Сохань П. (гол. ред.) Усна історія степової України. Том 8

Подождите немного. Документ загружается.

ла із Германії, шо він там. Та видно ж êто-то там розрєшив. Отêрит-

êа, що він в Германії. А пóсêать не пóсêали, êонєчно. Сêільêи на-

ших там поãибло…

Яê німці тóт бóли, таê брали ж молодьож тóди на

роботó. Ви-

значало тóт наше начальство. У êоãо дві дóші – одноãо в Германію

видєляли. Не хотіли люди, ховались, плаêали. А всьо равно наших

німцям виділяли. Бóли наші дівчата в хазяїв… Везли ваãонами, пої-

здами. Брали нахальним образом. А яêщо, наприêлад, ось б

óла ди-

тина, заміжніх вже не брали. С сім’єю вже не брали. Не визначали.

Інаêше визначали. Не німці, а наші отдавали. Комендант бóв німе-

цьêий ó нас і рóêоводив вже, требóвав тóди на роботó. То жінêи

прийшли всі, а хлопці не прийшли. Баã

ато хлопців не прийшло. А

дівчата всі повернóлись з Германії. Нó, робили, яê і ó нас хазайнó-

ють – êорови доїли там, по хазяйствó. Й степи ó них єсть ó Германії.

На степó може, на ãороді, сêрізь. У заводах, може, яêось. Там же ó

них єсть, де жить. Маãазини держать. Таê, я

ê ó нас баãаті держать,

таê і там. А побили людей наших. Наші – ці, що поприходили дівча-

та, êажóть: “Наші самольотами налітали і бомбили заводи. І наших

людей побили”.

У моєй сестри сини, молоді два хлопці не вернóлися з Гер-

манії. (Її нема на світі вже. Царство небесноє їй.)

Кажóть там нічоãо ніхто не бив їх. Робили… Таêе… Яê бóдто

нічоãо не від êоãо не чóла я… Нó, а тоді ж ще ãроші виплатили. Ви-

платили, але не сêоро. Прийшли вже вони... Годів через десять, а

може й більше повиплачóвали. Таê бабóшêи пооддавали ці ãроші

своїм óнóêам, а ті поêóпили машини.

[Бóв випадоê таêий]. Ото ж яêісь таêі аêтивісти – нахвата-

ють таêих аêтивістів – і посилають до людей, щоб отдавали все –

пшеницю там, шо є… А він (аêтивіст той, ó нас) нахилився поди-

виться, чи все забрали в заêромі… Понімаєте? В заêромі? Ящиê…

Він ó поміщєнії стоял. Сараї бóли таêі, поміщєніє. Він нахилився

тóди подивиться, а в ньоãо з êарманчиêа і випала [

нерозбірливо

]

печатêа. А хлопці взяли і сховали в бóр’ян, винесли за хатó, а потім

пішли та взяли [

сміється

]. А… це ж таêе – нóжно бóла печать! Ра-

ньше в ãороді! Оце ж шось тіпа розêóрêóлювали, таê êóди не підеш

потім… [

Нерозбірливо

]. Це ж робив ó дєтсêом садêó мій батьêо.

(Дєтсьêий сад наш, Дніпропетровсьêий). Робив – а надо ж пропи-

сатися. Не бóдєт же дєтсьêий сад держать сторожем не прописано-

ãо. Надо прописаться. А давали тóт справêи наші – сільсоветсьêі,

начальство, ãолова сільсовета або председатель, або ãолова. Давали

справêи – “êóрêóль, розпроданий”, “лишений права ãолоса”. Оце

таêі давали справêи. Потêнóться там в ãороді – міліція! Поêажóть

там цю справêó, а там, в міліції, êажóть, щоб в двадцять чотири часа

виїхали з Дніпропетровсьêа! Нєльзя

держать. Нó, от. Не прописó-

ють, да. Ото таêе бóло. Ловили. Бóло поїдóть по слóжебних ділах,

сêóпляться для дєтсьêоãо садó [

нерозбірливо

]. А вони ловлять на

базарі та арештовóють. Наші, наші ж! Таêі собаêи! Можна назвати й

“собаêами”. Чоловіê поїхав сêóпляться по слóжебномó ділó, а вони

ловлять і ведóть на Лоцманó, на станцію. І там пошастають – ó êоãо

ãроші є, таê тоãо отпó

стять, а в êоãо ãрошей немає – заãонять в наш

район Солонянсьêий, там зачиняють ó тюрмó. Ото таêе робили.

