

дянсько-чехословацький договір про включення

Закарпатської України до складу УРСР В листо-

паді 1945 р його ратифіковано Національними

зборами Чехословацької республіки і президією

Верховної Ради СРСР, а 22 січня 1946 р в складі

УРСР було створено Закарпатську область з цен-

тром у м Ужгороді Крім неї, до західних областей

входили Волинська, Львівська, Ровенська, Тер-

нопільська, Дрогобицька (1959 р об'єднана із

Львівською),

Стаюславська (1962 р перейменова-

на на Івано-Франківську), Чернівецька, Ізмаїльсь-

ка (існувала у 1940—1954 рр , увійшла до складу

Одеської області) Наприкінці 1945 р територія

УРСР становила понад 580 тис км

Врегулювання територіальних питань не

обійшлось без переміщення населення Понад 40

тис чехів і словаків виїхали до Чехословаччини

Ще 9 вересня 1944 р голова Ради народних

комісарів УРСР М Хрущов та голова Польського

комітету національного визволення Е Осубка-Мо-

равський підписали угоду про взаємну евакуацію

українського населення з території Польщі до

УРСР і польського населення з території України

до Польщі У 1944—1946 рр близько 800 тис

поляків, а також євреїв та українців, які визнали се-

бе поляками, переселились до Польщі Складнішим

виявився процес переселення українців, яких до

УРСР повернулось понад 500 тис чол Відносно

добровільно переселилось приблизно 90 тис ук-

раїнців, а з середини 1945 р розпочалось кон-

трольоване польською владою примусове пересе-

лення Однак понад 150 тис українців у другій по-

ловині 1946 р все ще залишались у своїх домівках

І тоді політбюро ЦК ПРП під головуванням В Го-

мулки своїм рішенням від 29 березня 1947 р запо-

чаткувало акцію „Вісла" — виселення українських

і змішаних украшсько-польських сімей з Надсяння,

Лемківщини, Холмщини, Підляшшя і поселення

у так званих повернутих західних і північних рай-

онах Польщі з обов'язковим розпорошенням серед

польського населення 23 квітня 1947 р політбюро

ЦК ПРП ухвалило рішення про створення

спеціального концтабору для „підозрілих ук-

раїнців" у Явожно поблизу Кракова 3 1947 до по-

чатку 1949 р в цьому таборі побувало близько 4

тис в'язнів-украінців (у тому числі жінок, дітей,

людей похилого

віку),

з них загинуло близько 200

чол Акція „Вісла", що тривала з квітня до серпня

1947 р і внаслідок якої було переселено 140,6 тис

українського та змішаного украінсько-польського

населення, допомогла польським комуністам за-

воювати симпатії шовіністичних сил, стала заключ-

ною фазою політики етнічної антиукраїнської „чи-

стки" південно-східної Польщі від автохтонного

українського населення

Однак реали репресивної політики довелось пе-

реживати українцям не тільки поза межами Ук-

раїни „Радянізація" західноукраїнських земель бу-

ла, по суті, війною за утвердження вже випробува-

ної сталінським режимом в 20—30-ті рр моделі

соціалізму Кінцевий результат соціально-еко-

номічної і культурної політики пов'язувався із

здатністю місцевих парторганізацій ефективно ре-

алізовувати настанови центральних органів Під

контролем ЦК ВКП(б) і ЦК КП(6)У в західних

областях швидко зростала чисельність партор-

ганізацій На початку 1947 р їх було тут 4 тис , і

вони об'єднували понад 60 тис чол , на початку

1953 р — 8 тис , і до них входило понад 85 тис

чол Характерно, що питома вага членів партії з

місцевого населення була незначною Кадровий по-

тенціал нарощувався переважно за рахунок

приїжджих з центральних і східних областей, з

інших республік СРСР Так, до середини 1946 р

сюди прибуло понад 86 тис партійних, радянських

працівників, спеціалістів промисловості, сільського

господарства, системи освіти, охорони здоров'я,

332