Редько Ю.К. Сучасні українські прізвища

Подождите немного. Документ загружается.

17. Безафіксні прізвища, або утворені регре-

сивним способом

(Гнідь,

Хваста), становлять досить

помітну

групу

усіх

областях. Найвищого рівня вони

досягають у Черкаській обл. (2,8%), за нею

йдуть

Чер-

нігівська (2,4), Запорізька (2,3), Львівська (2,1),

Київ-

ська (2).

Від одного до

двох

процентів налічують ці прізвища

в таких областях: Харківській (1,8%), Сумській і За-

карпатській (по 1,7), Херсонській і Волинській (по 1,6),

Тернопільській і Кіровоградській (по 1,5), Хмельницькій

(1,4), Дніпропетровській (1,3), Івано-Франківській (1,1).

Не

досягають одного процента у Вінницькій (0,8), Пол-

тавській (0,7), Ровенській (0,6), Одеській, Луганській

Житомирській (по 0,5), Чернівецькій (0,4), Донецькій

(0,2) і Кримській (0,1) областях.

18. Прізвища з суфіксом -аш

(Худаш,

Юраш)

подібно як попередні, зустрічаються майже в

усіх

областях, але кількість їх відносно невелика. Най-

вищий

процент виявлено в Чернівецькій обл. (1,4) і в

Одеській (1%). Далі

йдуть

області: Ровенська (0,9),

Закарпатська (0,8). У Вінницькій, Житомирській, Чер-

каській, Сумській та Луганській обл. кількість цих пріз-

вищ трохи більша ніж 0,5%, а в інших не досягає і по-

ловини процента.

Це

основні типи сучасних українських прізвищ. Вони

поширені на всій українській території і становлять

в кожній області досить помітну

групу.

Про

територіальне розміщення десятків інших над-

звичайно різноманітних прізвищ, кількість яких іноді

дуже

незначна, часто менша ніж 0,1%, немає можли-

вості докладно говорити. Ми зупинимось тільки коротко

на

розгляді деяких словотворчих типів прізвищ, харак-

терних для певних областей.

Так,

прізвища з суфіксами

-ал-о,

-кал-о

(Бухало,

Штокало)

найбільш поширені в Полтавській обл.

(0,9%)- Трохи менше їх у Херсонській, Львівській, За-

карпатській та Вінницькій обл. В інших областях їх

процент

дуже

незначний.

Генетично споріднені з ними прізвища на -ил-о (За-

барило,

Процідило).

Вони становлять 0,5% у Чернігів-

ській, Сумській, Волинській областях, коло 0,3% у

Київ-

ській, Тернопільській і Львівській обл., а в інших — ще

менше.

210

Прізвища

на

-айл-о

(Кокотайло,

Нечитайло)

станов-

лять досить високий процент у Харківській обл. (1,8).

Прізвища

з суфіксом -д-а

(Жмида,

Яцунда)

станов-

лять понад 1,3% У Закарпатській обл., а трохи менше

(1,2%)

— у Вінницькій.

Для Закарпаття, крім уже вказаних, характерні ще

такі типи прізвищ:

а) закінчені на -о з попереднім м'яким приголосним

(Гнатьо,

Леньо),

які становлять тут 2,7%,

б) прізвища з суфіксом -ош (Плакош,

Мирош)

—

коло

%..

в) прізвища у формі родового відмінка однини (Да-

вида,

Кошута)

— 0,8%,

г) прізвища з суфіксом -6-а (Майба,

Покорба)

—

0,7%,

д) прізвища з суфіксом -ул-а (Мацула, Тріщула) —

0,7%.

Прізвищ

на -'о, крім Закарпатської, ще багато тільки

у Львівській обл., головним чином у підкарпатських ра-

йонах, де становлять коло 0,5%.

Прізвища

на -ош, крім Закарпатської обл., виявлені

ще в Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській, Тер-

нопільській,

Вінницькій, Волинській, Запорізькій,

Київ-

ській,

Сумській і Кіровоградській областях (приблизно

0,1%).

В інших областях їх майже зовсім немає.