А тоді ж батьêó нада паспорт полóчіть яêось. Приїхав батьêо

до заведóщої. Вона йомó анêетó цю заповнила для міліції. А печать

вже самі зробили. Приїхав

з цією анêетою ó ãород і полóчив тоді

батьêо паспорт. [

Нерозбірливо

]. Оце ж хлопці самі приêладали тó

печать, óсе писали самі, що хотіли вставлювали. І тепер не знаю, де

вона, та печать [

нерозбірливо

]. Та вона вже й не нóжна.

Оце ж êоли в батьêа в справці бóло написано, що він розêóр-

êóлений, розпроданий. Це значило, êоли забрали все, тоді назива-

ється “розпроданий”. Розêóрêóлений – розпроданий, це все одно.

От. І яêось [

нерозбірливо

] повезли молоти два мішечêа пшениці

(або й жита). Таê [

нерозбірливо

] ó êóрêóлів не приймали [

нерозбі-

рливо

]. Це – Привольна, а тóда – Сóрсьêо-Літовсьêа, поїзд наш хо-

де десь тóди молоть. А йоãо зóстріли там на дорозі де-то. “Кóда ве-

зеш?” А він таê і таê [

нерозбірливо

] не приймають. А вони: “На ри-

ноê ти везеш?” Написали фамілію, передали на сільсовет і сóдили.

Три ãода тюрми.

А брата, Миêолó ж (теж розêóрêóленоãо), вивезли

ó Владивостоê, на шахти. Звали йоãо

Миêолай Трохимович. Ото

бóв там три ãода, відбóвав тюрми. Ні за що. О бóло! Що робилося,

да? Це я не брешó, це й весь народ знає. А бідні раділи, що розêóр-

êóліровали.

Раділи. Що вони ó людей заберóть ó селі – пів дня ãó-

ляють!

Оце діло бóло. Їздили, вишóêóвали в людей… [

Нерозбірли-

во

]. От, бóло сóêно. Овече сóêно (ото шо валянêи). А ті ж прийшли,

знайшли шêóри з овець, шо сховали в êирпичах. Понаходжóвали і

сміються. А тоді порозпродають, або й собі десь… Тоді бóли таêі: ó

людей позабирають, а тоді êоло сільсовета продають. Хто сê

ільêи

дасть. Аãа, оце стільêи дороãо?! Давай менше. Бóв таêий чоловіê,

шо [

нерозбірливо

] сêóпляв все, а тоді ходив томó, шо позабирав. А

нас тóт не бóло, ми в ãороді жили. Ото таêе… Таê і орãанізовóвався

êолхоз. Оцей êолхоз [

нерозбірливо

] засраний. Побóв, побóв, поба-

чили… [

Нерозбірливо

]. А тепер тих êолхозів нема – орендатори.

Фермери стали хазяйнічать, начали землю занімать.

Я в êолхозє теж працювала. На степó. Хліб óбирали. Я [

не-

розбірливо

] сім ãод прополола в êолãоспі. А таê… У мене ãородсь-

êий стаж. Я в êолоніі бóла робила, ó швєйній мастєрсьêій. Там в

мене стаж. А в êолãоспі тільêи сім ãод. Ми ж яê прийшли сюди, то

треба бóло робить, шоб строїться! Треба бóло, треба

підводи, треба з

ãорода лісó привезти, треба всьоãо бóло. Я робила сім ãод в êолãоспі

і стаж шов в êолãоспі. А робочоãо не притóлила, не посчитали. Сім

ãод пропало. А той, шо з ãорода, з êолонії, вот. Той стаж засчитали.

Вот ó мене бó

ло тридцять три ãоди стажó, а сім ãод… А сім ãод нема.

У швейній мастєрсьêій воспитаниêам шили êітеля, шинелі,

бóшлати, штани. Оце все. Рóбашêи… Все-все-все! Там таêий дєтдом

бóв і їх обшивали. А тоді їх êóдись вивезли цих воспитаниêів... І то-

ді бóли заêлючоні, яê я робила. Но тоді бóли

розêонваїровані, а те-

пер – строãий режим. А раніше бóли попадали тóда за мішоê або за

êілоãрам яêий-небóдь зерна… А тепер ті, що вбивають людей! Онóê

мій робив там. Кончив інститóт і пішов тóди робить.

