Тихоненко Д.Г., Дегтярьов В.В. та ін. Практикум з грунтознавства
Подождите немного. Документ загружается.
9
1
Фізика ґр
у
нт
у
. Гран
у
лометричний склад ґр
у
нтів і порі
д
З
цилінд
р
а піпеткою послідовно відби
р
ають п
р
оби. Інте
р
вали та
глибини взяття проб вказані
у
табл. 23. Перед взяттям проби с
у
спензію
збовтують мішалкою протягом 1 хв.; час, необхідний для взяття чергової
проби, відрахов
у
ють з момент
у
закінчення збовт
у
вання
.
23. Інтервали взяття проб суспенз
і
й в залежност
і
в
і
д температури
і щільності твердої фази ґрунт
у
Діамет
р
час
тин
о
к,
мм
Щ
ільніст
ь
твердо
ї
фази ґрунту
Г
ли
б
ина
в
з
яття
п
ро
б
, см
І
нтервали взяття проб с
у
спензії
у
залежності від температ
у
ри
15
20
о
25
о
0,05
2,40
25
149’
’
1
3
2’
’
117’’
0,
01 2
,
4
0
1
0
24’
5
1’
’
21’59’
’
19’33’’
0,
00
5
2
,
4
0
1
0
1 г 39’27’
’
1 г 27’54’
’
1 г 1
8
’1
3
’’
0,
001 2
,
4
0
7
29 г 0
0
’
00
’’ 2
5
г 2
8
’2
0
’
’
2
0
г 2
3
’11’’
0,
0
5
2
,
4
5
2
5
144’
’
127’
’
11
3
’’
0,
01 2
,
4
5
1
0
24’
00
’
’
21’1
3
’
’
1
8
’
53
’’
0,
00
5
2
,
4
5
1
0
1 г
36
’
00
’
’
1 г 24’
53
’
’
1 г 1
5
’
3
1’’
0,
001 2
,
4
5
7
2
8
г
00
’
06
’
’
24 г 4
5
’1
5
’
’
22 г
0
1’1
5
’’
0,
0
5
2
,
5
0
0,
0
5
139’
’
12
3
’
’
109’’
Ри
с.
5
.
Підготовка ґр
у
нт
у
до аналіз
у
на
ви
з
н
а
ч
е
ння г
ра
нул
о
м
е
т
р
ичн
о
г
о
с
кл
а
ду
:
а
— перенесення промитої кислотою та водою проби в колбу для кип’ятіння;
б
— кип’ятіння із зворотним холодильником;
б
в
— перенесення в циліндр для фракціонування крізь сито 0,25 мм
а
б
в
З
агальне ґр
у
нтознавств
о
92
Діамет
р
ч
астинок
,
мм
Щ
ільніст
ь
тве
р
до
ї
фази ґр
у
нт
у
Г
ли
б
ина
в
з
яття
пр
об, см
І
нтервали взяття проб суспензії
у
залежності від температури
1
5
2
0
о
2
5
о
0,
01 2
,
5
0
1
0
2
3
’12’
’
2
0
’
3
1’’ 1
8
’1
5
’
’
0,00
5
2,
5
0
10
1 г
3
2’4
8
’
’
1 г 22’
0
1’
’
1 г 12’
58
’
’
0,
001 2
,
5
0
7
2
7
г 03’5
9
’
’
2
3
г
55
’4
8
’
’
21 г 1
7
’1
7
’
’
0,
05 2
,
5
5
2
5
1
35
’
’
119’
’
1
06
’’
0,01
2,
5
5
10
22’27’
’
19’51’
’
17’39’
’
0,
00
5
2
,
5
5
1
0
1 г 2
9
’48’
’
1 г 1
9
’24’
’
1 г 10’3
7
’
’
0,001
2,
5
5
7
2
6
г 11’41’
’
23 г 09’23’
’
2
0
г
36
’
00
’
’
0,05
2,60
25
1
30
’
’
11
5
’
’
1
03
’’
0,
01 2
,
6
0
1
0
21’ 4
5
’
’
1
9
’ 44’
’
1
7
’ 06’
’
0,
00
5
2
,
6
0
1
0
1 г 26’59’
’
1 г 1
6
’
55
’
’
1 г
08
’2
5
’
’
0,
001 2
,
6
0
7
2
5
г 22’2
8
’
’
22 г 25’57’
’
19 г 57’26’’
0,
0
5
2
,
6
5
2
5
127’
’
112’
’
1
00
’’
0,
01 2
,
6
5
1
0
22’
06
’
’
18’39’
’
1
6
’
35
’
’
0,
00
5
2
,
6
5
1
0
1 г 24
’
21
’
’
1 г 14’
3
4’
’
1 г
06
’21’
’
0,
001 2
,
6
5
7
24 г
