Реферат - Офшорні центри (украинский язык)
Подождите немного. Документ загружается.
залежуються на "райських островах", а при необхідності можуть швидко
залучатися.
Наприклад, для мінімізації митних платежів офшорна компанія, що належить
власнику з країни А, може закупити продукцію машинобудування у країні Б і
відразу ж перевести даний товар на баланс дочірньої компанії в країні А у
вигляді інвестицій в основні засоби.
Зазвичай внесення інвестицій митними зборами не обкладається. Таким
чином, завдяки перетворенню офшорною компанією імпортних основних
засобів на прямі іноземні інвестиції підприємці мінімізують митні виплати, а
державні бюджети не отримують жаданих фінансових ресурсів.
Про популярність таких схем свідчить міжнародна статистика. Перша
десятка найбільших світових імпортерів в розрахунку на одного жителя
складається винятково з офшорних юрисдикцій.
20 світових країн-лідерів за обсягом імпорту на одного жителя, 2008 рік
13
Місце Країна
Обсяг
імпорту на
людину,
тисяч
доларів
Обсяг
експорту на
людину,
тисяч
доларів
Імпорт до
ВВП, %
14
1 Гренландія 1 236,1 833,3 6 181
2 Фолклендські острови 286,6 398,0 810
3 Кіпр 123,9 21,1 433
4 Сан Марино 123,4 152,6 295
5 Гібралтар 105,8 9,6 277
6 Антильські острови 69,3 16,3 433
7 Острови Кука 68,2 4,3 750
8 Люксембург 56,3 43,5 70
9 Гонконг 55,0 51,7 126
10 Бруней 52,9 212,5 100
11 Сінгапур 47,1 73,5 91
12 Віргінські острови 41,9 38,5 289
13 Домініка 40,7 12,9 411
14 Бельгія 37,2 35,6 99
15 Фіджі 33,0 12,7 847
16 ОАЕ 30,3 43,8 76
17 Нідерланди 28,4 31,8 71
18 Швейцарія 28,0 30,6 68
19 Монако 27,7 21,7 93
20 Катар 25,3 66,0 25
Для порівняння:
64 США 6,8 4,2 15
91 ЄС 3,4 3,9 10
115 Україна 1,8 1,4 27
Жовтим виділені юрисдикції, що традиційно належать до офшорних
Джерело: http://www.cia.gov/, розрахунки автора
Найчастіше офшорні компанії використовуються для оптимізації податку на
прибуток. Компанія декларує на батьківщині низькі прибутки, або ж навіть
збиток, списавши на валові витрати платежі, що через ланцюжок іноземних
компаній направляються в офшорну компанію, звільнену від оподаткування.
Деякі фінансово-промислові групи часто реєстрували своїх
високооплачуваних працівників у штаті дочірніх компаній з "податкових
гаваней". Це дозволяло економити колосальні кошти на податках з доходів
15
фізичних осіб, а також приховувати за завісою конфіденційності істині
розміри бонусів топ-менеджерам.
Поки провідні країни світу не прикриють офшорну лазівку, вони не зможуть
ефективно боротися з надмірними сумами бонусів, що зараз виплачуються
директорам підтриманих урядом корпорацій за рахунок платників податків.
Впровадивши єдиний податковий стандарт з розкриття фінансової інформації
в усіх "податкових гаванях", провідні країни світу отримають доступ до
даних про фактичних власників офшорних компаній.
Це сприятиме віднесенню доходів даних фірм до консолідованих доходів
корпорації, що підлягають оподаткуванню згідно з нормами національного
законодавства.
Оскільки у більшості країн такі доходи потрібно декларувати, власника
офшорної компанії можуть притягти до відповідальності за ухилення від
сплати податків.
Цілком логічно, що провідні держави світу розпочали війну з усіма
подібними схемами. Проте парадоксальним є те, що вони не робили цього
раніше.
Лише тепер, в умовах глобальної кризи, G-20 серйозно активізувала свій
анти-офшорний фронт. Детальний аналіз дозволяє виявити низку серйозних
мотивів такої політики великих держав.
По-перше, латання бюджетних дірок. За повідомленням Конгресу США, 83
із 100 найбільших корпорацій країни помістили свої дочірні компанії в
офшорні зони. Внаслідок цього економіка держави щорічно втрачає до 100
мільярдів доларів.
Повернення коштів з офшорних структур, прихованих від податкових
органів, може стати суттєвим джерелом поповнення державних бюджетів.
Падіння доходів внаслідок фінансової кризи спровокувало значні дефіцити,
які можна перекрити бар'єрами для переведення капіталів в офшорні
юрисдикції.