Прізвища

у формі род. відмінка однини від чолові-

чих імен або прізвиськ, крім Закарпатської обл., майже

такій самій кількості знаходяться ще на території Тер-

нопільської, Вінницької і Полтавської обл. У Львівській,

Чернівецькій,

Сумській та Харківській обл. кількість їх

теж досягає половини процента.

Для Чернівецької обл., крім прізвищ з суфіксами

-аш,

-ар, -ан, про які згадувалось, досить характеристич-

ними

є прізвища з суфіксом румунського походження

-ул

(Ганул,

Манчул), які тут становлять 1,8%. У від-

носно

значній кількості

(0,9%)

виявлено їх у Миколаїв-

ській обл. Знаходимо їх також у Закарпатській, Львів-

ській,

Тернопільській обл., але в мінімальній кількості.

Для північної частини України, зокрема Волинської,

Чернігівської і Сумської обл., характерне збереження

у реліктовій формі давніх прізвищ — іменників серед-

нього

роду

з суфіксом -ат-. Це сучасні прізвища типу

Крупеня,

Зубеня,

які морфологічно асимілювалися з

211

іменниками

І відміни. Кількість їх у названих областях

не

перевищує 0,2%.

На

заході УРСР, у Львівській обл., зокрема на Бой-

ківщині,

зберігся ще у невеликій кількості такий релікт,

як

прізвища на -ат (-'ат), що генетично є формою родо-

вого відмінка множини іменників середнього роду з су-

фіксом

-ат- (Процев'ят,

Хронов'ят).

Кількість їх не до-

сягає й 0,1%.

Західна частина України (Правобережжя з Галичи-

ною,

Буковиною й Закарпаттям) взагалі характеризу-

ється більшою різноманітністю словотворчих типів пріз-

вищ,

серед яких величезну більшість становлять

дуже

нечисленні

групи, що в окремих областях налічують

усього кілька сотих процента. Мимоволі приходить на

думку аналогія з діалектною роздрібненістю південно-

західного наріччя. Чи не ті самі причини, які обумовили

цю роздрібненість, створили і ту величезну кількість

різноманітних словотворчих типів прізвищ, яких не

зустрічаємо в центральних і східних областях України?

Ми

вже згадували про такі виключно західноукраїн-

ські прізвища, як

Гнатьо,

Ваньо,

як прізвища на

-ишин

ін. До них треба додати:

а) Прізвища на

-айк-о,

-айк-а

(Лисайко, Плавайка),

що

становлять 0,3% в Тернопільській, 0,2% — в Івано-

Франківській

і 0,1% в Закарпатській обл. На сході

України виявлено їх тільки в Кіровоградській обл.

(0,1%) і то, можливо, серед численних у цій області

переселенців з Галичини.

б) Близькі до них за способом утворення прізвища

суфіксом

-ейк-о,

-ейк-а

(Федейко,

Тацейка), які, прав-

да, спорадично трапляються і в деяких східноукраїн-

ських областях, але в основному вони типові для

заходу

України. В Івано-Франківській, Львівській, Тернопіль-

ській,

Хмельницькій, Волинській, Житомирській обл.

вони

становлять від 0,2 до 0,4%.

в) Тільки на заході, у Тернопільській та Івано-Фран-

ківській обл., виявлено прізвища на

-еньк-о,

-еньк-а

(Шкребенько,

Івасенька), а у Львівській і Закарпат-

ській обл. — утворені за допомогою згрубілих суфіксів

прізвища типу Павлище,

Ковалисько.

г) До західних треба зарахувати також прізвища на

-ись

(Гаврись,

Максись), які виявлено у Львівській,

212

Тернопільській, Івано-Франківській, Ровенській, Хмель-

ницькій

та

Вінницькій

обл.

д) Прізвища

на -ась

(Демидась)

теж

переважають

на

заході,

хоч

трапляються

і в

деяких східноукраїнських

областях.

є)

Прізвища

суфіксом

-есь

(Михтесь) виявлені

тільки

Хмельницькій

та

Львівській обл.

є)

Прізвища

на -оньк-а, -оньк-о

(Галонька,

Федо-

ронько)

записані тільки

Львівській, Тернопільській,

Івано-Франківській

обл.

