Шпоры по охороні праці в галузі

Подождите немного. Документ загружается.

Охорона праці в галузі.

1.Захисні міри за нормального стану електричних установок.

1. Ізоляція струмопровідних частин.

2. Недоступність струмовідних частин.

3. Блоківка безпеки.

4. Орієнтація електричних установок.

5. Захисне замикання (шунтування фаз).

6. Ізоляційні площадки.

Література: 115-135-(1); (2)-68. Нормативна: 8,10,11,12.

1. Робоча ізоляція.

Ізоляція – це шар діелектрика або конструкція виконана з діелектрика, за

допомогою яких струмовідні частини відокремлюються одна від одної або від інших

конструктивних елементів обладнання.

Є багато видів ізоляції.

Електричні установки мають робочу ізоляцію, яка забезпечує протікання струму по

потрібному шляху і безпечну експлуатуатацію обладнання.

Захисна дія полягає в тому, що діелектрик з якого виконана ізоляція має великий

опір електричного струму, який обмежує величину струму, що протікає через ізоляцію.

Еквівалентна схема ізоляції складається з 3-х паралельних кіл, які включають

активний опір, ємність і віточку R-C.

полпов

полшв

прпр

із

....



із

- характеризує ємність ізоляціі

Ізоляцію характеризують наступні параметри:

1. на постійному струмі:

- активний опір R

– опір виміряний через 60 секунд після прикладання виміряної

напруги;

- коефіцієнт абсорбції R

– характеризує ємність ізоляції, якість ізоляції краща,

коли R

абсорбції більший;

- робоча напруга – напруга, яку ізоляція витримує без руйнування;

2. на змінному струмі:

;

реак

акт

tg 



;

(ізоляція краще, коли



меньший).

- робоча напруга.

Ізоляція руйнується при протіканні великих струмів.

У зв’язку з таким станом необхідно проводити контроль ізоляції з метою визначення

параметрів ізоляції (R

, R



та ін.) та встановлення придатності обладнання для

подальшої експлуатації.

Контроль ізоляції поділяється на:

- періодичний – виконується в певні проміжки часу;

- постійний – виконується протягом всього періоду;

- передпусковий – виконується перед ввімкненням електричних установок.

Періодичний контроль ізоляції розподіляється:

- заводський – після виготовлення електричних установок;

- приймально-здавальний – перед введенням електричну установку в експлуатацію

після монтажу;

- післяремонтні випробування;

- міжремонтні випробування.

Періодичні випробування ізоляції, як правило, включають:

- вимірювання опору R

;

- коефіцієнт абсорбції та проводяться підвищеною напругою.

Підвищена напруга застосовується через те, що випробування періодичні, і метою

випробування є гарантія, що ізоляція до чергових випробувань не буде пошкоджена.

Для електричних установок напруга до 1 кВ випробування напруги – 1000 В

постійного струму, R



500 кОм. Якщо R

<500 кОм, то установку слід ремонтувати.

Для вимірювання опору застосовують апарати – мегомметри, які вміщують генератор

постійного струму з ручним приводом чи живленням від мережі, логометром і додаткові

опори.

Генератори виготовляються М1101Н –на напругу 100,250,500,1000,250 В.

Періодичні вимірювання виконується на вимкнення електричних установок, не може

характеризувати стан ізоляції під робочою напругою.

Постійний контроль ізоляції виконується в електричних установках до 1 кВ в мережі з

ізольованою нейтраллю.

2.Недоступність струмовідних частин.

Перший метод. Огорожі бувають: суцільні до 1 кВ, сітчасті до 1 кВ і більше.

Другий метод: розташування струмовідних частин на недосяжні в висоті.

В залежності від напруги лінії та місця лінії розташовуються на певній висоті.

Наприклад, повітряні лінії напругою до 110 кВ включно, що проходить в населеній

місцевості повинні розміщуватись на висоті 7м.

Третій метод – розташування струмовідних частин в недосяжній місцевості: в трубах,

проводка під штукатуркою.

Четвертий метод – спеціальні заходи.

3. Блоківки безпеки.

