Штриховий 13-розрядний код EAN містить:
- код країни, що привласнюється EAN (двозначний або тризначний).
Перші дві або три цифри називаються префіксом. Так, Україні привласнений
префікс 482, Російській Федерації – від 460 до 469. Ті країни, що вступили в
EAN раніше, мають дворозрядний код (США, Канада від 00 до 13, Франція –
від 30 до 37, Японія – від 45 до 49, Велика Британія – 50, далі Бельгія, Данія,
Фінляндія, Норвегія, Швеція й ін.);
- код підприємства-виготовлювача (чотиризначний або п'ятизначний),
що привласнюється відповідальним органом кожної країни;
- код товару, що привласнюється підприємством-виготовлювачем;
- контрольну цифру (КЦ), по якій визначається правильність цифрового
коду (за певними методиками).
Ознакою коду EAN-13 служать розділові подвійні лінії після першої
цифри, після коду підприємства і після КЦ.
Нанесення штрихового коду на упакування або этикетку будь-якого
товару стало обов'язковою вимогою в США, Канаді, деяких країнах Європи і
Південно-Східної Азії. У США і Канаді заборонено імпортувати і
реалізовувати продукцію без штрихового коду. Близько 80 % усієї продукції
у світі маркірується штриховим кодом. Штрихове кодування дозволяє:
- здійснювати електронний обмін даними про товари між партнерами,
прискорюючи їхній рух до споживача, а також швидко візуально визначити
країну-виготовлювача по наявному переліку;
- споживачеві вибрати найбільш якісний товар, тому що штриховий код
засвідчує високу якість не тільки на вітчизняному, але і на міжнародному
рівні.
Для приклада розглянемо штриховий код з етикетки товару,
зображений на рисунку 9.7.
Тут 30 код Франції, 45214 код виготовлювача, 83412 код продукції
відповідно до реєстру виробів, що випускаються підприємством, 3
контрольна цифра, що декодує штриховий код у цифровий, яку можна