Розрахунково - графічна робота з Цивільної оборони

Подождите немного. Документ загружается.

де: М - кількість допоміжних приміщень;

- площа j-того допоміжного приміщення в зоні герметизації.

2. Визначають вмістимість сховища за площею:

- при двоярусному розміщені ліжок

184

0.5

осн

заг



(Чол) (4.3)

-при триярусному розміщені ліжок

230

4.0

0.4

осн

заг



(Чол) (4.4)

де: 0.5 і 0.4 - площа підлоги на людину відповідно при дво- і триярусному

розміщені ліжок, м

3. Визначають вмістимість сховища за об’ємом всіх приміщень в зоні

герметизації

300

5.1

3*150

1.5

всіх

заг







(Чол) (4.5)

де: h - висота приміщення, м;

1.5 - норма об’єму на людину, м

Порівнюючи дані вмістимості за площею М

та за об’ємом М

, визначають

фактичну (розрахункову) вмістимість М

. За фактичну вмістимість (кількість місць)

приймається менше значення із цих двох величин.

=230 при триярусному розміщені ліжок.

4. Визначають показник, що характеризує вмістимість захисних споруд

(коефіцієнт вмістимості)

127.1

180

230



(4.6)

де: N - чисельність виробничого персоналу, який підлягає укриттю

(найбільша працююча зміна).

Якщо К

 1, захисна споруда забезпечує укриття працюючих у будь-яку

зміну, якщо К

 1, кількості місць для розміщення людей недостатня і необхідно:

- вивчити можливість будівництва сховищ, які швидко зводяться (ШЗС);

-розшукати підвальні приміщення та інші заглиблені споруди ОГД, оцінити їх

захисні властивості і можливість пристосування під захисні споруди.

Оцінка захисних властивостей сховища від можливого

радіоактивного ураження

a) Визначають ступінь захисту виробничого персоналу, тобто коефіцієнт

послаблення дози опромінення сховищем К

посл

. Він залежить від матеріалу

перекриття, його товщини і умов розміщення сховища (вбудоване, чи таке що стоїть

окремо) і знаходиться за формулою:

100024.12272*82КК

4.5

1.8

7.5

рпосл

розр











де: h

- товщина і-того захисного шару сховища;

- коефіцієнт що враховує умови розміщення сховища (табл. 8);

d - товщина шару половинного послаблення і-того захисного шару, (табл. 9).

Порівнюють розрахунковий коефіцієнт послаблення із нормативними

вимогами до сховищ.

Якщо

розр

посл

< 1000

то необхідно розглянути можливість підсилення його перекриття до

необхідних норм .

Оцінка захисної споруди за життєзабезпеченням

До систем життєзабезпечення належать: повітропостачання, водопостачання,

теплопостачання, каналізація, електропостачання і зв’язок. Під час оцінки систем

забезпечення сховищ визначається можливість всіх систем забезпечити неперервне

перебування людей в сховищах не менше двох діб. В даній роботі розглядається

оцінка тільки повітропостачання - однієї з основних систем життєзабезпечення

людей.

Норми (W норм) зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду:

а) за режимом I - 8, 10, 11, 13 м

/год/людину - відповідно до 20

С (I

кліматична зона), 20 - 25

С (II зона), 25 - 30

С (III зона), більше 30

С (IV зона).

б) за режимом II - 2 м

/год/людину і 5 м

/год/людину - що працює на

пункті управління (ПУ).

В даний час промисловістю виготовляється фільтровентиляційні комплекси

ФВК-I і ФВК-II.

У сховищах великої вмістимості, крім цих комплексів встановлюють

електроручні вентилятори типу ЕРВ-72-2, ЕРВ-72-3 , які працюють тільки в режимі

Продуктивність (W заг) фільтровентиляційних комплексів ФВК-I і ФВК-II в

режимі I - 1200 м

/год, в режимі II - 300 м

/год; ЕРВ-72-2 і ЕРВ-72-3 відповідно

900-1300 та 1300 –1800 м3/год. ( ФВК-II, крім цього, забезпечує роботу в режимі

III.).

