ВБН В.2.3-218-186-2004 Дорожній одяг нежорсткого типу (Дорожная одежда нежесткого типа

Подождите немного. Документ загружается.

ВБН В.2.3-218-186-2004

Таблиця Д.8 – Коефіцієнти перерахунку величини зчеплення в залежності від розрахункової

кількості прикладення навантажень

Значення k

у залежності від су-

марної кількості прикладення на-

вантажень (Σ N

)

Значення k

Nφ

у залежності від сумар-

ної кількості прикладення наванта-

жень (Σ N

)

Розрах

нкова

відносна во-

логість

1 10

Супіски

0,50 1,0 1,0 0,63 0,48 0,38 1,0 1,0 0,52 0,39 0,35

0,55 1,0 1,0 0,62 0,47 0,37 1,0 1,0 0,50 0,39 0,33

0,60 1,0 1,0 0,62 0,46 0,36 1,0 1,0 0,50 0,38 0,34

0,65 1,0 1,0 0,57 0,43 0,33 1,0 1,0 0,49 0,38 0,33

0,70 1,0 1,0 0,50 0,42 0,33 1,0 1,0 0,48 0,41 0,33

0,75 1,0 1,0 0,45 0,36 0,27 1,0 1,0 0,48 0,41 0,33

0,80 1,0 1,0 0,45 0,36 0,27 1,0 1,0 0,47 0,41 0,32

0,85 1,0 1,0 0,45 0,36 0,27 1,0 1,0 0,44 0,35 0,29

0,90 1,0 1,0 0,44 0,35 0,25 1,0 1,0 0,37 0,30 0,24

Суглинки і глини

0,50 1,0 1,0 0,60 0,48 0,45 1,0 1,0

0,55 1,0 1,0 0,57 0,47 0,43 1,0 1,0 0,60 0,48 0,41

0,60 1,0 1,0 0,53 0,46 0,41 1,0 1,0 0,58 0,45 0,37

0,65 1,0 1,0 0,52 0,45 0,38 1,0 1,0 0,52 0,38 0,33

0,70 1,0 1,0 0,48 0,37 0,32 1,0 1,0 0,47 0,36 0,30

0,75 1,0 1,0 0,45 0,33 0,27 1,0 1,0 0,50 0,33 0,27

0,80 1,0 1,0 0,44 0,28 0,20 1,0 1,0 0,38 0,23 0,19

0,85 1,0 1,0 0,43 0,25 0,15 1,0 1,0 0,38 0,23 0,19

0,90 1,0 1,0 0,42 0,20 0,13 1,0 1,0 0,30 0,19 0,17

Примітка. Значення зсувних характеристик при Σ N

= 1 використовуються при розрахунку на

статичну дію навантаження. При Σ N

> 10

розрахункові значення φ і с потрібно приймати за стовп-

чиком "10

ВБН В.2.3-218-186-2004

ДОДАТОК Е

(довідковий)

Міцнісні та деформаційні характеристики матеріалів конструктивних шарів дорожньо-

го одягу

Е.1 Матеріали, що містять органічне в'яжуче, мають пружно-в'язко-пластичні власти-

вості. Модулі пружності цих матеріалів, як і їх міцнісні характеристики, значною мірою за-

лежать від температури і режиму навантаження – швидкості прикладення навантаження,

тривалості її дії і т. ін. Міцність таких матеріалів залежить, крім того, від повторності наван-

таження і умов роботи в конструкції.

Оскільки конструкції дорожнього одягу на перегінних ділянках піддаються в основно-

му впливу рухомих навантажень, а на стоянках, зупинках, перехрестях і т.п. – статичному

впливу від засобів транспорту, орієнтовні значення модуля пружності асфальтобетону та ін-

ших матеріалів наведені нижче в таблицях Е.1 –Е.6.

