Верстюк В.Ф., Гарань О.В. та ін. Історія України

Подождите немного. Документ загружается.

Друга світова війна

жим посиленого забезпечення обороноздатності

Війна вже грюкала у ворота, а народ, наче й не тра-

пилося нічого, продовжував жити мирним, безтур-

ботним життям

Тим часом по той бік кордону відбувалися ос-

танні приготування до „східного походу" армії

„третього рейху" 17 червня 1941 р „фюрер" видав

наказ про напад на Радянський Союз Рівно о

20 00 21 червня у частини вермахту і люфтваффе

надійшли і були негайно розпечатані спеціальні кон-

тейнери з наперед заготовленими таємними

інструкціями та директивами

Тим часом радянські командири були у розпачі,

відмічаючи приготування за Бугом і Прутом і буду-

чи наказом Сталіна позбавленими права займати

бойові рубежі, аби „не спровокувати агресора"

Ледь не поплатився своїм життям командуючий

Київським особливим військовим округом М Кир-

понос за те, що зробив спробу привести війська у

бойову готовність і дозволив займати їм „пе-

редпілля" Досить незграбною спробою зняти на-

пруження у суспільстві і водночас прозондувати ре-

акцію Гітлера було повідомлення ТАРС від 14

червня 1941 р , де робився вигляд, що відносини

між СРСР та Німеччиною складаються якнайкра-

щим чином, а про війну мови бути не може

Проте тривога і занепокоєність на місцях пере-

давалася у вищі ешелони політичного і військового

керівництва Увечері 21 червня нарком оборони

С Тимошенко і начальник генштабу Г Жуков

спішно завітали до Сталіна і, посилаючись на

новітні дані, зокрема на відомості, отримані від пе-

ребіжчиків, стали наполягати на приведенні усіх

прикордонних округів у повну бойову готовність

Але „вождь" залишився вірним собі навіть у цій об-

становці дав дозвіл на приведення військ у бойову

готовність без права відкривати вогонь по війсь-

ках противника, якщо вони перейдуть кордон

Те,

що трапилося через лічені години, захопило

радянські війська зненацька Але для Сталіна і йо-

го оточення напад Німеччини не був несподіван-

кою Велика гра, на кін якої було поставлено долю

СРСР, для азартного гравця Сталіна, котрий,

повіривши у власну непогрішимість, замкнув на

собі всю владу в країні, закінчилася програшем А

для народу, і без того вже ослабленого політично і

духовно сталінським терором, спантеличеного не-

зграбними його зовнішньополітичними маневруван-

нями, починалася найбільша в історії трагедія

Напад Німеччини

й оборонні бої

1941-1942

РР

е, про що люди боялися й подумати — вели-

ку війну і велику біду, приніс їм світанок 22

червня 1941 р — день нападу Німеччини на

Радянський Союз

Дуже важливе місце у планах німецького ко-

мандування відводилося здобуттю у найкоротші

строки України з її величезними сировинимн ресур-

сами й родючими землями Цим самим Гітлер та

його кліка намагалися посилити свою воєнну еко-

номіку, створити вигідний плацдарм для швидкої

перемоги над СРСР і досягнення світового пану-

вання За планом „Барбаросса" на Україну вдерли-

ся 57 дивізій і 13 корпусів групи армій „Південь",

їм протистояли 80 дивізій Київського та Одеського

військових округів, перетворених після початку

війни у Південно-Західний та Південний фронти

Концентрація в республіці цього найчисленншюго

радянського військового угруповання пояснюється

вказівкою Сталіна про те, що саме південний захід

буде метою головного удару німецької армії Нас-

правді першого і найтяжчого удару німецька армія

завдала на центральному напрямі Співвідношення

у бойовій техніці було також на користь радянських

військ Якщо в німців та їх союзників на південно-

західному напрямі налічувалося 850 танків, 16000

гармат і 1300 літаків, то у радянської сторони

відповідно — 5625, 17000 та 2700 Більше 80%

цієї техніки було застарілих конструкцій

Орієнтовані на пристосуванство,

політпрацівники про обстановку на місцях намага-

лися доповідати у бадьоро-оптимістичних тональ-

ностях, хоча війська вже з перших годин війни по-

чали відступати по всьому фронту В оперативному

зведенні генштабу на 22 00 год 22 червня станови-

ще на фронтах зображувалося як відносно благопо-

лучне, таке, що не викликає тривоги „Німецькі ре-

гулярні війська протягом 22 червня вели бої з при-

кордонними частинами СРСР, маючи незначний

успіх на окремих напрямах У другій половині дня,

з підходом передових частин польових військ Чер-

воної армії, атаки німецьких військ на переважній

протяжності нашого кордону відбито з втратами

для противника"

