Світлична В.В. Історія України

Подождите немного. Документ загружается.

Історія України

Висновки:

Першочерговою проблемою після проголошення незалежності України стало

державне будівництво. Важливим етапом на цьому шляху було прийняття 28 червня

1996

р. Основного закону - Конституції України - першооснови розбудови держави і

суспільства.

мі

Важливим досягненням

Української

держави є створення цивілізованих міжнаціо-

нальних стосунків.

Незалежність радикально змінила умови діяльності партій, громадських

органі

зацій

і об'єднань, роль яких зростає у житті суспільства.

Економіка України опинилася в ситуації глибокої економічної кризи, що

негативш

позначилося на соціальній сфері, знизився життєвий рівень населення.

Незважаючи на складні економічні умови, відбувається національно-культурні

відродження. Активізується церковно-релігійне життя, яке стало важливим

елементол

духовного і національного відродження

України.

Україна впевнено заявила про себе на міжнародній арені. Головними принципами і

зовнішньої політики є демократизм, миролюбність, ядерне роззброєння, розширенн

економічного співробітництва.

Тяжким і довгим був шлях України до незалежності, нелегкими є становлення

розбудова її державності, особливо ринкової економіки.

еі

Однак, попри всі труднощі, український народ спроможний наповнити

незалежнісі

реальним змістом і посісти гідне місце серед цивілізованих народів планети.

•

Історичні джерела

Із Декларації прав національностей України

листопада 1991 р.)

СТА

ТТЯ

Українська держава гарантує народам, національним групам, громадянам, що прожив;

ють на її території, рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права.

Представники народів та національних груп обираються на рівних правах до органів де]

жавної

влади всіх рівнів, займають будь-які посади в органах управління, на підприємства

в установах та організаціях.

Дискримінація за національною ознакою забороняється й карається за законом.

СТА ття 2

Українська держава гарантує всім національностям права на збереження

їх

традиційної

розселення і забезпечує існування національно-адміністративних одиниць, бере на себе

об'

в'язок створювати належні умови для розвитку всіх національних мов і культур.

СТАТТЯ З

Українська держава гарантує всім народам і національним групам право вільного

корр

тування рідними мовами в усіх сферах суспільного життя, включаючи освіту, виробництв

одержання і розповсюдження інформації.

Верховна Рада України тлумачить статтю 3 закону "Про мови в Українській РСР"

такі

чином, що в межах адміністративно-територіальних одиниць, де компактно проживає пев

національність, може функціонувати й її мова нарівні з державною мовою.

Українська держава забезпечує право своїм громадянам вільного користування російські

мовою. В регіонах, де проживає компактно кілька національних груп, нарівні з державні

українською мовою може функціонувати мова, прийнятна для всього населення даної місцевої

СТА

ття 4

Усім громадянам України кожної національності гарантується право сповідувати

св'

2ВЭ

10.

Україна в умовах розбудови незалежності

релігію, використовувати свою національну символіку, відзначати свої національні свята,

брати участь у традиційних обрядах своїх народів.

СТАТТЯ

Пам'ятки історії та культури народів та національних груп на території України охороня-

ються законом.

СТА

ТТЯ б

Українська держава гарантує всім національностям право створювати свої культурні цен-

три, товариства, земляцтва, об'єднання. Ці організації можуть здійснювати діяльність, спря-

мовану на розвиток національної культури, проводити в установленому законом порядку

масові заходи, сприяти створенню національних газет, журналів, видавництв, музеїв, художніх

колективів, театрів, кіностудій.

• Визначте принципи національної політики в Україні.

• В якій формі визнається право етносів, що проживають в Україні, на самовизначення?

З Договору про дружбу, співробітництво /партнерство між Україною і

Російською Федерацією (31 травня

1997р.)

Україна і Російська Федерація, далі "'Високі Договірні Сторони",...

домовились про таке:

СТА

ТТЯ

Високі Договірні Сторони як дружні, рівноправні і суверенні держави засновують свої

відносини на взаємній повазі та довірі,

стратегічному

партнерстві та співробітництві.

СТАТТЯ 2

Високі Договірні Сторони відповідно до положень Статуту ООН і зобов'язань по Заключ-

ному акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі поважають територіальну цілісність

одна одної і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів.

