Світлична В.В. Історія України

Подождите немного. Документ загружается.

Українська національно-демократична революція 1917-1920 рр

•

Успішною була діяльність уряду в куль-

турній сфері: українізація шкіл, відкрит-

тя нових

гімназій,

університетів, Україн-

ської академії наук, Національного архіву

та інших культурно-просвітницьких

центрів. ,

•••

Здійснювалася активна зовнішня полі-

тика. Українську державу

П.Скоропад-

ського визнало ЗО країн світу, у 23 країнах

вона мала своїх представників. Було укла-

дено договір про добросусідські відносини

з Росією.

Знаходячись під контролем Німеччини,

уряд гетьмана не мав можливості налаго-

дити стосунки з країнами Антанти і не-

йтральними країнами.

Гетьманський переворот, хоч і відбувся

досить спокійно, масового схвалення не

дістав. Орієнтація уряду на великих земле-

власників, буржуазію, на німецький окупа-

ційний режим позбавила його підтримки

широких верств українського населення -

селян, робітників, інтелігенції. Консерва-

тивні ідеї, сповідувані урядом, не змогли

консолідувати суспільство.

Боротьба

антигетьманських

сил

в Україні

Уряд гетьмана не визнали соціалістичні

партії, селянський союз, інші політичні та

громадські організації. Опозиційні до геть-

манату сили об'єдналися навколо Україн-

ського Національного Союзу

(УНС).

13 листо-

пада 1918 р. на засіданні

УНС

з метою орга-

нізації боротьби проти гетьманського режи-

му було створено опозиційний уряд -Ди-

ректорію на чолі з В.Винниченком (ввійшли

С.Петлюра,

Ф.Швець,

Ф.Андрієвський,

А.Макаренко).

Боротьбу проти гетьманського режиму

вели і більшовики. У липні 1918 р. була

утворена Комуністична партія більшовиків

України - КП(б)У як складова частина

Російської комуністичної партії більшо-

виків - РКП(б). Українські більшовики

прагнули відновити в Україні радянську

владу і зберегти єдність з радянською Ро-

сією. Слід зауважити, що в КП(б)У скла-

лася національно-комуністична меншість,

яка виступала за незалежність радянської

України. За часів гетьманату значно зрос-

• ли симпатії українського населення до

більшовиків, які висунули гасло безкош-

товної передачі землі селянам, а фабрик і

заводів - робітникам.

Падіння гетьманату

11 листопада 1918 р. закінчилася І світо-

ва війна поразкою німецько-австрійського

блоку. Почалася евакуація німецьких

військ з України. У цих умовах Раднарком

Росії анулював Брестський мир з Німеччи-

ною, в т.ч. і положення про визнання Ро-

сією самостійності України. Тим самим ра-

дянська Росія зняла з себе обов'язок не втру-

чатися у внутрішні справи України.

Втративши іноземну військову підтрим-

ку, гетьман переорієнтувався на Антанту і

білогвардійців, сподіваючись на

їх

допо-

могу.

листопада у грамоті "До всіх укра-

їнських громадян" П.Скоропадський за-

явив про федерацію України з небільшо-

вицькою Росією і про "відновлення Вели-

кої Росії". Суверенність Української дер-

жави скасовувалася.

У відповідь на гетьманську грамоту Ди-

ректорія оголосила початок повстання про-

ти гетьманського режиму. Повстанський

рух охопив майже всю Україну.

28 листопада з ініціативи КП(б)У було

створено Тимчасовий робітничо-селян-

ський уряд України на чолі спочатку зГ.П'я-

таковіш,

а згодом - X. Раковським. На до-

помогу українським більшовикам знову

прийшла Росія, відкривши Український

фронт. Протягом листопада-грудня

1918

р.

більшовикам вдалося відновити радянську

владу на частині української території.

• Уряд гетьмана опинився у безнадійній

ситуації.

грудня війська Директорії за-

йняли Київ. Цього ж дня П.Скоропадський

зрікся влади і покинув місто.

„

Історія України

Гетьманський уряд передав владу Дирек-

торії, яка заявила про відновлення УНР.