У дійсності перебіг подій на радянсько-німець-

кому фронті відразу набрав несприятливого для

Червоної армії характеру Вже у перші години війни

було втрачено, по суті, всю авіацію першої літі —

313

Історія України

1200 бойових машин Швидко просуваючись,

німецькі війська займали один аеродром за другим,

і перебазувати тилову авіацію часто було нікуди,

доводилося самим її нищити Армія невдовзі зали-

шилася без прикриття з повітря В українському

небі запанували літаки з чорними хрестами

Нечисленні вогнища оборони на кордоні де

прикордонники трималися в нади на близький

підхід основних сил, німецькі танки, не затримую-

чись,

обминали, прагнули якомога далі і скоріше

пробитися в глиб радянської території Най-

серйозніший опір виявили радянські воїни на різних

ділянках недобудованого укріпленого району на но-

вому кордоні, зокрема в районі Леско на р Санок

(нині ця територія належить Польщі) Частина

військ 17-і німецької армії була затримана тут аж до

початку липня 1941 р

Другого воєнного дня, згідно з директивою

щойно створеної Ставки головного командування,

відданою без врахування обстановки на фронті, мо-

томеханізовані корпуси перейшли в контрнаступ у

районі Луцьк-Рівне-Броди з метою розгрому 1-го

танкового угруповання ворога Тиждень тривало це

перше танкове побоїще Великої Вітчизняної війни,

у якому з обох сторін взяли участь дві тисячі танків

Втрати радянських військ, озброєнних переважно

застарілою технікою, співвідносилися з втратами

противника як 20 1 3 4200 танків у них залишило-

ся лише 737, та й з тих не всі були придатні до ви-

користання

Так, уже на початковому етапі війни сталося

найгірше — радянські війська залишившись без

бойової техніки, піддалися настроям паніки та роз-

губленості У фронтовому лексиконі з'явилися

страшні слова „оточення", „оточенці", „котел" У

ворожому кільці опинялися цілі дивізії, навіть кор-

пуси

На той час із 170 дивізій діючої армії на ра-

дянсько-німецькому фронті боєздатність зберігали

тільки 70 Червона армія втратила за перші три

тижні війни 850 тис чоловік, 3,5 тис літаків, 6 тис

танків, 9,5 тис гармат Німецькі бойові втрати в

живій силі були майже в 10 разів меншими Танкові

армади ворога з автоматниками на броні, щільно

прикриті з повітря авіацією, за лічені дні захопили

Луцьк, Львів, Чернівці, Рівне, Станіслав (нині —

Івано-Франківськ), Тернопіль, Проскурів (нині —

Хмельницький), Житомир і вийшли на підступ до

Києва, Одеси, інших життєво важливих центрів

республіки

Драматичний характер подій на фронті ще

більше ускладнювався через шоковий стан Сталіна

та усієї кремлівської верхівки з приводу того, що

сталося Сталін, за виразом ГЖукова, усвідомив

усю фальш своєї передвоєнної політики і перші дні

війни перебував у прострації Вождя і його оточен

ня вразило те що Гітлер наважився на порушення

пакту про ненапад, те, що Червона армія не змогла

вистояти перед нападником У найкритичніший для

країни день 22 червня він не дав згоди на свій вис-

туп по радіо, не знайшовся, що сказати народу, і

виступав Молотов У той самий пекельний ранок

Сталін спочатку був відмовився і від поста голови

щойно створеної Ставки головного командування

Про стан вождя С Тимошенко згадував „Щоки

запалі, неголені, очі тьмяні, хмільні Він сидів біля

столу, як паралізований, повторював „Ми втрати-

ли все, що нам залишив товариш Ленін, немає нам

прощення " Таким я його ніколи не бачив"

Отже, є підстави вважати, що в стратегічному

керівництві країною і армією у перший тиждень

війни сталася криза Основоположні державні за-

ходи, які визначали характер життя й діяльності

суспільства у воєнний час, з'явилися із значним

запізненням директивний лист ЦК ВКП(б)

партійним та державним властям прифронтових

районів прийнято лише на 8-й день війни, Держав-

ний комітет оборони утворено на 9-й, а Сталін на-

решті виступив перед народом аж на 12-й день

війни, коли німецькі війська вже заглибилися на ра-

дянську територію на північному заході майже на

500 км, на заході — на 600 і на південному заході

— на 350 км

Отямлюючись від потрясіння, викликаного на-

падом ворога, країна збирала сили для відсічі Гас-

ло перших тижнів війни „Все — для фронту, все

— для перемоги'" відповідало найзаповітнішим на-

строям народу

Зусилля мільйонів людей у війні не на життя, а

на смерть мали бути належно зорганізовані й спря-

мовані Зробити це мусила політична структура то-

гочасного однопартійного суспільства — ко-

муністична партія Вона уособлювала сталінську

деспотичну командно-адміністративну систему, яка

остаточно утвердилася і зосередила у собі всю вла-

ду в країні Парадокс історичної ситуації полягав у

тому, що система, яка внаслідок численних кричу-

щих прорахунків та помилок авторитарної влади

поставила країну перед безоднею, мусила тепер в

умовах найгостршюї воєнно-політичної кризи

своїми нещадними, тоталітарними методами вряту-

вати її від загибелі

314

Друга світова війна

Історія України

Першочергового значення набувало зміцнення

Збройних сил Втрати, яких вони зазнали і від

німецької агресії, і від сталінщини у довоєнні роки,

були дещо компенсовані масовими патріотичними

вчинками людей Водночас з мобілізацією на фронт

більш як 2 млн жителів республіки (з них понад

200 тис добровольців) в Україні, за прикладом

Москви і Ленінграда, з числа тих, хто не підлягав

призову до армії, створювали формування народно-

го ополчення та винищувальні батальйони для охо-

рони прифронтового тилу тощо Поступово мирна

інерція величезних людських мас уповільнювалася,

стопорилася Багатомільйонний народ вступив у

війну

Період з липня по вересень 1941 р в Україні був

неймовірно тяжким для Червоної армії, яка в

нерівних кровопролитних боях робила відчайдушні

спроби затримати просування броньованих полчищ

Багато її підрозділів і частин потрапляли в оточен-

ня, втрачали зв'язки з вищим командуванням,

сусідніми частинами, далеко не всім вдавалося з

боями вирватися з оточення Більшість гинула або

потрапляла у ворожий полон

Трагічні картини 1941 р і досі тривожать

пам ять ветеранів, яким довелося пережити ли-

холіття Один з них, полковник у відставці П Ко-

валенко, згадував про серпневі події на Південному

фронті „Всі дороги, ліси й переліски забиті війсь-

ками, що відходять Армія починає втрачати облич-

чя, організація порушується Розпорядження і на-

кази, що суперечать одне одному, сипляться як з

рогу достатку Відчувається якась загальна розгуб-

леність і розпач, цілковита безпорадність"

