Світлична В.В. Історія України

Подождите немного. Документ загружается.

Історія України

Додаткова література для глибшого вивчення теми та окремих її питань

1. Алексеев Ю.М., Вертегел

А.Г.,

Даниленко

В.М.

Історія України. - К., 1994.

2. Білас І.

Репресивпо-каральна

система

Україні. 1917-1953. Кн. 1-2. - К., 1994.

Вегеш

М. Карпатська Україна (1938-1939). - Ужгород, 1993.

4. Голод на Україні

1932-1933

років: очима істориків, мовою документів. - К., 1990.

5. Донцов Д. Росія чи Європа? - К.,

1992.

6. Історія України в особах -

ХІХ-ХХcm.

- К., 1995.

7. Касьянов Г., Даниленко В. Сталінізм і українська інтелігенція (20-30-ті pp.). -

К,

1991.

8. Колективізація і голод па Україні (1929-1933). Збірник документів і матеріалів. -

К, 1992.

9. Кричевський

Організація українських націоналістів в Україні - Організація україн-

ських націоналістів за кордоном. - Львів, 1991.

10.

Кульчицький

С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919-1928). - К, 1996.

11. Кульчицький С.В. Ціна "великого перелому". - К., 1991.

12.

Лихолобова З.Г. Сталінський тоталітарний режим та політичні репресії кінця

30-.\

років в Україні. -Донецьк, 1996.

13.

Малик Я.Й. Впровадження радянського режиму в українському селі. -Львів, 1996.

14. Олійник М.М. Політика державних та партійних органів України щодо приватних

підприємств у період непу // Укр.-іст. журнал. - 2001. №1.

15. Попович М.В. Нарис історії культури України. - К, 1999.

132

РОЗДІЛ 8

УКРАША

I ДРУГА СВІТОВА

ВІЙНА

(1939-1945 pp.). РУХ ОПОРУ.

Прекрасна людина в бою за Батьківщину. Прекрасна вона і

в стражданнях і смерті за неї.

О.Довженко

Роз

'єднаність

українських земель,

їхнє

перебування у складі

чотирьох держав,

що

мали різний соціально-політичний устрій,

були важливим дестабілазуючим фактором політичного

життя Європи, робило українське питання клубком серйозних

суперечностей, а "українську

карту"

- серйозним козирем

суперечностей у великій дипломатичній грі.

О.Бойко

Опинившись між нацистським і радянським режимами,

позбавлені власної держави, котра захищала б

їхні

інтереси,

українці виявилися, як ніхто інший, беззахисними перед

спустошеннями війни й нещадною політикою тоталітарних

держав, що

Ті

вели.

О.Субтельний

7 '-

322

Історія України

Друга світова війна, яка тривала з 1 вересня

1939р.

до 2 вересня 1945 p., сіпала

иайжорстокішіш

найкривавіишм

воєнним конфліктом в історії людства. У ній

була задіяна 61 держава, на території яких проживало

8(У%

населення

Зелш.

Воєнні

дії велися на території 40 країн. Війна коштувала людству 65-67

мін.

життів.

Україна опинилася в епіцентрі війни вже у вересні

1939

р. Щонайменше 5,3 млн.

чоловік, або один із кожних шести мешканців України загинув у цій бойні. 2,3 мли.

українців було вивезено для примусової праці до Німеччини. Цілком чи частково

було зруйновано понад 700 великих і малих міст та 28 тис. сіл, унаслідок чого

безпритульними залишилося близько 10 млн. чоловік. Загальні втрати економіки

України сягали 40%. Удруге за трохи більше як 10 років Україна тяжко постраж-

дала від жорстоких ексцесів тоталітарних режимів.

шшм

Вивчивши цей розділ, Ви будете знати:

які територіальні зміни відбулися в

Україні на початку Другої світової

війни;

події початкового етапу Великої Вітчиз-

няної війни і причини стратегічних

поразок Червоної Армії;

риси німецького окупаційного режиму;

особливості українського антифашист-

ського руху Опору;

як відбувалося звільнення України;

який внесок зробив український народ

у розгром фашистської Німеччини.