СТАТТЯ З

Високі Договірні Сторони будують відносини одна з одною на основі принципів взаємної

поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного вре-

гулювання спорів, незастосування сили або загрози силою, включаючи економічні та інші

способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні

справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлін-

ного виконання взятих міжнародних зобов'язань, а також інших загальновизнаних норм

міжнародного права.

СТА тгя

Високі Договірні Сторони виходять з того, що добросусідство і співробітництво між ними

є важливими факторами підвищення стабільності і безпеки в Європі і в усьому світі. Вони

здійснюють тісне співробітництво з метою зміцнення міжнародного миру і безпеки.

Вони

вживають необхідних заходів для того, щоб сприяти процесу загального роззброєння, ство-

ренню та зміцненню системи колективної безпеки в Європі, а також посиленню миротворчої

ролі ООН і підвищенню ефективності регіональних механізмів безпеки.

Сторони докладають зусиль для того, щоб врегулювання всіх спірних проблем здійснюва-

лося виключно мирними засобами, і співробітничають у відверненні та врегулюванні конфліктів

і ситуацій, які зачіпають

їхні

інтереси.

СТАТТЯ 5

Високі Договірні Сторони проводять регулярні консультації з метою забезпечення подаль-

шого поглиблення двосторонніх відносин і обміну думками щодо багатосторонніх проблем,

які становлять взаємний інтерес. Вони у необхідних випадках координують свої позиції для

здійснення узгоджених

дій.

У цих цілях за згодою Сторін проводяться регулярні зустрічі на вищому рівні. Міністри

закордонних справ Сторін зустрічаються не рідше ніж 2 рази на рік.

СТА

ття

Кожна з Високих Договірних Сторін утримується від участі або підтримання яких би то не

263

Історія України

було дій, спрямованих проти іншої Високої Договірної Сторони, і зобов'язується не укладати

з третіми країнами будь-яких договорів, спрямованих проти іншої Сторони. Жодна із Сторін

не допустить також, щоб її територія була використана на шкоду безпеці іншої Сторони.

СТАТТЯ 7

В разі виникнення ситуації, яка, на думку однієї з Високих Договірних Сторін, створює загрозу

миру, порушує мир або зачіпає інтереси її національної безпеки, суверенітету і територіальної

цілісності, вона може звернутися до іншої Високої Договірної Сторони з пропозицією невідклад-

но провести відповідні консультації. Сторони обмінюються відповідною інформацією і при

необхідності вживають узгоджених або спільних заходів з метою подолання такої ситуації.

СТАТТЯ

Високі Договірні Сторони розвивають свої відносини у сфері військового, військово-

технічного співробітництва, забезпечення державної безпеки, а також співробітництва з

прикордонних питань, митної справи, експортного та імміграційного контролю на основі

окремих угод.

• Чим була викликана необхідність прийняття цього Договору?

• Дайте йому оцінку.

Із Закону про політичні партії в Україні.

Стаття 1. Право громадян на об'єднання в політичні партії

Право громадян на свободу об'єднання у політичні партії для здійснення і захисту своїх

прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших

інтересів визначається і гарантується Конституцією України. Встановлення обмежень цього

права допускається відповідно до Конституції України в інтересах національної безпеки та

громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей, а

також в інших випадках, передбачених Конституцією України.

Ніхто не може бути примушений до вступу в політичну партію або обмежений у праві

добровільного виходу з політичної партії.

Належність чи неналежність до політичної партії не може бути підставою для обмеження

прав і свобод або для надання будь-яких пільг і переваг.

Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно Конституцією

та законами України.

Стаття 2. Поняття політичної партії

Політична партія — це зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян -

прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має на меті

сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших

політичних заходах.

Стаття

Правова основа і регламентація діяльності політичних партій

Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього За-

кону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у виз-

наченому цим Законом порядку.

Політичні партії в Україні створюються і діють тільки із всеукраїнським статусом.

