ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
202
розвиток підприємництва; лібералізацію торгівлі; створення нової за-
конодавчої бази; кардинальні зміни в грошово-кредитній політиці; без-
компромісну боротьбу зі злочинністю та корупцією.
У жовтні 1995 р. в країні стартує курс на радикальні економічні
перетворення, під час реалізації якого скасовують дотації на виробни-
цтво збиткової продукції, відпускаються ціни, скасовується фіксова-
ний курс до твердих валют, проголошується необхідність тотальної
приватизації та суттєвого скорочення бюджетного дефіциту тощо. На-
ступні роки довели, що застосування методів “монетаристського ад-
міністрування” в керівництві економікою не змогло забезпечити шви-
дкого й ефективного виходу української економіки з кризи, хоча й
дали певні позитивні результати. Так, 1995 р. характеризується пев-
ною стабілізацією грошово-кредитної сфери. Рівень інфляції в Україні
становив 181,7 % на рік і був майже вдвічі нижчим, ніж у Росії. Це
зміцнило національну грошову одиницю (купоно-карбованець), підви-
щило довіру до неї, створило передумови для проведення грошової
реформи. У вересні 1996 р. в обіг було запроваджено гривню – націо-
нальну українську валюту. Друга половина 1990-х років в економіці
України характеризується проголошенням коригування курсу реформ
на створення державно-регульованої, соціально спрямованої ринкової
економіки, або, інакше кажучи, проголошено курс на розбудову соціа-
льного ринкового господарства. Проте в цей період в Україні вже
сформувалася доволі розвинена ринкова інфраструктура (банки, бір-
жі, страхові компанії тощо), визначилася певна спрямованість валют-
ної, кредитної політики. Стали також певною мірою зрозумілими пе-
реваги та вади діючої податкової, митної, регіональної політики. Але
негативні тенденції в економіці України, хоча й дещо пом’якшені,
зберігалися до кінця тисячоліття.
Так, лише наприкінці 1990-х років трохи прискорилися процеси
приватизації промислових об’єктів, до 2000 р. змінило форму власно-
сті близько 65 000 підприємств та організацій, а недержавні підприєм-
ства почали виробляти майже 70 % продукції. Утім, ці процеси не ма-
ли системного характеру, жодна програма приватизації в ці роки не
дістала підтримки Верховної Ради України, не отримали належного
захисту й відносини власності. Разом із тим на макроекономічну ди-
наміку негативний вплив справляли скрутне фінансове становище пі-
дприємств, недостатня ефективність приватизації й управління держа-
вним майном, зменшення попиту на вітчизняну продукцію через її
високу собівартість та неконкурентоспроможність, брак інвестицій,
повільне формування законодавчої бази, яка б відповідала економіч-
ним процесам перехідної економіки.