План викладу і засвоєння матеріалу

8.1. Початок Другої світової війни. Приєднання західноукраїнських

земель до СРСР. 8.2. Окупація України військами Німеччини та

її

союзників (22 червня 1941 - 22 липня 1942 pp.). 8.3. Рух Опору в Україні.

8.4. Визволення України від фашистських загарбників (грудень 1942 -

жовтень 1944 pp.).

Ключові терміни та поняття

0 Друга світова війна

0 нацизм

0 фашизм

0 радянізація

0 евакуація

0 окупаційний режим

0 мюнхенська змова

0 колабораціонізм

0 антигітлерівська

коаліція

0 геополітичні інтереси

0 пакт "Молотова-

Ріббентропа "

Антикомінтернівський

пакт

0 план "Барбаросса"

0план

"Ост"

0 Акт відновлення

Української держави

0 партизанський рух

0 підпілля

0 "рейкова війна"

0 геноцид

0 Бабин Яр

остарбайтери

0 рух опору

0 бандерівщина

0 Українська повстанська

армія

0 депортація

1Э4

Україна в другій світовій війні

(1939-1945

pp.)

8.1. Початок другої світової війни.

Приєднання західноукраїнських земель

до УРСР

• Політика великих держав

напередодні війни

pp.

характеризуються значним

„ускладненням

міжнародних від-

носин і зростанням загрози війни.

Економічна криза і депресія

1929-1933

pp.

призвели до різкого загострення

ситуації

як

всередині індустріальних країн, так і до по-

глиблення суперечностей між провідними

країнами світу. У результаті відбулося фор-

мування двох протилежних блоків держав:

США, Великобританія, Франція, з одного

боку, та Німеччина, Італія, Японія, з друго-

го. Три останні у

1935

р. уклали Антикомін-

тернівський пакт, спрямований проти СРСР.

Країни Антикомінтернівського пакту, в

яких до влади прийшли фашистські режи-

ми, прагнули не лише до територіального

перерозподілу світу, а і до світового пану-

вання. 10 лютого

1939

р.

Гіпілер

заявив, що

мета його політики

"панування в Європі і

світове панування на віки ". Ще до початку

світової війни фашистськими державами

було здійснено серію актів агресії у різних

районах світу: захоплення Італією Ефіопії

(1935-1936

pp.)

та

Албанії

(1939

р.), війна з

республіканською Іспанією

(1936-1939

pp.),

захоплення Німеччиною Австрії (1938 p.),

спроба Японії захопити частину далеко-

східних територій Радянського Союзу у ра-

йоні озера Хасан

(1938-1939

pp.).

США, Великобританія і Франція нама-

галися спрямувати агресію країн анти-

комінтернівського пакту проти Радянсько-

го Союзу. Англія і Франція на переговорах

з Німеччиною і Італією у Мюнхені

(1938

р.)

погодилися на приєднання до Німеччини

Судетської області Чехословаччини, споді-

ваючись тим самим спрямувати інтереси

Німеччини на схід. При потуранні захід-

них держав Німеччина у березні 1939 р.

розчленувала і поглинула більшу частину

Чехословаччини, давши дозвіл на окупа-

цію Карпатської України своєму союзни-

ку Угорщині.

Трагічна історія Карпатської України

показала всім, що Гітлер ніколи

не розглядав українське питання

в інтересах українського народу.

Спроби створення системи

колективної безпеки

червня по 2 серпня

1939

р. у Москві

проходили переговори

між

СРСР,

Англією

і Францією про укладання тристороннього

союзу проти німецької агресії. Перегово-

ри завершилися провалом, як з вини Англії

і Франції, які затягували переговори, спо-

діваючись ізолювати СРСР на міжнарод-

ній арені і направити проти нього фашист-

ську агресію, так і з вини радянського ке-

рівництва, яке вважало все капіталістич-

не оточення однаково ворожим

стосовно

СРСР і тому не бачило головної небезпеки

з боку фашистської Німеччини. Більше

того, сталінське керівництво пішло на союз

із Німеччиною.

Пакт

"Молотова-Ріббентропа"

23 серпня 1939 р. було підписано ра-

дянсько-німецький Договір про ненапад

(пакт

"Молотова-Ріббентропа").