36
’2
5
’
’
21 г 45’09’
’
19 г 21’13’
’
0,
0
5
2
,
7
0
2
5
12
3
’
’
109’
’
9
7’’
0,
01 2
,
7
0
1
0
2
0
’2
8
’
’
1
8
’
06
’
’
1
6
’
06
’
’
0,
00
5
2
,
7
0
1
0
1 г 21’
0
4’
’
1 г 12’24’
’
1 г
0
4’
3
4’
’
0,001
2,
7
0
7
2
3
г
53
’
05
’
’
21 г
06
’44’
’
1
8
г 4
8
’4
0
’
’
0,05
2,
7
5
25
119’
’
1
05
’
’
9
4’’
0,
01 2
,
7
5
1
0
1
9
’53’
’
1
7
’35’
’
1
5
’
38
’
’
0,
00
5
2
,
7
5
1
0
1 г 19’33’
’
1 г 10’19’
’
1 г
0
2’
3
4’
’
0,
001 2
,
7
5
7
2
3
г 12’
0
2’
’
2
0
г
30
’
3
2’
’
1
8
г 14’
5
1’
’
0,
0
5
2
,
8
0
2
5
11
6
’
’
1
03
’
’
9
1’’
0,
01 2
,
8
0
1
0
19’20’
’
17’06’
’
1
5
’12’
’
0,
00
5
2
,
8
0
1
0
1 г 17’20’
’
1 г
08
’22’
’
1 г
00
’
50
’
’
0,
001 2
,
8
0
7
22 г
33
’2
6
’
’
1
9
г 56’28’
’
1
7
г 44’23’
’
С
успензію з піпетки ретельно виливають у металічний бюкс (вису-
шені бюкси заздалегідь зваж
у
ють), піпетк
у
промивають водою
у
той
же бюкс (щоб запобігти втратам) і ставлять бюкси на піщану баню
для випарювання. Слід стежити, щоб вміст бюксів не розбризкувався
і
не підгорав. Потім бюкси з пробою висушують (близько трьох годин)
у сушильній шафі до постійної маси, охолоджують у ексикаторі і зва-
ж
у
ють на аналітичних терезах (рез
у
льтати зваж
у
вання запис
у
ють
у табл. 24)
.
Пр
одовження табл. 23
93
Фізика ґр
у
нт
у
. Гран
у
лометричний склад ґр
у
нтів і порі
д
П
аралельно визначають втрати від обробки ґрунту розчином HСl.
Д
ля цього наважк
у
ґр
у
нт
у
(близько 10 г для с
у
глинистих і глинистих,
близько 20 г для піщаних і супіщаних ґрунтів) поміщують на заздалегідь
зважений фільтр, який знаходиться
у
лійці, і здійснюють ті ж операції,
що і з пробою, яка йде на аналіз. Після відмивання HСl водою наваж-
ку з фільтром переносять до сушильної шафи, висушують до постійної
маси і зважують. Різниця у масі ґрунту до і після промивання і становить
в
т
р
ати від об
р
обки
р
озчином HCl
.
24. Облік проб під час визначення гранулометричного складу ґрунті
в
По
ка
з
ники
Пі
сок
1
—0
,
25 мм
А
П
р
оба 1
0
,
0
5 мм
П
1
(
секундна
)
Пр
оба
2
0
,
01
мм
П
2
(хвилинна
)
П
р
оба
3
0
,
00
5 м
м
П
3
(го-
д
инна
)
Пр
оба
4
0
,
001
мм
П
4
(
добова)
№
б
юкса
Маса порожнього
б
юкса
,
г
Ма
с
а
бю
к
с
а
з
ча
с
-
т
инками про
б
и,
г
Маса сухих части-
нок про
б
и,
г
В
міст частинок
,
%
Для безкарбонатних ґрунтів втрати від обробки кислотою відносять
до фракції мулу. Тому величину маси, яка характеризує втрати, додають
до маси фракції мулу або ж обчислюють процент втрат і додають до
проценту мулистої фракції. У карбонатних ґрунтах втрати розподіляють
по окремих фракціях (табл. 25).