По-друге, відновлення довіри виборців та світової спільноти. Боротьба з
"податковими гаванями" є одним з небагатьох ефективних іміджевих
інструментів, які залишилися в руках урядів розвинутих країн.
16
Створення образу зовнішнього ворога сприятиме переведенню
відповідальності за кризу на офшори та фінансово-банківську еліту з
астрономічними сумами бонусів.
На думку експертів, війна з відмиванням "брудних" грошей, виведенням
капіталів, ухилянням від сплати податків та сприянням тероризму - гарний
спосіб лідерів G-20 відвернути увагу світу від недостатньо ефективної
антикризової політики.
По-третє, контроль за надлишковою ліквідністю у світових валютах.
США та ЄС, які через стимулюючі пакети антикризових заходів
безпрецедентно збільшують грошову масу, вкрай зацікавлені в контролі над
рухом ліквідних коштів.
Надлишкові потоки доларів та євро осідають не лише у резервах центробанку
Китаю, з яким можна централізовано домовлятися.
Численні офшорні центри, що під час глобальної кризи всмоктували
мільярди умовних одиниць, можуть так само легко повернути їх із забуття, як
тільки почнеться стійке відновлення. Це може знецінити світові валюти,
особливо долар.
Згідно з декларацією, прийнятою на самміті G-20 у Лондоні, для зупинки дій
податкових юрисдикцій, що не впровадили єдиного стандарту розкриття
фінансової інформації, уряди розроблять низку санкцій для захисту своїх баз
оподаткування. Вони включатимуть інвестиційні обмеження для
інституційних інвесторів з офшорних зон та більш високі штрафи за
податкові злочини.
Україна в офшорних орбітах
За даними Державної податкової адміністрації України, у 2008 році через
офшорні зони 262 українські компанії провели експортні операції на 3,6
мільярда гривень.
Найбільші обсяги експортованої продукції направлялися на адреси компаній,
які зареєстровані в офшорних зонах Британських Віргінських островів - 3,47
мільярда гривень, Гібралтару - 106,7 мільйона гривень, Белізу - 25,7 мільйона
гривень та Багамських островів - 7 мільйонів гривень.
17
Зазвичай фактичним отримувачем була інша країна, ніж та, з якою українське
підприємство укладало угоду. Сьогодні в Україні особлива система
оподаткування поширюється тільки на імпортні операції з офшорами.
Згідно з діючим законодавством, у склад валових витрат підприємств
включається лише 85% видатків на оплату товарів, робіт і послуг,
імпортованих з офшорів.
За часткою прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну лідером є Кіпр, з
якого надійшло понад 8 мільярдів доларів - 21,2% у структурі ПІІ.
Інвестиційно активними є також Нідерланди - 9,8%, Австрія - 6,6%,
Вiргiнськi Британські острови - 3,5% та Швейцарія -2,1%.
Оскільки задля вступу в Євросоюз Кіпр підняв нульову ставку податку на
прибуток до 10%, ця юрисдикція з класичного офшору перетворилася на
країну з "пом'якшеним оподаткуванням". Разом з тим, на Кіпрі діє нульова
податкова ставка на пасивні доходи: дивіденди, роялті, відсотки за
кредитами.
Членство в Євросоюзі та прийняття вимог щодо обміну фінансовою
інформацією робить Кіпр повноцінним суб'єктом міжнародних фінансових
потоків.
Українські бізнесмени, яким не хочеться платити навіть 10% податку на
прибуток, можуть через Кіпр перевести капітали в класичні офшори, з якими
працювати напряму не дозволяє українське законодавство.
Крім того, Україна та Кіпр підписали угоди з уникнення подвійного
оподаткування. Це означає, що при інвестуванні коштів українських
підприємств в Республіку Кіпр податок на репатріацію не сплачується.
Прямі іноземні інвестиції в Україну, 1 липня 2009 року, мільйони
доларів
18
s
Сірим позначено "сірі" юрисдикції із списку ОЕСР, які погодилися
впровадити міжнародні податкові стандарти, але ще не повністю виконали
усі вимоги
Зеленим позначено юрисдикції, що впровадили міжнародні податкові
стандарти
Як видно з графіка, більшість офшорних зон, з яких надходять інвестиції в
Україну, внесені у "білий список", тож обіцяні лідерами G-20 санкції їм не
загрожують.
Анти-офшорна кампанія на Україну особливо не вплине. Хіба-що державні
органи зможуть перевіряти власників компаній з класичних офшорів.