До дого-

вору додавався секретний протокол про

розмежування сфер впливу сторін в Європі.

Секретний протокол, існування якого ра-

дянське керівництво протягом

півстоліття

заперечувало, давав можливість Сталіну

Історія України

збільшити територію СРСР майже до кор-

донів Російської імперії

1913

р. Німеччина

давала згоду на приєднання до Радянсько-

го Союзу Фінляндії, Естонії, Латвії, Захід-

ної Білорусі, Західної Волині та Східної

Галичини.

В свою чергу, Німеччина отримала по-

вну свободу дій у Європі і забезпечила собі

поставки з Радянського Союзу воєнно-стра-

тегічних матеріалів і продовольства.

Початок другої світової війни

Пакт "Молотова-Ріббентропа" перетво-

рив

СРСР

на фактичного союзника фашист-

ської Німеччини і розв'язав руки Гітлеру в

його агресії у Європі. 1 вересня 1939 р. на-

цистські війська напали на Польщу. Зв'я-

зані з нею договірними зобов'язаннями,

Англія і Франція оголосили війну Німеч-

чині. Це був початок другої світової війни.

• Приєднання Західної України,

Північної Буковини та Південної

Бесарабії до складу УРСР

Згідно з пактом і таємним протоколом ра-

дянські війська 17 вересня 1939 р. пере-

йшли польський кордон і вступили в Захід-

ну Україну і Західну Білорусію. Офіційно

радянське керівництво пояснило цей крок

необхідністю запобігти фашистській оку-

пації західноукраїнських і західнобілорусь-

ких земель. Східна Галичина і Західна Во-

линь були зайняті Червоною армією майже

без опору з боку Польщі за

днів. Агресія

проти Польщі означала вступ Радянського

Союзу у світову війну.

Столиці

СОЮІИИ*

республік СРСР

Центри

областей

Української РСР на І Я

грудень

1940

Україна у 1939-1940 pp.

Радянсько-німецький

договір

про дружбу і кордони

28 вересня

1939

р.

союз Німеччини

СРСР

був скріплений Договором про дружбу і кор-

дони. Договір уточнив сфери впливу

цих

держав і розмежувальну лінію між ними на

території Польщі. У сферу впливу СРСР пе-

реходили Литва, Бесарабія і Північна Бу-

ковина, у сферу впливу Німеччини - Лемків-

щина і Холмщина (українські території, які

раніше були у сфері впливу СРСР).

У червні 1940 р. Червона армія зайняла

Північну Буковину і Бесарабію.

УВАГАГ

^Договір

про дружбу і

кордоніС

як і секретний протокол до пакту

Молотова-Ріббентропа ", протягом

50років/

становив одну із державних таємниць

СРСР. Ці угоди були укладені

всупереч нормам міжнародного

права і сприяли

розв

'язанню

другої світової війни.

Відповідно до

угод

про сфери впливу

західноукраїнські і придунайські україн-

ські землі ввійшли до складу УРСР, що від-

повідало споконвічним прагненням укра-

їнців до возз'єднання в межах однієї дер-

жави. Незабаром відбулося оформлення

нового політичного і територіального ста-

тусу цих земель (рішення Народних зборів

у Львові, сесій Верховної Ради УРСР та

Верховної ради СРСР у жовтні-листопад

1939 р. та серпні 1940 р.).

Й досі ці події неоднозначно

оцінюють-

ся істориками. Різні дослідники по-різно-

му називають сам факт входження україн-

ських земель до складу УРСР:

"анексія'

(Д.Бофора), "включення" (Н.Верт), "фор

мальне інкорпування, назване

возз'єднай

ням" (А.Жуковський, О.Субтельний), "воз

з'єднання, що носило характер акції оку

паційного типу"

(С.Кульчицький),

а дехт<

з істориків розглядає це як звільнення

по

неволених західноукраїнських земель і воз

1ЭВ

Україна в другій світовій війні

(1939-1945

pp.)

з'єднання Західної України з Наддніп-

рянською.

Перетворення в Західній Україні

Після возз'єднання західноукраїнських

земель з Україною почалася

їх

активнарадя-

пізація-

здійснення перетворень

відповід-

но до радянського зразка.

Перетворення носили суперечливий ха-

рактер.