Ставка верховного головнокомандування, гене-

ральний штаб, командування напрямами й фронта-

ми вживали всіх можливих заходів для переформу-

вання та зміцнення боєздатності частин і з'єднань

У бій кидали нові й нові сили Проте, незважаючи

на контрудари радянських військ, ворог продовжу-

вав,

хоч і дещо повільнішими темпами, ніж у червні,

просуватися в глиб території Після того як упав

Західний фронт і німці захопили майже всю Біло-

русію,

вирішальні бої розгорнулися на житомирсь-

ко-київському напрямку Мужньо трималися за-

хисники Києва, оборона якого тривала з 11 липня

до 26 вересня, та Одеси — з 5 серпня до 16 жовт-

ня 1941 р

Надзвичайно складна обстановка виникла під

Києвом Німці кинули на цю ділянку великі сили,

передусім танки, авіацію Червона армія за допомо-

гою місцевого населення більше двох місяців трима-

ла там оборону Але в радянського командування не

вистачало танків, літаків, резервів Найбільше бра-

кувало хисту і волі керівникам оборони столиці

Будь-які їхні рішення та кроки були позначені стра-

хом перед Сталіним і прагненням уникнути

відповідальності

У кінці серпня противник безперешкодно фор-

сував Дніпро на північ і південь від Києва й розпо-

чав операцію по оточенню міста Загроза наростала

день у день Ось чому командування Південно-

Західного напрямку, доповідаючи Ставці про стан

справ,

висловилося за негайне відведення військ з

київського виступу „ Зволікання з відходом

Південно-Західного фронту може призвести до

втрати військ і величезної кількості матеріальної

частини " — писали Сталіну головнокомандую-

чий цим напрямком С Будьонний і член військової

ради М Хрущов Однак Сталін, пам'ятаючи неод-

норазові й категоричні запевнення керівників обо-

рони, що сил досить і Київ оборонятиметься

успішно, і проявляючи властиві йому свавілля та во-

люнтаризм, не взяв до уваги аргументованих до-

казів Наказав „за будь-яку Ціну" утримувати Київ

Під Києвом було втрачено чотири армії (принаймні

півмільйона чоловік)

І все ж, якщо десь-таки вдалося „зачепитися"

радянським військам у їх майже безпросвітному

відступі й протриматися більше двох місяців, поста-

вивши під сумнів бездоганно продуманий графік

„бліцкригу" і здобуття Москви, то це було саме під

Києвом І завдячувати тут слід безіменним героям-

червоноармійцям і командирам

Наприкінці 1941 р німці окупували майже всю

Україну, крім східних районів Харківської,

Сталінської та Ворошиловградської областей, які

тривалий час героїчно обороняли війська Південно-

Західного та Південного фронтів

Добившись успіхів на вирішальних ділянках

фронту — під Києвом та Смоленськом, німецькі

війська почали масований наступ на столицю

країни Але їхній розгром під Москвою (грудень

1941 — січень 1942 р ) означав крах плану „бли-

скавичної війни"

На той час шляхом формування приблизно 400

нових дивізій було, по суті, компенсовано втрату

кадрової армії, від якої залишилося всього 8% Хо-

ча цим військам бракувало головного — озброєння

й бойоврго досвіду, в Сталіна створилася чергова

ілюзія високої боєздатності Червоної армії

За його вказівкою навесні 1942 р було розпо-

чато ряд часткових, розрізнених, погано підготов-

316

Друга світова війна

лених та недостатньо забезпечених наступальних

операцій Але хіба армія могла водночас і наступати

й оборонятися^ Протягом січня—березня 1942 р

радянські війська вели криваві, але безуспішні бої

за визволення Донбасу Невдало розвивалися

воєнні ди й на північ та південь від Харкова Нез-

важаючи на те, що частини Червоної армії прорва-

ли тут лінію оборони противника, загальне

співвідношення сил було не на їхню користь На

клопотання головкома Південно-Західного на-

прямку С Тимошенка, члена військової ради

М Хрущова й начальника штабу І Баграмяна

Ставка й особисто Сталін дозволили провести у

районі Харкова велику наступальну операцію, що

почалася в травні 1942 р Спочатку наступ розви-

вався успішно але незабаром почав видихатися да-

валися взнаки і погана його організація, й брак

досвіду, і нестача бойової техніки Завдавши силь-

ного удару, противник оточив три армії й тільки в

полон захопив принаймні 240 тис червоноармійців

та командирів

28 червня 1942 р великі танкові з'єднання во-

рога у взаємодії з піхотою й авіацією (німецькі

військові кореспонденти у захваті охрестили цю ар-

маду „нестримний мастодонт") розпочали гене-

ральний наступ на воронезькому напрямку — опе-

рацію „Блау" Просування на марші німецьких тан-

кових колон, артилерії, вантажних машин з піхотою

було помітним на відстані 50—60 км через неосяж-

ну густу й темну хмару пилу, порохового диму і по-

пелу палаючих сіл „Це стрій римських легіонів, пе-

ренесений у XX вік для приборкання монголо-

слов'янських орд'" — торжествуючи, говорили

німецькі офіцери Було прорвано фронт про-

тяжністю 650 км і глибиною 150—400 км на

південно-західній ділянці театру воєнних дій Ра-

дянські війська з боями відходили

Знову, як і в 1941 р , в Червоній армії поряд з

героїзмом та самопожертвою рядових воїнів мали

місце безладдя й паніка, розгубленість командуван-

ня і, як наслідок цього, марні спроби стабілізувати

становище 3 болем у душі спостерігаючи події,

О Довженко 12 липня 1942 р зробив у своєму

фронтовому щоденнику такий гіркий, емоційно за-

гострений запис „Вся фальш, уся тупість, усе

без-

пардонне й безтямне ледарство, увесь наш псевдо-

демократизм, перемішаний із сатрапством — усе

вилізає боком і несе нас, як перекотиполе, степами,

пустелями І над усім цим — „Ми переможемо'"