Блоківки безпеки – це пристрої, які запобігають ураження працівників електричним

струмом у випадку помилкових дій.

За принципом дії поділяють на:

- механічні, виконуються у вигляді заскочок або стоперів, які фіксують поворотну

частину механізмів у вимкненому стані. На підстанції застосовуються блок-замки,

за допомогою яких вимикають рухливі частини вимикача чи роз’єднувача

комутаційного апарата. Ці блок-замки одного приєднання мають один секрет і

додається тільки один ключ.

- Електро-магнітні блоківки. Основний елемент – це електромагнітний замок, який

має електричні магніти, які переміщують магнітний стержень. Щоб вимкнути

апарат треба подати напругу, вимкнути ключ.

- Електроблоківки (або блокування дверей).

Схема пов’язана зі схемою магнітного пускача електричної установки і має такий

вигляд:

Не рекомендується з дверима блокувати силові контакти, через те, що при відкритті

дверей електричні установки вимкнені, а при випадковому закритті знов включаються.

Цього не буде, бо вимикається живлення через магнітний пускач в електричних

установках.

4.Орієнтація електричних установок.

Методи орієнтації дозволяють працівникам чітко орієнтуватися під час виконання

робіт в електричній установці і застерігають ії від помилкових дій.

Методами орієнтації служать:

- маркування частин електричного обладнання – призначаються для розпізнавання

приналежності і призначення обладнання, виконується за допомогою умовних

позначень, найчастіше літерозмістовних та цифрових (вимикач В і номер). Ці

позначення мають наноситись на корпуса обладнання і на електричній схемі

сполучень і мають строго відповідати одне одному. Апарати одного приєднання

повинні мати один номер, а апарати до двох приєднань мають подвійний номер.

Знак „Обережно електрична напруга”:

Сторони трикутника і стріла – червоні, фон – жовтий. Допускається чорного кольору і

фон – колір інтер’єра на якій наноситься знак.

Знак наноситься на корпуси обладнання, на двері входу в приміщення і на опорах

ЛЕП.

Відповідне розташування і забарвлення струмопровідних частин:

- L1(А) – верхня ліва чи найбільш віддалена – жовтого кольору.

- L2(В) – середня – зелена.

- L3(С) – нижня ближня права, червона.

- Нейтраль ізольована – блакитна.

- Нейтраль заземлена – подовжні смужки, жовто-зелені.

- На постійному струмі: „L+” – нижній ближній правий, червоне.

- На постійному струмі: „L-” – середній синій.

- Нейтраль – верхній лівий дальній, блакитний.

Світлова сигналізація – вказує на ввімкнений чи вимкнений стан електричної

установки. Виконується за допомогою сигнальних ламп, які можуть включатися за двома

схемами:

1. на погашення – застосовуються в установках до 1 кВ і сигнальні лампи

підключаються до мережі самої установки. Коли установка знаходиться під

напругою – сигнальні лампи горять.

Недоліки: лампи пошкоджуються, пошкоджуються мережі живлення ламп;

відсутність світіння лампи буде розцінюватися як відсутність напруги на установці.

2. на світло – живлення від стороннього джерела, коли електрична установка

працює, то лампи не горять, коли вимикаються – лампи горять.

5. Захисне замикання.

Захисне замикання – це штучне замикання на землю фази мережі з ізольованою

нейтраллю, в якій виникає додатковий виток струму замикання на землю.

6. Ізоляційна площадка.

Ізоляційна площадка – це майданчик, підлога і огорожа якого ізольована від землі.

Застосовують дуже рідко, коли людині часто необхідні виконувати роботу під напругою.

Захисні міри комбінованої дії.

4.1. Виконання електричної мережі ізольованої від землі.

4.2. Електричне розділення мереж.

4.3. Компенсація ємнісної складової струму замикання на землю.

4.4. Вирівнювання потенціалів.

4.5. Застосування наднизької (малої) напруги.

Література: (3) стр. 59-69, нормативні документи: 9,13,23.

4.1. Виконання електричної мережі ізольованої від землі.