Деякі заходи радянської влади отри-

мали позитивну оцінку українського на-

селення:

>•

експропріація маєтків польських зем-

левласників з обіцянкою перерозподілу землі

між селянами;

>•

українізація системи народної осві-

ти, заходи з ліквідації неписьменності;

*•

запровадження безкоштовного ме-

дичного обслуговування;

>•

створення системи соціального забез-

печення.

Але, поряд з цим:

• радянська влада принесла жорсто-

кий репресивний резким: були розгромлені

всі політичні партії і громадські органі-

зації, в т. ч. "Просвіта ", "Рідна школа ",

Наукове товариство

ЇМ.

Т.Г.Шевченка.

Арешту підлягали власники підприємств і

банків, керівники кооперативів, великі, а

часто і середні, землевласники, уніатське

духовенство, службовці старого держ-

апарату, офіцерський склад польської армії.

У квітні-травні

1940

р.

у Хотинському лісі

під Смоленськом,

ще раніше - під

Харковом і в інших місцях були розстріляні

понад

тис. польських офіцерів. Впро-

довж

1939-1940

pp.

чисельність репресо-

ваних склала понад 10% населення Західної

України;

• розпочалася примусова колективіза-

ція селян, націоналізація промисловості і

банків;

• '

радянізація''

західноукраїнських те-

риторій супроводжувалася утвердженням

1ST

тоталітарного режиму, механічним пере-

несенням сюди всього комплексу "казар-

мового " соціалізму

(управлінських

струк-

тур, господарського механізму тощо), що

робилося без урахування реальних потреб

і можливостей тогочасного суспільства;

•

новостворені

владні структури зо-

всім не залежали від волі населення, а були

лише придатком компартійних органів. На

всі важливі посади перших керівників при-

значалися працівники, що прибули за скеру-

ванням ЦК

КПБ(у),

всесоюзних і республі-

канських наркоматів;

• великих утисків зазнаю релігійне жит-

тя. Всі церковні заклади, наукові установи

та організації підлягали ліквідації, а

їх

майно - конфіскації. Вже восени 1939 р.

припинили свою діяльність Богословська

академія у Львові, Львівська, Пере-

мишльська,

Стапіславська

єпархіальні

духовні семінарії, Богословське наукове

товариство (всі - греко-католицької

Церкви).

Авторитетна думка

Переважна більшість населення захід-

ноукраїнських земель вітала акт приєднання і

возз 'єднання з

УРСР.

Але внаслідок репресії

тоталітарного режиму багато людей, котрі

раніше вітали прихід Червоної

Армії

в Західну

Україну і встановлення радянської влади, на-

далі докорінно переглянули свої погляди. У

значної частини західноукраїнського суспіль-

ства зміцніли антирадянські настрої.

Історія України (Львів., 1998)

Об'єднання майже всіх українських зе-

мель у складі

УРСР

мало велике історичне

значення: вперше за декілька століть ук-

раїнці опинилися в межах однієї держави.

Проте ціна, яку довелося заплатити за це

об'єднання населенню Західної України,

була надто високою. Негативний досвід

спілкування з радянською владою переко-

нав західних українців у тому, що

їх

май-

бутнє- не в

інтеграції

СРСР, а у створен-

ні незалежної української держави.

Історія України

Виконайте вправу

JVs

1. Заповніть таблицю, вказавши

геополітичні

зміни в західноукраїнських землях на

поч. другої

світової

війни.

Дата

1939 р.

1940 р.

Західноукраїнські землі, приєднані до УРСР

2. Розкрийте сутність політики

"радянізацГГ'

8.2.Окупація

України військами

Німеччини та її союзників (22 червня

1941 -22 липня 1942

рр.)

• Напад Німеччини на СРСР

1940-1941

pp.

Гітлер підкорив майже

всю Західну Європу і, згідно з "пла-

ном Барбаросса", розробленим у

грудні 1940 p., почав інтенсивну підготов-

ку до війни проти СРСР. У першій

половині

1941 р. була призначена і дата нападу. До-

стовірна і незаперечна інформація про плани

Гітлера через розвідників і дипломатів по-

ступала до Сталіна. Але, замість відповід-

них заходів по приведенню збройних сил у

бойову готовність, радянське

керівництво

за-

суджувало "чутки" про напад Німеччини як

безпідставні, запевняло в міцності та непо-

рушності радянсько-німецького договору.

