Правила безопасной эксплуатации тепломеханического оборудования электростанций и тепловых сетей. Украина

Подождите немного. Документ загружается.

заходів щодо створення безпечних умов праці працівників згідно з вимогами виробничих та

протиаварійних інструкцій.

4.4.16. Обладнання дозволяється ремонтувати тільки за умови виконання технічних заходів, що

унеможливлюють його помилкове введення в дію (пуск двигуна, подавання пари або води

тощо), а також самочинне переміщування або рух.

Після закінчення очищення або ремонту обладнання слід переконатись у тому, що в ньому не

залишились працівники і будь-які сторонні предмети.

4.4.17. Капітальні й середні ремонти обладнання слід проводити за проектом проведення робіт

(далі - ППР) або технологічною документацією (технологічними картами, інструкціями та

технічними умовами на ремонт), що містять конкретні вимоги безпеки праці під час підготовки

до роботи та у процесі її проведення.

У ППР повинні бути визначені такі вимоги:

- забезпечення монтажної технологічності конструкцій та обладнання;

- безпечне розміщування машин і механізмів;

- місця і засоби кріплення страхувальних канатів і запобіжних поясів під час проведення робіт

на висоті;

- забезпечення засобами контейнеризації і тари для переміщування поштучних і сипких

матеріалів;

- забезпечення вантажозахватними пристроями (вантажними стропами, траверсами,

монтажними захватами) з урахуванням маси й габаритів вантажу, що переміщується, умов

стропування і монтажу;

- забезпечення засобами тимчасового закріплення елементів, що розбираються, під час

проведення демонтажу конструкцій;

- необхідність улаштування захисних перекриттів або козирків під час проведення суміщених

робіт по одній вертикалі.

Крім того, в ППР повинні зазначатись:

- номенклатура пристроїв, приладів і засобів індивідуального і колективного захисту

працівників;

- засоби підмощування, що призначені для виконання даного виду робіт або даної операції;

- шляхи й засоби піднімання працівників на робочі місця.

4.4.18. У виробничих приміщеннях допустима найвища температура повітря у робочій зоні в

теплу пору року не повинна перевищувати:

а) на постійних робочих місцях:

- плюс 28° C - у разі виконання легких робіт;

- плюс 27° C - у разі виконання робіт середньої важкості;

б) на тимчасових робочих місцях:

- плюс 30° C - у разі виконання легких робіт;

- плюс 29° C - у разі виконання робіт середньої важкості.

4.4.19. За необхідності виконання робіт поблизу гарячих частин обладнання і неможливості

забезпечення зазначених у пункті 4.4.18 цих Правил граничних температур, працівники повинні

бути захищені від можливого перегрівання шляхом застосування таких запобіжних заходів, як:

повітряне душування, примусова вентиляція, місцеве кондиціонування повітря, використання

термозахисних костюмів та інших засобів індивідуального захисту, а також регламентація часу

роботи та відпочинку.

4.4.20. Під час проведення ремонтних робіт, пов'язаних з монтажем або демонтажем обладнання

та трубопроводів, а також із заміною елементів обладнання, слід виконувати передбачену ППР

або технологічною картою послідовність операцій щодо забезпечення стійкості елементів

обладнання, що залишились або щойно установлюються, і запобігання падінню його

демонтованих частин.

4.4.21. Збіг болтових отворів під час збирання фланцевих з'єднань слід перевіряти за допомогою

ломів або оправок.

4.4.22. Для відмивання і знежирювання деталей і обладнання слід використовувати

пожежобезпечні технічні мийні засоби. Ці роботи забороняється виконувати із застосуванням

легкозаймистих речовин (гасу, бензину, бензолу, ацетону тощо), а також хлорпохідних

вуглеводнів (трихлоретилену, дихлоретану тощо).

У виняткових випадках із дотриманням необхідних заходів пожежної безпеки допускається

використовувати розміщені в закритій тарі з матеріалу, що не б'ється, горючі рідини

(розчинники, бензин тощо) у кількостях, необхідних для разового використання, але не більше 1

л.

