Саєнко М.Г. Стратегія підприємства (укр)

Подождите немного. Документ загружается.

При доборі людей для розробки стратегічного плану і при

його формуванні слід враховувати різні типи поведінки

працівників підприємства.

Операційна поведінка означає такий зв’язок із зовнішнім

середовищем, коли підприємство намагається отримати

вигоду з обміну з ним товарами та послугами (зниження

собівартості, зростання ціни реалізації тощо), тобто це

діяльність, метою якої є поточна прибутковість.

Поступова поведінка необхідна тоді, коли товари і ринки

розвиваються разом із поступовим, поетапним внесенням в

них змін, покращень розвитку підприємства.

Стратегічна поведінка – це зв’язок із зовнішнім

середовищем, коли підприємство намагається замінити

застарілі товари (послуги) на нові, що забезпечать високий

прибуток у майбутньому (пошук сфер підвищеного попиту,

розробка нових товарів, розвиток нових здібностей

персоналу), тобто це діяльність з орієнтуванням на майбутню

прибутковість.

Конкурентна поведінка – це операційна поступова

поведінка, з метою отримання прибутку в умовах, коли

існуючі ринки дозволяють забезпечувати цільовий

рівень виробництва й прибутку.

Підприємницька поведінка – це стратегічна,

переривчаста поведінка, з метою отримання прибутку в

умовах, коли передбачається, що існуючі ринки

перестають забезпечувати цільовий рівень виробництва

й прибутку.

Переривчаста стратегічна поведінка означає зміну логіки

еволюційного процесу розвитку підприємства за допомогою

зміни технології, структури, диверсифікації та

інтернаціоналізації виробництва.

При переході від переважно конкурентної до переважно підпри

ємницької поведінки, тобто до стратегічного планування і

управління, вище керівництво підприємства повинно (за І.

Ансоффом):

9 розробити новий вектор розвитку здібностей персоналу,

тобто формувати нові навички, системи й структури.

Стратегічне планування – це лише один із складових цього

вектора, і його результативність залежатиме від

комплексного розвитку всіх складових;

9 створити відповідну підприємницьку культуру, яка б

стимулювала переміни, нововведення і ризик, без цього

добре вкорінена конкурентна культура гальмуватиме

переміни, серед них і стратегічне планування;

9 подбати про гармонійне, взаємодоповнююче співіснування

конкурентних та підприємницьких здібностей і культур.

Щоб розвинути нові підприємницькі здібності і культуру, а,

значить

, сприяти стратегічному менеджментові, потрібно навчитись

визначати рівень ділових здібностей та рівень організаційної куль-

тури. Це можна зробити, оцінивши їх характеристики, і визначити

до якого типу культури і здібностей вони відносяться (таблиці №

1.1., 1.2).

Щоб здібності керівництва приносили ефект, треба, щоб їх

характеристики і характеристики культури були одного типу. Якщо

одна

чи декілька характеристик культури не збігаються з

характеристикою здібностей, ефективність організації знижується.

Середовище також буває різних типів: стабільне, реагуюче та ін. І

треба, щоб характеристики його типів збігалися з типами здібностей

персоналу з врахуванням майбутньої турбулентності середовища.

Оцінивши розвиток здібностей і культури, можна побудувати

графік змін здібностей у стратегічному періоді.

Розробка стратегії і організаційна структура

управління

Таблиця1.1

Типи організаційної культури

Типи культури

Характеристика

культури

стабільний реагуючий очікуючий ініціативний

1. Цінності

керівництва

2. Фокус

поведінки

3. Сигнал, що

викликає зміни

4. Реакція на зміни

5. Джерело

альтернатив

6. Відношення до

ризику

7. Мета відповіді

на зовнішні дії

Не розкачувати

човен

Операції, що

повторюються

Криза

Відторгнення

Випадкове

Неприйняття

Відновлення

статус-кво

Бити кулаком

у груди

Ефективність

Незадовільні

показники

Прийняття

Минулий

досвід

Береться лише

трохи ризику

Мінімум зниж.