Початок війни виявився несподіваним для

командування Червоної армії, населення

країни, що призвело до трагічних наслідків.

21 червня 1941 р. на повідомлення радянсь-

кого військового аташе у Франції генерала

Суслопарова

про

те, що війна розпочнеться

22 червня, Сталін написав: "Довідайтесь, хто

автор цієї провокації, і покарайте його".

22 червня 1941 р. гітлерівська Німеччи-

на без оголошення війни напала на Радян-

ський Союз. її союзниками виступили Фінлян-

дія, Угорщина, Румунія, Італія, Словаччина.

Відразу ж після вторгнення Німеччини

на територію СРСР друга світова війна ста-

ла для нього вітчизняною, визвольною, спра-

ведливою.

План "Барбаросса" передбачав "бліц-

кріг" - блискавичну війну: протягом

2-2,5

місяців знищити Червону армію і вийти не

лінію

Архангельськ-Астрахань.

Німецькі

армія наступала у трьох головних напрям

ках: західному - на Ленінград, централь

ному - на Москву, південному - на Київ

Згідно з планом передбачалося

загарбай

ня України вже в перші тижні війни і ствс

рення плацдарму для прориву на Кавказ

Закавказзя.

Наступ

німецьких

військ

(червень 1941 -липень 1942[

19В

Україна в другій світовій війні

(1939-1945

pp.)

Погляд

Захопивши Україну,

ми

раз і назавжди вста-

новимо економічну рівновагу і тим самим не

тільки захистимо Європу від більшовизму, але

розв

'яжемо усі

проблеми,

які стоять перед

Німеччиною.

А.Гітлер

За планом "Ост" німці мали намір ви-

селити з України мільйони людей, заселив-

ши її німецькими колоністами. Частину ук-

раїнських земель передбачалося передати

союзникам.

Наступ на Україну здійснювала група

німецьких армій "Південь" на чолі з фельд-

маршалом

Рундштедтом.

Для оборони

України були створені Південно-Західний

фронт на чолі з генералом Кирпопосом та

Південний фронт на чолі з генералом Че-

реднічепком.

З 23 по 29 червня в районі

Луцьк-Рівне-

Броди тривала найбільша танкова битва

початкового етапу війни. Війська Півден-

но-Західного фронту змушені були відсту-

пити, залишивши Західну Україну. ЗО черв-

ня німці окупували Львів. Вже на кінець

третього тижня війни вони просунулись уг-

либ України на 300-350 км.

На північному напрямку німецькі вій-

ська просунулись углиб радянської тери-

торії на 500 км., на центральному напрям-

ку - на 600 км. Червона армія за перші три

тижні війни втратила 850 тис. чоловік (у

разів більше, ніж Німеччина), 3,5 тис.

літаків, 6 тис. танків.

Початковий період війни склався вкрай

невдало для Радянського Союзу.

Причини поразок радянських військ

Історичні реалії свідчать про те, що на-

передодні нападу Німеччини радянський

Союз володів об'єктивними передумовами

для належної відсічі агресору. СРСР мав

потужний воєнно-економічний потенціал і

планував вести можливу війну на ворожій

території і

"маіою

кров

/о".

Причини тяж-

ких поразок у

1941

р. криються не в слаб-

кості СРСР, а в негативних явищах, влас-

тивих тогочасному режиму. Серед них вар-

то зазначити такі:

*Ь

прорахупки

радянського керівництва в

оцінці воєпно-політичної ситуації, пе-

реоцінка значення радянсько-німецьких

договорів, прорахунки у визначенні

строків нападу Німеччини на Ра-

дянський Союз;

пеукомплектованість

Червоної армії

кваліфікованими командирськими

кадрами, кращі

яких стали жертвами

сталінських репресій (знищено 20% ко-

мандного складу Червоної армії). Нові

командири були погано підготовлені, не-

компетентні. На початку 1941 р. лише

7% командного складу мали вищу

освіту. Гітлер, обізнаний зі станом

Червоної армії, глузливо називав

її

"глиняним колосом без голови ";

незавершеність заходів по зміцненню

західних кордонів,

немобілізованість

частин Червоної армії (Сталін боявся

спровокувати напад Німеччини);

Ч>

Німеччина, яка завоювала більшу час-

тину Європи, за воєнно-економічним по-

тенціалом значно перевершувала Ра-

дянський Союз. На початку війни вона

мала перевагу в живій силі і техніці.