Стаття 5. Обмеження щодо утворення і діяльності політичних партій

Утворення і діяльність політичних партій забороняється, якщо

їх

програмні цілі або дії

спрямовані на:

1) ліквідацію незалежності України;

2) зміну конституційного ладу насильницьким шляхом;

3) порушення суверенітету і територіальної цілісності України;

4) підрив безпеки держави;

5) незаконне захоплення державної влади;

6) пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі;

7) посягання на права і свободи людини;

8) посягання на здоров'я населення.

Політичні партії не можуть мати воєнізованих формувань.

ЭВ4

10. Україна в умовах розбудови незалежності

Діяльність політичної партії може бути заборонена лише за рішенням суду. В першій

інстанції справу про заборону політичної партії розглядає Верховний Суд України.

Стаття 6. Членство в політичних партіях та його обмеження

Членом політичної партії може бути лише громадянин України, який відповідно до Кон-

ституції України має право голосу на виборах.

Громадянин України може перебувати одночасно лише в одній політичній партії.

Членами політичних партій не можуть бути:

судді;

2) працівники прокуратури;

3) працівники органів внутрішніх справ;

4) співробітники Служби безпеки України;

5) військовослужбовці.

На час перебування на зазначених посадах або службі члени політичної партії зупиняють

членство в цій партії.

Порядок вступу до політичної партії, зупинення та припинення членства в ній визначається

статутом політичної партії.

Членство в політичній партії є фіксованим. Обов'язковою умовою фіксації членства в полі-

тичній партії є наявність заяви громадянина України, поданої до статутного органу політичної

партії, про бажання стати членом цієї партії.

...Не допускається створення і діяльність структурних осередків політичних партій в орга-

нах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових

формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших держав-

них установах і організаціях.

Стаття 10. Створення політичної партії

Рішення про створення політичної партії приймається на її установчому з'їзді (конфе-

ренції, зборах). Це рішення мас бути підтримано підписами не менше десяти тисяч громадян

України, які відповідно до Конституції України мають право голосу на виборах, зібраними не

менш як у двох третинах районів не менш як двох третин областей України, міст Києва і

Севастополя та не менш як у двох третинах районів Автономної Республіки Крим.

Стаття 12. Права політичних партій

Політичні партії мають право:

1) вільно провадити свою діяльність у межах, передбачених Конституцією України, цим

Законом та іншими законами України;

2) брати участь у виборах Президента України, до Верховної Ради України, до інших органів

державної

влади,

органів місцевого самоврядування та

їх

посадових осіб у порядку, встанов-

леному відповідними законами України;

3) використовувати державні засоби масової

інформації,

а також засновувати власні засо-

би масової інформації, як передбачено відповідними законами України;

4) підтримувати міжнародні зв'язки з політичними партіями, громадськими організаціями

інших держав, міжнародними і міжурядовими

організаціями,

засновувати і вступати у міжна-

родні спілки з додержанням вимог цього закону;

5) ідейно, організаційно та матеріально підтримувати молодіжні, жіночі та інші об'єднан-

ня громадян, надавати допомогу у

їх

створенні.

Політичним партіям гарантується свобода опозиційної діяльності, у тому числі:

можливість викладати публічно і обстоювати свою позицію з питань державного і суспіль-

ного життя;

брати участь в обговоренні та оприлюднювати і обґрунтовувати критичну оцінку дій і

рішень органів влади, використовуючи для цього державні і недержавні засоби масової інфор-

мації в порядку, встановленому законом;

вносити до органів державної влади України та органів місцевого самоврядування пропо-

зиції, які обов'язкові для розгляду відповідними органами в установленому порядку.

• Чи визначає Закон відповідальність політичних партій перед суспільством? Відповідь

аргументуйте.

265

Історія України

Основні показники соціально-економічного розвитку України

(за

даними

Держкомстату)

Валовий

внутрішній

продукт

(реальніш,

у відсотках до

попереднього

року)

Зведений бюджет (у відсотках до

ВВП)

/|nvmii

Им

прчвд

Дггішіш

Індекс споживчих цін

(і

рудень

до

рудня, у відсотках)

Індекс ЦІН виробників промислової'

продукції

(і

рудень до грудня,

у відсотках)

Заборгованість між

підпригмствами

та організаціями

України

Дебіторська (темпи зростання

іа

період, у відсотках)

Кредиторська (темпи зростання

їа

період,

у відсотках)

Індекси

виробництва

промислової

продукції (у відсотках до

попереднього року)

у т.ч.