25. Розподіл втрат по фракціях пропорційно розміру частинок
(
вста
-
н
овлено експериментально)
0,
25—0
,
05 мм 0
,
05—0
,
01 м
м
0
,
01—0
,
005 м
м
0,
005—0
,
001 мм < 0
,
001 м
м
1
1
2
4
5
Розрахунок результат
і
в гранулометричного анал
і
зу.
К
ількі
с
ний
в
міст фракції розміром 1—0,25 мм визначають за рез
у
льтатами зва-
жування маси частинок, які залишаються на ситі з отворами 0,25 мм
при перенесенні с
у
спензії
у
циліндр. Часточки <
0,2
5 м
м
підрахов
у
-
ю
ть під час першого відбору проби з циліндра (враховуючи частинки
З
агальне ґр
у
нтознавств
о
94
менше зазначеної величини
)
; <0
,
01 мм
—
під час другого відбору;
<
0,00
5 мм — під час третього; <
0,001
м
м
— під час четвертого відбор
у
.
Отже, безпосередньо за даними аналізу можна визначити вміст першої
і
останньої фракцій. Вміст інших фракцій обчислюють за двома зваж
у
-
в
аннями проб. Наприклад, якщо серед частинок, які потрапили у чаш-
ку під час третього відбору, є частинки < 0,005 мм, то, знаючи їх вміст
(
шляхом зважування), можна визначити вміст частинок у межах від 0,005
до 0,001 мм. Можливо, їх вміст буде різницею у масі частинок (г), вра-
х
ованих під час зважування після третього і четвертого відбору. Так ви-
значають і масу частинок (фракцій) інших розмірів, зокрема масу фракції
0,25—0,05 мм — за різницею між масою всієї наважки, взятої для аналі-
зу, та сумою усіх визначених фракцій, з урахуванням втрат при обробці.
Розрах
у
нок фракцій проводять за форм
у
лами
:
% піску = А
·
1
00
·
К
г
(1—0,25 мм)
С
% крупного пилу =
(П
1
—
П
2
)
·
1
000
·
1
00
·
К
г
(0,05—0,01 мм)
CУ
% середнього пилу =
(П
2
—
П
3
)
·
1
000
·
1
00
·
К
г
(0,01—0,005 мм)
СУ
% дрібного пилу =
(П
3
—
П
4
)
·
1
000
·
1
00
·
К
г
(
0,005—0,001 мм
)
CУ
% мулу =
П
4
·1
000
·1
00
·
К
г
(
менше 0,001 мм
)
CУ
% дрібного піску = 100% — ∑ усіх фракцій
(
0,25—0,05 мм
)
(П
1,
П
2
,
П
3
,
П
4
— маса відповідної проби, г; А — маса піск
у
, г; У — об’єм
піпетки, мл; С — наважка ґрунту, г; 1000 — об’єм циліндра, мл; 100 — ко-
ефіцієнт перерах
у
нк
у
у
відсотки; Кг — коефіцієнт гігроскопічності).
Результати визначення гранулометричного складу ґрунтів записують
у
та
б
л. 26
.
Р
е
активи. 1
.
10% розчин СН
3
Н
Н
СООН
.
97 с
м
Н
Н
3
СН
3
С
ООН (густина
1
,
05 г/см
3
) доводять до об’єму 1 дм
3
дистильованою водою. 2.
Насиче
н
ий
розчин (NH
4
H
H
)
4
4
2
C
2
C
О
4
.
4 г
(
NH
4
)
2
C
2
O
4
розчиняють у 100 см
3
д
истильовано
ї
во
д
и.
3
.
5% розчин AgN0
3
0
.
3
3
5
г A
g
N
0
3
розчиняють
у
100 см
3
д
истильовано
ї
во
д
и.
4.