4.4.23. Відігрівати замерзлі трубопроводи горючих, вибухонебезпечних і шкідливих речовин, а

також їхню арматуру необхідно вологою парою або гарячою водою. Ці роботи не дозволяється

виконувати із застосуванням джерела тепла з відкритим вогнем.

4.4.24. Місця, небезпечні для проходу або перебування в них пішоходів, слід обгородити і

вивісити застережні знаки безпеки згідно з табл. 4.1.

4.4.25. Очищення світильників і замінювання перегорілих електроламп, розміщених на висоті до

2,5 м, повинні виконувати працівники технологічних цехів, які мають групу з електробезпеки не

нижче II, - за умови забезпечення зручного і безпечного доступу до світильників.

Замінювати плавкі вставки, оглядати і ремонтувати освітлювальну мережу, а також замінювати

лампи і очищувати світильники на висоті понад 2,5 м повинні працівники електричного цеху.

Обслуговувати вибухозахищене електрообладнання повинні працівники, які пройшли

спеціальне навчання і перевірку знань.

4.4.26. У місцях, що не мають стаціонарного освітлення, обслуговування обладнання повинно

здійснюватись із застосуванням достатньої кількості справних переносних акумуляторних

ліхтарів та електричних світильників із захисною сіткою навколо лампи. Ці ліхтарі та

світильники повинні передаватись по зміні.

4.4.27. Переносні ручні електричні світильники в приміщеннях з підвищеною небезпекою і в

особливо небезпечних приміщеннях повинні живитись від мережі напругою до 42 В, а за

особливо несприятливих умов, коли загроза ураження електричним струмом посилюється

тіснотою, незручністю виконання роботи, можливим торканням працівника до металевих

заземлених елементів, - напругою до 12 В.

У приміщеннях без підвищеної небезпеки дозволяється користуватись переносними

електричними світильниками напругою 220 В.

4.5. Механізоване навантажування, розвантажування та переміщування

вантажів

4.5.1. Навантажувально-розвантажувальні роботи, як правило, слід проводити механізованим

способом за допомогою підіймально-транспортного обладнання або засобів малої механізації.

Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, пов'язаних з використанням

засобів залізничного або автомобільного транспорту, слід дотримуватись вимог "Правил

техники безопасности и производственной санитарии при погрузочно-разгрузочных работах на

железнодорожном транспорте (ЦМ-4771)", затверджених Міністерством шляхів сполучення

СРСР 15.02.90, і Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом

Держнаглядохоронпраці України від 13.01.97 N 5.

4.5.2. Навантажувати перекриття і площадки необхідно з дотриманням допустимих норм, а

вантажі слід підвішувати до призначених для цього згідно з ППР конструкцій будов, споруд,

трубопроводів тощо.

4.5.3. Не дозволяється перебувати у траншеї під час опускання в неї труб та інших елементів

обладнання і арматури, а також перебувати під обладнанням і вузлами трубопроводів до

завершення їхнього закріплення.

4.5.4. Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт із застосуванням

екскаваторів, кранів, навантажувачів забороняється водіям і працівникам, які супроводжують

вантаж, перебувати у кабіні автомобіля, не обладнаного захисним козирком.

4.5.5. Стояти під грейферами, стрілами кранів і машин, на залізничних коліях, шляхах

механізмів і кранів, в районі переміщування скреперів заборонено.

4.5.6. Під час розвантажування навалочних вантажів на естакадах та коліях, укладених на

висоті, люки вагонів необхідно відкривати із спеціальних містків, а закривати їх - за допомогою

спеціальних люкопідіймачів.

4.5.7. Під час відкривання люків і дверей вагонів, а також бортів платформ слід стояти поза

зоною можливого падіння вантажу або можливого удару бортом чи люком.

4.5.8. Для переходу із залізничних вагонів на навантажувально-розвантажувальну площадку, в

складське приміщення і в зворотному напрямку необхідно установити сходи з рифленого заліза

або дощок, які повинні відповідати вимогам чинних будівельних норм.

4.5.9. Вантажі (крім баласту, що розвантажується для шляхових робіт) слід розміщувати на

відстані не менше 2 м від зовнішньої грані найближчої до вантажу залізничної рейки, - для

штабелів заввишки до 1,2 м, а у разі більшої висоти штабелів - на відстані не менше 2,5 м.