У травні—червні 1942 р рухнув Кримський

фронт Німцям вдалося захопити весь Керченський

півострів На початку липня 1942 р , блоковані во-

рогом із суші, моря та з повітря, після 250-денноі

оборони за наказом Ставки залишили місто героїчні

захисники Севастополя На кінець літа німцям вда-

лося прорватися до Сталінграда та Головного Кав-

казького хребта

Кульмінацію нових випробувань зафіксував

відомий наказ № 227, підписаний Сталіним 28

липня 1942 р У ньому розвивалися далі положення

іншого вкрай жорстокого наказу № 270 від 16

серпня 1941 р 3 одного боку, в умовах загальної

розгубленості й сум яття суворі накази були не-

обхідні А з другого — підкріплені правом

розстрілу „в несудовому порядку", застосуванням

загороджувальних загонів та штрафних ба-

тальйонів, карною відповідальністю близьких ро-

дичів „винуватців", вони сковували ініціативу ко-

мандирів і нерідко прирікали на безплідну загибель

цілі з'єднання, які з ходу кидалися в бій з боєком-

плектом 4—5 снарядів на одну гармату, коли навіть

гвинтівки мали не всі бійці, а їсти їм не було чого

Полки зникали разом зі штабами За три-чотири

дні боїв дивізія лягала на смерть

Із залишенням 22 липня 1942 р радянськими

військами м Свердловська Ворошиловградської

області закінчилися оборонні бої на території Ук-

раїни

Постає запитання чи винна армія в цих пораз-

ках'

Відповідь має бути однозначною Радянські

війська, поставлені у неймовірно скрутне станови-

ще згубними прорахунками та помилками політич-

ного керівництва країни на чолі із Сталіним, сата-

нинська воля якого паралізувала здатність і гене-

ралів,

і наркомів, і партійних секретарів до са-

мостійних рішень та вчинків, мужньо й до кінця ви-

конували свій обов'язок, залишалися вірними при-

сязі

На кістках солдатів — героїв і мучеників

1941—1942 рр створювалися передумови перело-

му в ході ВІЙНИ

Нацистська окупація

і рух Опору

купаційний режим, нав'язаний фашистами

українському населенню у вигляді ли-

хозвісного „нового порядку", відзначався

винятковою українофобією Мета гітлерівських аг-

ресорів полягала в тому, щоб терористичними, на-

сильницькими методами пограбувати завойовану

територію, максимально очистивши її від корінного

317

Історія України

населення, а для решти запровадити систему жор-

стокої позаекономічної експлуатації

Потрібно було зовсім небагато часу, щоб оста-

точно з'ясувалися цілі Німеччини щодо України

На нараді окупаційних чиновників у Рівному

Е Кох сформулював іі так „Мета нашої роботи —

примусити українців працювати на Німеччину, а не

ощасливити цей народ Україна повинна постачати

те,

чого немає у Німеччини Цю роботу слід прова-

дити, не рахуючись з втратами"

Скасувавши, по суті, саме поняття „Україна",

окупанти штучно розчленували суверенну ук-

раїнську територію, що історично склалася

Західноукраїнські землі під назвою „дистрикт Га-

личина" були включені до „генерал-губернаторст-

ва", створеного на території окупованої Польщі

Південні райони республіки під назвою

„Трансюстрія" ввійшли до складу Румуни Більшу

ж частину України було віднесено до так званого

рейхскомісаріату „Україна" Управляти ним Гітлер

поставив Еріха Коха Вибір був невипадковим Ад-

же фанатичний расист Кох ненавидів і зневажав

українців як неповноцінних істот „нижчої раси"

„Якщо я знайду українця, гідного сісти за один стіл

зі мною,— твердив цей „арієць",— я звелю його

негайно розстріляти" Названий своїми підлеглими

„коричневим царем України", Кох запопадливо за-

ходився реалізовувати расистські постулати Гітле-

ра, який розпатякував „Ми заінтересовані в тому,

щоб ці росіяни чи українці не дуже сильно розмно-

жувалися адже ми маємо намір добитися того, щоб

одного чудового дня усі ці землі, що раніше вважа-

лися руськими, були цілковито заселені німцями"