0,2 н розчин НСl. 16
,
4 с
м
3
хімічно чистої НСl (густина 1,19 г/с
м
3
)
доводять
95
Фізика ґр
у
нт
у
. Гран
у
лометричний склад ґр
у
нтів і порі
д
до о
б
’єму 1 д
м
3
дистильованою водою. Концентрація кислоти перевіряється
т
итруванням лугом. 5.
1
0% розчин НСl
.
23
,
4 см
3
концентрованої НС1 розво-
дять
у
100 см
3
д
истильованої во
д
и. 6. 0,05 н розчин НСl.
4,
1 см
3
концентрова-
ної НС1 доводять до о
б
’єму 1 д
м
3
дистильованою водою. 7.
1
н розчин NaOH.
4
0 г NaOH розчиняють
у
1 дм
3
д
истильованої во
д
и. 8.
1
0% розчин HN
О
3
.
11
5
с
м
3
концентрованої HN
О
3
доводять до о
б
’єму 1 дм
3
дистильованою водою
.
Визначення гранулометричного складу ґрунт
у
в
п
о
ль
о
вих
у
м
о
в
ах
«
Сухий» метод (сухе розтирання).
Г
рудочку ґрунту роздавлюють
на долоні і втирають пальцем
у
шкір
у
. За опором і співвідношенням пі-
щинок та глинистих частинок висновують про гранулометрични
й
склад.
Чим міцніше, твердіше грудочка, чим більше частинок втирається у шкі-
ру, тим «важче» гранулометрични
й
склад ґрунту.
З
а допомогою сухого розтирання добре відрізняється пісок від гли-
нистого піску та супіску (чистий пісок не втирається у долоню, і вона
залишається чистою; супісок та глинистий пісок забруднюють долоню
дрібними частинками)
.
«
Мокрий метод» (мокре розтирання). Невелику кількість ґрунту
зволож
у
ють до тістоподібного стан
у
і розтирають по долоні пальцем.
С
тупінь пластичності ґрунту і кількість піщинок, які відчуваються на
дотик, є показниками гранулометричного складу
.
«
Мокрий метод» (проба на скачування). Невелику кількість ґрунту
зволожують до тістоподібного стану (ступінь зволоження зразка визна-
ч
ають за допомогою конуса Васильєва — рис. 6), розкочують на долоні
у шнур діаметром 2—3 мм і згортають шнур у кільце діаметром близько
2 см (звичайно навколо пальця). Про гран
у
лометричний склад ґр
у
нт
у
в
исновують за такими показниками (рис. 7).
26. Рез
у
льтати визначення гран
у
лометричного склад
у
ґр
у
нті
в
Ґрунт і місце
взяття з
р
азка
Н
омер роз р
і
з
у
Г
енетични
й
горизонт
та гли
б
ина в
з
яття
зраз
к
а
Г
ранулометричні фракції,
%
Су
ма частинок,
%
Пі
сок
П
ил Мул
Фіз
ич
-
ни
й
пі
сок
Ф
і
з
ична
гл
ина
1
—
0
,
25
м
м
0
,
2
5
—
0
,
05
м
м
0
,
0
5
—
0
,
01
мм
0
,
01—
0
,
005
м
м
0
,
00
5—
0
,
001
мм
<0
,
001
мм
>
0
,
01
мм
< 0
,
01
мм
З
агальне ґр
у
нтознавств
о
96
П
і
со
к
(
1
)
—
під час скачування шнур не утворюється;
кулька, як правило, не скачується
;
Г
лини
с
тий пі
со
к
—
під скачування шнур не утворюється,
кулька скачується порівняно добре;
Су
пісок
(
2
)
—
під час скачування утворюється сплющений
шнур, діаметром більше 3 мм,
або ж зачатки шнура
;
Л
егки
й
суглинок
(
3
)
—
під час скачування утворюється шнур,
але відразу ж розпадається на короткі негнучкі
циліндрики
;
С
ередній суглино
к
(
4
)
—
під час скачування шнур формується добре,
але під час згинання в кільце розламується
;
Важки
й
суглино
к
(
5
)
—
під час скачування шнур формується добре, лег-
ко згинається в кільце, але зверху дає шпаруни
;
Г
лина
(
6
) —
6
під час скач
у
вання шн
у
р форм
у
ється добре,
л
егко згинається в кільце, шпар
у
н не дає.