Якщо такий моніторинг і буде проводитися, то тільки щодо політично
слабких конкурентів. Оскільки в офшорному бізнесі переплітаються інтереси
усіх основних фінансово-промислових груп, то будь-який подібний тиск буде
супроводжуватися зустрічними позовами у міжнародні судові інстанції.
Слід відзначити, що наразі відсутні будь-які конкретні механізми розкриття
інформації на вимогу Державної податкової адміністрації, окрім
врегульованих двосторонніми міжнародними угодами.
Власники найбільших українських компаній за рівнем капіталізації на
біржі ПФТС
19
Компанія
Країна походження
прямого власника,
пакет акцій, %
Компанія-власник,
пакет акцій, %
Дата
останніх
даних
"Арселор
Міттал Кривий
Ріг"
Німеччина, 95
ArcelorMittal Duisburg
GmbH
28.01.2009
Південний ГЗК Кіпр, 66,5
Acretrend Holdings Ltd,
22,17, Мiнт дата
холдiнгз Ltd, 22,17,
Стреттонвей трейдерз
енд консалтантс Ltd,
22,17%
30.09.2004
"Укрнафта" Кіпр, 40,1
Bordo Management
Limited, 13,35,
Bridgemont Ventures
Limited, 13,35, Littop
Enterprises Limited -
13,35
20.03.2009
Кременчуцьки
й
сталеливарний
завод
Кіпр, 48,4
Defano Investments Ltd,
48,4
04.03.2009
"Азовсталь"
Нідерланди, 74,1,
Швейцарія, 21,6
Metinvest B. V., 74,1,
Metinvest International
SA, 21,6
23.02.2009
Райффайзен
Банк Аваль
Австрія, 95,9
Raiffeisen International
Bank-Holding AG, 95,9
08.05.2009
"Укртелеком" Україна, не менше 92,8
Фонд держмайна
України, 92,8
19.07.2007
Північний ГЗК Кіпр, 60
MetalUkr Holding
Limited, 60
03.09.2007
"Запоріжсталь" Великобританія, 12,1
Global Steel Investments
Limited, 12,1
29.05.2009
ММК ім. Ілліча Україна, не менше 90,4 ЗАТ "Iллiч-сталь", 40,4 27.09.2006
Джерела: ПФТС, АРІФРУ
20
Що далі?
Схоже, провідні офшорні центри світу до березня 2010 року підкоряться
нинішнім вимогам "Великої двадцятки". Проте, не в цьому щастя.
Аналіз методів боротьби провідних держав з "податковими гаванями" вказує
на певну обмеженість та декларативний характер прийнятих рішень.
Політика G-20 в жодному разі серйозно не вплине на рентабельність
офшорного бізнесу, адже усуне лише одну з багатьох переваг офшорних
юрисдикцій - конфіденційність фінансової інформації. При цьому
безперешкодний доступ до даних надаватиметься винятково компетентним
державним органам на вимогу.
Такі переваги офшорних зон, як низькі податкові ставки, полегшений
валютний контроль та можливість вільного переміщення капіталу і надалі
приваблюватимуть акул бізнесу. Оскільки в короткостроковій перспективі не
залишиться жодного "секретного" офшору, жодна "гавань" не втратить своєї
конкурентоспроможності.
Саме на цьому наголошує Швейцарія, яка контролює більше третини
офшорних потоків і погоджується повністю прийняти єдині податкові
стандарти за умови, що такі кроки зроблять усі без винятку "податкові
гавані".
Для розвинутих країн, особливо США, розкриття інформації дасть
можливість краще контролювати рух надлишкової ліквідності у рамках
монетарної політики, наповнювати бюджет ресурсами без допомоги
друкарського станка, а також боротися із світовим тероризмом та
відмиванням коштів, арештовуючи рахунки окремих юридичних та фізичних
осіб в офшорних банках будь-якої юрисдикції.
З іншого боку, уряди недемократичних країн можуть використати
винятковість повноважень державних органів в отриманні конфіденційної
інформації як спосіб боротьби з окремими олігархічними групами, проводячи
вибіркове полювання на офшорні угоди бізнесових та політичних
конкурентів.
Таким чином, нова схема "прозорості на вимогу" дозволятиме урядам
багатьох країн заплющувати очі на одні офшорні схеми і публічно викривати
21
інші. Покрив конфіденційності і надалі захищатиме інформацію офшорних
компаній від поглядів сторонніх спостерігачів.
Використана література:
1. Пешко А.В. Офшорний бізнес, як складова світової економіки //
Держава і регіони. – 2006.– №3. С.233-236.
2. Бабонін В.Б Міжнародний досвід ведення і регулювання офшорного
бізнесу// Фінансовий ринок України. –2006.– №2.– С.34-41.
22