Новоявлені колонізатори, по суті, визнавали

тільки один метод управління захопленими тери-

торіями — фізичний і моральний терор Вони зака-

тували на українській землі 5264 тис чол мирного

населення (євреїв і циган — майже до ноги) та

військовополонених, депортували до Німеччини на

каторжні роботи 2400 тис чол молоді

Апокалштичні картини незліченних ровів, зава-

лених трупами жителів України, доповнювалися

приголомшуючим „пейзажем" нескінченних руш

сотень міст, селищ та сіл, тисяч заводів, фабрик,

шахт, електростанцій, спалених колгоспних та рад-

госпних будівель, землянок й окопів, у яких тулили-

ся сотні тисяч людей

Полчища німецьких інтендантів і підприємців

під прикриттям багнетів і кулеметів окупаційних

військ нишпорили по містах і селах, вивозили все,

що тільки можна було навантажити у вагони Безу-

мовно, злочинні дії фашистів щодо Украши не були

б такими масштабними, якби не сприяння окупан-

там частини населення В багатьох людей, які свого

часу в цілому схвально сприйняли ленінські

ідеї,

бу-

зувірські ди більшовицького тоталітарного режиму

викликали почуття гіркого розчарування в ра-

дянській владі, в соціалізмі, що ототожнювалися

ними зі сталінськими злодіяннями А це в

поєднанні з голодним, безправним існуванням аб-

солютної більшості населення в умовах окупації

ставало базою такого явища, як колаборацюналізм,

тобто підсобництво гітлерівцям з боку осіб з місце-

вого населення

Незважаючи на те, що окупанти поряд з жор-

стокою репресивною політикою використовували

також штучно створюваний масовий голод у містах

і політичні провокації, вони наштовхнулися на

відкритий або прихований опір Люди, які опинили-

ся під владою загарбників, переконувалися те, що

приніс фашизм,— і масовий геноцид, цілковиту

відсутність людських прав, рабське животіння,—

набагато страшніше від того найгіршого, що їм до-

водилося терпіти в умовах, хоча й спотвореної

сталінським тоталітаризмом, народної в своїй ос-

нові радянської влади Такий висновок знаходимо у

численних документах окупаційного періоду Зок-

рема, в листі командуючого тилом групи армій

„Південь" генерала Фрідерщі є визнання „Ук-

раїнське населення в 1941 р під час вступу німець-

ких військ зустрічало їх як друзів і визволителів за

місцевим звичаєм — хлібом та сіллю Це гарне

ставлення останнім часом докорінним чином зміни-

лося" І там, де в 1941 р зводилися тріумфальні ар-

ки на честь „німщв-визволителів", у 1942 р закла-

дали міни

Великі труднощі в процесі свого становлення

пережив партизанський рух у тилу ворога

Оскільки воєнною доктриною Червоної армії пере-

дбачалося, що війна вестиметься виключно на тери-

торії противника, підготовка населення до парти-

занської боротьби визнавалася недоцільною Більш

того,

створена в лісах прикордонних районів на по-

чатку 30-х рр мережа матеріально-технічних баз

була ліквідована, а підібрані для можливої парти-

занської боротьби досвідчені кадри звинувачено у

підготовці „замаху на товариша Сталіна" та знище-

но Було відкинуто теоретичні засади і практичний

досвід організації й тактики партизанського руху

Ці прорахунки далися взнаки на початку війни, ко-

ли партійні та військові органи заходилися створю-

вати підпілля, формувати партизанські загони Ад-

318

Друга світова війна

же об'єктивні труднощі організації боротьби у во-

рожому тилу ускладнювалися поспішністю й фор-

малізмом у доборі кадрів та підготовці їх до діяль-

ності в нелегальних умовах, накладанні матеріаль-

но-технічної бази, створенні конспіративних квар-

тир,

налагодженні засобів зв'язку Орієнтовані на

досвід громадянської війни, місцеві керівники до

обов'язків яких було віднесено формування підпілля

та партизанських загонів, нерідко проявляли кри-

чущі невігластво і формалізм

Тому не дивно, що багато таких погано підго-

товлених і недосвідчених підпільників і партизанів,

зіткнувшись на початку окупації з гітлерівськими

каральними органами, які мали великий досвід бо-

ротьби з антифашистським рухом у Німеччині та

Європі, не витримали всього тягаря непередбачених

труднощів Один з керівників партизанського руху

на Україні І Старинов свідчив, що в перший рік

війни на окупованій території було залишено 3500

партизанських загонів і диверсійних груп На чер-

вень 1942 р малися відомості про наявність лише

22 діючих загонів Решта — розпалася або була

розгромлена

В неймовірно складних умовах ворожого тилу,

долаючи величезні організаційні та матеріальні

труднощі, щодня піддаючи себе смертельному ри-

зику, гуртували однодумців, збирали на полях не-

давніх боїв зброю, самотужки виробляли конспіра-

тивні прийоми, тактику бойових дій, налагоджували

приймання радюдонесень, розмножували та поши-

рювали антифашистські листівки Завдяки цій не-

втомній, безстрашній роботі вже на кінець 1942 р

у нелегальній діяльності на території України стався

вирішальний злам Підпільна та партизанська ме-

режа була не тільки відновлена, а й значно розши-

рена і посилена Певною мірою вдалося виправити

й численні помилки, допущені під час формування

партизанських загонів і нелегальних організацій

Серед різних форм народної боротьби в тилу

ворога у всіх районах України найактивнішою були

збройні партизанські ди У кількох тисячах ра-

дянських загонів воювали сотні тисяч патріотів

Робітники, селяни, службовці нерідко під впливом

діяльності підпільників саботували економічні,

політичні та воєнні заходи окупантів, чим ослаблю-

вали ворожий тил

Юнаки і дівчата були найбільш масовою верст-

вою населення, яка безвідмовно пішла за радянсь-

кою владою В нацистському документі „Наслідки

німецького воєнного управління в зоні групи армій

„Південь" цьому феномену приділено спеціальну

увагу В ньому говориться, що радянська молодь

„глибоко засвоїла основоположення більшовизму

З молоді складалася більшість активістів за справу

рад Банди (партизани — Авт ) утворювалися пе-

реважно з молоді"

