59
185. Київський митрополит Йосиф Нелюбович-Тукальський
підтримував політику, спрямовану на об’єднання та досягнення неза-
лежності козацької України, яку проводив гетьман:
а) Іван Брюховецький; в) Дем’ян Многогрішний;
б) Петро Дорошенко; г) Іван Самойлович.
186. Під військовим тиском Москви і прихильної до неї
частини старшини Дем’ян Многогрішний погодився повернутись під
зверхність царя. Умови було визначено статтями:
а) Коломацькими; в) Глухівськими;
б) Березневими; г) Московськими.
187. Гетьман Дем’ян Многогрішний для посилення власної
влади сформував наймане кінне військо, що мало назву:
а) компанійці; б) гайдамаки; в) дейнеки; г) левенці.
188. Конотопські статті, підписані гетьманом Іваном Самой-
ловичем у 1672 р., порівняно з Глухівськими статтями Многогрішного:
а) скасовували автономію козацької України;
б) ще більше обмежили автономію України;
в) розширювали автономію України та владу гетьмана;
г) тільки підтверджували глухівські статті.
189. Іван Самойлович для посилення влади гетьмана опирався
на запроваджене ним бунчукове товариство, яке являло собою:
а) наймане військо, що підпорядковувалось виключно гетьману;
б) привілейовану групу козацької еліти, до якої переважно
входили діти козацької старшини;
в) групу іноземців, що служили в козацькому війську;
г) військо, що складалось з московських стрільців та україн
-
ських козаків.
190. Зіткнувшись з посиленням загрози з боку Польщі, Крим-
ського ханства та Московії, а також з внутрішнім розбратом, Петро
Дорошенко, для досягнення єдності козацької держави, вирішив
укласти союз з:
а) Швецією; в) Семиграддям;
б) Туреччиною; г) Молдовою.
191. У війні 1672 р., що закінчилась підписанням Бучацького
миру, українські козаки на чолі з гетьманом Дорошенком були на боці:
а) Польщі; в) Московії;
б) Кримського ханства; г) Туреччини.