Укладені вантажі не повинні мати частин, що стирчать (дроту, ломів, шпал тощо).

4.5.10. Пересувати залізничні вагони або платформи вздовж фронту розвантажування

(навантажування) слід локомотивами, штовхачами та маневровими лебідками.

Виконувати цю роботу вручну із застосуванням найпростіших пристосувань (ручної лебідки,

аншпуга тощо) дозволяється у виняткових випадках - тільки вздовж горизонтальної ділянки

колії. У цьому разі у вагонах не повинно бути небезпечних вантажів і кількість вагонів повинна

бути обмежена одним навантаженим або двома обов'язково зчепленими порожніми

чотириосьовими вагонами. Пересувати залізничні вагони або платформи вручну дозволяється на

відстань, що не перевищує довжину вагона, і під безпосереднім керівництвом спеціально

призначеного працівника.

4.5.11. Перед початком пересування вагонів сходи, містки, слеги та інші пристосування, що

перешкоджають пересуванню, слід прибрати, а працівників попередити про очікуване

пересування вагонів.

4.5.12. На електрифікованих залізницях підніматись на дахи вагонів, цистерн, навантажених

платформ, напіввагонів і контейнерів для виконання будь-яких робіт дозволяється тільки після

вимкнення контактної мережі та її заземлення.

4.5.13. Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт на відкритому рухомому

ешелоні поблизу електрифікованої залізниці необхідно стежити, щоб працівники та інструмент,

яким вони користуються, а також вироби, що навантажуються (розвантажуються), були на

відстані понад 2 м від струмовідних частин контактної мережі, яка перебуває під напругою.

Роботу на рухомому ешелоні, розміщеному на відстані від 2 до 4 м від струмовідних частин

контактної мережі, дозволяється проводити без знімання напруги і заземлення контактної

мережі, але під наглядом спеціально призначеного працівника.

За більшої відстані від струмовідних частин нагляд не потрібен.

Розвантажувати цистерни з паливом, кислотами і лугами під проводами контактної мережі

заборонено.

4.5.14. Працівників слід перевозити справними спеціально для цього призначеними

транспортними засобами.

Не дозволяється перевезення працівників поза кабіною автомобіля-самоскида, автомобіля-

цистерни, трактора, а також іншими спеціалізованими автомобілями (самохідними машинами і

механізмами, вантажними причепами, напівпричепами, вантажними моторолерами тощо),

конструкція яких не пристосована для перевезення працівників.

4.5.15. Водії (машиністи) транспортних засобів і механізмів усіх видів зобов'язані виконувати

сигнали "стоп", ким би вони не подавались.

4.5.16. Перевозити вибухові, горючі, сильнодіючі отруйні, легкозаймисті та інші небезпечні

вантажі, а також незнешкоджену тару з-під них необхідно з дотриманням вимог Правил

дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.93 N

1094, зі змінами та доповненнями від 10.10.94, N 697, від 08.08.95, N 619 та від 01.04.96, N 374,

Правил охорони праці на автомобільному транспорті та "Инструкции по обеспечению

безопасности перевозки опасных грузов автомобильным транспортом", затвердженої наказом

МВС СРСР від 23.09.85 N 181.

4.5.17. Зливати кислоти та інші небезпечні вантажі з цистерн або розвантажувати їх у тарі

необхідно з дотриманням вимог пункту 12.1.14 цих Правил.

4.5.18. Бутлі з кислотами, лугами та рідкими негорючими хімікатами слід перевозити в корзинах

або дерев'яних латах, що відповідають вимогам пункту 4.1.25 цих Правил. Бутлі слід

установлювати в кузові автомобіля і щільно закривати.

Не дозволяється ставити корзини (або лати) з бутлями одна на одну (у два яруси) без міцних

прокладок, що оберігають нижній ярус від розбивання під час перевезення.

4.5.19. Горючі рідини необхідно перевозити на автомобілях із застосуванням металевої тари із

щільно загвинченою пробкою. Перевозити такі рідини у бутлях, бідонах, відрах і подібних їм

ємкостях заборонено.

