113
570. Засновником ідеології “інтегрального націоналізму” був:
а) О. Шумський; в) В. Липинський;
б) Д. Донцов; г) Л. Бачинський.
571. Головним ідеологом українського монархізму став:
а) Є. Коновалець; в) С. Бандера;
б) В. Липинський; г) Л. Бачинський.
572. Ідейною основою “москвофільства” було:
а) помилкове переконання, що русини або карпатоукраїнці –
це зденаціоналізована обставинами частина російського народу;
б) твердження, що русини – окрема нація;
в) уявлення, що карпатоукраїнці – це мадяризовані росіяни;
г) переконання, що русини є малоросами – відповідно вони є
частиною великоруського народу.
573. Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО)
прагнуло:
а) політичного порозуміння з польською владою, яку визна-
вало єдиною легітимною;
б) досягнення незалежності Української державності демокра-
тичними парламентськими засобами;
в) здобути незалежність Української держави, спираючись на
нелегальні форми боротьби, зокрема, на тактику терору;
г) звільнитись від польської окупації та об’єднатися з Радян
-
ською Україною.
574. Польська влада поділила територію Східної Галичини у
1920-х роках на три воєводства:
а) Львівське, Тернопільське, Станіславське;
б) Львівське, Тернопільське, Волинське;
в) Львівське, Тернопільське, Івано-Франківське;
г) Львівське, Тернопільське, Поліське.
575. “Осадництво” в Західній Україні в кінці 20-х – на початку
30-х рр. ХХ ст. – це:
а) політика польського уряду, спрямована на посилення
економічної залежності українських селян;
б) політика польського уряду, спрямована на розселення на
“кресах малопольських” польських колоністів;
в) репресивна політика польського уряду щодо грекокато-
лицької церкви;
г) заборона викладати
українською мовою в українських нав-
чальних закладах.