Директорія була з самого початку свого

правління у стані війни з Радянською Росією.

Виконайте вправу № 18

1. Що змусило Центральну Раду піти на переговори з країнами Четверного союзу?

2. В якій сфері діяльності урядом гетьмана П.Скоропадського досягнуто найбільших

успіхів?

У зовнішній політиці.

Б) В аграрній політиці.

У будівництві збройних сил.

Г) У національно-культурному будівництві.

3. У чому, на вашу думку, проявилася слабкість гетьманату?

• Утворення Західноукраїнської

Піднесення національно-визвольного

руху на українських землях

Як Ви пам'ятаєте, західноукраїнські

землі (Східна Галичина, Закарпаття, Буко-

вина) перебували в цей час у складі Авст-

ро-Угорської

імперії.

У жовтні

1918р.

почався розпад Австро-

Угорщини, яка терпіла поразку в І світовій

війні і була охоплена революційно-визволь-

ним рухом.

18 жовтня 1918 р. українські політичні

діячі та церковні ієрархи Східної Галичи-

ни і Буковини утворили у Львові Україн-

ську Національну Раду на чолі з Євгеном

Петрушевичем. Своєю метою УН Рада

оголосила об'єднання західноукраїнських

земель в одне ціле - Українську державу.

З національною Радою співправцював

Військовий комітет, створений у вересні

1918

р. офіцерами-українцями австрійської

армії та представниками українських січо-

вих стрільців.

Листопадове повстання

Вирішальними кроками на шляху захід-

них українців до відтворення державності

стали події листопада

1918

р.:

-Ь

1 листопада - з ініціативи Військово-

го комітету у Львові відбувся виступ солда-

тів— українців, активно підтриманий на-

селенням міста.

Народної Республіки

•>

2 листопада

австрійський намісник

передав владу УН Раді. У своєму зверненні

до населення вона проголосила про створен-

ня національної держави на українських

землях Австро-Угорщини, заявила про свої

наміри провести земельну реформу, створи-

ти національну армію, запровадити робітни-

че законодавство, соціальне забезпечення.

•Ь

9 листопада - сформовано західно-

український уряд, який очолив Кость Ле-

вицький, а згодом

Сидір Голубович.

•^

13 листопада - УН Рада прийняла

Закон, яким затвердила державну само-

стійність Західноукраїнської Народної Ре-

спубліки (ЗУНР) зі столицею у Львові

(включаючи Східну Галичину, Закарпаття,

Буковину). У Законі зазначалося, що вла-

да в державі належить народу.

•

Важливе історичне завдання було роз-

в'язане. В Західній Україні розпочалися

державотворчі процеси.

Початок польської інтервенції

ЗУНР відразу стала об'єктом агресії з

боку Польщі. Поляки прагнули включити

західноукраїнські землі до відновленої

польської держави. Ситуація ускладнюва-

лася тим, що Польщу підтримували і краї-

ни Антанти. США, Англія і Франція у після-

воєнному переустрої Європи зробили став-

ку саме на Польщу, прагнули створити з

6. Українська національно-демократична революція 1917-1920

pp.

неї "санітарний кордон для боротьби проти

більшовизму".

Головним завданням ЗУНР став захист

власної території від іноземної агресії.

22 листопада уряд ЗУНР під тиском поль-

ських військ змушений був покинути

Львів,

евакуювавшись спочатку до Тернополя, а

потім - до Станіслава.

Далі Ви побачите,

що

саме зовнішній чин-

ник виявився вирішальним у поразці ЗУНР.

6.4. Доба

Директори

УНР

(грудень

1918

-1920

pp.).

Злука

УНР і ЗУНР

рихід у грудні

1918

р. до влади Ди-

ректорії започаткував нову добу у

розвитку національно-демократич-

ної революції - добу Директорії УНР.

У Західній Україні боротьбу за своє існу-

вання вела ЗУНР.

Боротьбу за владу в Україні при під-

тримці Радянської Росії вели більшовики,

утворивши Тимчасовий робітничо-селян-

ський уряд України.