товарів

народною

споживання

Індекси виробництва

продукції

сільського господарства (у відсотках)

Інвестиції

основний

капітал

(у відсотках до попереднього року)

Прямі Іноземні

інвестиції[з

початку

інвестування

(члрд.

дол.США

на

кінець

року)

Вангажооборот (у відсотках до

попередньої

ороку)

ГІасажирооборот

(у відсотках до

попереднього року)

Мала

приватизація,

одиниць

Роїдержавлено

великих та середніх

обЧкгів,

одиниць

Зовнішньоторговельний

баланс

мли.

дол.США (сальдо)

Загальний

обсяг

продажу споживчих

товарів (у відсотках до

попереднього року)

Кількість наявною населення на

кінець періоду

(млн.

осіб)

Кількість зайнятого населення

(мли.

осіб)

Безробіття

на кінець періоду (у

Навантаження на одну вакантну

посаду (осіб)

Реальні грошові доходи населення

(у відсотках до попереднього року)

Реальна нарахована середньомісячна

заробітна

плата (у відсотках до

попередньої о року)

(грудень до грудня попереднього

року,

у відсотках

1990

99.9

105.8

96,3

101.9

97,4

101,8

51,9

25.4

1991

91.3

.490.0

263.4

95.2

94,9

86,8

92,9

91,1

92.1

52.1

25,0

1992

90.1

24 4

38.1

13.7

2100,

4228,

93,6

90,6

91.7

63.1

83,9

89.8

52.2

24.5

0.3

71.1

1993

85,8

"і

38.6

5.1

10256.

9767.5

в 55,9

р.б.

в 66,4

р.й.

92,0

84,1

101,5

89,6

84.9

84.1

2682

911

52,1

23,9

0,3

56,3

59.9

1994

77.1

43.5

52.4

8.9

501.0

874,0

в 4,9

р.б.

в 5,4

р.б.

72.7

75.0

83,5

77,5

0.5

88,0

91.5

6499

1750

51.7

23,0

0.3

86.0

84,8

1995

87,8

38.0

44.6

6.6

281.7

272.1

4,5

р.б.

в 4.5

р.б.

88,0

82,2

96.4

71.5

0.9

91.7

84.6

13124

3091

51,3

23,7

0,5

101,8

1 10,6

1996

90,0

37.0

41.9

4.9

139.7

17,3

2.2

рб.

2.4

р.б

94.9

82.2

90,5

78,0

1.4

82,8

96,6

16470

2995

339,5

50,9

23.2

1.3

82,9

96,6

86.2

1997

97.0

30.1

36.7

6.6

10.1

105.0

154,3

140,1

99,7

88,1

98,1

91,2

2,1

89,4

95,8

7352

167

424.0

101,9

50,5

22,6

2,3

106,3

96,6

97,6

1998

98,1

28.2

30.4

2.2

120.0

135.3

139.0

134.2

99.0

100.0

90,2

106,1

2,8

97,3

98,7

4542

831

150.7

94,5

50.1

22,3

3,7

)8.4

96.2

87,1

1999

99.8

25.3

26.8

1.5

1 19,2

115,7

158.7

142.7

104,0

107,2

93.1

100.4

3.3

99,1

98,4

4656

288

2236,2

95.9

49.7

21,8

4.1

92,0

91,1

103,4

2000

105,8

27.7

27.0

-0.7

125.8

120.8

109.0

113,3

112.9

124,5

109,2

111.2

3.9

97.8

106.7

4800

165

2742.5

105,6

49.3

21.6

4.2

106.3

99,1

103,6

• Проаналізуйте наведені показники.

• Охарактеризуйте стартові можливості України на початку реформ.

• Визначте основні тенденції та проблеми

соціально-економічного

розвитку незалежної України.

266

10. Україна в умовах розбудови незалежності

• Історичні факти

• У березні 1992 р. в Україні відкрито відновила свою діяльність ОУН (Бандерівці).

• У

1992

р. відкрився навчальний і науковий заклад нового типу - незалежний універ-

ситет- Києво-Могилянська академія.