ефективності

Планувати

наперед

Синергетична

ефективність

Відчуття

загроз і

можливостей

Прискорення

Екстраполяція

минулого

досвіду

Пошук певних

ризиків

Покращення

показників

Мріяти про

майбутнє

Глобальна

ефективність

Тривалий

пошук

Пошук

Всі майбутні

можливості

Пошук

компромісів

між ризиком і

прибутком

Максимально

можливий

потенціал

Таблиця1.2

Типи здібностей керівництва

Типи здібностей (поведінки)

Характеристика

якостей керівника

стабільний реагуючий очікуючий ініціативний

1. Розв’язання

проблем

Методом

спроб і

помилок

Діагностика Передбачення

(добре стуктуро-

вана організація)

Творче

(погано струк-

турована)

2. Фокус влади

На вироб-

ництво

На

виробництво/

маркетинг

На маркетинг/

розробки

На загальне

управління

3. Система

менеджменту

Керівництво

по політиці і

процедурах

Контроль,

бюджети

Довгострокове

планування і

бюджети

Стратегічне

плануання

4. Спостереження за

середовищем

Відсутнє

Відсутнє Екстраполяцій-

ний прогноз

Будівництво

трендів,

сценаріїв

Організаційна структура управління (ОСУ)

визначає підпорядкованість посад, завдань, повноважень

і відповідальності персоналу підприємства.

5. Технологія

управління

Інженерно -

технологічне

Аналіз

показників,

інвестицій

Оперативний

аналіз

контрактів

Чисельні

сценарії

Розрізняють такі основні стадії розвитку ОСУ:

1. Класичні ОСУ (лінійні, функціональні, лінійно-

функціональні). Вони є стабільними, ієрархічними,

централізованими.

Ознаки класичних ОСУ: а) розподіл праці – чіткий; б)

спеціалізація – чітка; в) обов’язки доводяться у стандартних

організаційних документах (приміром, посадова інструкція);

г) механізм контролю централізований.

2. Удосконалені лінійно-функціональні ОСУ.

3. Стратегічні ОСУ – нестабільні, децентралізовані,

гнучкі, з універсальними ланками, нерідко тимчасовими,

створеними з певною метою, під певний проект. Принцип

(мета) формування тимчасових універсальних ланок –

орієнтація на виявлення та розв’язання проблем. Для цього

використовують як адміністративні методи, так і соціально-

психологічні методи контролю. Наприклад, група реалізації

проекту № 1 «Розробка і впровадження на ринки нового

товару «А». Або: відділ стратегічного планування тощо.

Стратегічні ОСУ можуть включати елементи класичних.

Інформаційно-аналітичне забезпечення процесу

розробки стратегії

Розробка стратегії немислима без регулярного потоку інфо-

рмації про стан зовнішнього і внутрішнього середовища, про

хід реалізації стратегії.

Збір та аналіз стратегічної інформації і представлення її

стратегічним менеджерам організовують відділи стратегічно-

го планування (якщо вони створені) або спеціально

призначені працівники підприємства. Їх завдання: а)

моніторинг середовища, ходу виконання плану; б) обробка

отриманої інформації; в) представлення аналітично-

інформаційного матеріалу стратегічним менеджерам; г)

створення системи регулярного перегляду стратегічного

плану і забезпечення цього процесу; д) створення бази даних.

База даних – це комплексна інформаційна характеристика

господарства. Вона формується внаслідок цільового збору з

багатьох (усіх) можливих джерел, це процес перетворення

сукупності даних у стратегічну інформацію на основі їх

спеціальної обробки з орієнтацією на розробку і реалізацію

стратегічного плану. База даних створюється, як правило, в

комп’ютері.

Інформація є ще одним надзвичайно цінним ресурсом

підприємства. Її оцінюють за багатьма параметрами,

основними з яких є: обсяг, достовірність, насиченість,

повнота, актуальність, цінність.

Класифікують інформацію за такими ознаками:

• За характером реагування (на неї): а) вимагає

негайного реагування; б) нетермінова.

• За часом появи: а) поточна; б) місячна; в) квартальна;

г) річна і т. д.

• За сферою поширення: а) внутрішня; б) зовнішня.

• За функціональною належністю: а) технологічна;

б) технічна; в) фінансова; г) кадрова; д) маркетингова

тощо.

• За ієрархією: а) первинна; б) вторинна;

в) результативна.

