66
Соціально-філософські аспекти релігієзнавства
ніш для існування слідувало опісля. Поряд із захопленням примітивними або
первісними культурами часто можна було спостерігати не раптову, а послі-
довну адаптацію певних культурних моментів, тобто формування фунда-
менту для мультикультуралізму відбувалося протягом декількох поколінь.
Ступені адаптації можна простежити на прикладі діалогу молодих представ-
ників західноевропейської культури із традицією дзен-буддизму, коли перша
хвиля захоплення екзотичним вченням переросла в специфічно засвоєну час-
тину культури сучасності.
Під «бунтівливою молоддю» я розумію молодь Західної Европи і
США протягом 60–80 рр., яку умовно поділяю на два покоління: гіппі
та панків. Причинами такого розділення були різні установки на за-
своєння світу, культурних надбань, самовиявлення і рівень деструктив-
ності. Покоління гіппі намагалося створити нову модель відносин між
людьми, реформувати суспільство на засадах любові і ненасилля. Один із
дослідників і учасників цього руху Джеймс Дуглас у своїй книзі «Спротив
і контемпляція» описує формування руху гіппі як синтез ідей ранньох-
ристиянських, буддійських, даоських, індіанських тощо, тобто «інших»
щодо сучасної культури Европи. Поряд із цим позитивним фактом
спостерігаються видозміни цих ідей ближче до революційності, бунту
і нонконформізму. Масове поширення ідей дзен-буддизму було зумов-
лене популярністю досвіду іншої реальності, наркотиків, екстазу. Рухом
гіппі із дзен-буддизму виділяються ідеї «звільнення», «просвітлення»,
«духовного визволення». За таке поверхневе сприйняття дзену бун-
тівливу молодь критикував Дайсецу Судзукі, відомий знавець дзену.
Він стверджував, що досвід саторі не належить до станів «іншої реаль-
ності» і дзен покликаний не для викликання в людини екстатичного
переживання, схожого на наркотичне, а насамперед, повернути людину
до «повсякденних речей». Отже, покоління гіппі як масовий рух перетво-
рювало дзен на демонстрацію дзену, засвоюючи лише зовнішню атрибу-
тику, поверхневі ідеї.
Наступне покоління панків, яке виступало проти конформізації своїх
попередників, було більш агресивним порівняно із ненасильницькими гіппі,
своїм життєвим кредо вони зробили скандал, перформенс і повернення
до діонісійського. В даному середовищі дзен-буддизм засвоювався також
частково, але наголос робився на перформативних складових цього вчення,
зокрема на скандальній поведінці вчителів дзену, на вчинках абсурдних, що
покликані на виведення учасників і спостерігачів перформенсу на більш від-
вертий рівень.