За режимом III регенерація повітря забезпечується регенеративною

установкою типу РУ-150/6 з фільтрами ФГ-70(для 150 чол. регенерація можлива 6

годин).

Послідовність оцінки :

Визначають необхідну кількість людей, яких система може забезпечити

чистим повітрям у режимі I і II ( окремо ! ):

норм

заг

пов



(Чол) (4.8)

де: W

заг

- загальна кількість повітря, що подається системами повітропо-

стачання, м

/год;

норм

- норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду,

/год/людину.

Режим I

чол300

1200*2

норм

заг

пов



Режим II

чол300

300*2

норм

заг

пов



Визначають показник, що характеризує життєзабезпечення в режимі I і

II(окремо ! ):

заг

пов



(4.9)

де: М

- кількість людей, що підлягає укриттю, приймається фактична

вмістимість сховища.

Режим I

30.1

230

300

заг

пов



Режим II

30.1

230

300

заг

пов



Якщо К

 1, то система повітропостачання сховища забезпечує виробничий

персонал чистим повітрям, якщо К

 1, то кількість фільтровентиляційних

комплексів недостатня для забезпечення чистим повітрям згідно з нормами.

Необхідно вжити заходів для збільшення кількості фільтровентиляційних

комплексів до конкретної величини.

Необхідно забезпечити режим III, режим повної ізоляції. За режимом III

регенерація повітря забезпечується регенеративною установкою типу РУ-150/6 з

фільтрами ФГ-70(для 150 чол. регенерація можлива 6 годин).

Т=21,24год

91.3

230

6*150

уст



21.24

N 

шт

Так як 2 установки ФВК-I містить в собі 2 РУ-150/6, то нам необхідно

доставити ще 4 РУ-150/6.

Заходи позахисту персоналу на ОГД

Заходи по захисту працівників і службовців

Повинні застосовуватися основні заходи по попередженню викидів СДОР на

хімічно небезпечних підприємствах, до яких входять:

1. Організаційні

1.1. Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення

зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і оповіщення про

виникнення надзвичайної ситуації (НС) виробничого персоналу і населення, яке

проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них інформації

про порядок дій по сигналах оповіщення.

1.2. Завчасне прогнозування зон заражень, руйнувань, пожеж при можливих

метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню заходів

по захисту й евакуації населення на випадок аварії.

1.3. Постійно діючий контроль за викидами СДОР в атмосферу, скидами у

водойми отруйних відходів, за концентрацією парів небезпечних речовин у повітрі

робочих приміщень.

1.4. Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту

й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності до

використання.

1.5. Навчання виробничого персоналу правилам, засобам і прийомам

захисту, само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне

тренування.

1.6. Розробка інструкцій керівництву, черговим і командам ліквідаторів з

викладенням їх обов`язків при НС, а також плану дій при НС.

2. Інженерно-технічні:

2.1. Обладнання ємностей, комунікацій і виробничих установок із СДОР

автоматичними та ручними пристроями, які запобігають витіканню СДОР у випадку

аварії (запобіжні клапани, клапани-відсікачі, терморегулятори, перепускні або

скидаючі пристрої, тощо).

2.2. Підсилення конструкцій ємностей і комунікацій із СДОР або

влаштування над ними огорожі для захисту від пошкоджень уламками будівельних

конструкцій при аварії (особливо на пожежо- і вибухонебезпечних об’єктах).

2.3. Розміщення (будівництво) під сховищами із СДОР аварійних

резервуарів, чаш, пасток і направлених стоків.

2.4. Будівництво під сховищами з особливо небезпечними СДОР підземних

резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних

витоках.

2.5. Розосередження запасів СДОР, будівництво для них заглиблених або

напівзаглиблених сховищ.

2.6. Виготовлення розчинів СДОР за межами основних цехів;

2.7. Створення запасів нейтралізуючих речовин в цехах де

використовуються СДОР;

2.8. Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами

виявлення аварій, засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією.