У західних областях переважають

прізвища

суфік-

сом

-усь

(Макарусь,

Горбусь),

-унь

(Братунь,

Федунь),

-уньк-а

(Галунька),

-уник

(Івануник),

-ось

(Братось).

Прізвища,

утворені

іншими демінутивними суфік-

сами,

розсіяні

по

всій території УРСР,

перевагу

їх

у такій

чи

іншій області важко встановити.

Так,

прізви-

ща

на -к-а

(Притулка, Залипка) поширені,

одного

боку,

на

заході (Вінницька

обл. — 0,4%;

Волинська

—

0,6; Закарпатська

— 1,9;

Львівська

— 1,4;

Ровенська

—

0,3; Івано-Франківська

— 1,5;

Тернопільська

— 2;

Хмель-

ницька

—

0,1; Чернівецька

— 1,1; з

другого

боку, мабуть,

не

менше

їх у

східних областях:

Дніпропетровській

0,7%; Запорізькій

— 0,7;

Київській

— 0,5;

Кіровоград-

ській

— 0,9;

Полтавській

— 1,6;

Сумській

— 0,9; Хар-

ківській

— 2,4;

Черкаській

— 1,4.

Приблизно

таку саму картину рівномірного розсіву

по

всій території України являють

прізвища

суфік-

сами

-аг-а

(Довбяга),

-анк-о

(Дерев'янко),

-ань (Глу-

хань),

-ах-а

(Дробаха),

-ашк-о

(Ромашко),

-ег-а (Здо-

ровега),

-ер-а

(Бугера),

-ечк-о

(Петренко),

-ешк-о

(Мелешко),

-илк-о

(Ціпилко),

-их

(Гаврих),

-иц'-я

(Іваниця),

-ичк-а, -ичк-о

(Паляничка,

Федоричко),

-иш

(Черниш),

-ишк-о

(Малишко),

-хн-о

(Івахно)

та ін.

Закінчуючи огляд географічного розміщення україн-

ських прізвищ, слід згадати

ще про

одну

групу,

саме:

про

українські прізвища іншомовного походження.

Розміщення

їх на

українській етнографічній тери-

торії неоднакове. Подібно

до

того

як

кількість слів іншо-

мовного походження

словниковому складі окремих

говорів української мови неоднакова,

так і в

складі

прізвищ значно більше іншомовних елементів знаходимо

на

окраїнах,

ніж у

центральних областях.

Найбільший

процент українських прізвищ іншомов-

213

ного походження мають області: Закарпатська (7%),

Луганська (4,7), Львівська (4,3), Тернопільська (4,1),

Чернівецька (3,3), Волинська (3,1), Івано-Франківська

(2,5). Відносно значна кількість їх знаходиться також

в областях: Вінницькій і Хмельницькій (по 2,1%), Ми-

колаївській (1,9), Харківській (1,8), Ровенській (1,5),

Кримській

(1,4), Одеській (1,1) та Донецькій (1,1).

У центральних областях прізвища іншомовного похо-

дження становлять у середньому 0,5%.

Українські прізвища мадьярського походження роз-

міщені майже виключно на території Закарпатської

обл., прізвища польського походження — переважно

у Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській, Хмель-

ницькій,

Вінницькій обл., прізвища румунського похо-

дження — в Чернівецькій, Вінницькій, Одеській,

Мико-

лаївській обл., прізвища тюркського походження — в

Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Чернігів-

ській, Сумській обл.

Величезна більшість словотворчих типів українських

прізвищ розміщена на території

всіх

областей УРСР.

Суспільне життя сприяє все більшому змішанню на-

селення,

яке первісно на протязі довгих століть заселяло

одні й ті самі досить обмежені території. Проте матеріал,

зібраний головним чином серед сільського населення,

дозволяє ще встановити первісні зони поширення різних

словотворчих типів українських родових прізвищ.

Розглядаючи розміщення сучасних українських пріз-

вищ на території УРСР, ми йшли за адміністративним

поділом, хоч свідомі, що такий принцип не можна вва-

жати досконалим, бо поділ на області

враховує

потреби

передусім народного господарства, але зовсім не

раху-

ється з історією чи діалектними особливостями, що впли-

вали на формування власних особових назв.

