
НЕПРИЙНЯТТЯ (АНТИПАТІЯ) (7-а і 8-а позиції) до них приєднується
знак, їх функціональне значення — пригнічені потреби. Кольори розділяються
на основні (1- темно-синій, 2 - синьо-зелений, 3 - оранжево-червоний і 4 - ясно-
жовтий) і додаткові, серед яких 7 - чорний і 0 - сірий - ахроматичні, а 5 – фіо-
летовий і 6 - коричневий – змішані.
Основні кольори символізують основні психологічні потреби, які Люшер
позначив як потреба в задоволенні і прихильності (синій), потреба в самоствер-
дженні (зелений), потреба «діяти і домагатися успіху» (червоний) і потреба
«дивитися уперед і сподіватися» (жовтий). Тому вони в нормі і при повній урі-
вноваженості, на думку авторів, повинні знаходитися на перших позиціях. До-
датковим кольорам не додається така сама значущість, вони не є психологічни-
ми "першоелементами" і включені в основному для розширення сфери дії ос-
новних кольорів, їх більш вільного переміщення на ту або іншу позицію ряду.
Символіка кожного кольору йде корінням в джерела історії існування лю-
дини на землі. Ніч, символом якої є синій колір, здавна несла людині спокій,
розслаблення, сон. Сонце, яскравість дня (жовтий колір), що зароджується ви-
кликали надію, спонукали до активності. Червоний колір – забарвлення квітів,
плодів, крові – відображення мисливських інстинктів, еротичного потягу, праг-
нення до оволодіння благами навколишнього життя. Зелений – колір трави, ли-
стя чагарників і дерев – символ захисту, маскування, таємності. Сірий - як від-
сутність кольору - трактується як такий, що розділяє, що відгороджує. Чорний
символізує заперечення яскравих фарб життя і самого буття. Коричневий колір
являє собою змішення оранжевого і чорного, а фіолетовий — червоного і си-
нього. Виходячи з символіки кольорів і накопиченого в багаторічній практиці
досвіду, структурне значення кожного кольору описане Люшером таким чи-
ном:
темно-синій колір характеризується як концентричний, (тобто що відобра-
жає зосередженість на внутрішніх проблемах) пасивний, символізує глибину
почуттів, чутливість, гетерономність (тобто залежність від зовнішніх впливів),
його афективні аспекти — спокій, задоволення, прихильність, ніжність, любов;
синьо-зелений символізує гнучкість волі, концентричність, пасивність, обо-
ронні тенденції, автономність (незалежність) незмінність, тенденцію до утри-
мання. Його афективні аспекти — наполегливість, самовпевненість, упертість і
самоповага;
оранжево-червоний — символізує силу волі і є ексцентричним (спрямова-
ність зовні), активним, наступально-агресивним, автономним, локомоторним,
конкуруючим, оперативним. Його афективні аспекти — бажання, збудливість,
владність, сексуальність.
Структурні значення тут приводяться буквально; описова їх форма підкрес-
лює емпіричний характер основ методики та інтерпретаційних посилань.
Угрупування, на основі якого поєднанням кольорів дається певна інтерп-
ретація в залежності від їх позиції, просте, якщо вибір один. У цьому випадку
перші дві позиції отримують позначення «+»; дві наступні — «X»; дві, наступ-
ні за ними, — «-» а двом останнім додається знак «—».