У грудні

1918

р. на півдні України розпо-

чалася інтервенція військ Антанти, які на-

дали підтримку білогвардійцям у боротьбі

за відновлення "єдиної і неділимої" Росії.

•

Таким чином, розстановка сил, які вер-

шили долю України у цю добу, була не

на користь української революції.

Політика ЗУНР

Уряд ЗУНР не був схильний до ради-

кальної зміни соціально-економічного

жит-

тя, а прагнув до демократичних реформ при

збереженні соціального спокою.

тивна система управління. Відбулися до-

вибори до Української Національної Ради -

представницького і законодавчого органу.

Більшість її депутатів стояла на націо-

нально-ліберальних позиціях і представля-

ла Українську національно-демократичну

партію. Формувалася місцева адміністра-

ція, правоохоронні органи.

но Є.Петрушевича.

землеволодіння. Але здійснення земельної ре-

форми затягувалося: розподіл землі між се-

лянами передбачався після закінчення війни.

® Створювалася система народної осві-

ти: шкільництво отримало державний

статус, дозволялося існування приватних

шкіл, національним меншинам надавалося

право "на школу рідною мовою ".

їнської мови.

рена боєздатна Українська Галицька Армія

(УГА), яка досягла 100 тис. чоловік.

® Значні зусилля були спрямовані на

об'єднання з УНР. Після переговорів з Дирек-

торією 22 січня

1919

р. в Києві проголошено

Акт Злуки УНР та ЗУНР (зараз 22 січня

відзначається як День соборності України).

Але Акт Злуки ре-

алізовано

не

було

як через складне

воєнне та міжна-

родне становище

обох республік, так

і через значні супе-

речності між уряда-

ми ЗУНР та УНР

щодо внутрішньої

та зовнішньої полі-

тики. І коли Дирек-

торія взяла курс на

союз

із Польщею, з

Євген Петрушевич

ЯКОЮ

ЗУНР

була

стані війни, Є.Петрушевич 4 грудня

1919

р.

денонсував Акт Злуки.

153

Історія України

У липні 1919 р. польські війська окупу-

вали Східну Галичину. Уряд ЗУНР пере-

їхав до Кам'янець-Подільського, а в листо-

паді - емігрував до Відня. УГА перебрала-

ся на територію, яку контролювала Дирек-

торія і об'єдналася з армією УНР.

Наполеглива діяльність уряду ЗУНР в

еміграції по вирішенню західноукраїнсько-

го питання не знайшла міжнародної під-

тримки. 15 березня 1923 р. Конференція

послів Антанти прийняла остаточне рішен-

ня про приналежність Східної Галичини

Польщі, припинивши, таким чином, юри-

дичне існування ЗУНР.

Політика Директорії УНР

Директорія була урядом соціалістично-

го спрямування. Прийшовши до влади,

вона розгорнула активну державотворчу

діяльність. Була, зокрема, відновлена на-

зва держави УНР, визначені органи влади

(вища влада належить Директорії, законо-

давча - Трудовому конгресу, виконавча

Раді народних міністрів, а на місцях - тру-

довим радам селян, робітників, трудової

інтелігенції), ухвалено новий земельний за-

кон про передачу поміщицької землі селя-

нам без викупу, 22 січня

1919

р. проголо-

шено Злуку УНР із ЗУНР. Землевласники і

підприємці позбавлялися політичних, зо-

крема, виборчих прав.

З 21 по 29 січня

1919

р. працював Трудо-

вий конгрес, який схвалив Акт Злуки, ви-

словився за демократичний лад в Україні,

визнав за Директорією право призначати

членів Ради народних Міністрів, видавати

закони, які мали затверджуватися на сесії

Трудового конгресу, доручив Директорії

оборону України. Та вже 2 лютого 1919 p.,

через

1,5

місяці після приходу до влади, Ди-

ректорія під тиском більшовицьких

військ

покинула Київ, перебравшись до Вінниці, а

згодом

на територію ЗУНР, до Тернополя.

У червні 1919 р. підконтрольна Дирек-

торії територія становила смугу завширш-

ки

10-20

км

між поляками і більшовиками.