Мельниця тóт бóла. Та

ê вона ще за царя Миêоли бóла. Вона і

досі сóщєствóє. Хазяїн там бóв, хазяйнóвав. А тоді яê розêóрêóлю-

вали – забрали. І хазяїни дрóãі начали хазяйнóвать. Першим хазяї-

ном бóв там ó нас на черепиці Воженêо (прізвище). Він сам рó

сьêий

бóв. Виробляв цеãлó, виробляв черепицю. У нас тепер шифер, а тоді

називалася черепиця. Продавав, люди брали, êомó треба бóло. Ме-

льницю він сам побóдóвавав! В дев’ятсот п’ятім, а може й раньше.

Конечно сам! Тоді не бóло советсьêої власті. Це... це

... це йоãо син

бóв... А він ото таêий... нó, яê мій батьêо, може старший. Це... там...

Станêи може й êóпóвали, а може й самі робили. Станоê шо... станоê

шо цеãлó те... дерев’яний, а може й желізний. Коли [

нерозбірливо

]

бóли, може й виробляли, а може тóт виробляли. Конєшно, бóли êó-

зні, понімаєте, шо таêе êóзня? То êóють желізо. Тóт ó нас по сосєд-

ні, яê êолхоз бóв. Та й тепер воно є там. Яê ó центрі тóди бóде, і те-

пер єсть вони. Ото таêе бóло. А тоді тоже там построїв хатинêó ó

верхó, таêó маленьêó хатинêó цеãловó. Томó яê виãнали, це він там,

може, жив ó хаті своєї. А тоді, яê німці прийшли – стали хазяїни, а

потом вже совєтсьêі хазяїни.

Німці прийшли до нас в 47-м ãоді. [

Помиляється

]. Ще бóв

êолãосп, бóв, поêа ще бóв. А тоді яê німців виãнали, ще бóв êолãосп.

А тоді яê застóпил Ющенêо та Кóчма та ото таêе – “оранжева вой-

на”… Ото таêе бóло, да!

А за німців люди

жили тóт хорошо. Да. Я робила в êолãоспі,

яê бóло при совєті... Яê я і моя сестра робили в 33-м ãоді? В три-

дцять третім ãоді (вона із [190] третьоãо)... З третьоãо ãодó це вона...

Таê робила... Нó, да! В 33-м, яê та ãолодовêа бó

ла! Таê робили – на

палочêó або за двісті ãрам!! [

Нерозбірливо

]. А за німців, яê я роби-

ла, давали на іждівєнців! Троє ó мене бóло – батьêо, і мати, і син

маленьêий бóв. А! Таê давали – тільêи однó паличêó поставлять, а

то нічо, даром робили. Да, це в êолхозі, а при німцях яê я робила,

давали на іждіванців

по 25 êілоãрамів ячневої мóêи. Яê ото êрóпа

ячнева, а тільêи мелêо помелена. Ви знаєте êрóпó ячневó? Знаєте, а

тільêи мєлêа мóêа, яê мóêа [

нерозбірливо

] то те. Таê по 25 êілоãрам

на нас на трьох. Та хіба вони можóть поїсти на місяць? Конечно. Це

ж на однó дóшó. На однó дóшó 25 êілоãрам. Вони іждівенці бóли

мої. А я вже полóчала те, за що трóдодні бóли. На день,

на то шо я

пророблю... Не помню вже, сêільêи, чи êіло, чи сêільêи бóло... А на

їх полóчó я 75 êілоãрам. Таê вони й не поїдять [

нерозбірливо

]. А за

трóдодні, нó, два êіло... Гроші тоже платили. Вот я не помню яêі...

Вот за ãроші я не бóдó брехати, бо я не помню чи нам тільêи мóêó

давали, а ãроші не давали?! Шось я за ãроші нічоãо не помню... А за

мóêó ото

помню. А я день проробила (то трóдодень – считається за

день). Чи ó мене бóде тридцять днів, чи двадцять п’ять, чи

п’ятнадцять. Це по êолонії. Таê з чоãо воно жить бóло, да?