П
ри визначенні гранулометричного складу карбонатних ґрунтів спо-
с
обом скачування їх слід змочувати розведеною 10% HCl для руйнуван-
ня мікроагрегатів.
Ри
с.
6
.
Б
алансирни
й
конус
Васильєва для вимірювання верх
-
н
ь
о
ї м
е
жі пла
с
тичн
ос
ті:
1 —
б
алансир;
2
— конус
;
3
— ручка
;
4
— чашка
;
5
— пі
д
ставк
а
Рис. 7. Визначення гранулометрич
-
н
ого складу ґрунту в полі
(
метод скачування
)
К
ЛАСИФІКАЦІЯ
Ґ
РУНТІВ
З
А ГРАНУЛ
О
МЕТРИЧНИМ
С
КЛАД
ОМ
Найбільш поширеною є класифікація ґрунтів за гранулометричним
с
кладом, розроблена Н. А. Качинським (табл. 27).
Для ґрунтів, не насичених основами, «втрати» від обробки ґрунту
0,05 н НСl враховуються при визначенні вмісту фізичної глини, а для
ґрунтів, насичених основами,— фізичного піску.
О
сновним показником клас
у
ґр
у
нтів за гран
у
лометричним складом
у
класифікації Н. А. Качинського є співвідношення вмісту частинок >0,01
мм (фізичного піск
у
) та частинок < 0,01 мм (фізичної глини). Якщо
у
ґрунті є гравій (1—3 мм), його враховують у фракції піску, включаючи у
100%. Основна шкала дозволяє обчислювати лише дві
фр
акції:
ф
ізичної
глини (<0,01 мм) та фізичного піску (>0,01 мм) і визначати клас ґрунту
за гранулометричним складом
.
27. Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом (за Н. А. Ка-
ч
инським
)
Клас ґр
у
нт
у
за
г
ра
нул
о-
м
е
т
р
ични
м
с
кл
а
д
о
м
Вм
і
ст ф
і
зичної глини
(
частинок <0,01 мм),
%
В
м
і
ст ф
і
зичного п
і
ск
у
(частинок > 0,01 мм),
%
Підзолистий тип
ґ
рунтотворення
Д
ерновий
(
г
у
м
у
сово-ак
у
м
у
ля
-
т
ивний) тип ґр
у
нто
-
т
во
р
ення, че
р
вонозе
-
ми т
а
ж
о
вт
озе
ми
С
олонц
і
та солон-
цюват
і
ґрунти
Пі
д
золистий тип
ґ
р
у
нтотворення
Дерновий (г
у
м
у
со
-
во-ак
у
м
у
лятивний)
тип
ґ
рунтотворення,
чер
в
о
н
озе
ми
т
а
ж
о
вт
озе
ми
С
олонц
і
та солон-
цюваті ґрунти
П
і
со
к
:
п
у
хки
й
з
в’я
з
аний
0
—
5
5
—1
0
0
—
5
5
—1
0
0
—
5
5
—1
0
100—95
9
5—90
100—9
5
9
5—9
0
100—9
5
9
5—9
0
Су
пісо
к
10
—
20
10
—
20
10
—
15
90
—
80
90
—
80
90
—
85
Су
глинок:
ле
гки
й
с
е
р
едні
й
ва
жки
й
2
0
—
30
30
—4
0
40
—
50
2
0
—
30
30
—4
5
45
—
60
1
5
—2
0
2
0
—
30
30
—4
0
80—70
70—60
60
—
50
80—7
0
7
0—55
55
—4
0
85
—
80
80—7
0
70—6
0
Г
лина
:
ле
гка
сере
дня
ва
жк
а
50
—
65
65
—
80
>80
6
0—7
5
75—8
5
>85
40
—
50
50
—
65
>65
50
—
35
35
—2
0
<
2
0
4
0
—2
5
2
5
—1
5
<1
5
60
—
50
50
—
35
<
35
З
агальне ґр
у
нтознавств
о
98
Для врахування співвідношення усіх фракцій (гравію, піску, пилу,
м
у
л
у
) і визначення підклас
у
(різновидності) ґр
у
нтів за гран
у
лометрич-
ним складом Н. А. Качинський вводить в та
б
лицю поняття «переважа-
ю
чих» фракцій (табл. 28). Так, за співвідношенням механічних елементів
<0,01 мм та 0,01 мм ґрунт відносять до класу ґрунтів за гранулометрич-
ним складом, а за «переважаючими» фракціями — до підкласу (різно-
в
идності
).