Причини поразки Директорії

Ш Директорію роздирали внутрішні

протиріччя щодо змісту та напрямків полі-

тики. Між двома її лідерами не було згоди:

В. Винниченко

наполягав на

перш

очерговому

вирішенні еко-

номічних проб-

ілем,

С.Петлюра

|- на утворенні

військових

сил,

адміністратив-

ного апарату. У

зовнішній

полі-

тиці В, Винничен-

ко, В.Чеховсь-

Симон

Петлюра

кий>

м.Шаповал

схилялися до союзу з більшовиками,

інші

на чолі з

С.Петлюрою

- до союзу :

Антантою.

• Непослідовна, нерішуча

внутрішш

політика Директорії полягала в наступному

- видала закон про ліквідацію приватно

власності на землю, але не поспішала з

йоге

реалізацією; проти селян, які самостійні

розв'язували земельні питання, здійснюва

лися каральні акції;

- обіцяла позбавити буржуазію вибор

чих прав, але залишила

їй

усі права;

-ліквідувавши гетьманський державнт

апарат, не змогла створити нового і т. д

Директорія втрачала підтримку

україи

ського населення в той час, коли авторите

більшовиків зростав.

• Невдала зовнішня політика.

Пора;

кою завершилися переговори Директор

про мир з Росією; не вдалося домовитис

про підтримку з боку країн Антанти, які

грудні 1918 р. висадили свої війська н

півдні України і надали підтримку

бш

гвардійській армії Денікіна

(білогвардійі

і Антанта вороже ставилися до ідеї нез;

лежності

України і боролися за відновлену

"єдиної і неділимої

Росії").

154

6. Українська національно-демократична революція 1917-1920

pp.

Ш Радянсько-більшовицькі війська мали

чисельну перевагу, були краще організо-

вані, ніж напівпартизанська армія С.Пет-

люри. На бік більшовиків перейшли заго-

ни Махна, "зелених ", Григор

'єва.

Отже, 2 лютого

1919

р. радянські війська

вступили до Києва і до травня майже на всій

території України була встановлена ра-

дянська влада. '

•

>••

Політика радянсько-більшовицького

уряду України

Ще

під час наступу на Київ, у січні

1919р.,

Тимчасовий робітничо-селянський уряд

України встановив нову назву держави -

Українська соціалістична радянська рес-

публіка (УСРР). Політичний курс

щодо

України розроблявся в Москві і врахову-

вав, перш за все, інтереси більшовицького

центру. Маріонетковий радянський уряд

України (в

1919

р. взяв назву Рада Народ-

них Комісарів) на чолі з Х.Раковським про-

водив ту ж політику, що й уряд

Росії-полі-

тику "воєнного комунізму":

утворення надзвичайних органів влади -

ревкомів і комбідів;

сів, зв 'язку;

робництвом і розподілом товарів;

товари, заборона приватної торгівлі і пе-

рехід до прямого товарообміну;

тів за класовою ознакою (робітникам -

більше);

означало перехід до примусового вилучен-

ня у селян необхідного державі продоволь-

ства. Для проведення хлібозаготівель ство-

рювалися продовольчі загони, які діяли ка-

ральними методами;

потенційних противників більшовизму.

Політика "воєнного комунізму " була

викликана не лише надзвичайно складни-

ми обставинами, що виникли в ході грома-

дянської війни, а й планами більшовиків

швидко здійснити світову революцію і пере-

йти від товарно-грошових відносин до

економіки без ринку і грошей.

Політика більшовиків викликала масо-

ве невдоволення населення України, роз-

горнувся широкий селянський рух опору,

зростало невдоволення і в Червоній Армії.

Тим часом наступ на Україну розгорнула

білогвардійська армія Денікіна, активізу-

вала

свої

дії армія УНР, захопивши ЗО серп-

ня

1919р.

Київ.

Радянська влада в Україні знову (вже

вдруге) впала.

Але ж і Директорія змушена була капі-

тулювати перед білогвардійцями і вивести

війська з Києва.