Так, армія Німеччини і її союзників, що

виступила проти СРСР, налічувала

5,5

млн.

солдат і офіцерів, у той час як

радянські війська

-2,9млн.

Оборонні

боїліта-осені

1941

р.

Головною

воєнно-політичною

подією

літньої кампанії була оборона

Киева,

яка

тривала з 7 липня по 26 вересня 1941 р. і

відволікала значні сили ворога. Проте, ні-

мецьким арміям вдалося оточити велике

угрупування захисників

Києва:

в полон по-

трапило понад 665 тис. солдат і офіцерів,

було знищено командування Південно-За-

хідного фронту.

Причиною трагедії стали прорахунки

вищого військового командування, зокре-

ЭЭ

Історія України

ма

те, що Сталін не давав згоди на відве-

дення військ з-під

Киева.

До найкрупніших оборонних боїв на те-

риторії України належать також оборона

Одеси (5 серпня - 16 жовтня 1941 р. ) та

оборона Севастополя, яка тривала 250 днів!

(ЗО жовтня 1941 р. - 4 липня 1942 р.)

Наприкінці 1941 р. німецькі війська

групи армій "Південь" окупували майже

всю Україну. Однак, ціною величезних

жертв, героїчного опору народу план

"блискавичної війни " був зірваний.

Сталінська

адміністративно-командна

система, яка поставила країну перед заги-

беллю, мусила тепер рятувати її.

•

22 червня створено Ставку головного

командування під керівництвом маршала

С. Тимошенка (згодом перейменовано на

Ставку верховного головнокомандування

на чолі зі Сталіним);

і*

29 червня прийнято Директиву пар-

тійним і радянським організаціям прифрон-

тових областей, яка містила план оборо-

ни

евакуації;

•

ЗО червня створено Державний комі-

тет оборони на чолі зі Сталіним, що об'єд-

нав у своїх руках усю державну, господар-

ську і воєнну владу в країні;

•І*

розпочато формування дивізій народ-

ного ополчення, винищувальних батальйо-

нів, мобілізацію населення на будівництво

оборогтих

споруд;

•І»

почалася перебудова економіки на во-

єнний лад.

Гасло "Все для фронту, все для перемо-

ги!", що з'явилося в перші дні війни, визна-

чало віднині весь сенс

життя

діяльності

радянського суспільства.

В умовах воєнно-політичної кризи сталін-

ський режим здійснював керівництво краї-

ною своїми репресивними, тоталітарними

методами. Про це свідчать надзвичайно

жорстокі накази Сталіна №270 від

серп-

ня 1941 р. і №227 від 28 липня 1942 р. "Я/

кроку назад", які нерідко прирікали на за-

гибель цілі з'єднання.

Евакуація

На початку війни виникла необхідність

евакуювати матеріальні і людські ресурси

на схід СРСР.

Відсутність завчасно складених планІЕ

евакуації (адже воювати збиралися нг

"чужій території") внесла, особливо Ї

перші тижні війни, дезорганізацію в еваку-

аційні процеси.

З України було евакуйовано на схід:

по

над 550 підприємств, майно радгоспів, кол

госпів (зокрема понад 5

млн.

голів худоби)

Академію наук України, культурно-освітн

заклади, понад 3,5 млн. робітників, селян

службовців.

Все, що не можна було вивезти, підляга

ло знищенню.

Перебазування на схід величезних мате

ріальних цінностей, переведення

народне

го господарства на воєнний

лад

- у

надзві*

чайно складних умовах і в найкоротши

строк - стало всенародним трудовим

noj

вигом. На сході країни, по суті, заново бул

створена першокласна воєнна економіка

Остаточна окупація України

Після розгрому

Південно-Західної

фронту ворог кинув основні сили на

Мое

ву, де з ЗО вересня по 5 грудня йшли важ

оборонні бої. 5-6 грудня радянські

війсьі

перейшли в контрнаступ,

розгромиви

німців і відкинувши

їх

на захід на

100-250

Перемога під Москвою остаточно похов

ла гітлерівський план "бліцкрігу", розві

ла міф про непереможність вермахту.

