Шпаргалка - Відповіді на екзаменаційні питання з курсу Охорона праці в галузі
Подождите немного. Документ загружается.
1) Приодне освітлення: який показник використовуэться для оцінки та
нормування природного освітлення? Його визначення, характеристика та
розподіл у приміщенні в залежності від системи природного освітлення.
Природне освітлення – освітлення приміщень світлом неба (прямим чи
відбитим), що проникає крізь світлові прорізи в зовнішніх захисних
конструкціях. Природне освітлення створюється природними джерелами
світла – прямими сонячними променями (80%) і дифузійним світлом
небозводу (20%), тобто решта сонячних променів, розсіяних атмосферою.
Освітленість, створювана розсіяним денним світлом у відкритому місці, є
різною для різних широт, пори року і часу доби, тому природне освітлення не
можна кількісно оцінювати значенням освітленості. Для оцінки природного
освітлення прийнята відносна величина – коефіцієнт природної
освітленості (КПО). КПО – відношення природної освітленості Е,
створюваної в деякій точці заданої площі всередині приміщення світлом неба
(безпосереднім чи відбитим), до одночасного значення зовнішньої
горизонтальної освітленості Е, створюваної світлом повністю відкритого
небосхилу. Цей коефіцієнт і прийнято як нормовану величину. Нормовані
значення КПО,% для будинків, розташованих у I–V поясах світлового
клімату, визначають за формулою:
mcee
III
H
VIVIII
н
,,,
де (
III
H
e
) – значення КПО для будинків, розташованих у III поясі світлового
клімату; m – коефіцієнт світлового клімату; c – коефіцієнт сонячності клімату
На значення КПО впливають розмір і конфігурація приміщення, розміри і
розташування світлоприймачів, відбивна здатність внут рішніх поверхонь
приміщення та його затінюючих об’єк тів. Залежно від призначення
приміщення і розташування в ньому світлопрорізів КПО нормується від 0,1
до 10%. Норми природного освітлення приміщень встановлені окремо:
• при верхньому або верхньому і бічному освітленні;
• при бічному освітленні, як при природному, так і при сполученому.
При односторонньому бічному освітленні нормується мінімальне значення
КПО (е
min
) на відстані 1 м від стіни, найбільш віддаленої від вікна, а при
двосторонньому боковому – в центрі приміщення. У приміщеннях із верхнім
чи комбінованим освітленням нормується середнє значення КПО (е
пор
) на
робочій поверхні (не ближче 1 м від стін). У побутових приміщеннях
значення КПО має бути не меншим, ніж 0,25%.
Значення КПО для сполученого освітлення будинків, розташованих у III
поясі світлового клімату країн СНД, становить від 0,2 до 3%.
2) Задача. Визначити до якої підсистеми входить стандарт ССБТ, який
регламентує умови і галузі застосування захисного заземлення та занулення.
Знайти цей стандарт у відповідній збірці й згідно з ним навести умови
обовязкового застосування захисного заземлення та занулення. Який ще
документ регламентує застосування захисного заземлення та занулення?
Стандарт , який регламентує умови і галузі застосування захисного
заземлення та занулення є ГОСТ 12.1.030-81. Він відноситься до 1
підсистеми: по видам опасных и вредных производственных факторов.
За цим стандартом треба заземляти, якщо:
- електрообладнання має металеві частини електрообладнання, доступні
для дотику людини, та не маючі інших методів захисту, забезпечуючих
електробезпеку.
- електрообладнання при номінальній напрузі 380 В та вище.
- електрообладнання, у якому є напруга від 110 до 750 кВ
ПУЕ теж регламентує застосування захисного заземлення та занулення.
3) Які речовини належать до пожежонебезпечних? Наведіть прклади.
Ступінь пожежної небезпечності горючих рідин залежить від групи
горючості, температур спалаху, спалахування, самоспалахування,
концентраційних та температурних меж поширення полум’я.
Пожежонебезпечні речовини ті, які мають температуру спалаху нижче 15°C
та велику зону спалахування. Наприклад: сірковуглець, та ЛЗР.