П
р
иклади. 1. Чорноземний ґрунт містить 45% мулу, 23% пилу се-
реднього та дрібного, 20% пилу крупного, 12% піску. Першою перева-
жаючою фракцією є мул, на другому місці за кількістю — пил, на тре-
т
ьом
у
— пісок. Чорнозем форм
у
ється за г
у
м
у
сово-ак
у
м
у
лятивним типом
ґрунтотворення. За гранулометричним складом слід цей ґрунт називати
т
ак: чорнозем легкоглинистий пил
у
вато-м
у
л
у
ватий (переважаюча фрак-
ція вказується на останньому місці). 2. За гранулометричним складом
підзолистий ґрунт називається так: підзолистий важкосуглинковий
мулувато-крупнопилуватий. Це означає, що фізичної глини (часточок
<0,01 мм) у ґрунті 40—50%.
В
ико
р
истання дани
х
гранулометричного аналізу ґрунт
у
З
нання гранулометричного складу з урахуванням інших властиво-
с
тей (вміст
у
г
у
м
у
с
у
, склад
у
обмінних катіонів, реакції ґр
у
нт
у
та ін.)
дозволяє вирішувати ряд важливих питань генезису і раціонального
в
икористання ґрунтів. Від гранулометричного складу значною мірою
залежить інтенсивність багатьох ґрунтотворних процесів, які пов’язані
з пе
р
етво
р
енням, пе
р
еміщенням і наг
р
омадженням о
р
ганічних та міне-
ральних сполук у ґрунті
.
В
ажливою діагностичною ознакою ґрунтів є ступінь диференціаці
ї
ї
х профілю за гран
у
лометричним складом. Цей показник визначається
т
ипом ґрунтотворення, але в межах одного типу суттєво залежить від
в
ік
у
ґр
у
нтотворення та характер
у
ґр
у
нтотворної породи. Молоді ґр
у
нти
менше диференційовані, ніж зрілі. Більш проникні для розчинів породи
утворюють більш диференційований профіль. Отже, максимальна для
даного типу ґрунтотворення диференціація профілю відбувається на по-
родах середніх за гранулометричним складом і багатих на мінерали, що
л
егко вивітрюються.
Ступінь диференціації
ґрунтового профілю визначають за форму-
ї
лою:
a
b
dа
db
K
⋅
⋅
=
,
де
а
— вміст м
у
л
у
в горизонті НЕ або Н, %
;
99
К
ласи
фі
кац
і
я ґр
у
нт
і
в за гран
у
лометричним складо
м
b
— вміст мулу в горизонті Е або НР чи Р, %;
d
b
d
— щільність у горизонті НЕ або Н, г/с
м
3
;
d
a
d
— щільність у горизонті Е, НР або Р, г/см
3
.
З
а ступенем диференціації ґрунти поділяються на:
1. недиференційовані — горизонт Е у профілі відсутній;
2. слабоди
ф
е
р
енційовані — К до
р
івнює 0,7—1,3;
3. середньодиференційовані — К дорівнює 1,3—1,6;
4
. сильноди
ф
е
р
енційовані — К до
р
івнює 1,6—2,0;
5
. різкодиференційовані — К понад 2,0
.
28. Номенклат
у
ра ґр
у
нтів за гран
у
лометричним складом на основі
сп
і
вв
і
дношення механ
і
чних елемент
і
в >0,01
і
<0,01 мм з урахуван-
ням «пе
р
еважаючих»
фр
акцій
Клас ґрунтів за грануломет
-
р
ичним
с
кл
а
д
о
м
Різновидності (підклас) ґрунті
в
за
г
ра
нул
о
м
е
т
р
ичним
с
кл
а
д
ом
Г
лини в
а
жкі
П
илувато-мулуваті (п.-м.
)
М
у
л
у
вато-пил
у
ваті (м.-п.
)
Г
лини середні та легкі
Г
лини се
р
едні та легкі
П
ил
у
вато-м
у
л
у
ваті (п.-м.