Помню, яê послали на роботó нас, ó місто. Послали нас от

êолãоспа. Я не хотіла їхать, да [

нерозбірливо

] ãод і два місяці. А ма-

ма бóла [

нерозбірливо

]… Це вже при êрасних. Таê ми їхали з Дніп-

ропетровсьêа через міст (там міст через Дніпро). Таê по тó сторонó

бачили, що те… êриш немає, а самі стіни стоять. Ото там, понад же-

лізною дороãою. Видно попалені бóли. А ó нас тóт нічоãо, нєт. Чи

може

вони не вспіли? Тільêи міст зірвали ото там. Помню… Наші

совєтсьêі, вибіãають... “Катюша” вже тóт (орóдія на таêих… маши-

нах... “Катюша” називалась). А дороãа шосейна тóди, вãорó. І от там,

вибіãают, яê попрóть тóди, а тóт солдати попід

ãорою лежать. Ране-

них везóть. Я не одноãо не бачила, а вот там, возле больниці там за-

êопóвали на êладбіще. Поêидали по тисячі наших солдатів в однó з

ям. Німецьêі сêлади бóли тóт, но не близьêо. Тóт не бóло

, я не ба-

чила, десь бóли. Нó, шо там? Не знаю. Стояли ó нас на êвартирі два

вже пожилі óнтер-офіцери.

Помню в Дніпропетровсьêó… Яê я ще бóла малою, ще тоді не

розêóлачені бóли, з мамою ходили в мóзей. Це ще до [19]29-х даже.

Таê ходили ó мóзей, де на êалясêі стояла на дворі статóя. Катерина

Вторая, чи яêа вона там? Перва? Фіãóра, фі

ãóра. Возле мóзея на

дворі. Нó, яê пам’ятниêі тепер от. То на моãилах там, то на ãробах.

Аãа, і в мóзеї бóла. Мені помниться, що бачили під сêлом. Дитина

там з двома ãоловами. Оце мені щось вспоминається. Нó, всяêе там,

яê

раньше бóли статóї, яêі мости бóли, яêі ложêи. Раньше бóли ло-

жêи дерев’яні. Ото, що ваãони в наш час стираємо. Дерев’яні ложêи

бóли, дерев’яні. Нó, знаєте, ще мала бóла... Ото таêе бóло, да!

Німці

, вони êомóністів не любили. Про êоãо взнали, шо êо-

мóніст, розстріляли б. Но ніêоãо не займали, ніêоãо не... При німцях

по хатах стояли, по всіх почти хатах стояли. У нас стояли, тóт стоя-

ли, там ó сестри стояли, стрізь стоял солдат. А начальство?

Я не

знаю, де бóло. Може там де-то. Там отдєльно ó êоменданта бóло на-

чальниê. Поліцаї наші бóли. Бóло, яê зайшли êрасні, таê всіх полі-

цаїв на передовó,

на фронт отправили. Да. А там – хто вернóвся, хто

не вернóвся. Страхрота. Страхрота називалась. Ото.

А німці бóло… в хаті ж, бóло, обідають, таê ще нам і ãрóбó по-

строїли. Їздили по êирпич. Нó, ó нас не німці стояли, а два поляêи

пожилі вже. Спали за

ãрóбою. Дадóть бóло нам що-небóдь… нó хлі-

бинêó, яê останеться.

Після війни зразó нічоãо не бóло в нас, а бóла землянêа. Зем-

лю виêопали. І бочêи бóли з-під ãорючоãо. Оставили їх тóт. У нас

тó

т батюшêа бóв, таê йоãо син, Миêола, таê він пришов подивиться,

яê ми живемо ó землянці. І сêазал: “Найдіть êвартирó! Люди чи со-

баêи в таêомó живóть?” Походив-походив ãолова: “Хто пóсте до се-

бе чотири дóші?” Ніде не найшов. І став мій мій батьêо строїтися. В

нас сначала бóли сараї, а це вже, яê прийшли з ãорода, хати сторої-

ли. Я робила ó êолãоспі. Давали підводó. З ãорода ліс привозили,

ходили по дворах, лісó шóêали. Не бóло ж лісосêладів. Яê война

бóла, всі сêлади

порозтяãали. Порозбирали люди. А брат же бóв ó

êолонії. А нас десять ãод не бóло тóт, яê розêóрêóлювали ж. Земля

переãóляла. Яê прийшли, посадили êартоплю, êóêóрóдзó. Яê óро-

дили – êóêóрóдза і êартопля! Таêі êачани! Мій батьêо с братом во-

зив

в ãород і ходили там по дворах, міняли – де яêа дощечêа, на ха-

тó. Ото таêе бóло. І ото строїли хатó.

