Реферат - Художня Гімнастика
Подождите немного. Документ загружается.
Художня гімнастика — вид спорту, виконання під музику різних гімнастичних і
танцювальних вправ без предмету, а також з предметом (скакалка, обруч, м'яч,
булави, стрічка).
Останнім часом виступи без предмету не проводяться на змаганнях світового класу.
При групових виступах використовуються або одночасний два види предметів
(наприклад — обручі і м'ячі) або один вигляд (п'ять м'ячів, п'ять пар булав).
Переможці визначаються в багатоборстві, в окремих видах і груповому вправах.
Всі вправи йдуть під музичний супровід. Раніше виступали під фортепіано або
один інструмент. Тепер використовуються оркестрові фонограми. Вибір музики
залежить від бажань гімнастки і тренера. Але кожна вправа має бути не більше
півтора хвилин. Змагання проходять на гімнастичному килимі розміром 13х13
метрів. Класичне багатоборство (4 вправи) – олімпійська дисципліна. Окрім
багатоборства гімнастки, промовці в індивідуальній першості, традиційно
розігрують комплекти винагород в окремих видах вправ (окрім Олімпійських ігор).
Виступи оцінюються по двадцатібалльной системі. Один з самих видовищних і
витончених видів спорту. У Сссрхудожественная гімнастика як вид спорту виникла і
сформувалася в 1940-е роки. З 1984 року — олімпійський вид спорту. До недавнього
часу виключно жіночий вид спорту, проте з кінця XX століття — завдяки зусиллям
японських гімнастів почали проводитися змагання і між чоловіками.
Художня гімнастика — порівняно молодий вид спорту; своєю появою він
зобов'язаний метрам балету прославленого театру Маріїнського. За порівняно
невеликий термін свого існування цей вид спорту завоював світову вдячність і має
багаточисельних залицяльників у всіх куточках земної кулі.
У 1913 році в Ленінградському інституті фізичної культури імені П. Ф.
Лесгафта була відкрита вища школа художнього руху. Першими педагогами її сталі
Роза Варшавська, Олена Горлова, Анастасія Невінськая, Александра Семенова-
найпак. Всі ці викладачі до прибутку у ВШХГ мали свій досвід в роботі по
викладанню : «эстетической гимнастіки» — Франсуа Дельсарта «ритмической
гимнастіки» — Еміля Жака дель-кроза «танцевальной гимнастіки» — Жоржа Деміні
і «свободного танца» — Айседори Дункан. Злиття воєдино всіх цих направлень
гімнастики сприяло появі цього витонченого виду спорту.
У квітні 1941 року, був організований і проведений випускниками і вчителями
школи, перший чемпіонат Ленінграда по художній гімнастиці. У 40-е роки розвиток
художньої гімнастики, так само як і всього радянського спорту практично
зупинилося із-за Великої Вітчизняної Війни.
У 1948 році пройшов перший чемпіонат СРСР по художній гімнастиці. У 1945
— створена Всесоюзна секція художньої гімнастики, перетворена в 1963 у
федерацію СРСР. В кінці 1940-х років розроблені класифікаційна програма і
правила змагань. А далі розвиток цього виду спорту протікав з надзвичайною
прудкістю, охоплюючи все більше число юних учасниць.
З 1949 щорік проводяться чемпіонати СРСР, з 1965 — змагання на Кубок СРСР
по художньої гімнастики, з 1966 — всесоюзні дитячі змагання. Першою чемпіонкою
СРСР в 1949 в Києві стала Любов Денісова (тренер Ю. Шишкарева). І в 1954 році
з'являються перші майстри спорту. Гімнастки починають виїжджати за межі СРСР з
показовими виступами до Бельгії, Франції, ФРН, Чехославакию, Югославію.
Після цього художня гімнастика була визнана Міжнародною федерацією
гімнастики видом спорту. У 1960 році в Софії проводиться перша офіційна
міжнародна зустріч: Болгарія — СРСР — Чехословакія а через 3 роки 7-8 грудня
1963 року в Будапешті проходять перші офіційні міжнародні змагання, названі
Кубком Европи. Підводячи підсумки, було виявлено, що участь брали гімнастки не
лише з Европи, і тоді було вирішено вважати ці змагання першим чемпіонатом
світу, а його переможницю — москвичку Людмилу Савінкову — першою
чемпіонкою світу по художній гімнастиці. У Будапешті змагання проводилися по
правилах, прийнятих в СРСР, але лише за довільною програмою.