• За рівнем: а) оперативна; б) стратегічна.

Основні методи отримання інформації: а) спостереження

(збір цифр і фактів); б) опитування; в) експеримент.

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ

тема № 1

1. Основні поняття

Планування. Фази еволюційного розвитку планування: поточне

планування, екстраполяційне планування, стратегічне планування,

стратегічне управління. Стратегія. Стратегія підприємства. Страте-

гічні зміни. Стратегічний контекст діяльності підприємства. Пред-

мет дисципліни „Стратегія підприємства». Ієрархія стратегій. Муль-

тибізнесові і однобізнесові підприємства. Корпоративна (загальна,

портфельна) стратегія. Конкурентні (ділові, бізнесові) стратегії.

Функціональні стратегії. Операційні стратегії. Добір людей для

стратегічного

управління. Конкурентна поведінка. Підприємницька

поведінка. Типи організаційної культури і здібностей керівництва:

стабільний, реагуючий, очікуючий, ініціативний. Організаційні

структури управління (ОСУ). Стратегічні ОСУ. Стратегічна інфор-

мація.

2. Контрольні запитання

1. Що слід розуміти під плануванням виробничої діяльності?

2. Які фази еволюційного розвитку системи планування Ви знаєте?

Охарактеризуйте їх.

3. Що слід розуміти під стратегічним плануванням, коли і чому

воно вникло в процесі еволюційного розвитку системи

планування?

4. Що таке політика підприємства, його тактика, програми, правила

і процедури?

5. Що таке стратегія підприємства, її основні визначення?

6. Чим викликана необхідність розробки стратегії?

7. Що таке стратегічний контекст підприємства?

8. В чому полягає предмет вивчення стратегії підприємства,

необхідність, мета і завдання курсу?

9. Які основні рівні ієрархії стратегій в однобізнесових і

мультибізнесових підприємствах Ви знаєте? Охарактеризуйте

їх.

10. Які основні етапи формування стратегії

підприємства Ви знаєте?

Охарактеризуйте їх.

11. Що слід змінити в практиці добору персоналу і перевірки

виконання при переході до стратегічного планування?

12. Яка різниця між конкурентною і підприємницькою поведінкою

кадрів?

13. Що слід змінити в організаційній структурі управління

підприємством при переході до стратегічного планування?

14. У чому суть інформаційно-аналітичного забезпечення розробки

стратегії?

3. Тести

1.01. Яке твердження найбільш точно визначає предмет дисципліни

«Стратегія підприємства»:

1) способи формування довгострокових цілей;

2) оцінювання потенційних можливостей підприємства;

3) методологія формування і досягнення довгострокових

цілей в умовах мінливого середовища;

4) вивчення сильних і слабких сторін підприємства?

1.02. Стратегічне планування на відміну від стратегічного управління є

процесом:

1) організаційним;

2) психологічним;

3) довгостроковим;

4) аналітичним?

1.03. Яка з перерахованих ознак відповідає етапу стратегічного

планування:

1) відхід від уяви, що майбутнє підприємства має бути

кращим, ніж сьогодні;

2) планування від досягнутого рівня;

3) контроль за відхиленнями;

4) в основі планування – екстраполяційні прогнози?

1.04. Що не входить у визначення «стратегія підприємства»:

1) прийняття рішень в умовах неповноти інформації про

майбутній стан середовища;

2) визначення місії і цілей підприємства;

3) врахування можливостей підприємства;

4) постійне отримання високих прибутків?

1.05. Яка стратегія займає найвище місце

в ієрархії стратегій:

1) бізнесова;

2) конкурентна;

3) портфельна;

4) функціональна?

1.06. Яка стратегія в однобізнесових підприємствах об’єднується з

корпоративною:

1) конкурентна;

2) ділова;

3) бізнес-стратегія;

4) всі відповіді правильні?

1.07. Що не визначається в корпоративній стратегії в мультибізнесових

підприємствах:

1) стратегічні напрямки розвитку кожного підрозділу;

2) зміна структури

підприємства;

3) цінова політика;

4) розподіл ресурсів між складовими підприємства?

