10.12. Після пропарювання, вентиляції і промивання ємності, апарату необхідно зробити
аналіз газоповітряного середовища на вміст шкідливих та вибухонебезпечних парів і газів.
Робота всередині ємності, апарату дозволяється, якщо вміст шкідливих парів і газів не
перевищує меж, допустимих санітарними нормами.
Незалежно від результату первинної перевірки повторний контроль газоповітряного
середовища в закритому просторі виконується щогодини.
10.13. Перед спуском у закритий простір необхідно оглянути його, перевірити на
загазованість і в разі її наявності ретельно провентилювати переносними вентиляторами у
вибухобезпечному виконанні, провести повторний аналіз повітряного середовища.
У разі загазованості вище за ГДК, але нижче ніж 20% від НКГВ спускатися до закритого
простору необхідно у шланговому або ізолювальному протигазі.
10.14. Шланговий протигаз з відрегульованою подачею повітря працівник надягає
безпосередньо перед спусканням у закритий простір. Герметичність складання, підгонку
маски протигаза і справність повітродувки перевіряє особа, відповідальна за проведення
робіт.
Повітрозабірний патрубок шланга протигаза виводять назовні не менше ніж на 2 м і
закріплюють у зоні чистого повітря. При цьому шланг необхідно розміщувати таким чином,
щоб унеможливити припинення доступу повітря через перекручування, перегини, а також
стискання через наїзд транспортних засобів, перехід працівників тощо.
10.15. Робота всередині закритого простору без шлангового протигаза допускається
лише за наявності в ємності не менше 16% об. кисню і концентрації шкідливих газів нижче
граничнодопустимих, передбачених санітарними нормами, та за умови обов'язкової наявності
шлангового протигаза в працівника, що перебуває в закритому просторі.
10.16. Для виконання робіт у закритих просторах повинна призначатися бригада
працівників у кількості не менше трьох осіб (працівник або виконавець робіт, дублер,
спостерігач). Перебування усередині ємності дозволяється одній людині. При цьому двоє
працівників, які перебувають поза зоною закритого простору, повинні страхувати
безпосереднього виконавця робіт за допомогою рятувального фала, який прикріпляється до
рятувального пояса.
Рятувальний пояс повинен надягатись поверх одягу, мати хрестоподібні лямки;
прикріплений до нього рятувальний фал повинен бути завдовжки на 2 м більше глибини
закритого простору, але не більше 10 м.
Рятувальний фал прив'язують до кільця пояса і пропускають через кільце, прикріплене
до перехресних лямок на спині, з таким розрахунком, щоб при евакуації потерпілого із
закритого простору за допомогою рятувального фала тіло його мало положення вертикально
головою вгору.
10.17. У разі потреби перебування в закритому просторі більшої кількості працівників у
наряд-допуск повинні бути внесені додаткові заходи безпеки, що передбачають збільшення
кількості спостерігачів (не менше одного спостерігача на одного працівника в ємності),
порядок входу і евакуації працівників, порядок розміщення шлангів, забірних патрубків
протигазів, сигнально-рятувальних фалів, наявність засобів зв'язку і сигналізації на місці
проведення робіт та ін.
При роботі усередині ємності, апарату двох і більше осіб повітряні шланги і рятувальні
фали повинні розміщуватись у діаметрально протилежних напрямках. При цьому необхідно
виключити взаємне перехрещування і перегинання шлангів як зовні, так і всередині ємності,
апарату.
10.18. Працівники всередині закритого простору і їх дублери зобов'язані знати перші
ознаки отруєння, правила евакуації потерпілих з ємності і заходи щодо надання їм першої
допомоги.