Світлична В.В. Історія України

Подождите немного. Документ загружается.

5. Україна у складі Російської та Австрійської

імперій

(кін. XVIII -

поч.

XX ст.)

• перше парове судно для буксирування вантажних барок збудоване у

1823

р. у маєтку

князя М.Воронцова у с. Мошни Київської губернії;

• медиків із вищою освітою вперше в Україні почав готувати Харківський університет;

• у

1862

р. з'явилась перша українська опера "Запорожець за Дунаєм", автором якої

був Семен Гулак-Артемовський;

• перші українські переселенці з'явились у Бразилії з Львівщини у

1872

р. У

1895

р. там

налічувалося

тис. буковинських і закарпатських селян;

• першим науково-історичним часописом в Україні була "Киевская Старина", який

виходив щомісяця в Києві в

1882-1906

pp.

російською мовою;

• під назвою "будителі" в історію Закарпаття увійшли визначні культурно-політичні

діячі

кін.

XVIII-першоїпол.

XIX

ст.І.Базилович,

О.Духнович,

М.Лучкай,

А.Добрянський та

ін. Вони ставили

за

мету пробуджувати в масах українську національну свідомість шляхом

упровадження української мови в усі ланки освітньої мережі, пресу, літературу тощо.

Питання для обговорення на семінарських заняттях "Україна під владою

Російської та Австрійської імперій (кін.

XVHI-поч.

ХХспи)

"(6год.)

Семінарське заняття №1. Українське національне Відродження XIX ст. в

європейському контексті (2

год.).

1. Сутність українського національного Відродження, його передумови та етапи

розвитку.

2. Національно-визвольний рух в Наддніпрянській Україні:

Кирило-Мефодіївське

братство;

- діяльність "Основи ";

- українські громади. Впливи європейського соціалізму;

- Південно-Західний відділ Географічного товариства в Києві.

3. Національно-визвольний рух в Західній Україні:

- "Руська трійця ";

- діяльність "народовців " та "москвофілів ";

- Просвіт.

4. Політизація українського національно-визвольного руху. Проблема співвідношення

загальноросійських та українських політичних чинників у національному суспільно-

політичному процесі та польський політичний рух в Україні.

Семінарське заняггя №2. Проблеми економіки України в XIX ст. Україна у світовій

економіці (2

год.).

1. Характеристика економічного розвитку українських земель у складі Російської та

Австрійської імперій в дореформений період.

2. Імперські реформи та капіталізація економіки України. Особливості економічного

розвитку України.

3. Роль закордонного капіталу в економічному розвитку України. Україна у світовій

економіці.

4. Проблема економіки України в історико-економічній літературі.

Семінарське заняття №3. Україна на початку XX ст. Перша світова війна (2 год).

І.

Активізація суспільно-політичного руху в Україні

на

початку XX

ст.

Створення полі-

тичних партій.

141

Історія України

2. Україна в роки першої російської революції 1905-1907 pp.:

- стратегія, тактика різних політичних сил в

революції;

- національно-визвольний рух, його здобутки.

3. Політичне становище в Україні після поразки революції 1905-1907

pp.

4. Аграрна політика

П.Столипіпа

в Україні та її економічні та політичні наслідки.

5. Україна в першій світовій війні:

- причини, початок та характер війни;

- трагедія українського народу в світовій війні.

Теми для рефератів, доповідей та контрольних робіт

До семінарського заняття №1:

і. Феномен

Т.Шевченка

в історії України.

2. Концепція соціалізму М.Драгоманова.

До семінарського заняття №2:

3. Селянська реформа 1861 р. в Україні.

4. Реформи

Иосифа

II в Західній Україні.

До семінарського заняття №3:

5. Основні революційні події в Україні в

1905-1907

pp.

6. Класи і партії в умовах першої світової війни.

Додаткова література для глибшого вивчення теми та окремих її питань

Алексеев Ю.М., Вертегел

А.Г.,

Данипепко

В.М. Історія України. - К., 1994.

Багатопартійна

Українська держава на початку XX

ст.:

Програмні

документ^

перших українських політичних партій. - К, 1992.

3. Донцов Д. Дух нашої давнини. - Дрогобич, 1991.

