Л.І.
Скібіцька
ДІЛОВОДСТВО
32
роблений
всі документи в системі підкоряються єдиній струк-
турі з зарезервованим числом полів різних типів, призначення
яких визначає користувач під час настроювання. Для кожного
з елементів документа — поля заголовка, стовпців позицій,
підсумкових сум за позиціями і перемінними, використовува-
них у розрахунках, зарезервовані в системі умовні імена-мне-
моніки, однак кожному з них можна дати свій опис.
Визначені поля документів можуть бути використані для
вибору і підстановки в них значень з аналітичних довідників.
Наприклад, з довідників підрозділів або співробітників, то-
варів, постачальників, клієнтів тощо. При цьому можна зада-
вати параметри добору інформації з довідників. Крім спо-
конвічно закладених у підсистему довідників, можна створю-
вати свої користувальні списки для аналітики.
При реєстрації документа в системі можна зазначити доку-
менти-джерела,
інформація з який може бути перенесена до
документа, що реєструється, за спеціально настроюваною схе-
мою, а також
документи-приймачі,
це документи, до яких може
бути перенесена необхідна інформація. Крім того, до кожного
документа можна оформити декілька додатків. У загальному
випадку в підсистемі "Управління документообігом" з кожним
документом може бути зв'язана довільна кількість файлів на
дисках (так звані "зовнішні" додатки), а також декілька
"внутрішніх" додатків у вид текст і
ОЬЕ-об'єктів.
Цей зв'язок
задається при настроюванні варіантів документів і уточ-
нюється при заповненні реєстраційної картки для кожного до-
кумента. При створенні нових "внутрішніх" текстових додатків
до документів у них можна передавати деяку інформацію з ба-
зи даних у вигляді параметрів. Передані параметри визнача-
ються при настроюванні відповідного варіанта документів.
Класифікація документів у СУД
Усі документи, роботу з котрими необхідно автоматизува-
ти, насамперед варто розбити на основні види залежно від
їхнього
призначення, прив'язки до завдань і доступу до них
співробітників функціональних служб.