Шепітько В.Ю., Авдєєва Г.К., Волобуєва С.В. Типи вузлів і петель. (на укр. языке )

Подождите немного. Документ загружается.

101

ТКАЦЬКИХ ВУЗЛІВ у ткацькій справі налічується приблизно

два десятки. Вони використовуються для зв’язування ниток пряжі,

що обірвалися, і додавання нових ниток. Головні вимоги, що став-

ляться до кожного ткацького вузла, такі: швидкість, з якою його

можна зав’язати, компактність, що забезпечує вільне проходження

нитки через отвори механізмів верстата. Досвідчені ткачі зв’язують

нитку, яка обірвалася, за 1–2 с. Їм доводиться це робити, не зупиня-

ючи верстата. Майже всі ткацькі вузли створені для миттєвого

зв’язування, щоб у разі обірвання нитки забезпечувалася безпере-

бійна робота ткацьких машин. Деякі з ткацьких вузлів є схожими з

морськими, але відрізняються від останніх способом зав’язування.

Окремі ткацькі вузли вже давно були запозичені моряками у своєму

первинному вигляді і надійно їм слугують. Ткацький вузол нагадує

шкотовий. Відмінність лише в тім, що останній вплутують у крен-

гельс або огон вітрила, а ткацький вузол в’яжеться двома тросами.

Ткацький вузол є надійним і простим у виконанні.

БАБ’ЯЧИЙ ВУЗОЛ є про-

стим вузлом, який використо-

вується в основному в побуті.

У морській справі він застосо-

вується нечасто. Цей вузол являє

собою два напіввузли, зав’язані

послідовно один над другим в

один бік. Баб’ячий вузол вико-

Ткацький вузол

Ткацький вузол (розслаблений)

Баб’ячий вузол

102

ристовується також в хірургії, але з додатковою, «страховочною»

петлею.

ЕСКІМОСЬКА ПЕТЛЯ використовувалася ескімосами для

прикріплення тятиви до лука. Найбільш поширена назва цієї пет-

лі — «ескімоський вузол для тятиви лука». Її розмір можна змі

нювати після того, як вузол уже зав’язаний. Під час прикладання

сили до корінного кінця троса петля залишається нерухомою.

ПЕТЛЯ «ХОНДА» є однією з найдавніших петель. Ще за-

довго до нашої ери люди на різних континентах Землі в такий

спосіб прикріплювали тятиву до лука. Додатковий вузол на

кінці ходового троса слугує стопором, який під час натягу не

дозволяє йому вислизнути з петлі вузла. Дотепер петлей «Хон-

да» користуються для в’язання ласо ковбої Мексики і південних

штатів США.

Петля «Хонда»

Ескімоська петля

Ескімоська петля (розслаблена)

103

9. Вузли,

що використовуються

у бойовому самбо

Спосіб зв’язування полонених з використанням прийомів бойо-

вого самбо відрізняється від інших способів зв’язування тим, що

під час зв’язування відбувається фіксація шиї.

Цей спосіб передбачає фіксацію рук за спиною на рівні зап’ясть.

При затягуванні петлі, яка охоплює шию спереду, голова закидає-

ться назад. Кінці петлі фіксуються в місці зв’язування рук. Ноги

зв’язують поміж собою, і, згинаючи в колінах, підтягують до

зв’язаних рук. Під час розпрямлення ніг відбувається натяг петлі,

яка охоплює шию, що може привести до удушення людини.

Наявність на об’єктах дослідження петель і вузлів, що фіксують

руки і ноги людини, а також петлі, яка обхоплює шию, може вка-

зувати на те, що виконавець цього переплетення мав спеціальні

навички бойового самбо.

Спосіб зв’язування людини з використанням прийомів бойового самбо

104

10. Вузли

для кріплення струн

музичних інструментів

Певними навичками виконання вузлів мусить володіти людина,

якій за родом діяльності доводиться зав’язувати струни (нейлонові,

металеві) на струнному музичному інструменті (гітарі, скрипці,

контрабасі тощо).

Більшість нейлоно-

вих струн не мають на

кінцях так званих «моло-

точків» − маленьких ку-

льок, які тримають їх на

струнотримачі (бриджі),

тому струни обв’язують

навколо бриджу спе-

ціальним вузлом. Існу-

ють декілька способів

виконання таких вузлів.

Найпоширеніший і най-

більш універсальний вузол в’яжеться так: ходовий кінець стру

ни вводиться в отвір у бриджі, протягується крізь нього і на

ньому в’яжеться простий вузол, який слугує стопором і пере-

шкоджає вислизанню струни з вузла. Далі ходовий кінець

пропускається під корінним кінцем усередину петлі убік брид-

жу, обноситься довкола нього двічі і виводиться з петлі під

бридж. Цей вузол використовується також у морській справі і

називається зашморгом, а з додатковим простим вузлом − за-

шморгом зі стопором.