Таблиця E.1

Характеристики для розрахунку на згин

Матеріал

Марка в'яжу-

чого

Модуль пружності

Е, МПа

Коефіцієнт варіа-

ції, СЕ

Коефіцієнт варіа-

ції, CR

Лаб

, МПа

Показник

втоми m

І, II, III

ДКЗ

1 2 3 4 5 6 7 8

(термопласти) 7000 0,09 14,0 0,10 7,0 3,1 Щільний полі-

мер-асфальто-

бетон

(термоеласто-

пласти)

5500 0,09 12,0 0,10 6,5 2,9

БНД-40/60 6000 0,09 10,0 0,10 6,0 3,7

БНД-60/90 4500 0,10 9,8 0,10 5,5 4,0

БНД-90/130 3600 0,10 9,5 0,10 5,0 4,5

БНД-130/200 2600 0,11 9,3 0,12 4,5 5,1

БНД-200/300 2000 9,1 5,8

Щільний асфа-

льтобетон І – II

марки

СГ-130/200 1500 0,13 9,0 0,14 4,3 6,8

БНД-40/60 3600 0,10 8,3 0,12 4,5 7,2

БНД-60/90, 2800 0,11 8,0 0,12 4,3 8,2

БНД-90/130 2200 0,12 7,8 0,14 4,0 8,6

БНД-130/200 1800 0,12 7,6 0,15 3,75 9,0

Пористий асфа-

льтобетон

БНД-200/300 1400 7,0 9,6

БНД-40/60 3000 0,11 6,0 0,15 4,3 8,8

БНД-60/90 2100 0,12 5,8 0,15 4,0 9,3

Високопористий

щебеневий ас-

фальтобетон

БНД-90/130 1700 0,12 5,5 0,15 3,75 9,8

ВБН В.2.3-218-186-2004

Таблиця Е.2

Розрахункові значення короткочасного

модуля пружності Е, МПа, при темпе-

ратурі покриття, °С

Матеріал Марка бітуму

+10 +20 +30 +40

Термопласти 6000 4000 2700 1200

Термоеластопласти 5000 3800 2500 1000

БНД-40/60 4400 2600 1300 690

БНД-60/90 3200 1800 900 550

БНД-90/130 2400 1200 660 440

БНД-130/200 1500 800 560 380

СГ-130/200 900 400 350 300

СГ-70/130 800 350 300 250

Полімерасфальтобетон

Щільний асфальтобетон

МГ-70/130 800 350 300 250

БНД-40/60 2800 1700 900 540

БНД-60/90 2000 1200 700 460

БНД-90/130 1400 800 510 380

Пористий і високо-

пористий асфальтобетон

БНД-130/200 1100 590 410 340

Примітка 1. Якщо даних безпосередніх регіональних спостережень за температурою покриття

немає, можна застосовувати як розрахункову температуру асфальтобетону в дорожньо-кліматичних

зонах У-І та У-ІІ – 20 °С, у зоні У-ІII –30 °С, в У-IV – 40 °С.

Примітка 2. Модулі пружності щільного асфальтобетону подані в таблиці стосовно до сумі-

шей типу Б. При температурах від 30 до 40 °С модулі пружності для сумішей типу А слід збільшити,

а типів В, Г, Д – зменшити на 20 %.

Примітка 3. Модулі пружності пористого і високопористого асфальтобетону подані в таблиці

стосовно до піщаних сумішей. При температурі від 30 °С до 50 °С модулі пружності для дрібнозер-

нистих сумішей слід збільшити на 10 %, а для крупнозернистих сумішей – на 20 %.

Примітка 4. Розрахункові значення короткочасного модуля пружності Е приведені для вико-

ристання в розрахунках конструкцій за пружнім прогином і зсувом в ґрунті та проміжних шарах

одягу.

Е.2 При розрахунку асфальтобетонного покриття на міцність необхідно мати дані про

його розрахункову температуру, тобто температуру, при якій покриття в конкретних умовах

працює найбільш напружено. В районах сезонного промерзання дорожніх конструкцій неза-

лежно від того, у якій дорожньо-кліматичній зоні вони знаходяться, найбільш несприятливі

умови для роботи покриття настають на початку весни при низькій позитивній температурі

покриття, з урахуванням якої складено таблицю Е.1.

До кінця весни при значному відтаюванні земляного полотна модуль пружності асфа-

льтобетону зменшується, що несприятливо позначається на опорі зсуву ґрунту земляного по-

лотна і проміжних шарів одягу. Оскільки інтенсивність підвищення температури повітря у

весняно-літній час різна в різних дорожньо-кліматичних зонах, то й розрахункова темпера-

тура покриття також неоднакова. У таблиці Е.2 приведені значення короткочасного модуля

пружності асфальтобетону при різних температурах. Розрахункові значення температури в

даному випадку бажано уточнювати за результатами регіональних спостережень.