Роль „третьої сили" в умовах окупаційного ре-

жиму намагалася активно відігравати Організація

українських націоналістів (ОУН) Після невдалої

спроби 30 червня 1941 р проголосити у Львові

відновлення самостійної Української держави ця

організація остаточно розкололася Утворилися два

її крила — помірковане на чолі з А Мельником

(ОУН-м) і радикальне, кероване С Бандерою

(ОУН-б),

що почали між собою ворогувати

Мельниківці, сподіваючись на врахування німцями

українських інтересів, відкрито стали додатком

окупаційного апарату і навіть створили з українців

дивізію СС „Галичина" для допомоги фашистам

Бандерівці, збагнувши, що Німеччина розглядає

Україну лише як колонію, почали створювати власні

збройні сили — Українську повстанську армію

(УПА),

підпільні боївки в селах, їхньою метою бу-

ла боротьба за незалежну соборну Україну

Водночас ОУН робилися активні спроби з до-

помогою так званих „похідних груп", що складали-

ся з досвідчених організаторів і пропагандистів, по-

ширити свій вплив на східні та південні області,

розгорнути мережу оунівського підпілля у Києві,

Сумах, Житомирі, Полтаві та інших містах На

відміну від комуністичного підпілля гестапівці нази-

вали націоналістичних нелегалів „українським ру-

хом опору" В одній з його листівок, конфіскованих

поліцією безпеки і СД, говорилося „Ми боремося

за Украшську державу, а не за чужий імперіалізм

Ми повинні берегти наші сили, бо ми впевнені, що

війна у своїй кінцевій фазі надасть нам державу

Оскільки самостійницький рух, як і, ясна річ, ко-

муністичний, суперечив німецькій колонізаторській

політиці, на оунівців обрушилися репресії Розгро-

мивши націоналістичне підпілля, гестапівці зосере-

дилися на боротьбі проти комуністичного руху,

який набирав силу

З наближенням Червоної армії і реальною пер-

спективою повернення радянської влади, що за-

пам'яталася в краї масовими репресіями та пород-

жувала почуття страху, стосунки між бандерівцями

і окупантами з огляду на спільну загрозу в ряді ви-

падків набули характеру взаємосприяння у боротьбі

проти нової більшовицької окупації

Наявність двох, хоч і нерівнозначних за мас-

штабами та ефективністю, сил руху Опору (тут пе-

319

Історія України

ревага в ефективності, безумовно, на боці ко-

муністичної) була особливістю українського театру

партизанських дій так само, як і факт розколу ук-

раїнської нації ідеологічною барикадою Але є

підстави наголосити і на тому, що об'єднувало аб-

солютна більшість українського народу не сприйня-

ла нацюнал-соціалістичної ідеологи, хоч як нацисти

не намагалися іі нав'язати, зайняла, зрештою, одно-

значно ворожу позицію щодо окупантів та їх

підсобників А це створювало сприятливі умови для

всеукраїнського руху Опору, який у 1943 р досяг

найбільшого розмаху і не на жарт налякав нацистів

Партизанська боротьба набрала найбільшого роз-

маху А протипартизанські заходи німців приноси-

ли їм мінімальний успіх Більше від них страждало

місцеве населення Прифронтовий тил німецької

армії став нагадувати пороховий льох А його над-

будова — окупаційний режим тріщав по всіх швах

Партизанські формування на цей час вже не тільки

багато в чому нагадували частини регулярної армії,

а й координували з ними бойові ди Це був

справжній другий фронт Великої Вітчизняної

війни

Вклад України

у воєнно-економічну

мобілізацію

}Г""і рятуванню та відновленню воєнно-еко-

номічного потенціалу сприяла своєчасна і в

' цілому успішно проведена (головним чином з

Лівобережної України) евакуація найціннішого ус-

таткування 550 найбільших підприємств машино-

будівної, металургійної, легкої та інших галузей

промисловості, найціннішого майна радгоспів, ма-

шинно-тракторних станцій, колгоспів, науково-

дослідних установ, у тому числі Академії наук, 70

вузів,

понад 40 театрів, а також 3,5 млн

робітників, рільників, механізаторів, службовців та

їхніх сімей

Все скільки-небудь цінне майно, що його не

можна було вивезти, за директивою Раднаркому

СРСР і ЦК ВКП(б) від 29 червня 1941 р повин-

но було „безумовно знищуватися", щоб ворог не

зміг його використати Такою була логіка тотальної

війни на тотальне знищення, за якою висаджено у

повітря частину Дншрогесу, ряд інших об'єктів

Однак унаслідок швидких темпів ворожого наступу

чимало запасів сировини, зокрема 1 млн т марган-

цевої руди, 490 млн т зерна, борошна та іншого

продовольства, багато тонн пального потрапило до

рук гітлерівців

Попервах наслідки евакуації здавалися жахли-

вими рівень виробництва у провідних галузях про-

мисловості набагато знизився Фронт якийсь час

майже не отримував танків, літаків Але поступово

становище мінялося на краще Два фактори сприя-

ли цьому По-перше, це економічно грамотні рішен-

ня щодо розміщення евакуйованих продуктивних

сил і спеціалістів І, по-друге, безпрецедентні,

навіть порівняно з роками „соціалістичного

будівництва", трудові зусилля

Евакуйоване обладнання розміщувалося, в ос-

новному, на профільних заводах і шахтах з метою

посилення їх потужностей Причому майно евакуй-

ованого підприємства розподілялося іноді на ба-

гатьох місцевих Так само на квартирах місцевих

жителів було влаштовано і приїжджих — інже-

нерів,

техніків, робітників, їхні сім'ї, господарі

поділилися й одягом

Ідеї справедливої визвольної війни надихнули

видатних учених, митців, літераторів — О Патона,

В Філатова, П Тичину, М Рильського, М Ве-

риківського, Ю Мейтуса, В Касіяна, О Шовку-

ненка, М Литвиненко-Вольгемут, М Романова,

О Довженка та сотні інших на напружену творчу

діяльність для зміцнення боєздатності Збройних

сил Водночас вони широко знайомили далеке від

культурних центрів населення східних районів із

здобутками культури, передусім української

Хоча війна нібито давала й чимало підстав для

чвар між приїжджими і місцевим населенням (зга-

даємо бодай те, що через наплив мільйонів евакуй-

ованих набули широких масштабів примусові підсе-

лення, вилучення лишків житлоплощі в місцевих

жителів тощо), однак міжнаціональних конфліктів

не спостерігалося І саме завдяки цьому за винятко-

во скрутних обставин у тилу не сталося те, що мог-

ло статися,— масових голодувань та епідемій Ат-

мосфера злагоди серед населення підготувала грунт

для створення економічної бази ведення „тотальної

війни"