Яê сина проводжали в армію, таê пообв’язóвали лєнтами,

рóшниêами [

роздивляються фото

]. Таê положено. А хто пе-

рев’язóвав? І óхажорêа йоãо (сина), і мати, і хрещена. Хто хотів. А

оце [

поêазóє на

фото

] яê він женився... яê в армію проводжали. Він

ще не жонатий бóв, яê в армію йшов. А це дом отдиха. Да, в Черêа-

сах я бóла ó домі отдиха “На долãóю память Манє. 37-й ãод”. А це

мій батьêо, а це я.

А цьоãо брата

немає, на войне поãиб. А це мій брат. Алеêсій

Трохимович. Перезнімали, ó шêолó брали. І оці йоãо перезнімали,

він бóв заведóщий столовой на Нижньодніпровсьêомó. Город – по

тó сторонó Дніпра.

Знаю… в церêві батюшêа ó нас бóв Дмітрий. Таê я ще бачила,

яê він ó ãороді робив. Оце, êоли бóло розêóлачення, він робив там ó

ãороді на вóãольном сêладó сторожем. Сторожем робив. Отêривав

ворота, êоли вóãіль полóчають. Він і до моãо батьêа ходив там в дєт-

сьêий садоê. Сюди до ньоãо і хворих привозили, він

тóт причищав

хворих. От яê мій батьêо захворів і вже до церêви не доходив, таê

батюшêа до нас приходив батьêа моãо сповідóвать. Сначала ж він

поãовів, а тоді причищаєшься. Це називається ãовів. Дають таêе, яê

мед. Вино. Дає ложечêою батюшê

а й дітям в церêві, і там, яê люди

ãовіють. І от ó ãороді він там робив. А там же таêі бабêи, оце? Яê я!

Нó, він бóв десь на êвартирі, я не знаю, де він бóв. Це там, в ãороді?

У Кайдаêах. А тоді

ж êомóністи заявились. Йоãо сóдили – десять

ãод дали. Він... Він одробляв в Ірêóтсьêó. Ото. А тоді прийшов вже

відêіля із своєю матóшêою, мамêою яêоюсь. Я ще бóла там ó них ó

хаті, яê він вже в селі тóт бóв. А

тоді він нас сюди забрав жити. А

дочêа йоãо десь ó Києві або в Мосêві. І нема йоãо вже на світі, Тя-

почêіна.

Хороший батюшêа бóв. Ото до моãо батьêа яêий раз заходив

ó дєтсьêий сад. Тоді ж таêі ãода бóли! 33-й ãод – ãолодні ж! Таê хо-

дили, щоб дали що-небóдь поїсти. І ото ж на йоãо заявили чи êомó-

ністи, чи... чи дóраêи. Йоãо сóдили на десять ãод. І він отбóвав… Но

він êазав, що не робив, а таê – тільêи считався. Десь на хóторах [

не-

розбірливо

]. Десь єсть êнижêа ó Миêолаївни про це… Аãа. А після

тоãо, яê він прийшов сюди [

нерозбірливо

] йоãо питали: “За що вас

сóдили, отець Дмитрій?” А він êаже: “За те, що Боãó молився”. Ба-

чиш, яêа дóша? Нó, да. Тоді ж при êомóністах боялися. Єсть таêі,

що не хрестили, бо êомóністи заявляли.

Коли началося оце розêóрêóлювання в [19]29-м ã

оді, церêвó

розібрали. Свої ж і розібрали. Таêі êомóністи та дóраêи. Більше не

êомóністи, а дóраêи. Лазили, хрести познімали, і дзвони познімали,

і все познімали. Свої тóт. Не понімали цьоãо, не вірили. Свої люди

розтяãли. Не вірóвали цьоãо. Раньше в церêвó не ходили êомóністи.

А тепер вони, яê праздниê яêий, то знаєш,

цей... І празднóють і Пас-

хó, і Різдво. А при німцях бóла церêва.

До церêви яê приходять, там лежить іêона. І приходять лю-

ди, êóпóють і свічêи ставлять. А ще ящиê таêий стояв ó церêві

Там

лежала іêона, люди підходять – цілóють і несóть свічêó. Крóãом бó-

ла оãрада желізна.

Мама ходила, а батьêо ні.