Е.3 Дані таблиць Е.1 і Е.2 відносяться до асфальтобетону на бітумах марок БНД.

Е.4 У таблицях Е.1, Е.2 і Е.3 приведені значення деформаційних і міцносних характе-

ристик асфальтобетону, що використовуються в розрахунках за критерієм опору розтягу при

згині (таблиця Е.1), опору зсуву в ґрунті і шарах із зернистих та малозв'язних матеріалів

(таблиці Е.2 і Е.3), пружного прогину поверхні покриття конструкції (таблиця Е.2).

ВБН В.2.3-218-186-2004

Таблиця E.3

Розрахунковий модуль пружності

Е при статичній дії навантажен-

ня, МПа, при розрахунковій тем-

пературі, °С

Вид асфальтобетону Вид суміші

+20 +30 +40

Щільні суміші, тип Б Крупнозерниста 400 350 300

Щільні суміші, типи Г, Д Дрібнозерниста 300 270 220

Піщана 200 180 160

Крупнозерниста 360 320 280

Дрібнозерниста 290 250 220

Пористі і високопористі суміші

Піщана 250 225 200

Примітка. Модулі пружності асфальтобетону типу А збільшують на 20 %, а типу В зменшують

на 20 %

Е.5 При розрахунку дорожнього одягу на статичну дію навантаження розрахункові

значення модуля пружності асфальтобетону необхідно приймати за таблицею Е.3.

Е.6 Розрахункові значення характеристик матеріалів і ґрунтів, укріплених в'яжучими

речовинами, слід приймати за таблицею Е.4. У таблиці Е.5 приведені також характеристики

шарів з неукріплених зернистих матеріалів.

Характеристики матеріалів, приведені в таблицях Е.4, Е.5, а також у таблиці Е.6 до на-

громадження диференційованих за тривалістю дії навантаження даних слід застосовувати

при розрахунках як на короткочасне, так і на тривале (статичне) навантаження.

Е.7 Розрахункові значення деформаційних і міцнісних характеристик теплоізоляцій-

них матеріалів, що використовуються в розрахунках на міцність дорожніх одягів з теплоізо-

люючими шарами, слід приймати за таблицею Е.6.

Таблиця Е.4

Розрахункові характеристики матері-

алів і ґрунтів, укріплених в'яжучими

Ч.ч. Матеріал

Модуль

пружності

Е, МПа

Коефіцієнт

варіації, С

Міцність

на розтяг

при зги-

ні, R,

МПа

1 2 3 4 5

Щебінь і гравій, оброблені цементом,

марок:

75 1000 0,15 0,7

60 900 0,15 0,6

40 700 0,16 0,5

Крупноуламкові ґрунти і гравійно-піщані су-

міші оптимального чи близьких до оптималь-

ного складів, укріплені комплексними в'яжу-

чими:

І клас міцності 900 – 700 0,15 0,55 – 0,45

II клас міцності 650 – 500 0,17 0,42 – 0,35

III клас міцності 450 – 300 0,19 0,32 – 0,25

Те саме, укріплені цементом:

І клас міцності 800 – 550 0,16 0,46 – 0,34

II клас міцності 530 – 350 0,18 0,33 – 0,25

III клас міцності 320 – 280 0,20 0,22 – 0,20

ВБН В.2.3-218-186-2004

1 2 3 4 5

Те саме, укріплені активною золою-виносу

або гранульованим шлаком, вапном, фосфат-

ними в'яжучими та іншими композиційними

в'яжучими з них з добавками чи без добавок

ПАР, дьогтем і т. п.:

І клас міцності 700 – 530 0,17 0,40 – 0,32

II клас міцності 500 – 330 0,18 0,31 – 0,22

III клас міцності 300 – 250 0,20 0,20 – 0,18

5 Крупноуламкові ґрунти і гравійно-піщані су-

міші оптимального чи близьких до оптималь-

ного складу, укріплені в'язким бітумом або

емульсією на в'язкому бітумі

350 – 250 0,20 0,35 – 0,30

Крупноуламкові ґрунти і гравійно-піщані су-

міші неоптимального складу, піски (крім дрі-

бних, пилуватих і однорозмірних), супісок

легкий, крупний, щебінь маломіцних порід і

відходи каменедроблення, укріплені компле-

ксними в'яжучими:

І клас міцності 800 – 650 0,16 0,50 – 0,42

II клас міцності 600 – 450 0,17 0,40 – 0,32

III клас міцності 420 – 280 0,19 0,31 – 0,24

Те саме, укріплені цементом:

І клас міцності 700 – 500 0,17 0,40 – 0,30

II клас міцності 480 – 330 0,18 0,28 – 0,22

III клас міцності 300 – 250 0,20 0,19 – 0,18

Те саме, укріплені в'яжучими, зазначеними в

порядковому номері 4:

II клас міцності 450 – 300 0,19 0,25 – 0,17

III клас міцності 280 – 200 0,21 0,16 – 0,12

Те саме, укріплені в'язким бітумом або 9

емульсією на в'язкому бітумі 300 – 200 0,21 0,30 – 0,25

Піски дрібні і пилуваті, супісок легкий і пи-

луватий, укріплені комплексними в'яжучими:

І клас міцності 750 – 600 0,16 0,47 – 0,40

II клас міцності 550 – 400 0,18 0,37 – 0,30

III клас міцності 380 – 250 0,20 0,28 – 0,22

Те саме, укріплені цементом:

І клас міцності 650 – 480 0,17 0,35 – 0,26

II клас міцності 450 – 300 0,19 0,25 – 0,18

III клас міцності 260 – 220 0,21 0,16 – 0,13

Те саме, укріплені в'яжучими, що зазначені у

поз. 4 цієї таблиці:

II клас міцності 430 – 280 0,19 0,22 – 0,11

III клас міцності 230 – 180 0,22 0,08 – 0,07

13 Те саме, укріплені в'язкими бітумами або

емульсіями на в'язких бітумах

300 – 220 0,21 0,25 – 0,20

ВБН В.2.3-218-186-2004

Продовження таблиці Е.4

1 2 3 4 5

Побічні продукти промисловості (кам'яні ма-

теріали і крупноуламкові ґрунти, які відпові-

дають рудним копалинам, золошлакові сумі-

ші, формувальні суміші, фосфоритні „хвости"

і т.п.), укріплені комплексними в'яжучими:

І клас міцності 700 – 550 0,16 0,45 – 0,37

II клас міцності 530 – 350 0,18 0,36 – 0,28

III клас міцності 320 – 200 0,21 0,26 – 0,12

Те саме, укріплені цементом:

І клас міцності 600 – 420 0,17 0,30 – 0,22

II клас міцності 400 – 250 0,20 0,20 – 0,14

III клас міцності 220 – 180 0,22 0,12 – 0,09

Те саме, укріплені в'яжучими, зазначеними у

поз. 4 цієї таблиці:

II клас міцності 350 – 220 0,20 0,15 – 0,09

III клас міцності 200 – 130 0,23 0,08 – 0,06

Те саме, укріплені в'язкими бітумами 17

або емульсіями на в'язкий бітумах 250 – 180 0,22 0,20 – 0,15

Супіски важкі і пилуваті, суглинки легкі,

укріплені комплексними в'яжучими:

І клас міцності 600 – 500 0,17 0,40 – 0,35

II клас міцності 450 – 300 0,19 0,32 – 0,25

III клас міцності 280 – 150 0,22 0,24 – 0,10

Те саме, укріплені мінеральними в'яжучими –

цементом, золою-виносу, гранульованим

шлаком:

І клас міцності 500 – 350 0,18 0,22 – 0,16

II клас міцності 350 – 230 0,20 0,16 – 0,12

III клас міцності 200 – 120 0,24 0,09 – 0,07

Те саме, укріплені в'яжучими, зазначеними у

поз. 4 цієї таблиці:

II клас міцності 300 – 200 0,21 0,12 – 0,08

III клас міцності 180 – 100 0,24 0,06 – 0,05

21 Те саме, укріплені емульсіями на в'язких бі-

тумах

250 – 180 0,22 0,17 – 0,10

ВБН В.2.3-218-186-2004

Кінець таблиці Е.4

1 2 3 4 5

Суглинки важкі і пилуваті, глини піщанисті і

пилуваті, укріплені мінеральними і комплек-

сними в'яжучими:

II клас міцності 330 – 200 0,21 0,12 – 0,08

III клас міцності 180 – 80 0,25 0,06 – 0,05

Примітка 1. Під комплексними в'яжучими розуміють цемент + в'язкий бітум або ему-

льсії на в'язкому бітумі; цемент + полімерне в'яжуче, цемент (вапно) + активні золи-виносу або гра-

нульовані шлаки і т.п.