Всупереч усім негараздам — гостро бракувало

сировини, електроенергії, обладнання для струк-

турної перебудови, передусім кваліфікованої робо

чоі сили і часу — економіку врятували самі трудів-

ники Об'єднавшись з евакуйованими, місцеві жи-

телі, а це були переважно жінки, підлітки, бо ті, хто

підлягав мобілізації, вже воювали на фронті, не

шкодували ні сил, ні здоров'я для створення нової

воєнної економіки Обладнання, шо прибуло, роз-

320

Друга світова війна

ташовували за відсутності вільних виробничих

площ у приміщеннях універмагів, полиці яких пус-

тували, кінотеатрів, котрі мало хто відвідував,

навіть шкіл А то й ставили його просто неба, в полі,

лісі, підводили електроенергію, а вже діючі верста-

ти обносили стінами, вкривали дахом А поряд ви-

никали намети, в яких жили люди

Було,

звичайно, дуже скрутно ГГоробець, ме-

талург із Криворіжжя, який працював на базі одно-

го з підприємств Нижнього Тапла, розповідав, як

виконувалось таке завдання „Ми не йшли додому

доти, поки не закінчили роботу Це тривало 24 го-

дини при 30° морозі Ходив я тоді в гумових чобо-

тях Забіжиш у приміщення погрітися — онучі на

ногах вологими стають А коли знову вийдеш на

мороз,

замерзають "

