343
знаками, які представляють цю реальність. Юнг детально розбирає як самий зміст
символу, так і його відміну від знаку в багатьох своїх працях. Наприклад, уві сні
образ бика може лежати в основі сексуальності сновидця, але сам образ до цього
не зводиться. Відношення Юнга до символів неоднозначне тому, що він уникає
жорсткої закріпленості образу, який зображується. Бик (як символ психічної
енергії, що представляє силу) може символізувати агресивну чоловічу
сексуальність, але одночасно це може виявляти і фалічну творчість, і образ неба, і
постать суворого батька тощо. У будь-якому випадку вільний шлях символічного
міркування відкриває широкі можливості для смислу і є противником всілякого
буквалізму, фундаменталізму різного толку.
5. Юнг був упевнений в тому, що значення психічних символів значно
ширше особистісних меж. Архетиповий символ за своєю суттю є
трансперсональним. Він міжособистісний за смислом. Очевидно, тут прихована
неконфесійна релігійність Юнга. Він вважав, що життєва історія існує на двох
рівнях і тому розповідати її слід, як у старих епічних поемах, Біблії або «Одіссеї»,
в неалегоричній та алегоричній формах. У протилежному випадку, на його думку,
історія, як і саме життя, виявляється неповною і несправжньою.
Отже, в усіх випадках бачимо психічну реальність як (за висловом Юнга)
«єдину очевидність» або «найвищу дійсність». У праці «Реальне та сюрреальне»
Юнг так описує це поняття. Він порівнює східний тип мислення та західний.
Відповідно до західного погляду, все, що є «реальним», осягається органами
чуттів. Таке обмежене тлумачення реальності, зведення її до матеріальності хоч і
здається зрозумілим, але представляє лише фрагмент реальності як цілого. Така
вузька позиція чужа східному баченню світу, яке абсолютно все відносить до
реальності. Тому Схід на відміну від Заходу не має необхідності у визначеннях
типу «надреальність» або «екстрасенсорика» відносно психічного. Раніше західна
людина розглядала психічне лише як «другорядну» реальність, яка одержується в
результаті дії відповідних фізичних начал. Показовим прикладом такого
відношення можна вважати простодушний матеріалізм, який декларував, що
«думка знаходиться майже в такому ж відношенні до головного мозку, як жовч до
печінки». Нині Захід починає усвідомлювати свою помилку і розуміти, що світ, в