Розгром Денікіна

Восени 1919 р. більшість української те-

риторії опинилася під владою

генералаДе-

нікіна. Антинародна політика білого режи-

му (відновлення поміщицького землеволо-

діння, права власності на підприємства, не-

хтування соціально-політичними правами

трудящих) викликала масовий опір насе-

лення. У тилу білогвардійських військ ши-

рився повстанський рух, особливо активно

діяли загони Нестора Махна.

Завданням нашої ре-

волюційної армії

кож-

ного повстанця, що

вступив до неї, є чесна

боротьба за повне звіль-

нення трудящих Укра-

їни від усякого понево-

лення, за повне розкрі-

пачення

їх

праці. Не

може бути несправед-

ливості в нашому сере-

довищі. Не може бути

від нас кривди хоча б одному сину чи дочці

трудового народу, за який ми боремось.

Нестор Махно

155

Історія України

У листопаді 1919 р., на превеликий жаль,

відбувся розкол армії

HP:

у той час, коли

війська Директорії вели запеклі бої з біло-

гвардійцями, командування УГА уклало

союз із Денікіним. У черговий раз далися

взнаки протиріччя, які існували між уряда-

ми

ЗУНР

УНР.

На початку

1920

р. Червона Армія подо-

лала опір військ Директорії і розгромила

денікінців. Рештки білогвардійців зосереди-

лися в Криму, Денікіна заступив Врангель.

Радянську владу в Україні було віднов-

лено втретє і остаточно.

Погляд

1919

рік був

надзвипчайно

важким для

України. Шість різних армій діяли на її те-

риторії: українська, радянська, білогвардій-

ська, армія Антанти, польська, анархістсь-

ка (повстанська). Україна була розділена

численними фронтами. За рік Київ п 'ять разів

переходив із рук в руки. У новітній історії

Європи жодна країна не пережила такої анар-

хії, такої запеклої громадянської боротьби,

такого остаточного розвалу влади, який у

цей час зазнала Україна.

О.Субтельний

Виконайте вправу

№

1. Розкрийте причини падіння ЗУНР.

2. У чому причини поразки Директорії?

"Зимовий похід" армії УНР

Восени 1919 р. Директорія перейшла до

партизанських форм боротьби.

Взимку 1919-1920

pp.

її

5-тисячна ар-

мія здійснила похід денікінськими, а з по-

верненням більшовиків - радянськими ти-

лами.

Так званий "зимовий похід" армії УНР

стимулював український

рух,

її армію утри-

мувало населення, сприймаючи її як свою

армію, як захисника своїх інтересів.

Зближення УНР і Польщі.

Радянсько-польська війна

Намагаючись врятувати українську

справу, Директорія пішла на вимушений

крок - переговори з Польщею. 24 квітня

1920 р. між урядами УНР і Польщі було

укладено Варшавський договір, який пе-

редбачав:

• спільну боротьбу проти більшовиків;

• відновлення незалежності УНР на чолі

з Директорією і Головним отаманом

С.Петлюрою;

• як своєрідну

компенсаіфо

за це С. Петлю-

ра "віддавав" Польщі західноукраїнські

землі (Східну Галичину, Волинь, Холмщину,

Полісся), що викликало обурення серед на-

селення Західної України.

Війна, що розпочалася, йшла з пере-

мінним успіхом:

Ч?

успішний наступ польсько-українських

військ (6 травня 1920 р. взяли Київ);

*Ь

контрнаступ радянських військ (дійшли

до Львова і Варшави, в липні 1920 р.

в Східній Галичині був утворений Тим-

часовий радянський уряд на чолі

зВ.За-

тонським);

відступ радянської армії із Галичини.

Росія і Польща були не готові до затяж-

ної війни і в жовтні 1920 р. уклали пере-

мир'я. Це означало розрив Польщі з УНР!

Українські війська (17 тис.) продовжували

війну самостійно, але після запеклих боїв з

частинами Червоної армії змушені були

відступити на окуповану поляками терито-

рію, де були роззброєні та інтерновані в

польських таборах. Уряд УНР переїхав до

Австрії.

18 березня

1921

р. між Польщею, Радян-

ською Росією і Радянською

Україною

був

підписаний Ризький мир:

• Польща визнана існування самостійної

Радянської України;

Українська національно-демократична революція 1917-1920

pp.