4. Зайцев

П.

Життя Тараса Шевченка. - К., 1994.

5. Грицак Я. Нарис історії України - Формування модерної української нації

ХІХ-Х.

століття. — К, 1996.

Гуичак

Т. Україна: Перша половина XX cm. Нариси політичної історії. - К, 1993.

7. Касьянов Г. Українська інтелігенція на рубежі

XIX

- XX століть. Соціально-по.

ітичний портрет.

К.,

1993.

8. Кондратюк К. Нариси історії українського національно-визвольного руху XIX

ліття. - Тернопіль, 1993.

9. Кирило-Мефодіївське товариство: В 3 т. - К, 1990.

10.

Присяжнюк Ю.П.,

ГоренкоЛ.М.

Ринкова еволюція аграрних відносин в Україні

(др

га пол. XIX cm - 1905 p.). // Укр.-іст. журнал. - 2000. -№5.

11. Рибалка

І.К.

Історія України: Дорадянський період. - К., 1991.

12.

Сарбей В.Т. Історія України

XIX-

поч. XX

ст.

-К,

1994.

13.

Шевченко Т. і українська національна культура.

-Львів,

1990.

14.

Шандра В. С. Малоросійське генерал-губернаторство в період урядування М. Г.

Рєпш

(1816-1834pp.).

//Укр.-іст. журнал. -2000. -№4-5.

15.

Шпорлюк Я. Українське національне відродження в контексті європейської істс

кінця XVIIII - початку XIX століть. // Слово - 1991. 4. 3-4.

1-42

РОЗДІЛ

УКРАЇНСЬКА

НАЦІОНАЛЬНО-

ДЕМОКРАТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ

1917-1920 PP.

Крах

Роеійскої

імперії створив вакуум сили в самому центрі

Євразії.

З.Бжезінський

Поширений погляд на революцію 1917 р. як на титанічну

битву класів у Росії не дає адекватного розуміння подій в

Україні: тут вибухнула українська революція, що за своєю

природою була як національною, так і соціально-економічною.

О.Субтельний

Українська революція, на жаль, не розвивалася самостійно,

вона весь час мусила співрозміряти свій марш з конвуль-

сивними рухами й киданнями революції російської, хаотичної

і страшної. Російська революція потягла нас через кров, через

руїну, через вогонь.

М.Грушевський

Історія України

1917 рік відкрив нову сторінку історії України. Перша світова війна викликала

загальну кризу як Російської, так і А встрійської імперій.

У1917р.

впала Російська

імперія: Лютнева революція ліквідувала самодержавство, Росія стала демокра-

тичною республікою. У жовтні-листопаді

1918р.

розпалася Австро-Угорщина.

Українські сили вирішили скористатися ситуацією, що склалася, для відро-

дження української державності. У зв'язку з цим у

1917-1920

pp.

в Україні роз-

горнулася національно-демократична революція, в ході якої було створено неза-

лежну державу.

Вивчивши цей розділ, Ви будете знати:

основні події та провідних діячів укра-

їнської революції;

етапи формування української держав-

ності в ході революції;

причини поразки та історичне значен-

ня боротьби українського народу за не-

залежність у

1917-1920

pp.

План викладу і засвоєння матеріалу

6.1.

Лютнева революція в Росії та

Україна.

6.2. Доба української Центральної

Ради. Відродження державності (березень 1917 - квітень 1918 pp.). 6.3. Доба

української держави гетьмана Павла Скоропадського. Утворення Західно-

української Народної Республіки

(квітень-грудень

1918 p.). 6.4. Доба

Директорії УНР (грудень 1918-1920 pp.). Злука УНР і ЗУНР.