При цьому визначалося, що величина цього струму залежить не тільки від опору

кола людини, скільки від

3/z

зз





Небезпечним режимом таких мереж є однофазне замикання на землю.

Використовують контроль замикання на землю від здійснення за допомогою земляних:

У пошкодженій фазі буде показувати напругу близьку до нуля, а у двох інших –

лінійну напругу. Всі вольтметри показують показують фазну напругу.

З ізольованою нейтраллю виконуються мережі напругою 6,10,35 кВ, а також

мережі з напругою до 1 кВ у шахтах, кор’єрах, метрополітенах, торфорозробках.

4.2. Електричне розділення мереж.

PV PV

Електричне розділення мереж – це розподіл протяжний або розгалужений

електричної мережі на окремі ділянки, які електрично не зв’язані одна з одною. Вони

зв’язані через роздільні трансформатори (k

=1), тобто напруга не змінюється. За рахунок

цього, ці мережі є безпечними.

Якщо мережа розгалужена, то вона має невеликий опір ізоляції, а ємність відносно

землі залежить від протяжності землі і відповідно буде зростати, а якщо вона

зменшується, то і все буде зменшуватись.

Якщо таку мережу розділити на відповідні частини, то опір збільшиться, а ємність

зменшиться, то і струм замикання на землю через людину зменшиться.

Реально електричне розділення мереж застосовується для живлення одного

споживача від свого роздільного трансформатора, також для живлення електричних пил

на лісоповалах.

4.3. Компенсація ємнісної складової струму замикання на землю.

Протяжні розгалужені мережі мають достатньо велику ємність відносно землі.

У струмах замикання на землю більшу частину буде складати ємнісна складова.

Для компенсації ємнісного струму нейтраль мережі заземляють через комутаційну

катушку. Повна компенсація буває дуже рідко.

Допускається недокомпенсація чи перекомпенсація на 5%.

ПУЭ вимагають виконувати компенсацію ємнісної складової струму на замикання

на землю у таких випадках:

3. у мережах з лінійною напругою 35 кВ, якщо

зз

перевищує 10 А;

4. у мережі 10 кВ,

зз

=20 А;

5. у мережі 6 кВ,

зз

=30 А;

6. у блоках Г-Т (генератор-трансформатор), якщо

зз

перевищує 5 А.

4.4. Вирівнювання потенціалів.

Вирівнювання потенціалів – це підвищення потенціалів опорної поверхні ніг

людини до рівня потенціалу струмовідної частини під напругою, або потенціалу на

корпусі пошкодженої електричної установки до яких може торкатися людина.

Так можна працювати з напругою до 110 кВ.

Вимірювання потенціалів за аварійного стану.

ззз

RIU



4.5. Міра застосування наднизької (малої) напруги.

Застосування наднизької напруги – це напруга не більше 42 В змінного струму і

110 В постійного струму, що застосовується з метою безпеки:



, якщо

- наднизька, то і через опір буде протікати наднизький струм.

)(

ЛЛ

UfR 

Застосовують дві наднизькі напруги. Стандарт 42(36) В і 12 В. На такі напруги

виготовляється електричне обладнання.

Термін „безпечна напруга” заборонений. Умовно „безпечна напруга” – до 10 В

(застосовують переносні ліхтарі, дитячі іграшки).

ПУЭ вимагають застосування напруги не вищої 42 В у приміщеннях з підвищеною

і особливою небезпекою та поза приміщеннями для живлення наступних електро

приймачів:

7. ручних електрифікованих інструментів і переносних ручних ламп у металевих

корпусах;

8. світильників місцевого стаціонарного освітлення з лампами розжарювання, а також

світильників загального освітлення з лампами розжарювання розташованих над

підлогою на висоті меншій ніж 2,5 м.

Напруга не вища 12 В включно має застосовуватись для живлення ручних

переносних ламп, особливо в небезпечних приміщеннях чи зовні за особливими

сприятливими умовами роботи (у тісних умовах), або за дотику до великих металевих

заземлених поверхонь (робота всередині металевої ємності, сидячи або лежачи на

струмопровідній підлозі, у кабельному колодязі, оглядовій ямі та інш.)

