258
щоб проходити через бактеріальні фільтри, тобто за розмірами
він є вірусоподібним або меншим за віруси. Але ці інфекційні
властивості надзвичайно стійкі до багатьох фізико-хімічних
впливів — високої температури, дії іонізуючого чи ультрафіоле-
тового випромінювання. Надзвичайна стабільність та імунолог-
ічна нейтральність цих агентів дозволяють вважати їх надзви-
чайно повільними вірусами.
За біологічними властивостями у дослідах на мишах легко
диференціюють близько 10 різноманітних штамів збудника
скрейпі. У дослідах на хом’яках і мишах зареєстровано мутацію,
яка не є рідкісним випадком. Тому збудник скрейпi схожий на
збудника інших мікробних інфекцій у прояві варіацій, штамів і
мутацій. Отже, збудник скрейпі має штамоспецифічний геном.
Апріорно припускають, що геном збудника скрейпі є нуклеїно-
вою кислотою, хоча це ще не доведено. Характеристика чутли-
вості збудника скрейпі до ультрафіолетового опромінення вка-
зує на те, що передбачуваний нуклеїновий геном має дуже малі
розміри. Його оціночний розмір як мішені для іонізуючої раді-
ації менший за 100 000 Д, що може бути недостатнім для коду-
вання білка, який вивчається за допомогою протеаз як
необхiдний доказ інфекційності агента скрейпі.
Це стало підставою для гіпотези «вірино», яка припускає, що
білок кодується генами хазяїна. Вважають, що «вірино» склада-
ються з невеликої кількості нуклеїнової кислоти в комплексі з
білком, синтезованим клітиною-хазяїном. Недостатність імунної
реакції до агентів скрейпі та йому подібних можна було б тоді
пояснити просто відсутністю чужорідних антигенів. Таксономі-
чно це дозволяє помістити «вірино» між справжніми вірусами і
віроїдами.
Віроїди — це новий клас субвірусних агентів, який характери-
зується відсутністю позаклітинної неактивної фази (віріона) і ге-
номом набагато меншим, ніж у відомих вірусів. Віроїди як
інфекційні агенти — безбілкові, низькомолекулярні односпіральні
кільцеві РНК, стійкі до нагрівання та органічних розчинників,
але чутливі до нуклеаз. Віроїди, вперше ідентифіковані при хво-
робі картоплі, виявилися також причиною деяких інших хвороб
рослин. Можливо, збудники деяких хвороб тварин і людини та-
кож можуть належати до класу віроїдів. Наприклад, дельта-фак-
тор (збудник т. зв. гепатиту D) вважають віроїдом.
Оскільки єдиною молекулою, ідентифікованою у препаратах
з інфекційними властивостями, виявився білок, існує гіпотеза,