Ключові терміни та поняття

Ф Національно-визвольна

революція

Ф Генеральний Секретаріат

Ф Універсали Центральної

Ради

Ф анархізм

Ф більшовизм

Ф білогварційці

Ф громадянська війна

Ф інтервенція

Ф націоналізація

Ф Ризький мир

Ф Брестський мир

Ф Українська Народна

Республіка (УНР)

Ф Гетьманат

Ф двовладдя

Ф державний переворот

Ф Директорія

Ф Західноукраїнська

Народна Республіка

(ЗУНР)

Ф А

кт

злуки

українських

земель

Ф політика

военного

комунізму

Ф червоний терор

6.1 • Лютнева революція в

РосГі'та

Україна

/*Ч

'"Т

лютого

1917

р. в Росії перемогла ре- - Тимчасовий уряд) на чолі з

князем

Льво

волюція. У цей день в Петрограді

вим;

було утворено два нових реальних

»•

Петроградська рада робітничих, сол

органи влади: датських депутатів на чолі з

Тимчасовий комітет

Думи (згодом Чхеїдзе.

144

6. Українська

національно-демократична

революція 1917-1920

pp.

В ніч з 2 на 3 березня Микола 11 зрікся

престолу і передав владу Тимчасовому уря-

ду, який проголосив політичні свободи і

початок виборів до Установчих зборів

вони повинні були вирішити

долю

Росії,

прийняти її конституцію.

Реальна влада в Росії зосереджувалася

в руках Тимчасового уряду.

Утворення Центральної Ради

Падіння самодержавства, демократиза-

ція суспільства сприяли піднесенню націо-

нально-визвольних процесів. Виникла мож-

ливість самовизначення України і відро-

дження її державності.

На порядку денному постало питання

про необхідність єдиного центру україн-

ського руху. За ініціативи Товариства ук-

раїнських поступовців (з кінця березня

реор-

ганізоване в "Союз автономістів-федераліс-

тів") 4 березня 1917 р. представниками ук-

раїнських партій і громадських організацій

була утворена Українська Центральна

Рада. Провідне становище в Центральній

Раді зайняли ТУП, УСДРП, УПС, її голо-

вою було обрано

М.С.Грушевського.

Своєю метою Центральна Рада оголоси-

ла державне самовизначення українського

народу. Утворення Центральної Ради по-

клало початок української національно-де-

мократичної революції

1917-1920

pp.

УВАГА!

Уже в перші дні свого

існування Центральна Рада

на

чолі з

М.

Грушевським

звернулася до українського

\jiapody

із закликом згуртувати

свої

сили у/

боротьбі. Ця відозва свідчить про те,

що

лідери українства правильно

зорієнтувались у складній

політичній

ситуації

перших

днів революції.

історичній літературі відсутня чітка

періодизація української революції. Як пра-

вило, в її розвитку виділяють три етапи:

доба Української Центральної Ради, доба

гетьманату, доба Директорії УНР.

То ж перегорнемо цю героїчну, насиче-

ну драматичними подіями сторінку україн-

ської історії.

6.2. Доба української Центральної Ради.

Відродження державності

(березень

1917-квітень

1918 рр.)

Консолідація українських сил

навколо Центральної Ради

квітня 1917 р. у Києві працював

«Д

Український національний кон-

грес, який надав Центральній Раді

повноваження представляти народ Украї-

ни, перетворивши її таким чином на своє-

рідний український парламент. Конгрес ви-

значив склад та структуру Центральної

Ради (Велика рада і Мала рада), обрав

президентом України М.С.Грушевського,

М.С.Грушевський

одностайно висловив-

ся за національно-тери-

торіальну автономію

України.

Центральна Рада

здобула підтримку Все-

українського

військо-

вого та Всеукраїнсько-

го селянського

з'їздів,

багатьох інших з'їздів,

зборів та мітингів демо-

кратичних

сил.

145

Історія України

російськими Установчими зборами у лис-

топаді

1918

р. Тимчасовий уряд, зі свого

боку, визнавав Центральну Раду представ-

ницьким органом українського народу (за

умови її поповнення представниками на-

ціональних меншин), а Генеральний Се-

кретаріат - органом крайової адмініст-

рації. Тимчасовий Уряд погодився також

сприяти об'єднанню українців в окремі

військові частини.

З липня 1917 p., дотримуючись взятих

на себе зобов'язань, Центральна Рада

схвалила Другий Універсал, у якому ви-

ступила проти "намірів самовільного

здійснення автономії України". А вже

липня до складу Центральної Ради

ввійшли представники неукраїнських

організацій (національним меншинам було

надано

18%

місць у Малій Раді і 30% місць

- у Великій раді).