своїй не підтримали ідею незалежності Ук-

раїни.

• Відсутність єдності в діях українських

національних сил, які не пішли на компро-

міс в ім'я загальнонаціональних інтересів.

Центральну Раду шляхом перевороту

ліквідував гетьман П.Скоропадський,

гетьманський режим впав під тиском

Директорії

HP, українські комуністи

визнавали лише радянську владу, не було

єдності між УНР та ЗУНР.

• Несприятлива міжнародна ситуація.

Боротьбу проти українського визвольного

руху вели набагато сильніші зовнішні

вороги:

- в Наддніпрянській Україні - радянська

Росія, білогвардійці, війська

Антанти;

- в Західній Україні - Польща, яку

підтримувала Антанта.

Історичне значення української

національно-демократичної

революції

1917-1920

pp.

У ході революції український народ

створив власну державу і декілька років під-

тримував

її

існування.

Героїчна боротьба українського наро-

ду

1917-1921

pp.

стала прикладом і дала

досвід наступним поколінням українців.

Без цієї боротьби було б неможливим про-

голошення державної незалежності в

1991 р.

Виконайте вправу № 20

Як Ви вважаєте, Варшавський договір - це оптимальний крок чи помилка С.Пет-

люри?

2. Підведіть підсумки української національно-визвольної революції 1917-1920

pp.

за таким планом:

а)

результати революції;

б) причини поразки революції;

в) історичне значення революції.

• до Польщі відійшли Східна Галичина,

Західна Волинь, Західне Полісся, Холм-

щина, Підляшшя.

Боротьба за незалежність України за-

вершилася поразкою: Західна Україна

ввійшла до складу Польщі, Румунії, Че-

хословаччини, а в Наддніпрянській Укра-

їні остаточно утвердився більшовиць-

кий режим.

Розгром Врангеля

Білогвардійська армія Врангеля

(150

тис),

яка утримувала Крим, вирішила скориста-

тися радянсько-польською війною і розгор-

нула наступ на Україну. Впродовж червня-

листопада

1920

р. радянська армія розгро-

мила війська Врангеля, остаточно встано-

вивши в Криму радянську владу.

Основні причини поразки

української національно-

демократичної революції

1917-1920

pp.

• Низький рівень національної свідомості

українців і, як наслідок, слабка

соціальна

база визвольного руху. Очолила національ-

ну революцію українська інтелігенція, яка

розраховувала на підтримку селян. Ін-

телігенція була малочисельною, а селяни -

політично несвідомими, неосвіченими,

неорганізованими, розпорошеними. Робіт-

ники, підприємці, поміщики в більшості

157

Історія України

Висновки:

еі

У березні

1917

р. з утворенням Центральної Ради в Україні розгорнулася демокра-

тична національно-визвольна революція. Чотири Універсали Центральної Ради озна-

менували шлях до відродження української держави. Перший Універсал проголосив

автономію України, четвертий Універсал - самостійність Української Народної

Республіки.

За збереження незалежної української держави виступали уряд П

.Скоропадського,

Директорія УНР, уряд ЗУНР.

Проте спроба українського народу створити власну державу наштовхнулася на

опір могутніх зовнішніх і внутрішніх сил:

>•

Війну проти незалежної України вела більшовицька Росія і місцевий більшовиць-

кий уряд.

Відкидали ідею незалежності України і боролися за її включення до складу Росії

білогвардійці.

>•

Не визнавали незалежність України

надавали допомогу білогвардійцям країни

Антанти.

>•

3 антиукраїнських позицій виступали правлячі кола Польщі, які прагнули до роз-

ширення територій своєї держави за рахунок України.

До того ж, недостатньою виявилася соціальна база української революції, в діях

українських політичних сил не було єдності,

їм

бракувало досвіду. Героїчна боротьба

українського народу за свою незалежність завершилася поразкою.

JSS

Українська революція

1917-1920

pp.

сприяла консолідації української нації, нако-

пиченню досвіду в боротьбі за незалежність. Без неї утворення незалежної України

було б неможливим.

• Історичні джерела

Відозва Української Центральної Ради до українського народу

(9 березня 1917 р.)

