200
— світової міжнародної організації, яка має право укладати міжнарод-
ні угоди;
— інвестиційного банку, який бере на себе гарантії з розміщення
цінних паперів підприємств, а також виконує функцію консультанта
під час розробки інвестиційних проектів;
— комерційного банку, бо має право залучати ресурси світового фі-
нансового ринку і надавати на цій основі кредити.
Потужною світовою валютно-кредитною установою є також Міжнаро-
дний інвестиційний банк (МІБ). Відповідно до свого статуту він призначений
для середньо- і довгострокового кредитування. Його кредити спрямовані на
посилення світової економічної інтеграції. З огляду на це МІБ видає кредити
під проекти, пов'язані з розвитком кооперації виробництва, з посиленням йо-
го спеціалізації, з проектами, спрямованими на розвиток сировинних та
енергозабезпечувальних галузей країни.
У функціонуванні світової системи валютно-кредитних відносин знач-
не місце відводиться діяльності з координації і регулюванню цих відносин. У
здійсненні цих функцій велика роль належить таким організаціям як
Паризький та Лондонський клуби країн-кредиторів. На засіданнях
Паризького клубу, як правило, розглядаються питання, що стосуються
державного боргу. Це можуть бути питання відстрочки, реструктуризації і
взагалі всілякого регулювання такого боргу. На засіданнях Лондонського
клубу вирішуються питання, пов'язані з урегулюванням заборгованості
приватного сектору тієї чи іншої країни.
Крім цих, певною мірою загальносвітових валютно-кредитних установ,
існують і регіональні установи такого типу. До них належать такі організації,
як Азіатський банк розвитку (створено у 1968 р.), Міжамериканський банк
розвитку (почав функціонувати у 1959 р.), Африканський банк розвитку
(заснований у 1963 р.)
Ці установи створені за ініціативою високорозвинених країн для допо-
моги в розвитку країн відповідних континентів. Свою стратегію (від