2.9. Майданчики для перевалки СДОР, причали, залізничні колії повинні

бути віддалені від житлових будівель та інших об’єктів не менш ніж на 250 м, а

також обладнані пристроями для встановлення водяних завіс та системою

локального оповіщення.

Крім заходів загальнодержавного масштабу на об’єктах господарської

діяльності також проводяться заходи, які дозволяють зменшити наслідки від НС, як

природного, так і техногенного характеру, особливо дію вторинних факторів

ураження.

На першому місці повинні бути питання захисту працівників та службовців,

який можна забезпечити виконанням таких заходів:

1. створення і підтримання у готовності системи оповіщення;

2. накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до

використання;

3. планування заходів по евакуації;

4. накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання;

5. підготовка до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт;

6. морально-психологічна підготовка робітників та службовців.

Дії начальників служб ЦО на ОГД

Дії людини, яка отримала інформацію про загрозу та виникнення НС:

— інформування керівництва об'єкта;

— оповіщення керівного складу ЦО та персоналу об'єкта;

— порядок та форма доповіді вищій інстанції.

Дії начальника ЦО з отриманням інформації про загрозу та виникнення НС:

— віддача розпорядження на збір КС ЦО об'єкта;

— доповідь начальника ЦО району (міста) про обстановку, яка склалася,

прийняті рішення та вжиті заходи;

— прийняття і доведення рішення до підлеглих на запобігання (ліквідацію) НС;

— практичне керівництво проведенням робіт щодо запобігання або ліквідації

наслідків НС і ходом евакуації персоналу (при необхідності);

— щодобове підведення підсумків щодо ліквідації наслідків НС та інформація

вищої інстанції.

Дії НШ ІДО об'єкта з отриманням інформації про загрозу та виникнення НС:

— постановка завдання старшому оперативному групи, яка виїжджає в район

(місце) НС, порядок зв'язку, взаємного інформування;

— інформування начальника ЦО про НС, організація роботи комісії з НС;

— уточнення обстановки в районі НС, визначення потреби в силах і засобах;

— проведення аналізу та оцінки обстановки, уточнення завдань опергрупі;

— підготовка пропозицій щодо першочергових робіт;

— уточнення питань взаємодії;

— при необхідності виїзд в район НС для організації керівництва.

Проведення дегазації території, техніки, одягу, ЗІЗ

Спеціальна обробка містить у собі проведення дезактивації, дегазації і

дезінфекції об'єктів: транспорту, техніки, одягу, взуття, засобів захисту , а при

необхідності і санітарної обробки особового складу сил ЦЗ та населення.

Дегазація - знезаражування об'єктів шляхом руйнації (нейтралізації) або

віддалення ОР, НХР.

Дегазація може здійснюватися хімічним, фізико-хімічним або механічним

способом.

Хімічний спосіб полягає в руйнації OP, HXP і перетворення їх у нетоксичні

продукти в наслідок хімічної реакції.

Фізико-хімічний спосіб дегазації полягає у видаленні OP, HXP із заражених

об'єктів шляхом розчинення, випаровування або сорбції; при цьому OP, HXP

переходять у розчин, пар або стан сорбції, цілком зберігаючи свої токсичні

властивості.

Механічний спосіб дегазації полягає у видаленні OP, HXP із об'єкта наприклад

сухими тампонами, в ізоляції його на об'єктах шляхом устрою настилів або в

зрізанні зараженого шару.

Дезінфекція здійснюється хімічним, фізичним або механічним способом.

Хімічний спосіб засновується на застосуванні розчинів для дезінфекції і дегазації,

що володіють властивістю знищувати хвороботворні мікроби і руйнувати токсини.

Фізичний спосіб дезінфекції засновується на руйнації хвороботворних мікробів під

дією високої температури, наприклад кип'ятінням або застосуванням пару.

Механічний спосіб полягає у видаленні біологічних засобів із заражених об'єктів

замітанням, витрушуванням, змиванням або зрізанням (ізоляцією) зараженого шару.

