Якісними лабораторними ртутними термометрами, при дотриманні правил
вимірювання, можна виміряти температуру в газових і рідинних
середовищах з точністю 0,01-0,03С. Для вимірювання невеликих
інтервалів температур (наприклад 180-200С) використовують укорочені
термометри, що являють собою капіляр, кулька якого заповнена рідиною
не повністю. Термін “укорочений -20” означає, такий термометр, довжина
якого в 20 раз менша, ніж у термометра зі шкалою від 0 до 200С. У
випадках, коли потрібно, щоб після вимірювань рівень ртуті залишався
незмінним, фіксуючи виміряну температуру, використовують
максимальний термометр. В ньому кулька з робочою рідиною зєднана з
капіляром через вужчий переріз. Під час нагрівання рідина
проштовхується крізь вузьке місце, а в процесі охолодження стовпчик
ртуті в цьому місці обривається, фіксуючи максимальну температуру.
Повертають рідину в кульку енергійним струшуванням.
Рідинними термометрами зручно вимірювати температуру всередині
будь-яких посудин, трубопроводів. Вони розташовуються в спеціальних
гільзах. В процесі розташування термометра в гільзі необхідно забезпечити
надійний контакт між стінками і дном гільзи з головкою термометра. Для
цього гільзу засипають порошком металу (найчастіше міді), або заливають
гільзи рідиною з високим коефіцієнтом теплопровідності. Похибки в
процесі вимірювань температури термометрами виникають внаслідок
поганого теплового контакту термометра з гільзою, радіаційного
теплообміну, тепловідведення вздовж стінок термометра і гільзи,
нерівномірності шкали термометра внаслідок температурного розширення
деталей термометра і нелінійності залежності коефіцієнта об’ємного
розширення робочого тіла від температури.
Завдяки простоті конструкції, дешевизні, надійності і відносно
високій точності вимірювань дилатометричні рідинні термометри знайшли
широке практичне використання. До раніше зазначених недоліків цих