Але Тимчасовий Уряд відступився від

прийнятих домовленостей. 4 серпня він за-

твердив "Інструкцію Тимчасового Уряду

Генеральному Секретаріатові", згідно з

якою правочинність Генерального Секре-

таріату поширювалася лише на 5 із 9 укра-

їнських губерній: Київську, Волинську,

Полтавську, Подільську, частково Черні-

гівську, а

його

компетенція значно звужу-

валася.

Українська Центральна Рада, засудив-

ши дії Тимчасового Уряду, все ж таки не

наважилася на відкриту конфронтацію і не

припинила співробітництва з ним. Однак,

конструктивного характеру ця співпраця

так і не набула через небажання Тимчасо-

вого уряду задовольнити вимоги україн-

ського руху.

Виконайте вправу

№

1. Коли і за яких обставин була створена Центральна Рада? Хто був її головою?

2. Наведіть факти, які свідчать про розгортання національно-визвольного руху в

бе-

резні-червні 1917 р.

3. У чому зміст і значення II Універсалу?

14В

Будинок, у якому засідала Центральна Рада

10 червня Центральна Рада прийняла

Перший Універсал, який проголосив Укра-

їну автономією в складі Росії, відродивши

тим самим українську державність.

15 червня був утворений виконавчий

орган Центральної Ради -Генеральний Се-

кретаріат на чолі з В.Винниченком. До уря-

ду увійшли С. Петлюра (секретар військо-

вих справ), Б. Мартос (секретар земельних

справ), В.

Садовський

(секретар юстиції) та

інші. За партійною приналежністю уряд був

переважно соціал-демократичним.

Центральна Рада і

Тимчасовий уряд

Стрімкий розвиток українського

виз-

вольного руху викликав стурбованість

Тимчасового уряду, який прагнув зберег-

ти контроль над Україною. У кінці червня

1917 р. в Києві з метою налагодження взає-

мин відбулися переговори між Централь-

ною Радою і представниками Тимчасового

уряду

(О.Керенський, М.

Терещенко,

І.Це-

ретелі). У ході переговорів було досягну-

то певного компромісу. Центральна Рада

погодилася зачекати законодавчого за-

твердження автономії України загально-

6. Українська національно-демократична революція 1917-1920 pp.

Більшовицький переворот

25-26 жовтня (7-8 листопада) 1917 р. у

Петрограді більшовики, здійснивши дер-

жавний переворот, захопили владу і утво-

рили новий

уряд

- Раду Народних Комісарів

на чолі

зЛенінші.

Більшовицький перево-

рот різко змінив ситуацію в Росії і в Україні.

Центральна Рада засудила переворот,

не визнала владу більшовиків і зайняла щодо

неї ворожу позицію. У схваленій 27 жовт-

ня резолюції про владу Центральна рада

наголошувала, що влада має належати усій

революційній демократії, а не більшови-

кам, які становлять лише її частину.

Проголошення Української Народної

Республіки

За нових обставин, коли юридично пере-

став існувати всеросійський уряд, Цент-

ральна Рада і Генеральний Секретаріат

активізували свою діяльність по державо-

творенню в Україні. Найбільш важливими

кроками на цьому шляху були такі:

рішення щодо поширення її повноважень на

територію Харківщини, Катеринославщини,

Херсонщини, материкової Таврії, частину

Курської і Воронезької губерній - етнічні

українські території. Розширилися структура

і компетенція Генерального Секретаріату.

йняла Третій Універсал, проголосивши ут-

ворення Української Народної Республіки

(УНР) як автономії в складі Російської ре-

спубліки, яка повинна стати "федерацією

рівних народів". УНР планувала вступити

у федеративні стосунки з тими державами,

які утворяться на руїнах імперії. На думку

багатьох істориків, це було помилкою Цен-

тральної Ради: на момент прийняття Третьо-

го Універсалу склалися всі умови для про-

голошення повноїдержавної незалежності

України. Та, керуючись власною ідеоло-

гією, Центральна Рада зробила ставку на

федеративну Росію, змарнувавши тим самим

багато енергії і часу.