Успіх під Москвою всупереч

пропозиі

ям військових радників Сталін вирішив Е

користати для розвитку загального наст

пу. Він дав вказівку про проведення

баї

тьох часткових і розрізнених наступальн

операцій. Погано продумані і слабо заб

печені у матеріально-технічному

віді

шенні, всі вони були невдалими.

Трагі'

наслідки мала наступальна операція

Харковом військ Південно-Західного фр

ту на чолі з

Тимошенком і

М.Хрущої

2ОО

Україна в другій СВІТОВІЙ ВІЙНІ

(1939-1945

pp.)

у травні 1942 p.: загинуло три армії, у по-

лон потрапило 240 тис. солдатів і офіцерів.

Трагічно завершилася і спроба розгроми-

ти гітлерівців у Криму. 4 липня

1942

р. після

250-денної оборони Севастополь захопили

німецькі війська.

Поразки в Україні різко змінили воєнно-

стратегічну ситуацію, ініціатива знову пе-

рейшла до рук ворога. У червні 1942 р.

німецькі війська великими танковими з'єд-

наннями за підтримки авіації почали на-

вальний наступ на воронезькому напрямку.

Наслідком цього був прорив фронту вглиб

на 200-400 км протяжністю 600-650 км.

•

22 липня 1942 р. після захоплення

м.Свердловська Ворошиловградської

області гітлерівці остаточно окупували

всю територію Української РСР.

• Україна в роки німецької

окупації

1. Захопивши Україну, німці розчлену-

вали її на окремі частини:

О Буковина, Одеська та Ізмаїльська

області, частина Вінницької та Миколаїв-

ської областей були віддані Румунії. Ці

землі отримали назву "Трансністрія";

D Галичина разом з польськими тери-

торіями ввійшла до складу окремого гене-

рал-губернаторства;

D більшість українських земель увій-

шла до складу Рейхскомісаріату - "Украї-

на" на чолі з фанатичним нацистом, катом

українського народу

Е.Кохом.

Це адміні-

стративне утворення включало 63,6% всієї

території України;

D прифронтові області

(Чернігівська,

Сумська, Харківська області, Донбас) під-

порядковувалися військовому командуванню.

2. Відповідно до "теорії расової винят-

ковості німецької нації" українці підляга-

ли масовому знищенню. Справжній геноцид

здійснювався проти єврейського народу.

Україна вкрилася концтаборами, тюрма-

ми, гето. Практично в кожному україн-

ському місті був свій

"Бабин

Яр": за роки

окупації в Бабиному Яру в Києві загинуло

понад 220 тис, в

Дробицькому

Яру в Хар-

кові - понад 60 тис, в

Янівському

концта-

борі у Львові - понад

160

тис чоловік. Пере-

важно це були українські громадяни єврей-

ської національності. А всього в Україні в

період окупації було вбито 3,9 млн. мирно-

го населення і

1,3

млн. військовополонених.

3. Гітлерівці грабували матеріальні і люд-

ські ресурси України. До Німеччини виво-

зилися продовольство, обладнання, сирови-

на, коштовності, чорноземи, а також робо-

ча сила. З України на примусові роботи до

Німеччини було вивезено 2,4

млн.

чоловік.

KiewHbf

Гітлерівська тактика "випаленої землі"

Відправка

остарбайтерів

до Німеччини

Щоб забезпечити більш "ефективну" ек-

сплуатацію українського села, німці збе-

регли

колгоспи.

4. Обмежувалися постачання міст про-

довольством, медичне обслуговування, ос-

віта. Українці перетворювалися на людей

"третього сорту".

*•

Таким чином, окупаційний режим

відзначався винятковою жорстокістю.

Але він виявився неефективним, бо не за-

безпечив покори українського народу.

Навпаки, нацистський "новий

порядок"

викликав масовий рух Опору в Україні.

2О1