Батьêо ніêоли не хо-

див. Мама піде, таê невістêа ãотове їсть або хто-небóдь там, знаєте?

А батьêо хазяйство ніêоли не... Дома, яê ляãають спать, перехрес-

тяться.

А шêола бóла в селі. Бóла. Батьêо не ходив, а діти всі ходили.

Батьêо не вмів розписаться, а считать óмів. Считать óмів. М’ясом

торãóвали, сêот заêóпяли, їздили тóди, в дрóãі êрая. У нас бóло на

оãороді поміщеніє, та

êе, яê хата. Там підвішóвали, вбивали сêотинó

і м’ясо на базарі торãóвали. Да, оце считать ãроші, все висчитать он

міã, а розписаться не міã. Не ходив зовсім. Їх бóло, ó батьêо їх бóло

чотири чи п’ять синів. Та там êой-хто з них

ходив, а мій батьêо в

шêолó не ходив, бо не любив. Яê розписóються, таê хрестиê поста-

ве.

А за мамó я не знаю, чи ходила, чи ні. Це давно діло бóло. Ні-

êоли до цьоãо не êасалися. Тільêи вміли мами наші прясти та поло-

тно тêати, отдавали дітям.

Сіяли ж прядиво, а тоді виривали таê, яê оце росте що-

небóдь, нó, яê êóêóрóдза. Тільêи це прядиво тоненьêе. Виривали, а

тоді в річці мочили. Дві неділі êисло там. Прямо в воді. І наêладали

êаміння, щоб не поплило. А тоді

витяãали, просóшóвали. А тоді бó-

ли таêі бетелиці. Бетельниці називається. Підêладаєш теж, поб’єш,

а тоді мнóть ноãами, хлопців заставляють, а вони не хотять, êри-

чать... Бо воно êолюче. Витюêóють тоді. А тоді бóли таêі ãребельні,

прядêи бóли, що

тоненьêо, яê нітêи на êатóшці. Яê ноãами êрóтиш,

а там прядеш – сêóбеш таêий ãребень, заêладаєш – мичêа назива-

лась. Мичêа – це прядиво, це шо прясти на нітêи. Оце прядóть, а

тоді снóють на сновницях, тоді отдають тêати,

таêі верстати є.

Тêать. Дерев’яні вони, верстати називалися. Ото на них óже там ве-

ртóшêи та довãо, поêи на сорочêó заробиш. Бóло дарить моємó бра-

тові, а тоді полотно витіêає, а тоді в річêó. Я бóла мала, но помню –

намоче мати

в річêó полотно таêе, яê матерія, щоб біле бóло. У воді

намочóє, а тоді настілає на травó, а воно на сонці відбілюється – ви-

ãорає. Аãа. На сонці виãорає, а тоді ще моче, розстилає, а тоді отдає

шить сорочêó. Таê бóло хлопцям дають надівать, а вони êидають, не

хотять, вона êóсається. А тепер аби вона бóла, таê

її і не побачиш її.

Тепер óсе пішло на братів, на Америêó, на Германію. Нам тільêи

сêлянêи дають та резинó. Оцю ãадость.

От дивіться, оце тóт я сфотоãрафірóвана ó êашеміровомó

платті [

поêазóє фото

]. Ото там таêа. Кашамір – це яê я ще в ãороді

робила. А то ще бóло êрепдешин, êашамір, вольта, [

Нерозбірливо

]

різні хороші матеріали, тепер їх нема, пішли êóдась. [

Нерозбірливо

]

тепер то прядиво не сіють і ніхто цьоãо не робе. Це раньше люди

бóли – чи бідніші чи не знали… Не бóло тряпоê оцих. Таê заботи-

лись. А тепер воно не нóжно. Воно піде, за рóб êóпить яêесь та наді-

не, та й носе. Ото

таêе бóло, да! Ото таêе бóло.

Ой, не бóло весілля в мене. А яê справляли весілля, таê їхали

до церêви – вінчалися. Вінчалися. На êонях, не на машинах. На êо-

нях молода їде на бричці, на седóшці, а в êоãо тачанêи бóли

таêі яê

Катерина… [

Нерозбірливо

]. Раньше веселіше бóло жить.

Молодий з молодою в одній тачанці їхали. В однієї. Дрóжêи і

вони сиділи сзаді, дрóжêи, бояри, яêі там поместилися. В одній та-

чанêе. Нó, на êонях. Гóляли по дві неділі свадьби. Аãа. А теперечêи

яê приã

лашоні тільêи.