Народе

Український!

Впали вікові пута. Прийшла воля всьому пригніченому людові, всім поневоленим націям

Росії.

Настав час і Твоєї волі й пробудження до нового, вільного, творчого життя, після більш як

двохсотлітнього сну.

Уперше, Український тридцятип'ятиміліонний народе, Ти будеш мати змогу сам за себе

сказати, хто Ти і як хочеш жити, як окрема нація. З цього часу в дружній сім'ї вільних народів

могутньою рукою зачнеш сам собі кувати кращу долю.

Впав царський уряд, а тимчасовий оголосив, що незабаром скличе Установчі Збори (Учреди-

тельное Собраніе) на основі загального, рівного, прямого й таємного виборчого права.

Звідти уперше на весь світ пролунає у всій своїй силі справжній голос Твій, справжня воля

Твоя.

До того ж часу ми закликаємо спокійно, але рішуче домагатися від нового уряду всіх прав,

які тобі природно належать, і які Ти повинен мати. Великий Народе, ти сам хазяїн на Україн-

ській землі.

А в найближчім часі права на заведення рідної мови по всіх школах, од нижчих до вищих по

судах і всіх урядових інституціях. З таким же спокоєм, але рішуче, домагайся. Народе, того ж

права для української мови і пастирів церкви, земств і всіх неурядових інституцій на

Україні.

6. Українська національно-демократична революція 1917-1920

pp.

Народе Український!

Селяни, робітники, солдати, городяни, духовенство, вся українська інтелігенція!

Додержуйте спокій: не дозволяйте собі ніяких вчинків, що руйнують лад в житті, але разом,

щиро й уперто беріться до роботи: до гуртовання в політичні товариства, культурні і еко-

номічні спілки, складайте гроші на Український Національний Фонд і вибирайте своїх україн- і

ських людей, на всі місця - Організуйтесь!

Тільки згуртувавшись можна добре пізнати всі свої потреби, рішуче за них заявити і ство-

рити кращу долю на своїй Землі.

Народе Український!

Перед Тобою

шлях

до

нового

життя.

Сміливо ж, одностайно йди на той великий шлях в ім'я щастя свого і щастя будучих поко-

лінь Матері України, могутньою рукою твори своє нове вільне життя.

• Поясніть появу на політичній арені Української Центральної Ради.

Визначте позицію Центральної Ради у перші дні революції.

До чого закликає Центральна Рада український народ?

Із Статуту

Генерального

Секретаріату (16

липня

1917р.)

На підставі згоди з тимчасовим правительством дня

липня (н.ст.)

1917

р.- орган революцій-

ної демократії всіх народів України - Українська Центральна Рада, що має підготувати Украї-

ну до остаточного здійснення автономного ладу й довести її до Українських Установчих всена-

родніх Зборів і російського Установчого Зібрання, - утворює Генеральний Секретаріят, який

являється найвищим органом управи на Україні.

Діяльність Генерального Секретаріяту зазначається тимчасово такими головними пунк-

тами:

Найвищим краєвим органом управи на Україні с Генеральний Секретаріят Української

Центральної Ради, який формується Центральною Радою, відповідає перед нею і затверджуєть-

ся тимчасовим правительством.

2. Формуваннє Генерального Секретаріяту Центральна Рада здійснює через свій Комітет.

3. Центральна Рада затверджує Генеральний Секретаріят в цілости, висловлюючи йому

довіру.

4. В склад Генерального Секретаріяту входить 14 генеральних секретарів, а саме секретарі: в

справах внутрішніх, фінансових, військових, харчових, земельних, юстиції, освіти, націо-

нальних, торгу, промисловости, почти й телеграфу, праці, доріг, генеральний контрольор і

генеральний писарь....

5. Свою вдасть Генеральний Секретаріят здійснює через всі урядові органи на Україні.

6. Всі урядові органи на Україні підлягають власти Генерального Секретаріяту...

7. Всі урядові посади на Україні, коли вони не виборні, заміщаються Генеральним Секрета-

ріятом або підвладними йому органами.