Третій Універсал оголосив широку про-

граму соціально-економічних перетворень,

зокрема: скасував велику приватну влас-

ність на землю, встановив 8-годинний ро-

бочий день, проголосив широкі демокра-

тичні свободи і ліквідацію смертної кари,

на 9 січня

1918

р. призначив Українські

Установчі збори, яким Центральна Рада

мала передати владу.

Проголошення радянської влади

в Україні. Українсько-більшовицька

війна

Центральна Рада була основним супер-

ником більшовиків у боротьбі за владу в

Україні. Слід підкреслити, що на цей час

РСДРП (б) не користувалася достатньою

підтримкою українського населення. Так,

під час грудневих виборів до Всеросій-

ських Установчих зборів партія більшо-

виків отримала лише

10%

голосів виборців

України, тоді як українські партії - 75%.

Протистояння між Центральною Радою

і Раднаркомом Росії вилилося у конфлікт

між ними. Більшовики наполягали на пере-

обранні складу Центральної Ради на Все-

українському з'їзді рад робітничих, солдат-

ських і селянських депутатів,сподіваючись

забезпечити собі більшість

його

голосів.

4 грудня

1917р.

Раднарком з метою акти-

візації боротьби проти Центральної Ради

надіслав

їй

ультиматум. Більшовицький

уряд заявив, що, визнаючи УНР і її право

відокремитися від Росії, він не визнає Цен-

тральну Раду повноважним представником

українського народу, оскільки вона не ба-

жає скликати Всеукраїнський з'їзд рад. (За-

значений з'їзд відкрився у Києві саме 4 груд-

ня). Центральна Рада звинувачувалася у

дезорганізації фронту, у роззброєнні більшо-

вицьких частин в Україні, у змові проти про-

голошеної більшовиками радянської влади.

Зрозуміло, що ультиматум повинен був

підготувати

підґрунтя

для збройного втру-

чання Раднаркому у внутрішні справи УНР.

Визнаючи за українською нацією право на

147

Історія України

самовизначення, уряд Леніна не визнавав

того самовизначення, яке відбулося, і праг-

нув мати в Україні маріонеткову владу.

Сподівання більшовиків переобрати склад

Центральної Ради на Всеукраїнському

з'їзді рад не виправдалися. Перебуваючи у

значній меншості

(127

чоловік і 2,5 тис. деле-

гатів), вони покинули Київ і 11-12 (24-25)

грудня 1917 р. провели альтернативний

з'їзд у Харкові. Харківський з'їзд не був

правочинним - 200 його делегатів представ-

ляли лише 89 рад із понад 300 існуючих в

Україні. Та це не завадило з'їзду проголо-

сити встановлення радянської влади в Ук-

„

раїні,

створити Центральний виконавчий

. комітет рад України (ЦВК) та радянський

, уряд - Народний Секретаріат. ЦВК рад

України заявив про розпуск Центральної

Ради і Генерального Секретаріату та про

початок боротьби з "контрреволюцією".

Раднарком Росії визнав новостворену вла-

ду і надав

їй

допомогу у боротьбі проти

Центральної Ради, надіславши в Україну

війська (біля 60 тис.чол.) на чолі

зВ.Анто-

новіш-Овсієнком.

Таким чином, як ми бачимо, більшови-

ки нав'язали Україні громадянську війну.

Війна більшовиків з

HP тривала впро-

довж грудня 1917 - січня 1918

pp.

Цент-

ральна Рада виявилася не готовою до успіш-

ного збройного протистояння

ворогові.

Най-

драматичнішою сторінкою українсько-

більшовицької війни став кривавий похід

більшовицьких військ на чолі з М. Мурав-

ііовим на Київ. Біля залізничної станції Кру-

ти

їх

спробував зупинити наспіх зібраний

загін із 500 київських студентів і курсантів,

які героїчно загинули у нерівному бою

(29) січня

1918

р. Крути стали символом на-

ціональної честі українського народу.

Проголошення незалежності УНР

За умов наступу більшовиків та перего-

ворів делегації УНР у Бресті з країнами

німецько-австрійського блоку 9 (22) січня

1918р.

