
проблем), скільки зі зміною техногенного мислення, формуванням
екологічної свідомості особистості в процесі її становлення, вих о-
вання і навчання. Таким чином, одним із основних завдань екологіч-
ної психології ми можемо вважати дослідження структури екол о-
гічної свідомості і механізмів її формування та функціонування.
На протязі останніх 40 років можна виділити такі напрямки дослідження в
межах екологічної психології:
дослідження впливу наслідків негативного природокористування на пси-
хіку людини, її психофізіологічні процеси і поведінку;
розробка психології «людини в екологічному світі», що доповнює існую-
чу зараз психологію «людини в фізичному світі». Цей підхід носить назву
Ecological approach Дж. Гибсона. Він стверджує, що людина сприймає не
той світ, що описує фізика, хімія тощо, а той що він може бачити, чути,
доторкнутися, відчути запах. Цей світ означений формами життєдіяльно-
сті людини;
дослідження сприйняття навколишнього середовища та його якості (envi-
ronmental assesment);
вивчення просторового пізнання і просторової поведінки (environmental
cognition, environmental behaiviour);
дослідження реакцій людини на взаємодію з навколишнім середовищем,
стресових факторів, їх негативних наслідків та засобів їх запобігання (en-
vironmental stress).
Системний екологічний підхід виявився настільки глибоким, що
це привело до появи не тільки екологічної психології, екологічної фі-
лософії, екологічної етики але й екології культури, екології науки,
екології людини.
Перед загрозою реальної планетарної катастрофи стає актуаль-
ною необхідність збереження пам’ятників культури, знань, яка грун-
тується на неминучій цінності збереження всього живого на Землі,
власного генофонду. А екологічна етика розширює сферу моральної
відповідальності людини за все живе на Землі, за ще ненароджене
покоління.
Наведені означення – свідоцтво складності, неоднорідності та багатогран-
ності предмета екологічної психології. Його складові компоненти об’єднує
єдиний підхід – дослідження впливу як суто природного, так і природно-
антропогенного середовища на формування екологічної свідомості людини, її
практичну діяльність, усвідомлення місця людини в Універсумі, сучасного ста-
ну біосфери і розробку тактики і стратегії виживання людства, спыльного ево-
люційного розвитку людського суспільства і біосфери.
Зв’язок екологічної психології з іншими науками виявляється як у викори-
станні методів психології (опитування, бесіда, анкетування, спостереження),
екології (метод експертних оцінок, інструментальні методи), так і у викорис-
танні результатів досліджень філософії, етнопсихології, вікової і педагогічної