були кошти, особливо валютні, для закупівлі промислового обладнання.
українське продовольство було тим експортним потенціалом, на який
розраховував радянський уряд. По-четверте, більшовики хотіли використати
ситуацію голоду для того, щоб підірвати становище Церкви в суспільстві та
конфіскувати її величезні багатства. В порятунку українських голодуючих
від голоду вирішальну роль відіграли іноземні благодійницькі організації.
Голод 1921—1923 рр. був тяжким випробуванням для українського народу,
проте, на жаль, не останнім в XX столітті.
Список використаних джерел та літератури:
1. Веселова О.М., Марочко В.І., Мовчан О.М. Голодомори в Україні, 1921—
1923, 1932—1933, 1946—1947: Злочини проти народу /О.М. Веселова,
В.І.Марочко, О.М.Мовчан. — 2-е вид., допов. —К.; Нью-Йорк: «Вид-во
М.П.Коць», 2000.
2. Герасимович І. Голод на Україні .- Берлін.: «Бібліотека „Українського
слова”, 1922 .
3. Голод 1921 —1923 рр. в Україні: 36. Документів і матеріалів/ АН України,
Ін-т історії України та ін.; Упоряд.: О.М. Мовчан, А.П.Огінська, Л.В.
Яковлєва: Відп. Ред. С.В. Кульчицький. — К.: «Наук.думка», 1993.
4. Комаренко О.Ю. Малодосліджені аспекти допомоги США українському
народу в боротьбі з голодом 1921—1923 рр./ Питання нової та новітньої
історії: Міжвідомчий наук, збірник / Редкол.: Б.Гончар (відп. Ред.) та ін. —К.:
«ІЗМН», 1997.
5. Кульчицький С.В. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919-1928).- К.:
Основи, 1996.- С.192-193.
6. Мороз І. Голод 1921 – 1923 років на Україні // Історія в школі.- 2003.- №11-
12.
7. Панченко П.П. Сторінки історії України XX століття: (Українське село:
поступ, сподівання, тривоги). —К.: «ІСДО», 1995.