Процентні

відношення між типами прізвищ у кожній

області ми подавали, виходячи з наявної в нас кількості

зібраних прізвищ. Ці цифри можуть згодом змінитись

у зв'язку з повнішим чи більш рівномірним зібранням

матеріалу на території всієї області.

Думаємо, що і такий недосконалий, схематичний

розгляд розміщення прізвищ можна прийняти як перший

етап його вивчення. Майбутнім дослідникам залишаємо

провести уточнення й виправлення неминучих помилок

у цій

«географії»

української антропонімії.

214

УМОВНІ

СКОРОЧЕННЯ

Агсі

— М. А г с

51о\упік

^угагбту

оЬсусЬ, Шагзгатса, 1935.

Вгйскпег — А. Вгйскпег, 51о\упік е(угпо1о§іс2Пу

^гука

роізкіе^о,

№аг52а\га, 1957.

Грінчекко — Словарь української мови, упорядкував Б. Грінченко.

т.

І—IV,

Вид-во АН УРСР, К., 1958.

Даль — В. Даль, 'Голковий словарь живого великорусского язьїка,.

М., 1955.

Преображенський — А. Г. Преображенский, Зтимологический

словарь русского язьїка, М., 1959.

Ушаков — Толковнй словарь русского язьїка под ред. Д. Н. Ушако-

ва, М, 1935. Воспроизведено в 1947 г.

Чубинський —

Трудьі

зтнографическо-статистической зкспедиции в

Западно-русский край..., «Материальї и исследования, собраннне

П.

П. Чубинским», СПб.,

1872—1878.

ОБЛАСТІ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

Вн — Вінницька Мк — Миколаївська

Вл — Волинська Од — Одеська

Дн — Дніпропетровська Пл — Полтавська

Дон — Донецька Рв — Ровенська

Жт — Житомирська См — Сумська

Зк

— Закарпатська Тр — Тернопільська

Зп

— Запорізька Хм — Хмельницька

І-Фр

— Івано-Франківська Хрк — Харківська

Кв

— Київська Хс — Херсонська

Км

— Кримська Чрв — Чернівецька

Крв

— Кіровоградська Чрг — Чернігівська

Лв — Львівська Чрк — Черкаська

Лг — Луганська

ЗМІСТ

Вступ

Семантика твірних основ українських прізвищ .... 8

Прізвища,

утворені

від

особових власних імен

.... 9

Прізвища

топонімічні назви

Прикметникові

прізвища

Іменникові

прізвища

Прізвища,

утворені

за

соціальною приналежністю

або від

назви

постійного заняття

Прізвища,

що

вказують

на

класове розшарування

су-

спільства

Прізвища,

утворені

від

назв адміністративних посад

. 38

Прізвища,

утворені

зв'язку

військовою

службою

. 41

Прізвища,'

виникнення яких пов'язане

економічним

життям країни

- 43

Прізвища

людей,

що

мали якесь відношення

до

освіти

чи миггецтва

Прізвища,

утворені

від

назв церковних посад

... 59

Прізвища,

утворені

від

назв інших занять

.... 61

Прізвища,

що

виникли

процесі боротьби народу

за

визволення

Прізвища,

утворені

за

індивідуальними ознаками перших

носіїв

Інші

шляхи виникнення прізвищ

II.

Словотворча будова і

граматичні

особливості прізвищ . . 81

Прізвища

прикметникового типу

Прізвища

іменникового типу

Прізвища,

утворені лексико-семантичним способом

. . 96

Прізвища,

утворені морфологічним способом

.... 101

Прізвища,

утворені регресивним способом

. . . .172

Прізвища,

утворені синтаксико-морфологічним способом

. 174

Прізвища,

"утворені

дієслівних форм

179

Прізвища,

утворені

прислівників, службових слів,

ви-

гуків

180

Прізвища

іншомовного походження

182

III.

Розміщення основних

словотворчих

типів українських пріз-

вищ на території

УРСР

195

Умовні скорочення 215