Вузли, зав’язані на струнах

105

ВІСІМКА є основою для півтора десятка інших більш склад-

них вузлів різного призначення. Цей вузол використовують для

кріплення струн до кілок скрипок, гітар, мандолін, балалайок та

інших музичних інструментів.

УСТРИЧНИЙ ВУЗОЛ, як і

вісімка, завдяки симетрії застосо-

вується музикантами для кріплен-

ня на кілках струн скрипки, гіта-

ри, мандоліни та інших музичних

інструментів. За своїми розміра-

ми затягнутий устричний вузол

набагато більше вісімки, тому

його використовують у тих ви-

падках, коли отвору на кілках більше, ніж потрібно для тієї або іншої

струни. Він застосовується також у морській справі або може слугува-

ти декоративним вузлом-орнаментом для оброблення жіночого одягу.

Вісімка

Вісімка (розслаблена)

Устричний вузол

Устричні вузли (розслаблені, два способи зав’язування)

106

ЗМІЇНИЙ ВУЗОЛ використовують для зв’язування струни

рояля. Для цього місце зв’язування струни треба ретельно знежи-

рити і покрити шелаком. Крім цього, зміїний вузол використовують

для зв’язування синтетичних рибальських снастей, а також двох

тросів, виготовлених з будь-яких матеріалів, у випадках, коли

потрібне міцне, надійне з’єднання.

Зміїний вузол

Зміїний вузол (розслаблений)

107

Додатки

Д од ато к А

Типи вузлів і петель

108

Д о д а т о к В

Види морських вузлів і петель

109

Д о д а т о к С

Види туристичних вузлів і вузлів,

що використовуються в альпінізмі та спелеології

110

Література

1. Авдеева Г. К., Рябухина В. А. К вопросу о разработке системы диагностических

и ситуационных признаков двигательных навыков исполнителя узлов и петель // Роль

и значение деятельности проф. Р. С. Белкина в становлении и развитии современной

криминалистики: Матер. Междунар. науч. конф. (к 80-летию со дня рождения Р. С. Белки-

на). – М., 2002. – С. 341.

2. Антропов К. Л. Узлы. – М.: ЦДЮТ РФ, 1994. – 102 с.

3. Бахтин В. В. Лекции по морской практике. – СПб., 1894. – 400 с.

4. Бокариус Н. С. Судебная медицина для юристов. – Х.: Тип. и Лит. М. Зильберберг

и С-вья, 1915. – С. 324.

5. Борман А. Н. Якорные цепные канаты. – СПб., 1906. – 139 с.

6. Васильев М. В. Морская судовая практика. – Л.: Водный транспорт, 1938. –

592 с.

7. Веселаго Ф. Ф. Очерк русской морской истории. – СПб., 1875. – Ч. 1.

8. Волостных В. В., Жуков А. Г., Тихонов В. А. Экциклопедия боевого самбо. – М.:

Ассоциация Олимп, Т. 2. – С. 438-439.

9. Все виды высотных работ. http://promalpservis. narod. ru. [Электронный ре-

сурс]. – Режим доступа: 22. 11. 2005 г.

10. Всемирная история. – М.: Госполитиздат, 1957. – Т. 1. – 896 с.

11. Вяжем рыболовные узлы. http://www. russhing. ru. [Электронный ресурс]. – Ре-

жим доступа: 20. 09. 2006 г.

12. Гаврилов А. Морская справочная книга для моряков военного и коммерческо-

го флота и яхтсменов. – СПб., 1907. – 249 с.

13. Галстуки. [Электронный ресурс]. http://www/snega. tomsk/ru. – Режим доступа:

20. 11. 2005 г.

14. Гельмерсен П. В. Морская практика. – Л., 1924. – 381 с.

15. Гитара. [Электронный ресурс]. http://www. guitars. ru. – Режим доступа:

22. 11. 2005 г.

16. Горно-спасательные работы // Горный журнал. – 1850 – № 3–4.

17. Декоративные узлы. – М.: ИД Карапуз, 2005. – 15 с.

18. Завязывание декоративных узлов. http://www. blot. ru. [Электронный ресурс]. –

Режим доступа: 22. 10. 2006 г.

20. Как привязать крючок. http://www. rybolov. ru. [Электронный ресурс]. – Режим

доступа: 20. 10. 2006 г.

21. Карабинные узлы [Электронный ресурс]. http://web. ic. tsu. ru. – Режим досту-

па: 19. 08. 2006 г.

22. Коблова Л. И. К вопросу о криминалистической классификации узлов // Экс-

пертная техника. – М.: ВНИИСЭ, 1986. – Вып. 96. – С. 113-115.

23. Морские узлы. http://www. katamaran. ru. [Электронный ресурс]. – Режим до-