У 1967 в світовій художній гімнастиці з'являється принципово новий
командний вигляд — змагання по групових вправах. У 1967 вкопенгагене відбувся
перший чемпіонат світу по групових вправах. Тоді ж радянська команда завоювала
золоті медалі. З 1978 року проводяться чемпіонати Европи. У Мадриді, радянська
гімнастка Галіма Шугурова, стає владаркою Європейської корони. У період з 1963
по1991 чемпіонати світу проводилися раз в два роки по непарних роках, а по парних
роках, починаючи з 1978 по 1992, проводилися чемпіонати Европи. З 1992 р.
чемпіонати світу і Европи проводяться щорік.
1980 — став для художньої гімнастики поворотним, після завершення
Олімпійських ігор в Москві, на конгресі МОКНУВ було вирішено про включення
цього виду спорту в програму Олімпійських ігор. Олімпійська ж історія художньої
гімнастики починається в 1984 році коли перше Олімпійське золото завоювала в
Лос-анжелесе канадка Лорі Фанг.
Опісля чотири роки олімпійською чемпіонкою в Сеулі стала Марина Лобач,
Александра Тимошенко отримала перемогу в Барселоні, в Атланті — Катерина
Серебрянськая, в Сіднеї — Юлія Барсукова, в Афінах — Аліна Кабаєва, в Пекіні —
Євгенія Канаєва. Починаючи з Олімпійських Ігор в Атлантехудожественная
гімнастика була представлена повністю двома розділами: змаганнями в
індивідуальних і групових вправах.
Міжнародна федерація гімнастики в 2001, 2003 і 2005 роках міняла технічний
регламент для того, щоб підкреслити технічні елементи і зменшити суб'єктивність
оцінок. До 2001 року оцінка виставлялася по 10-і балльной шкалі що було змінене
на 30-і балльную шкалу в 2003 і на 20-і балльную шкалу в 2005.
Деякі особливості художньої гімнастики
Перші кроки в художній гімнастиці бажані в дуже юному віці — у 3-5 років, т.к
організм дитяти набагато воспріїмчивєє до розвитку гнучкості, координації і
прудкості рухів. Головні якості гімнаста це сила волі, витривалість і пластика. Як
правило вже в 14-16 років багатьом спортсменам доводиться розлучатися з
гімнастикою або переходити в спортивний балет. Лише небагато гімнасток
продовжують спортивну кар'єру до 20-22 років.
Якщо порівнювати із спортивною гімнастикою, то художня — доступніший і
безпечніший вид спорту. Проте пред'являються дуже високі вимоги до зовнішнього
вигляду спортсменів. Зовсім недавно художня гімнастика почала трансформуватися
в аеробіку і фітнес тому багато дівчат можуть продовжити своє життя в спорті. У
спортивній аеробіці більшість учасниць з колишніх гімнасток. Художня гімнастика
розвиває гнучкість, спритність, витривалість, дисциплінує людину, удосконалює
його тіло, учить володіти їм красиво і граціозно рухатися укріплює відчуття
упевненості в собі, що дуже важливе на сьогоднішньому світі.
Суддівство
Не можна не відзначити той факт, що художня гімнастика, точніше оцінка
результатів виступів, річ украй суб'єктивна. Не раз виникали серйозні скандали і
навіть дискваліфікація суддів із за неравноценного стосунки до спортсменів.
Один з найгучніших інцидентів проїзошёл на європейській першості в Сарагосе
в 2000 році з Оленою Вітріченко. Через це неодноразово піднімалися питання про
зміну процедури суддівства (подібно до того як це зараз відбувається у фігурному
катанні) або про видалення цього виду спорту з олімпійської програми.
Допінг
Художню гімнастику не обійшла стороною проблема допінгових препаратів. Їх
приймають, звичайно ж, не для підвищення витривалості або збільшення м'язової
маси. Основна проблема гімнасток — зайва вага. Тому основні вживані препарати
— сечогінні засоби (діуретики). Які у свою чергу, заборонені Усесвітнім
антідопінговим агентством (ВАДА).
Міністерство освіти і науки України
Житомирський економіко-гуманітарний інститут
ВНЗ «Університет «Україна»
Індивідуальна робота
з дисципліни: «Теорія і методи ФВ»
на тему: «Нетрадиційні методи проведення уроку фізкультури»
Виконавець: студентка гр. ФР-II
Скляренко В. С.
Керівник: викл. Яворська Т. Є.
Житомир 2009