Центральна Рада прийнялаЧетвер-

тий Універсал, який проголошував УНР

незалежною державою. Четвертий Універ-

сал став вершиною державотворчості Цен-

тральної Ради. Але прийняття цього важли-

вого рішення відбулося в кризовий момент

революції і не врятувало УНР. Сили під

Києвом були занадто нерівними: радянські

війська мали перевагу в живій силі в 20 ра-

зів, а в озброєнні - в 40 разів. Керівництво

УНР не змогло організувати боєздатні

збройні

сили.

26 січня

1918

р. радянські війська ввійшли

в Київ, внаслідок червоного терору в місті

загинуло до 5 тис. чоловік. Центральна

Рада і всі

її

заклади переїхали до Житоми-

ра,

потім-до

Сарн. Військові дії перемісти-

лися на Волинь і Поділля.

•

Таким чином, більшовицькі

війська

скориставшись "романтичними ілюзія-

ми" керівництва УНР щодо збройних сил

легко отримали перемогу. Центральні

Рада тепер могла сподіватись лише на

зо

внішню допомогу.

Виконайте

вправу

№

Із запропонованих текстів виберіть той, який за своїм змістом відповідає НІ

ніве|

салу Центральної Ради.

Виходячи із угоди з Тимчасовим урядом, Центральна Рада заявляє, що вона не має

міру встановлювати автономію України до скликання загальноросійських Установчих

зборі

Б) Центральна Рада проголошує Україну самостійною незалежною державою.

Центральна Рада проголошує Українську Народну Республіку (УНР) в

скла

Російської республіки.

2. Що ви знаєте про перший Всеукраїнський з'їзд Рад?

3. У чому історичне значення

Універсалу Центральної Ради?

148

6. Українська національно-демократична революція 1917-1920

pp.

Брестський договір з країнами

німецько-австрійського блоку

Проголошення IV Універсалом незалеж-

ності УНР дало Центральній Раді юридич-

не право представляти інтереси республіки

на міжнародній арені. Центральна Рада

розгорнула активну дипломатичну діяль-

ність, спрямовану на збереження незалеж-

ності України.

27 січня (9 лютого) 1918 р. в Бресті між

Центральною Радою і країнами німецько-

австрійського блоку був підписаний мир

(Брестський мир):

>•

Україна вийшла із стану війни з краї-

нами німецько-австрійського блоку;

>• Німеччина і А встро- Угорщина зобов 'я-

залися допомогти Центральній Раді відно-

вити контроль над усією територією УНР.

Центральна Рада погодилася на введення

німецько-австрійських

військ в Україну;

>•

Центральна Рада взяла на себе

обов

'я-

зок поставити союзникам велику кількість

хліба, м 'яса, яєць та ін. продуктів і сировини.

В Україну передбачалися поставки сільсько-

господарської техніки, машин.

Чи була альтернатива Брестського миру?

Найбільш вірогідна альтернатива - це

продовження війни з Німеччиною і Австро-

Угорщиною та розчленування ними Укра-

їни.

Росія, підписавши мир з країнами Чет-

верного союзу, змушена була визнати не-

залежність УНР. Український більшовиць-

кий уряд було розпущено, перше встанов-

лення радянської влади в Україні зазнало

поразки. Вигнані з України більшовики

знайшли притулок у Росії.

Німецько-австрійська окупація

України

Протягом

лютого-квітня 1918 р. німець-

ко-австрійські війська (450 тис. чоловік)

окупували всю Україну. 7 березня до Києва

повернулася Центральна Рада. У ряді звер-

нень до громадян України вона пояснила

мету приходу німецько-австрійських

військ

як безкорисливу дружню допомогу і заяви-

ла про незмінність своєї політики, проголо-

шеної Третім і Четвертим Універсалами.

Сподівання Центральної Ради на допо-

могу з боку Німеччини і Австро-Угорщини

їх

невтручання у внутрішні справи УНР

виявилися наївними і ілюзорними. В Укра-

їні було встановлено жорстокий окупацій-

ний режим, військова адміністрація "наво-

дила порядок" за своїм сценарієм. Так,

були запроваджені військові польові суди,

які здійснювали судочинства і розстріли

мирного населення, в інтересах поміщиків

головнокомандуючий німецькими війська-

ми видав наказ про повний засів земельних

площ: селяни не мали права брати більше

поміщицької землі, ніж могли засіяти, і пе-

решкоджати в засіві поміщикам.