• У

1992

р. за межею бідності опинилося майже 64 % населення України.

•

У1993

р. київське видавництво "Глобус" розпочало перевидання в Україні знаменитої

діаспорної

"Енциклопедії українознавства" за редакцією В.Кубійовича.

• 5 жовтня 1993 р. була зареєстрована Мінюстом України Компартія України.

На цей момент вона налічувала 45 тисяч членів, а на кінець року - понад

120

тисяч.

У деяких східних та південних областях КПУ й сьогодні залишається найвпливовішою

політичною

силою.

• У 1993 р. інфляція в Україні становила понад

000%, в

1994

р. - 500%, в січні

1995

р.

- 21,2%, а вже в травні - лише 4,6%.

• 30 грудня

1993

р. відкрився Київський слов'янський університет, ініціатором створення

якого була Національна академія наук України.

•

У1994

р. у Львові відкрито пам'ятник першому президентові України М.Грушевському.

• Якщо у

1988

р. в Україні налічувалося 5 683 релігійні організації, то у 2000 р. - 23 543.

Кількість конфесій, течій, напрямів за цей період зросла з

до 90.

• Чи знаєте Ви, що...

• спадкоємець ЧК,

ГПУ,

НКВС, МДБ Комітет державної безпеки СРСР налічував в

Україні 20 000 працівників і споживав

130

млн. крб.

(1990

p.). Цей охоронець

партапарату

та державної бюрократії боровся не стільки із зовнішньою, скільки із внутрішньою

загрозою режимові;

• до проголошення незалежності України

на

її території суспільні відносини, наприклад,

у народно-господарській сфері, на 80% регулювалися союзним законодавством. Якщо

брати в цілому всі сфери правового регулювання, то цей показник становив майже 90%;

• однією із перших міждержавних угод незалежної України став підписаний у Києві

6 грудня

1991

р. "Договір про основи добросусідства і співробітництва між Україною та

Угорською Республікою";

• протягом

1990-2000

pp.

в Україні прийнято загалом понад 1400 законодавчих актів.

Абсолютну більшість із них становлять Закони України. За експертними оцінками, для

повного правового регулювання процесів, що відбуваються в державі та суспільстві,

необхідне прийняття ще майже 1 500 законів;

• у

1998

р. в Україні видавалося 3,1% книжок українською мовою, все решта - російською

та іншими мовами;

• система освіти України на сьогодні охоплює понад 48 000 закладів та установ, у яких

навчається майже

млн. учнів та студентів. У ній зайнято понад 2 млн. фахівців;

267

Історія України

Питання для обговорення на семінарських заняттях "Україна в умовах

розбудови незалежності" (2

год.)

1. Акт проголошення незалежності України. Розбудова української державності.

Прийняття нової Коституції України.

2. Економічна ситуація в Україні.

3. Суспільно-політичні рухи і політичні партії України в сучасних умовах.

Міжнаціональні відносини.

4. Україна на міжнародній арені.

[Щ|

Теми для рефератів, доповідей та контрольних робіт

1. Українська західна та східна діаспори.

2. Формування

багатопартійної

системи в Україні.

Додаткова література для глибшого вивчення теми та окремих її питань

Алексеев Ю.М. Думать, сіять, не гадать... - К, 2001.

2. Алексеев Ю.М.,

Кульчицький

С.В.,

Слюсаренко

А.Г. Україна на переломі.

К, 2000

3. Акт проголошення незалежності України. - К., 1991.

4. Бойко ОД. Україна 1991-1995 pp.: Тіні минулого чи контури майбутнього. - К,

1996

Гарань

О. Убити дракона: 3 історії Руху та нових партій України. - К, 1993.

Декларація про державний суверенітет України. - К,

1990.

7. Економіка України та шляхи її реформування: Матеріали Всеукраїнської нараді

економістів 14-15 вересня 1995 р. -

К,

1996.

8. Конституція України. - К.,

1996.

9. Кравчук Л. М. Є така держава - Україна: Матеріали виступів, інтерв 'ю,

прес-кои

ференцій, брифінгів, відповідей на запитання. - К.,

1992.