Дегазація території може проводитися хімічним або механічним способом.

Хімічний спосіб здійснюється поливанням дегазаційними розчинами чи

розсипанням сухих дегазуючих речовин за допомогою шляхових машин.

Механічний спосіб — зрізання та видалення верхнього шару за допомогою

бульдозерів, грейдерів на глибину 7—8 см, а снігу до 20 см, або нейтралізації

забрудненої поверхні з використанням покриття із соломи, очерету, дошок тощо.

Дегазація території з твердим покриттям, зараженої шкірно-наривними і

нервово-паралітичними ОР, проводиться обробкою розчином хлорного вапна.

Після виходу із зони зараження потрібно пройти санітарну обробку.

Потерпілим, у тому числі і незначно ( у яких з‘явилися кашель, нудота і т.п.)

повинні звернутися в медичні установи для визначення ступеня ураження і

проведення профілактичних та лікувальних заходів.

Про усунення небезпеки хімічного ураження і про порядок подальших дій

населення оповіщається штабами ЦО чи органами міліції. В усіх випадках вхід у

житлові й інші приміщення, підвали і виробничі будівлі дозволяється тільки після

контрольної перевірки вмісту НХР у повітрі цих приміщень.

На даному підприємстві отруйною речовиною є метиламін. Розглянемо способи

та засоби захисту від нього.

Метиламін (CH3-NH2) - безбарвний газ із запахом аміаку, tкип - 6,32 ° C.

Застосовується для синтезу пестицидів, ліків, барвників.

Під час вдихання метиламін викликає ураження нервової системи. Пари

сильно подразнюють слизові оболонки та шкіру. Першими признаками ураження є

утруднене дихання, слабкість, нудота, прискорене серцебиття, порушення

частоти пульсу, кашель, нежить, різь у очах, сльозовиділення. При вдиханні

цих газів, при високій їх концентрації (протягом 2 годин) - запаморочення,

стан сп’яніння, синюшність шкіри, судороги, втрата свідомості, смерть.

Захист органів дихання і очей від CH3-NH2 забезпечують промислові

фільтруючі протигази марок А і Г, цивільні та дитячі протигази ГП5 ГП5м ПФД

– Ш ПФД – Д з додатковими патронами ДПГ – 3, ізолюючі апарати АСВ – 2, КІП

– 8, ІП – 4М(К), а також респіратори марки А.При отруєнні (CH3)2NH потерпілого в

першу чергу необхідно винести на

свіже повітря і забезпечити йому тепло та спокій. Слизові оболонки та шкіру

промити водою або 2%-ним розчином борної кислоти не менш ніж на протязі 15

хв. У очі – 2-3 краплі 30%-ного розчину альбуциду.

Висновок

При виконанні даної розрахункової роботи я навчився давати оцінку хімічної

обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах.

В ході роботи було визначено масштаби зони зараження , а саме: площу зони

можливого хімічного зараження

68.1255

км

, площу зони фактичного хімічного

зараження

752.42

км

, глибину зони зараження Г

=20 км. Було також визначено

тривалість уражаючої дії НХР

468.1Т

год, час підходу хмари зараженого повітря

до об`єкту

)(30 хвt 

, можливі втрати населення в осередку ураження: на відкритій

місцевості – 35 % (180∙0,35=63 чол.), у простих сховищах і будовах – 18 %

(180∙0,18=33 чол.), допустимий час перебування у ЗІЗ шкіри 3 год.

Також були зробленні розрахунки для оцінки інженерного захисту працівників,

а саме: розраховано площу основних і допоміжних приміщень та визначено

фактичну вмістимість сховища

230M



(чол). Було розраховано коефіцієнт

вмістимості

27,1К



, який показує, що захисна споруда забезпечує укриття

працюючих у будь-яку зміну; визначено коефіцієнт послаблення дози опромінення

сховища

24.1227К

розр

посл



; розраховано показник, що характеризує

життєзабезпечення в режимі I і II

130,1К



, отже система повітропостачання

сховища забезпечує виробничий персонал чистим повітрям.