Центральна Рада втрачала реальну вла-

ду в Україні, втрачала авторитет серед на-

селення, скомпрометувавши себе співробіт-

ництвом з окупаційним режимом і безпорад-

ністю в здійсненні соціально-економічних

перетворень.

Державний переворот.

Падіння Центральної Ради

В опозицію до Центральної Ради стали

підприємці, поміщики, заможні селяни, ви-

магаючи скасування земельного закону і

відновлення приватної власності. 29 квітня

1918 р. у Києві відбувся з'їзд Союзу земле-

власників, який проголосив гетьманом усієї

України Павла Скоропадського. У цей же

день окупаційні власті розігнали Централь-

ну Раду і визнали владу гетьмана. В Україні

стався державний переворот.

Мотиви окупаційної влади, яка сприяла

перевороту, цілком очевидні: втративши

контроль на місцях, Центральна Рада не

могла забезпечити союзникам обіцяних по-

ставок сировини і продовольства. До того ж,

Німеччину і Австро-Угорщину не задовіль-

няв соціал-демократичний склад Централь-

ної Ради та характер

її

соціально-економіч-

них перетворень, перш за все, аграрних.

.;••;

143

Історія України

Українська Центральна Рада проіснува-

ла 13 місяців - з березня 1917 р. по квітень

1918

р. Головний підсумок її діяльності -

це відтворення української державності.

Четвертим Універсалом Центральна Рада

проголосила державну незалежність УНР і

відстоювала її до останніх днів свого існу-

вання. 29 квітня, в день державного пере-

вороту, Центральна Рада схвалила Кон-

ституцію УНР: Україна проголошувалась

суверенною, демократичною, парламент-

ською державою, усім громадянам

УНР

рантувалися рівні громадянські і політич

права.

У своїй діяльності Центральна Рас

завжди мала єдиний критерій, єдині

компас - інтереси трудящих мас.

Михайло

FpymeB

Але, через відомий Вам перебіг под:

Конституція

УНР

так і не була

впровадя

на в життя.

6.3. Доба української держави гетьман

Павла Скоропадського. Утворенн

Західноукраїнської Народної Республік

(квітень-грудень

1918

Павло Скоро-

падський - на-

щадок гетьмана

поч. XVIII ст.

Івана Скоропад-

ського,

один

із

найбільших ук-

раїнських зем-

левласників, з

1912 р. - гене-

рал-майор ро-

сійської армії,

ад'ютант Мико-

ли

ІІ.У19П

році

брав участь у

Павло Скоропадський

створенні загонів вільного козацтва.

Уряд гетьмана складався з великих зем-

левласників, військових, помірно-консер-

вативних громадських діячів. Очолив уряд

поміщик,

октябрист

Ф.Лизогуб. Ядро уря-

ду складали кадети, представників соціа-

лістичних партій у ньому не було.

Фактично гетьман і його уряд перебува-

ли у повній залежності від німецько-австрій-

ського окупаційного режиму.

Основні напрями політики уряду

П.

Скоропадського

•

Замість УНР була проголошена Ук

їнська

держава, республіканська фор

правління замінена на монархічну

(геть,

нат). Гетьман зосередив у своїх руках <

повноту влади - законодавчу, виконає

судову.

••<•

Відновлено поміщицьке

землеволодії

приватну власність на фабрики,

заве

шахти. Поміщики розгорнули рух за

шкодування завданих

їм

під час

револі

збитків.

•

Налагоджено дієздатний адмінісп

тивний апарат, який вдавався до

репре

них методів. Переслідувалися політ

сили лівого спрямування, заборонялися

личні процесії, мітинги, припинилося вы

ня ряду газет. Демократичний режим

нився авторитарним.

•

Створювалася регулярна

українське

мія. Уряд видав закон про загальну війсь

повинність. Гетьман передбачав

відрої

козацтво як стан українського суспільс

Але план створення армії реалізований не

БО