10. Кульчицький С.В. Утвердження незалежності України: перше десятиліття

//Укр.

іст. журнал. - 2001. - №2.

11.

Кучма Л.Д. Про найголовніше. - К.,

1999.

12.

Литвин В. Політична арена України. - К, 1994.

13. Сорос

Дме.

Утвердження демократії [переклад

англ.]. - К, 1994.

14.

Українське суспільство на порозі трепіьогго тисячоліття /під. ред. М.

О.Шульги.

К, 1999.

15. Юхновський І. Україна - незалежна держава. -Львів, 1994.

2GG

Відповіді до вправ

Відповіді

до

вправ

до

ВПРАВНІ

Найдавніше поселення первісних людей на території України знайдено біля села

Королеве (Закарпаття) і датується 1 млн. р. до н.е.

3. Трипільська культура - наймогутніша культура епохи неоліту на території Укра-

їни

(IV-III

тис. до н.е.), яка стоїть в одному ряду з найдавнішими світовими цивіліза-

ціями.

|ZJ

ДО ВПРАВИ 2

Південь України тривалий час (з II тис. до н.е. по

ст. н.е.) був заселений кочовими

народами. Пояснюється це географічним положенням і природними умовами південноукра-

їнських степів.

2. Кіммерійці, скіфи, сармати, готи, гуни, авари, болгари, хозари, печеніги, половці,

монголо-татари.

ДО ВПРАВИ З

1.Б.

2. Східнослов'янські племена антів, які мешкали з 2 ст. н.е. між Дністром і Сіверським

Дінцем.

Період

IV-VIICT.

VII-VIII

ст.

сер. IX ст.

882 р.

Державні

об'єднання східних слов'ян

Антський

союз

9 племінних об'єднань

Київське

князівство

Утворилася Київська Русь.

I1LUIJ

ДО ВПРАВИ 4

У 882 р. новгородський князь Олег захопив київський престол, убивши при цьому

київського князя Аскольда. Об'єднання Києва і Новгорода стало заключним етапом у

формуванні держави Київська Русь.

2. В історичній літературі існують дві основні теорії походження Київської Русі -

норманська і теорія природно-історичного її походження. Розкрийте зміст цих теорій

(див. підручник, стор.

31)

і визначте, яка теорія здається вам більш аргументованою і

чому.

3. В політичній історії Київської Русі виділяють чотири періоди:

ІХ-Х

ст. - період швидкого територіального зростання К. Русі (охоплює князю-

вання Олега, Ігоря, Ольги, Святослава);

- X - сер. XI ст. - період розквіту Київської держави, досягнення нею

політичної

могутності (охоплює князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого);

- сер. XI - сер. XII ст. - період загострення феодальних усобиць і поступового

політичного занепаду Київської Русі. Найвидатнішим князем цього періоду є Володи-

2БЭ

Історія України

мир Мономах, якому вдалося на період свого правління

(1113-1125

pp.)

об'єднати

3/4 території Русі;

- сер. XII - 1241 р. - період

поліцентризації

Київської Русі.

4. Прийняття християнства - одна із найважливіших подій в історії України. Христи-

янство піднесло народ релігійно, морально, культурно та відкрило йому нові шляхи роз-

витку. З напівдиких, варварських племен слов'яни перейшли до громади цивілізованих

народів. Зріс міжнародний авторитет держави. Прийняття християнства сприяло консо-

лідації суспільства Київської Русі, зміцненню влади

київського

князя.

Х-ХІ

ст. (князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого) стали періодом

розквіту Київської держави:

- її площа стала найбільшою в Європі;

- у 988 р. було запроваджено християнство, що сприяло культурному піднесен-

ню Русі;

- зріс міжнародний авторитет держави;

- було складено перший збірник законів - "Руська правда";

-відбувся економічний розквіт Русі.

Апогеєм могутності Київської держави стало правління Ярослава Мудрого

(1034-

1054

pp.).

ДО ВПРАВИ 5

1. Галицько-Волинське князівство утворилося в результаті об'єднання в

1199

р. во-

линським князем Романом Мстиславовичем Волинської і Галицької земель.

2. А. 1256 р.