Так, люди інколи тижнями не виходили з цехів,

тут же спали, їли Бо тилове постачання — най-

частіше це були тарілка так званої затірки, тобто

звареного у воді борошна, мізерна пайка хліба, ци-

буля, одна-дві картоплини „в мундирах" — могло

забезпечити мільйонам робітників і службовців ли-

ше напівголодне існування в умовах виснажливої

праці та невлаштованого побуту Побувавши в ти-

лових районах і зіткнувшись з побутом людей,

представник британської військової міси М Мак-

ферлейн з подивом писав „Російським людям вла

стивою є незвичайна здатність існувати на одному

хлібі" Більш, ніж окраєць хліба, картоплину, тило-

ве село дати місту не могло, не вистачало робочих

рук, пального, орної землі, знизилися врожайність,

приплід худоби

Більшість евакуйованих підприємств почала да-

вати продукцію вже навесні 1942 р А в середині

того ж року воєнна перебудова народного господар-

ства завершилася На сході країни небувалими тем-

пами була створена, по суті, заново першокласна

воєнна економіка, оскільки західна оборонно-про-

мислова база була втрачена

Про ефективність радянської оборонної еко-

номіки тих часів свідчить порівняння її показників з

воєнно-економічним потенціалом Німеччини Ос-

тання протягом усієї війни виробляла сталі, елек-

троенергії та вугілля в 1

5—2,5

раза більше ніж

СРСР Але на кожні 100 німецьких літаків випус-

калося 170 радянських 3 воріт танкових заводів

Уралу щомісяця виходило 2 тис бойових машин, у

Німеччині вироблялося 1450 Тил став цитаделлю

воюючого народу

Битва

за визволення України

осени 1942 р напруження в бойових діях на

південній ділянці радянсько-німецького

фронту, де вирішувалася доля всієї світової

війни, досягло апогею У запеклому двобої чаша

ваг почала схилятися на бік радянських військ У

глухих заволзьких степах під покровом таємниці

формувалася армія нового типу — армія прориву,

якнайкраще озброєна танками і літаками, гармата-

ми і „катюшами", виробленими на Уралі, в Сибіру і

Поволжі

Ці війська обрушилися на знекровлені й вимо-

тані в жорстоких і кровопролитних чотиримісячних

боях у Сталінграді кращі колись дивізії противника

19 листопада 1942 р — цей день червоним рядком

назавжди ввійшов у світову історію — почався не-

бувалий за силою контрнаступ Червоної армії, яка

добилася, зрештою, перелому у війні на свою ко-

ристь Відкрилася й можливість визволення Ук-

раїни 16 грудня 1942 р Воронезький та Південно-

Західний фронти перейшли в наступ Першими на

землю України вступили бійці та офіцери 573-го

полку 195-і стрі \ецькоі дивізії 1-і гвардійської армії

Південно-Західного фронту Це сталося 18 грудня

1942 р Того ж дня ворої а було вибито з перших ук-

раїнських сіл Півнівка Морозівка, Микільське

Міловськоіо району Ворошиловградської (нині —

Луганської) області Наскільки кривавою була ця

операція можна судити з того, що лише в боях за

перший районний центр на українській території —

Мілове загинуло 1066 воїнів Усього ж у боях за

визволення Ворошиловградщини загинуло близько

120 тис солдатів і офіцерів

Успіх супроводжував бойові дії Червоної армії

до лютого 1943 р коли було визволено Харків

Але наступ швидко видихнувся Не вистачало

досвіду наступальних боїв, злагодженості в діях

родів військ, а подекуди й транспортних засобів та

бойової техніки Так, харків'яни були вражені, коли

побачили, що у військах, які вступили до міста, ар-

тилерію тягнули корови Таке видовище не нада

ло харків'янам впевненості у силі Червоної армії І

дійсно раптовим контрударом есесівські танкові

з'єднання змусили радянські частини залишити

Харків і відступити на північний схід Але Червона

армія вже у цілому перехопила ініціативу на фрон-

тах, і одна невдача не могла щось істотно змінити на

користь ворога

У нескінченних кровопролитних битвах ра-

321

Історія України

дянські Збройні сили набували головного — бойо-

вого досвіду Зріс і рівень військової майстерності

їх офіцерського корпусу Впевненіше стала керува-

ти підрозділами, з'єднаннями, цілими фронтами ко-

горта полководців і воєначальників, що виросла в

горнилі війни Серед них було чимало синів ук-

раїнського народу, зокрема командуючі фронтами

та арміями А Єременко, С Тимошенко, РМали-

новський, І Черняховський, П Рибалко, К Моска-

ленко,

П Жмаченко та ш

5 липня 1943 р почалася одна з найбільших

битв другої світової війни, що мала вирішальне зна-

чення для долі України, — Курська битва 3 її за-

вершенням створилися умови для широкого насту-

пу Червоної армії на всьому південному крилі ра-

дянсько-німецького фронту Війська Південно-

Західного та Південного фронтів з 13 серпня по 22

вересня провели донбаську операцію, в результаті

якої 8 вересня визволено Сталшо (нині — До-

нецьк),

а за два тижні — Харків

Та перемоги коштували великих втрат І не зав-

жди вони були виправданими суто воєнними мірку-

ваннями Сталінський авторитаризм з його

домінуючим принципом абсолютної підлеглості

вищій інстанції і безумовного виконання будь-яких,

навіть безглуздих наказів (аби швидше, вправніше

відрапортувати начальству, бути в його очах не-

схибними, слухняними) мав своїм підґрунтям

знецінення людських життів Відомий радянський

воєначальник, генерал армії М Лященко свідчив

„Справді, у тій війні багато було смертей, нічим не

виправданих Зустрічалися воєначальники і коман-

дири, які прагнули досягти успіху за будь-якої

ціни"

У складі наступаючих частин діяли так звані

польові військкомати, які мобшзовували до діючої

армії всіх, здатних тримати зброю, навіть 16-17-

річних Загалом останніх мобілізували в Україні до

чверті мільйона Нерідко їх, зовсім не навчених, не

обмундированих, без прийняття присяги, вводили у

бій, щоб „спокутувати кров'ю ганьбу перебування в

окупації" Часто отаку „живу силу" без ретельної

підготовки — прикриття з повітря, артилерійсько-

го забезпечення, танкової підтримки, але під „при-

криттям" загороджувальних загонів з тилу кидали

навіть на добре укріплені позиції противника

Наслідком були тяжкі людські втрати Протягом

січня 1943 — жовтня 1944 р під час однієї обо-

ронної і 11 наступальних операцій загальні втрати

Червоної армії становили (включаючи безповоротні

й санітарні) 3 млн 492 тис бійців та офіцерів, при-

чому середньодобові втрати налічували 67 тис 805

чол

На кінець вересня 1943 р радянські війська на

750-кілометровому фронті вийшли до Дніпра

Центр бойових дій перемістився в район середньої

течи ріки Почався кульмінаційний момент битви за

Україну Під безперервним вогнем артилерії та уда-

рами авіації противника воїни змушені були прово-

дити переправу через цю найбільшу на їхньому бой-

овому шляху водну перепону Ставка верховного

головнокомандування ухвалила рішення „на пле-

чах відступаючих ворожих військ захопити плац-

дарм на Дніпрі й з ходу розпочати його форсуван-

ня Це пояснювали необхідністю випередити про-

тивника, що готував оборону правого берега

тому

наступаючим вошам доводилося вирішувати це зав-

дання без підготовки, за відсутності переправних

засобів

Війська часто переправлялися через річку без

танків та важкої артилерії Під вогнем ворога плив-

ли на правий берег, хто як міг тримаючись за коло-

ди, дошки, порожні діжки, ящики, плащ-намети,

напхані соломою На виручку прийшло населення

придніпровських сі\ Але тисячами воїни тонули в

холодній листопадовій воді Учасник форсування

Дніпра письменник Віктор Астаф'єв згадував

„Двадцять п'ять тисяч входить у воду, а виходить

на тому березі три тисячі, максимум п'ять Через

п'ять-шість днів усе це спливає Уявляєте'

Принаймні 260 тис життів оплачено визволен-

ня 6 листопада 1943 р Києва

І тут сталося непередбачене сильний ворожий

удар з району Житомира Німецьке командування

плекало надію на повернення Києва Та „на дворі"

був уже 1943-й рік, і радянське командування

зуміло опанувати обстановку, не розгубилося і на

контрудар відповіло контрударом

Проте німецька армія зберігала ще силу, відсту-

пала, в основному, організовано і чіплялася за кож-

ну висотку, річку, населений пункт

24 грудня почався загальний наступ на Право-

бережній Україні, в якому взяли участь найбільші

фронти — Білоруський, 1, 2, 3, 4-й Українські

Бойові ди розгорнулися на 1400-кілометровій смузі

— від Полісся до берегів Чорного моря Дуже

важливою за воєнно-політичними результатами бу-

ла Корсунь-Шевченківська операція 1-го і 2-го Ук-

раїнських фронтів (25 січня — 17 лютого 1944)

Були створені передумови для вигнання німців з те-

риторії Правобережної України В січні—квітні

1944 р війська 1-го і 2-го Українських фронтів очи-

322