(повторна зйомка), remake (переробка), а також серія, сага, інтертекстуальний
діалог. На думку Еко, естетичне задоволення глядач, читач повинен отримували з
усвідомлення того, як зроблений текст, від впізнавання знайомих мотивів, від
вибудовування інтертекстуальних зв’язків. Мислитель вважає постмодернізм не
фіксованим хронологічним явищем, а певним духовним станом, підходом до
роботи. Еко вбачає в ньому відповідь модернізму, що руйнував і деформував
минуле. Так, руйнуючи образ, авангард дійшов до абстракції, чистого,
розірваного або спаленого полотна. В архітектурі вимоги мінімалізму привели до
садового забору, будинку – коробки, паралелепіпеду. У літературі – до
руйнування дискурсу до крайнього ступеня (колажі У.`Берроуза), що призводять
до німоти білої сторінки; у музиці – до атонального шуму, а потім – до
абсолютної тиші (Д. Кейдж). Концептуальне мистецтво використовує метамову
авангарду, що позначає межі його розвитку.
Постмодерністська відповідь авангарду полягає у визнанні неможливості
знищити минуле й запрошенні до його іронічного переосмислення. Одна з
відмітних ознак постмодернізму щодо модернізму полягає в тому, що іронія
дозволяє брати участь у метамовній грі; і тими, хто її розуміє, сприймається
зовсім серйозно. Постмодерністські іронічні колажі можуть бути сприйняті
непосвяченим глядачем як казки, перекази снів. В ідеалі постмодернізм
виявляється над сутичкою реалізму з ірреалізмом, форми зі змістом, зносячи
стіну, що відокремлює мистецтво від розваги.
Постмодерністські артефакти – це генератори інтерпретацій, стимули
інтертекстуального прочитання культури минулого, що сформувала їх. Діалог між
новим твором та іншими, раніше створеними творами, а також між автором та
ідеальною аудиторією свідчить про відкриту структуру естетики постмодернізму.
Символом культури й світобудови Еко вважає лабіринт. Специфіку некласичної
моделі У. Еко вбачає у відсутності поняття центру, периферії, меж, входу й
виходу з лабіринту, принципової асиметричності. Водночас це не суперечить
реабілітації фабули, дії, поверненню в мистецтво фігуративності, нарративності,
критеріїв естетичної насолоди й розважальності, орієнтації на масове сприйняття.
Творча перекомбінація стереотипів колективної естетичної свідомості дозволяє не