8. При тимчасовім

правительстві

має бути статс-секретарь для справ України, якого призна-

чає тимчасове правительство по згоді з Центральною Радою.

9. Статс-секретарь має пильнувати інтересів України в усій роботі тимчасового правитель-

ства й в разі потреби переслати законопроекти через Генеральний Секретаріят на розгляд

Центральної Ради;

10. Генеральний Секретаріят передає на санкцію тимчасового правительства ті законо-

проекти, які розглянула й ухвалила Центарльна Рада. ,

11.

Генеральний Секретаріят передає на затвердження тимчасового правительства тимча-

сові фінансові обрахунки видатків на потреби України, які розглянула й ухвалила Центральна

Рада.

12. Тими коштами, які надходять на рахунок Центральної Ради, розпоряджуєть ся Гене-

ральний Секретаріят по бюджету, ухваленому Центральною Радою.

9 Який порядок управління на Україні визначено Статутом Генерального Секретаріату?

15Э

Історія України

Із

III

Універсалу Центральної Ради

Народе український і всі народи України!

Тяжка і трудна година впала на землю Російської Республіки. На півночі в столицях іде

межиусобна й кривава боротьба. Центрального правительства нема, й по державі шириться

безвластя, безлад і руїна.

Наш край так само в небезпеці. Без власти, дужої, єдиної, народньої Україна також може

впасти в безодню усобиці, різні, занепаду.

Народе український! Ти разом з братніми народами України поставив нас берегти права,

здобуті боротьбою, творити лад і будувати все життя на нашій землі. І ми, Українська Цен-

тральна Рада, твоєю волею, в ім'я творення ладу в нашій країні, в

ім'я

рятування

всеї

Росії,

оповіщаємо:

Віднині Україна стає Української Народною Республікою.

Не відділяючись від Російської Республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на

нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Російська Республіка стала

федерацією рівних і вільних народів.

До Установчих Зборів України вся власть творити лад на наших землях, давати закони й

правити належить нам. Українській Центральній Раді, й нашому правительству - Генерально-

му Секретаріатові України.

Маючи силу й власть на рідній землі, ми тою силою й властю станемо на сторожі прав

революції не тільки нашої землі, але й усеї Росії.

Отож оповіщаємо:

До території Народньої

Української

Республіки належать землі, заселені в більшості україн-

цями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринослав-

щина, Херсонщина, Таврія (без Криму). Остаточне визначення границь Української Народ-

ньої Республіки, як щодо прилучення частин Курщини, Холмщини, Вороніжчини, так і су-

межних губерній і областей, де більшість населення українська, має бути встановлене по згоді

зорганізованої волі народів.

Віднині на території Української Народньої Республіки існуюче право власності на землі

поміщицькі й инші землі нетрудових хазяйств сільськогосподарського значіння, а також на

удільні, манастирські, кабінетські та церковні землі - касується.

Признаючи, що землі ті єсть власність усього трудового народу й мають перейти до нього

без

викупу.

Українська Центральна Рада доручає генеральному секретареві земельних справ

негайно виробити закони про те, як порядкувати земельним комітетом, обраним народом,

тими землями до Українських Установчих Зборів.

Праця робітництва в Українській Народній Республіці має бути негайно упорядкована.

А зараз оповіщаємо:

На території Народньої Республіки України від сього дня встановлюється по всіх підприєм-

ствах вісім годин праці...

Волею й іменем Української Республіки ми, Українська Центральна Рада, станемо твердо на

тому, щоб мир установлено як найшвидше. Для того ми вживемо рішучих заходів, щоб через

Центральне Правительство примусити й спільників і ворогів негайно розпочати мирні

переговори.

Так само будемо дбати, щоб на мирному конгресі права українського народу в Росії й поза

Росією в замиренню не нарушено

Останніми часами ясні здобутки революції затемнено відновленою карою на смерть. Опові-

щаємо:

Віднині на землі Української Республіки смертна кара касується.

Всім ув'язненим і затриманим за політичні виступи, зроблені до сього дня, як уже засудже-

ним, так і незасудженим, а також і тим, хто ще до відповідальності не потягнений, дається

повна амністія. Про се негайно буде видано закон.

16О