Теремоê робили – ãілце таêе. Гілце – таêа паличêа, яê... яê

сочниê бóв. Тоненьêа паличêа із тіста. Місили із тіста робили тере-

моê. А робили йоãо люди, що ãóляли на свадьбі. Сходилися [

нероз-

бірливо

]… Бóла бочêа таêа. Усóвають, наêрóчóють на палêó йоãо

[

нерозбірливо

]... Таêе воно, таêоãо нема, щоб поêазать. Теремоê на-

зивается. Таêий наêрóчóють, з отаêими зóбцями. Шишêи робили та

розносили приãлашоним на свадьбó. Нó, да. Молода и молодий за-

прашóвали. Та й воно бóло молодий и молода носить,

а то бóло êо-

ãось пошлють, щоб однесли êомóсь там на свадьбó приãлашоним.

Да. Бóло лóчше, яê тепер. Молодий засватóє в вечері. А тоді через

стільêо время (нó, за тиждень може, за нєдєлю, там) ãотовляться на

свадьбó. Ріжóть чи êабана чи телицю, ê

оровó чи шо там. За сім днів

перед свадьбой. Сватали батьêи молодоãо.

Яê óже сідає за стіл свадьба, первий раз сядóть за столи, поо-

бідають. А за дрóãим столом вже, після обід, ділять теремоê цій. Нó,

своїм родітєлям. Не всім же, êто прийде там. Тепер тільêи

приãла-

шають, приãлашоні ãóляють. А раньше всі шли люди. Бо óвечорі ді-

вічниê називався, а дньом вже свадьба. Та óсі ввечорі ходять. І ми

ходили дивиться, інтересно. Таê за дрóãим столом вже ділять тере-

моê, своїм же. Рідні, тільêи рідні свої. А яê óже, яêщо є лишнє, щось

винесóть і людям постороннім, тім, що не ãóляють. Поламають на-

пополам

палêó таêó, напополам порозламóють та дадóть попробó-

вати, яêий теремоê. Це тим, що стоять дивляться за двором чи в

дворі там. Ото таêі бóли свадьби.

На столі стояв не один теремоê, а один, два, ó êоãо яê. У êоãо

три, ó êоãо два, ó êоã

о один. У êоãо яêі возможності. Чи яê зробить

хотіли. Можна бóло баãато зробить, можна меньше. Дрóжêи бóли:

старша дрóжêа, старший боярин и таêі дрóжêи, шо співали ж. А ми

ó хатó попроходимо, малими ж, на порозі постаємо, а вони за сто-

лом сидять. І таêі ó дрóжêи на пальці наêрóчені реп’яхи. Реп’яхи,

шоб штриêать молодим. Приспівóвала старша дрóжêа, шо та яê нó-

жно, яê не нóжно... Отєц співає, дрóжêи, а вона їм співає. (Інтересно

це). Вона

êаже: “Мені мати, мені мати тресêи не натêала, щоб я...”

[

забóла слова

]. А! Яê нóжно, таê забóдеш всєãда! Таê ми ходили ди-

виться до одних, таê інтересно! Це ж, яê бóла свадьба, то ввечері це,

а дньом – нєт. Це називається ввечері “дивись-вечір”. А дньом вже

свадьба. А на дрóãий день вже êóри собирають. Кóрей їдять

на дрó-

ãий день. Ізносяться êóри óже старішим людям варить. Ходять тоже

по селó, ходять дóрачаться. То понаряжаються в циãаньсêе, таêе яê

ви бачите може десь. [

Нерозбірливо

]. Дивилися – таê інтересно бó-

ло, сміялися, аãа. Старша дрóжêа не в своїй сорочці. А вона тоді:

“Брешете дрóжечêи [

нерозбірливо

], ó мене сорочоê три сêрині”.

Ото таê співали. Штриêають ті ж, ото тіми сторичêами молодим, а

ті [

нерозбірливо

]. Раньше таêі свадьби бóли інтересні. А тепер...