1.08. На що спрямована конкурентна стратегія:

1) на досягнення вибраного корпоративною стратегією

напрямку;

2) на завоювання сильних конкурентних позицій;

3) на розвиток маркетингу;

4) правильні відповіді 1 і 2?

1.09. Операційні стратегії – це:

1) вузькі стратегії для основних структурних

підрозділів;

2) стратегії для

кожного функціонального напрямку;

3) обидві відповіді неправильні;

4) правильна відповідь № 2?

1.10. На якому етапі формування і реалізації стратегії підприємства

можливий зворотний зв’язок:

1) в процесі реалізації стратегії;

2) після стратегічного аналізу;

3) після розробки тактичних і операційних планів;

4) всі відповіді правильні?

1.11. На якому етапі формування стратегії здійснюється стратегічний

аналіз підприємства:

1) на першому;

2) на другому;

3) на третьому;

4) на четвертому?

1.12. Розробка і якість стратегічного плану насамперед залежать:

1) від рівня організації його розробки;

2) від рівня підготовки вищого керівництва;

3) від рівня стратегічного

мислення кадрів;

4) чи всі судження правильні?

1.13. Яка поведінка керівників дає в реальному житті найвищий ефект?

1) конкурентна;

2) підприємницька;

3) гармонійне поєднання обох з пріоритетом

конкурентної;

4) гармонійне поєднання обох з пріоритетом

підприємницької?

1.14. Стратегічна поведінка керівництва– це переважно:

1) конкурентна поведінка;

2) підприємницька поведінка;

3) поступова поведінка;

чи всі відповіді неправильні?

1.15. Стратегія підприємства – це:

1) план поведінки на майбутнє в непевному середовищі;

2) місія, цілі і способи їх досягнення в ринкових умовах;

3) діяльність спрямована на майбутню прибутковість;

4) чи всі відповіді вірні?

1.16. Необхідність розробки стратегії підприємствами викликано:

1) насиченням світового ринку;

2) неповнотою інформації про майбутній стан

середовища;

3) нестабільністю ринкового середовища;

4) чи всі відповіді вірні?

1.17. Стратегічний контекст в діяльності підприємства означає:

1) діяльність, спрямована на майбутню прибутковість;

2) розробку стратегії підприємства;

3) діяльність в турбулентному середовищі;

4) постійне спостереження за змінами середовища

підприємства.

1.18. Стратегічні ОСУ характеризуються:

1) ієрархічністю, чітким розподілом праці;

2) децентралізованістю, непостійністю, гнучкістю;

3) централізованим механізмом контролю;

4) чи всі відповіді вірні.

4. Перелік запитань для бліцопитування

(відповідати одним–двома словами на кожне)

1. В якій стратегії йдеться про рекламу?

2. Після якого етапу можна повернутись до перегляду цілей?

3. Чи правда, що в корпоративній стратегії мультибізнесового

підприємства визначається цінова політика?

4. Чи правда, що корпоративна стратегія підпорядковується загальній

стратегії підприємства?

5. Як доводяться до виконавців правила і процедури?

6. В якій стратегії

визначається розподіл ресурсів по підрозділах?

7. Коли термін «стратегія» вперше запозичив у військових і використав в

економіці Чендлер-молодший?

8. В яких підприємствах портфельна стратегія займає найвищий рівень в

ієрархії стратегій підприємства?

9. Чи вірне судження, що бізнесова стратегія підпорядковується

корпоративній стратегії підприємства?

10. Чи правда, що політика

підприємства є складовою її тактики?

11. Чи є складовою стратегічного плану стратегічне управління?

12. В яких умовах щодо наступних подій можна визначити і

рекомендувати певні правила поведінки?

13. Чи правда, що функціональна стратегія ставить за мету завоювання

сильних довгострокових конкурентних переваг підприємством?

14. Хто під стратегією розумів один з

декількох наборів правил прийняття

рішень в умовах неповноти інформації?

15. Чи можна вважати найбільш прийнятним визначенням стратегії

підприємства як системи довгострокових цілей та шляхів і правил

прийняття рішень в умовах неповноти інформації про майбутній

розвиток з метою ефективного використання ресурсів?

16. Фаза якого планування почалася із настанням високих темпів розвитку

передбачуваності ринків, коли підприємство стає відкритою

системою?