3. У 1238 р. Данило Галицький після тривалого періоду розпаду відновив єдність

Галицько-Волинського князівства, в

1239

р. приєднав до своїх володінь Київ. Проте у

1240 р. князівство було спустошене монголо-татарами. Данило визнав залежність від

Золотої Орди, що дозволило йому захистити князівство від монголо-татарських нападів,

відновлювати економіку. Данило заснував нові міста - Львів і Холм. У надзвичайно

складних умовах Данило Галицький перетворив князівство у високорозвинену державу,

проте забезпечити її незалежність від монголо-татар не зміг.

4. Останнім галицько-волинським князем був Юрій II Болеслав. З його смертю в

1340

р.

припинила існування Галицько-Волинська держава. Престол перейшов до зятя Юрія II

Болеслава -литовського князя

Любарта,

а князівство ввійшло до складу Великого кня-

зівства

Литовського.

6. Назва "Україна" вперше згадується у Київському літописі за

1187

р. і походить від

слів "край", "країна".

{ШД

ДО

ВПРАВИ

М.Грушевський доводив, що В елике князівство Литовське зберегло традиції Київ-

ської Русі більшою мірою, ніж Московське

князівство.

Литва не змінила адміністративно-територіального устрою українських земель, ли-

товські князі прийняли православну віру, вживали українську мову, складали закони на

основі"Руської

правди".

"М'яка" політика литовських князів забезпечила

їй

підтримку українського населення.

Проте, у другій пол.

ст. відбулася зміна політичного курсу литовського уряду.

ато

Відповіді до вправ

Етапи

І етап

II етап

Дата

1385 р.

1569р.

Подія

Кревська унія

Люблінська

унія

Наслідки для України

Посилювалися польські впливи в

Україні

почалося насильницьке насадження католицтва

Всі українські землі переходили під владу

Польщі,

політика якої поставила український народ пере;]

загрозою повного національного знищення

4. Братства - громадські організації українців, створені для захисту національно-

релігійних інтересів.

ДО ВПРАВИ 7

2. Запорізька Січ була збудована в

1556

р. на о. Мала Хортиця канівським і черка-

ським старостою Д.Вишневецьким з метою об'єднання навколо неї козаків.

3. Як політична організація Запорізька Січ була козацькою республікою, оскільки

очолювала її виборна військова рада, якою керував виборний кошовий атаман.

Найвищим органом влади в Запорізькій Січі були загальні збори козаків - козацька

рада, яка вирішувала найважливіші питання і обирала всі керівні органи.

4. Польський уряд вперше провів реєстрацію козаків у

1572

р., прийнявши на військо-

ву службу 300 козаків. Таким чином Польща прагнула взяти козаків під контроль, щоб

використати

їх

у своїх державних інтересах.

5. П.Конашевич-Сагайдачний здійснював помірковану політику

шодо

Польщі, нама-

гаючись таким чином зміцнити не лише становище козаків, а й забезпечити українські

національні інтереси: підтримати православну церкву і українську культуру. Вступив-

ши в 1 620 р. з усім козацьким військом до Київського братства, гетьман офіційно поста-

вив козаків на захист українських національних інтересів.

Питання для відповідей

1. Причини повстань

2. Дати повстань

3. Ватажки повстань

Перша хвиля повстань

(кін.

XVI

ст.)

Політика соціального,

національного, релігійного

гноблення з боку

польсько-

го уряду, сваволя місцевої

польської адміністрації

1591-1593

pp.

1594-1596 pp.

К.Косинський,

С.Наливайко

Друга хвиля повстань

(30-і

pp.

XVII ст.)

Посилення з боку

польсько-

го уряду в 20-30-і

pp.

XVII

ст.

тиску на козаків (заборона не-

реєстрового козацтва та ін.

заходи)

1630 р.

1635 р.

1637-1638

pp.

Т.Федорович,

І.Сулима,

П.Павлюк і Я.Острянин

7. Повстання стримували посилення польського колоніального гноблення, сприяли

відновленню в Україні православної церкви, зростанню національної свідомості ук-

раїнців та накопиченню ними досвіду національно-визвольної боротьби.

Козацтво в цей період взяло на себе функції провідної суспільної сили в боротьбі за

національне визволення України.

271