А тоді ó одних ãóляють, а тоді в дрóãих. Той, сначала ó моло-

доãо, тоді ó молодої. А тоді ще щось придóмають. Раньше подивить-

ся на молодó можна бóло – їде но бричці, на êонях. А тепер – захо-

ваються ó машині і

не побачиш. Молода, вона ж ó фаті бóла. Фата

таêа. Може... Тепер таêої нема. Ото, яê ãазові шарфи бóли, яê ото

таêі шовêові. Таê фата бóла біла, і цвіти. Цвіти бóли з восêó на фаті,

а тепер із бóмаãи. Тепер таê не надівають. Плаття бóло біле. Біле,

шовêове. Кóпóвали. Ось, бачите, біле, біле, біле [

поêазóє фото

Нєвєстó дрóжêи вбирали, її подрóжêи, подрóжêи. Нєвєста ó

фаті, а дрóжêи тоже ж, з лєнтами, ó них лєнти поперев’язóвані. Ін-

тересно бóло. На êонях їдóть бóло, а люди розêладóють воãонь на

дорозі, а вони чи пересê

очóть чи не пересêочóть (êоні). А êоні пере-

біãали. Перебіãали. Пересêаêóвали. А той, що поãаняє, яê розженє

êоней: “Давай!!!” Ой! Інтересно бóло. Переїжджають. Коней, яê ро-

зженóть, таê êоні ще жирні, здорові – пересêочóть моментально. І

ніхто не зãорить.

Мамі моїй шістнадцять ãод бóло, яê виходила заміж. Ніяê

ої

свадьби в неї не бóло, бо сêазали, що в шістнадцять ãод нільзя бóло

вінчаться. То брали розрішеніє ó батюшêи ó церêві, а тоді повінча-

лись. А батьêо яê раз мій йшов в армію. Но раньше ж яê бóло? Це

таêочêи, яê пійдеш в

армію, прийдеш – нема вже êоãо брать... Тоді

ж бóло десять дворів. Це теперечêи тисячі дворів! І ото мамі шіст-

надцять ãод бóло. “Нó, – дóмають, – піде в армію, прийде, а її вже

хтось засвата”. Таê вони ще молоді бóли, а поженились. Мій батьêо

аж

девять лєт слóжив ó армії.

Раньше, яê виходили заміж, давали в приданне êоровó. У êо-

ãо що є... Мій батьêо вівців давав. А хлопцям êонів давав. А тепер яê

виходять. Моя сестра, яê вінчалася [

нерозбірливо

] таê ó чóжій со-

рочці, бо не бóло за що êóпить... Воно бóло, тільêи ні за що бóло...

Казали, ó чóжій сорочці. А жили до смерті, хорошій бóв чоловіê.

Ніêоли на неї і “брешеш” не сêазав. Сêазав він, що “я не обідю”.

вона не хотіла йти... Хотіла за дрóãоãо, яêий там бóв. А старша сест-

ра, бóла, сêазала: “Виходь!” [

Нерозбірливо

]. Хороший бóв чоловіê.

Не обіжав її ніêоли, не êинóв.

Постройêи ó нас бóли – оце êонюшня, розділена бóла. Ко-

нюшня, сарай, бóдêа. Конюшня – це де стояли êоні і êорови. І сарай

бóв. Це називався поміщеніє. Яê оця хата, а тільêи переãородêи. А

дальше бóдêа там, дальше сарай. Конюшня, тоді сарай. Т

óди заêа-

чóвалися êосарêи [

нерозбірливо

]. У сараї. А бóдêа – це таêий за-

êром попереãороджóваний. Там мóêа в заêромі: там пшенична, там

житня, а там просто помол пшенична. Ото... А ще лабаз, а там оце от

нас, там бóли êóри, ãóси. Це повітêа називалася. Постройêа, êóди

заãоняли внизó ãóсі, а наверхó там, на баãетах, там êóри сідали óве-

рхó. Раньше по жарі подпалили, óсе виãнали, а êóри поãоріли. А ла-

баз – це êоло... êоло цих построєê êоло êонюшні, там êóри тоже сі-

дали.

Лабаз до постройêи стояв. А ще ó мене постройêа бóла нова –

ото таêі балêи бóли дерев’яні. Там різали сêотинó, підвісювали, за-

бивали там. Тоді поїдóть тóди, ó Миêолаївêó, і сêрізь. Це не тільêи

мій батьêо, а їх êомпанія. І

один, дрóãий, третій, четвертий заêóпля-

ли оце там, êлóні називалися, ото тамочêи óбивали сêотинó, підві-

шóвали та драли. Ото таêе бóло.