)
Мулувато-пилуваті (м.-п.
)
К
р
у
пнопил
у
вато-м
у
л
у
ваті (кр.-п.-м.
)
Мулувато-крупнопилуваті (м.-к.-п.
)
Г
лини л
е
гкі
П
илуваті (п.)
К
рупнопилуваті (кр.-п.
)
Мулувато-піщані (м.-піщ.
)
С
углинки важкі
т
а середні
П
ил
у
вато-м
у
л
у
ваті (п.-м.
)
Мулувато-пилуваті (м.-п.
)
К
р
у
пнопил
у
вато-м
у
л
у
ваті (кр.-п.-м.
)
Мулувато-крупнопилуваті (м.-кр.-п.
)
П
ил
у
ваті (п.)
К
рупнопилуваті (кр.-п.
)
П
іщано-пилуваті (піщ.-п.)
Мулувато-піщані (м.-піщ.
)
П
ил
у
вато-піщані
(
п.-піщ.
)
у ( )
С
углинки легкі
К
рупнопилуваті (кр.-п.
)
Мулувато-піщані (м.-піщ.
)
П
илувато-піщані (п.-піщ.)
П
іщані
(
піщ.
)
Г
равелисто-піщані (гр.-піщ.
)
С
упіски
К
рупнопилуваті (кр.-п.
)
М
у
л
у
вато-піщані (м.-піщ.
)
П
илувато-піщані (п.-піщ.)
П
іщані
(
піщ.
)
Г
равелисто-піщані (гр.-піщ.
)
З
агальне ґрунтознавств
о
100
Клас ґрунтів за грануломет
-
р
ичним
с
кл
а
д
о
м
Різновидності (підклас) ґрунті
в
за
г
ра
нул
о
м
е
т
р
ичним
с
кл
а
д
ом
П
і
с
ки
з
в’я
з
ані
Др
ібнозе
р
нисті
(
д.-з.
)
Д
рібнозернисті крупнопилуваті (д.-з.-кр.-п.)
Д
рібнозернисті мулувато-піщані (д.-з.-м. піщ.)
С
ередньозернисті (с.-з.)
С
ередньозернисті гравелисті (с.-з.-гр.)
П
іски пухкі
Д
рібнозернисті (д.-з.
)
С
е
р
едньозе
р
нисті
(
с.-з.
)
К
рупнозернисті (к.-з.
)
Д
рібнозернисті гравелисті (д.-з.-гр.)
С
ередньозернисті гравелисті (с.-з.-гр.
)
К
рупнозернисті гравелисті (к.-з.-гр.)
З
а даними гранулометричного аналізу дають оцінк
у
потен
ц
іально
ї
зд
атності ґрунтів
д
о агрегації. З цією метою О. Ф. Вадюніна пропонує
розраховувати гранулометричний показник структурності. При цьому
механічні
елементи
поділяють
н
а
активні
т
а
і
пасив
н
і
.
А
ктивні
(
частки
мулу і дрібного пилу) — мають здатність до цементації і беруть участь у
процесах коаг
у
ляції. Па
с
ивні
(
частки середнього і гр
у
бого пил
у
) — бе-
руть участь у структуроутворенні як пасивний матеріал
.
У г
у
м
у
сованих ґр
у
нтах активн
у
у
часть
у
коаг
у
ляції бер
у
ть частки
мулу і більша частина дрібного пилу. В малогумусованих ґрунтах до ак-
т
ивних часток відноситься лише мул. Розрахунки виконують за такими
формулами
:
для гумусованих ґрунтів (> 4% гумусу)
100
ПП
ПM
ГС
М
С
⋅
+
+
=K
;
для малог
у
м
у
сованих ґр
у
нтів (< 4% г
у
м
у
с
у
)
100
ППП
M
МГС
С
⋅
++
=K
,
де
К
С
КК
— гранулометричний показник структурності, %;
М — вміст мулу, %;
П
М
,
П
С
,
П
Г
— вміст дрібного, середнього і грубого пилу, %
;
100 — для перерахунку в проценти
.
Ч
им вищий гранулометричний показник структурності, тим більшу
потенційну здатність до оструктурення має ґрунт
.
П
родовження табл. 2
8