Примітка 2. Більші значення розрахункових характеристик приймають при:

а) використанні більш якісних мінеральних матеріалів і активних в'яжучих;

б) укріплення матеріалів і ґрунтів неорганічними в'яжучими в дорожньо-кліматичних зонах

У-ІII та У-IV;

в) укріпленні в'язким бітумом і бітумною емульсією на в'язкому бітумі в дорожньо-

кліматичних зонах У-І та У-ІІ.

Примітка 3. Коефіцієнт варіації міцності на розтяг при згині CR визначається за формулою

CR=CE – 0,05.

Е.8 Розрахункові характеристики неукріплених маломіцних кам'яних матеріалів при-

ймають по рисунку Е.1.

На кривих показано число пластичності часток в суміші, розміром менше 0,63 мм

Рисунок Е.1 – Залежність модуля пружності Е від вмісту часток n розміром, менше 0,63 мм

(або показника дробильності маломіцного щебеню), для щебеневих і гравійних матеріалів

(сумішей)

Під маломіцними кам'яними матеріалами розуміють гравій, щебінь, гравійні, щебеневі і

гравійно-(щебенево)-піщані суміші, в яких міститься або може утворитися в процесі будів-

ництва та експлуатації основи надлишкова, порівняно з діючими нормами, кількість дрібних

часток з числом їхньої пластичності до 7. Передбачається застосування: природних або шту-

чно складених сумішей із вмістом зерен гравію (щебеню), крупніше 5 мм, не менше, ніж 20

%, щебеню з осадових порід марок 400, 300 і 200 за дробильністю, щебеню з вивержених і

метаморфічних порід марки 600 за дробильністію жерстви, опоки, ґрунтощебеню і т. ін.

Пружнодеформаційні й міцнісні властивості маломіцних матеріалів залежать в основ-

ному від процентного вмісту і числа пластичності суміші фракцій розміром, дрібніше 0,63

мм. Для щебеню число пластичності цих фракцій визначається після його стандартного ви-

пробування на дробильність або зношення.

Розрахункові характеристики шарів із щебеневих сумішей і щебеню для доріг в дорож-

ньо-кліматичних зонах У-ІІ та У-ІII встановлюють за графіком (рисунок Е.1); для доріг в

ВБН В.2.3-218-186-2004

кліматичній зоні У-IV значення цих характеристик варто збільшувати на 25 %. Розрахункові

характеристики шарів із гравійних і гравійно-піщаних сумішей для доріг у кліматичній зоні

У-IV встановлюють за графіком (рисунок Е.1); для доріг у кліматичних зонах У-II та У-ІII

значення цих характеристик слід зменшити на 30 %.

Таблиця Е.5

Розрахункові характеристики

Матеріал (ґрунт)

Модуль

пружності

Е, МПа

Кут внут-

рішнього

тертя φ,

град

Зчеплення

, МПа

Примітка

1 2 3 4 5

Чорний щебінь, вкладений за

способом заклинки за

ВСН 123-77

600 – 900 – – Більші значення –

для покриття, мен-

ші – для основ

Шар із щебеню марок 1000 –

1400, влаштований за способом

просочення в'язким бітумом за

ВСН 123-77

400 – 600 – – Те саме

Щебінь фракційний марок 800 –

1400, вкладений за способом за-

клинки за ДСТУ Б В.2.7-30:

з міцних осадових та мета-

морфічних порід

350 – 450 – –

з магматичних порід 250 – 350 – –

–

Фракційний щебінь, укріплений

цементно-піщаною сумішшю за

способом просочення за

ВБН В.2.3-218-002

500 – –

Шлак з підібраним грануломет-

ричним складом за ГОСТ 3344:

активний 350 – 450 – –

слабоактивний 200 – 300 – –

Більші значення при

стійкій структурі

шлаку

Рядовий шлаковий щебінь 150 – 200 – – –

Кам'яна бруківка, пакеляж 400 – 500 – – –

Ґрунт, укріплений рідким біту-

мом за ВСН 123-77:

супісок піщанистий 150 – 200 25 – 35 0,02 – 0,035

суглинок, супісок пилуватий 80 – 150 15 – 25 0,02 – 0,035

Більші значення –

при змішуванні в

установці і застосу-

ванні бітумної ему-

льсії

Піщано-гравійні суміші за

ДСТУ Б В.2.7-30 180 45 0,03

ВБН В.2.3-218-186-2004

Кінець таблиці Е.5

1 2 3 4 5

Пісок, що відповідає вимогам

ДСТУ Б В. 2. 7-32: 130 42 0,007

дуже крупний, підвищеної

крупності та крупний 120 40 0,006

середній та дрібний 100 38 0,005

Показники с

і Е,

прийняті при зали-

шковій пористості

піску, ущільненого

до максимальної

щільності 26 % < n <

32 %, при n < 26 %

збільшуються на 20

%, а при n > 32 %

зменшується на 20

Таблиця E.6

Розрахункові характеристики

Теплоізоляційний матеріал

Модуль пруж-

ності, Е, МПа

Межа міцності

при згині, R,

МПа

1 2 3

Пінопласт марки ПС-4 13,0 – 33,5 0,8 – 1,2

Стіропорбетон 500,0 – 800,0 0,3 – 0,4

Аглопоритовий щебінь, оброблений в'язким бітумом 400,0 0,4

Керамзитовий гравій, оброблений в'язким бітумом 500,0 0,4

Гравій (щебінь) з легкими заповнювачами, оброблені в'я-

зким бітумом

500,0 0,8

Цементоґрунт із перлітом 130,0 0,2

Те ж саме, з полістиролом, складу:

гранули полістиролу 3-2 %

пісок 97 – 98 % (% від маси)

цемент 7-6 %

300,0 0,2

Те ж саме, з керамзитом, складу:

пісок 75 %

керамзит 2,5 %

цемент 6 %

300,0 0,3

Бітумоцементоґрунт із перлітом, складу:

перлітовий щебінь 25 – 20 %

пісок 75 – 80 % цемент 4 – 6 %

бітум 12 – 10 % від (маси піску, перліту і цементу)

200,0 – 300,0 0,2 – 0,3

Цементоґрунт з аглопоритом, складу:

супісок або пісок 70 – 80 %

аглопорит 30 – 20 %

цемент 6 %

250,0 – 350,0 0,25 – 0,35

Золошлакові суміші, укріплені цементом 150,0 0,4

Ґрунт, укріплений золою-виносу 200,0 0,4

Цементоґрунт, оброблений бітумною емульсією – 0,6

ВБН В.2.3-218-186-2004

ДОДАТОК Ж

(довідковий)

Розрахункові навантаження.

Параметри для визначення розрахункового сумарного числа прикладення наванта-

ження за термін служби дорожнього одягу

Ж.1 При проектуванні дорожніх одягів за розрахункові (крім випадків, зазначених у

3.3.2 даних Норм) приймають нормовані навантаження згідно ДБН В.2.3-4, що відповідають

граничним навантаженням на вісь автомобілів (таблиця Ж.1).

Таблиця Ж.1

Розрахункові параме-

три навантаження

Група розраху-

нкового наван-

таження

Нормативне ста-

тичне наванта-

ження на вісь,

кН

Нормативне статичне наван-

таження на поверхню по-

криття від колеса розрахун-

кового автомобіля, Q

pозp

, кН

р, МПа D

, см D

см

115 57,5 0,80 30,0 34,5

100 50 0,60 33,0 37,0

Б 60 30 0,50 28,0 32,0

Ж.2 Основні дані про навантаження, що передаються на дорожнє покриття серійними

автотранспортними засобами, наведені в таблиці Ж.2.

Ж.3 Значення сумарного коефіцієнта приведення визначають за формулою:

∑

nісум

, (Ж.1)

де n – число осей у даного транспортного засобу для приведення якого до розрахунко-

вого навантаження визначають коефіцієнт S

іcyм

– коефіцієнт приведення номінального динамічного навантаження від колеса з кож-

ної із n осей транспортного засобу до розрахункового динамічного навантаження.

Ж.4 Коефіцієнти приведення навантажень S

визначають за формулою:

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

розрд

дн

, (Ж.2)

де Q

дн

– номінальне динамічне навантаження від колеса на покриття;

розд

– розрахункове динамічне навантаження від колеса на покриття;

β – показник степені, що приймається рівним 4,4.

ВБН В.2.3-218-186-2004 Дорожній одяг нежорсткого типу (Дорожная одежда нежесткого типа - укр.)

Подождите немного. Документ загружается.