Для отримання наднизької напруги можуть застосовуватися різні джерела:

гальванічні елементи; акумулятори; перетворювачі; але найбільш розповсюджені

трансформатори одно- і трьохфазні.

Вимоги до трансформаторів:

1. корпус трансформатора (металопровід) і один з виводів (якщо трансформатор

однофазний), або середня точка обмотки наднизької напруги (якщо трансформатор

трьохфазний), повинні заземлюватись або занурюватись;

2. між обмотками вищої напруги і наднизької напруги повинен розташовуватись

статичний екран (одношарова обмотка, або лист фольги) для того щоб уникнути

переходу вищої напруги на бік наднизької. Якщо і буде пошкодження ізоляції, то вища

напруга замкнута на землю.

Для отримання малої напруги забороняється застосовувати автотрансформатори і

реостати, через те що вони мають електричний контакт з обмотками вищої напруги.

Захисне заземлення в електроустановках.

План.

1. Визначення, умови застосування, принцип захисту;

2. Конструкція заземлюючого пристрою;

3. Заземлення виносні і контурні;

4. Вимоги до заземлюючих пристроїв;

5. Методики розрахунку заземлюючих пристроїв;

6. Випробування і перевірки заземлюючих пристроїв.

Література: 1. ст. 135-152 5,6,7;

2. ст. 182-221;

3. ст. 68-87 ПУЄ (8…13).

1. Визначення, умови застосування, принцип захисту.

Заземлення – це умисне сполучення з землею чи її еквівалентом металевих частин

електроустановки.

За призначенням заземлення бувають:

- робочими, якщо з землею сполучаються струмовідні частини;

- захисними – не струмовідні корпуси, які можуть опинитися під напругою в

результаті пошкодження робочої ізоляції;

- технологічні – для блискавкозахисту;

- суміщенні, які одночасно виконують декілька функцій.

У відповідності з ПУЄ захисне заземлення виконується в наступних випадках:

1). Для всіх електроустановок з номінальною напругою 380 В і вище – змінного

струму, 440 В і вище – постійного струму.

2). Для електроустановок розміщених у приміщеннях з підвищеною і особливою

небезпекою та поза приміщеннями, тобто зовні з номінальною напругою понад 42 В –

змінного струму і 110 В – постійного струму.

3) Для вибухонебезпечних електроустановок за будь-якої напруги змінний чи

постійний струм.

Призначення захисного заземлення.

Захист від напруги дотику, тобто від напруги на корпусі електроустановки (у

випадку пошкодження робочої ізоляції і переходу наруги на металеві корпуси) відносно

землі.

Розглянемо принцип захисту захисного заземлення:

1. У мережах з ізольованою нейтраллю.

зз







У випадку дотикання до заземлюючого корпусу пошкоджуються установки.

)

(





Виникло замикання, людина не торкалася корпусу, тоді напруга корпусу відносно

землі:

зззк

RIU 

. Коли людина доторкається до корпусу, потік струм через людину,

режим при цьому в мережі практично не змінюється, тому що

зз

залежить:

)3//(rUI

фзз



. Тому:

зз

I 

З формули видно, що для того, щоб через людину протікав менший струм,

повинен бути якомога меншим.

Умова безпеки:

допдотзззк

URIU



Висновок:

1. захисне заземлення є ефективною мірою захисту у мережах з ізольованою

нейтраллю незалежно від змінної напруги (до 1 кВ і понад 1 кВ). Захисна дія

заземлення в режимах з ізольованою нейтраллю полягає у зменшенні напруги

дотику за рахунок підбору необхідної величини

в електроустановках з малими

зз

;

2. захисне заземлення у мережах з заземленою нейтраллю.

зз

Напруга на корпусі:

зззк

RIU 

, де

зр

зз





, якщо нехтувати опорами проводів,

тоді

зр

фзззк

URIU





. Якщо

зр

RR 

, то на корпусі 0,5

Розглянемо мережу напругою 110 кВ.