4.5.20. До керування авто- і електронавантажувачами повинні допускатись працівники віком не

молодше 18 років, які пройшли навчання з будови і експлуатації навантажувачів і мають

посвідчення на право керувати ними. Водії електронавантажувача повинні мати I групу з

електробезпеки.

Експлуатувати навантажувачі необхідно з дотриманням вимог інструкцій заводів-виробників

навантажувачів.

4.5.21. Для навантажування і розвантажування штучних вантажів необхідно передбачати з боку

під'їзду транспортних засобів на висоті підлоги кузова транспортного засобу спеціальні

площадки (платформи, естакади, рампи) завширшки понад 1,5 м з кутом нахилу до 5.

Ширина естакади, що призначена для пересування транспортних засобів, повинна бути понад 3

м.

Естакади, рампи складів, під'їзних шляхів необхідно обладнати колесовідбійними запобіжними

пристроями, - щоб перешкодити з'їзду і перекиданню транспортних засобів.

4.5.22. Навантажувально-розвантажувальні роботи з важкими (масою понад 3 т) і довгомірними

(завдовжки понад 6 м) вантажами, а також роботи, що виконуються за допомогою грейфера та

інших механічних вантажозахватних пристроїв, дозволяється проводити лише за відсутності

працівників у кузові транспортного засобу.

4.5.23. Під час установлення транспортних засобів для виконання навантажувально-

розвантажувальних робіт необхідно вживати заходів щодо запобігання самочинному руху цих

засобів.

4.5.24. Площадки для проміжного складування вантажів слід розміщувати на відстані понад 2,5

м від залізничних колій і автомобільних доріг.

4.5.25. Вантажі на площадці необхідно складувати таким чином:

- цеглу в пакетах на піддонах - не більше ніж у 2 яруси; у контейнерах - в 1 ярус;

- плиткові матеріали (плити азбестоцементні, листи азбестоцементні хвилясті і плоскі) - у стопи

заввишки до 1 м;

- теплоізоляційні вироби і конструкції у контейнерах і піддонах - у штабелі не більше ніж у 2

яруси;

- дрібносортовий метал - у стелажі заввишки до 1,5 м;

- великогабаритне і важке обладнання та його частини - в 1 ряд на підкладках;

- чорні прокатні метали (швелери, двотаврові балки, сортова сталь) - у штабелі заввишки до 1,5

м з підкладками і прокладками;

- листовий метал - у штабелі заввишки до 1 м; установлювати металеві листи на ребро

заборонено;

- труби діаметром до 300 мм - у штабелі заввишки до 3 м на підкладках і прокладках з

кінцевими упорами;

- труби діаметром понад 300 мм - у штабелі заввишки до 3 м; складування здійснюється у сідло

без прокладок.

Нижній ряд труб слід укладати на підкладки, закріплювати інвентарними металевими

башмаками або кінцевими упорами, надійно закріпленими на підкладках.

4.6. Ручне навантажування, розвантажування та переміщування вантажів

4.6.1. Під час піднімання і переміщування вантажів вручну слід дотримуватись норм

перенесення вантажів, установлених чинним законодавством.

4.6.2. Дороги, по яких переміщують вантажі, слід підтримувати у чистоті: захаращувати їх не

допускається.

4.6.3. У разі застосування будь-яких такелажних пристосувань (котків, сходів, тачок, канатів та

ін.), а також ломів, лопат тощо необхідно перевіряти їхню справність перед початком

проведення робіт.

4.6.4. Під час навантажування труб, бочок і розвантажування їх з автомашин і платформ слід

використовувати похилі площадки або лати з утриманням вантажів канатами.

4.6.5. Стояти слід завжди збоку від вантажу, який піднімають або опускають по похилій

площині.

4.6.6. Канат, що застосовується для навантажування і розвантажування, слід підбирати з

урахуванням маси вантажу.

Швидкість опускання вантажу повинні регулювати працівники, які перебувають у кузові

автомашини (на платформі).

4.6.7. Не дозволяється одночасне розвантажування автомашини або платформи і прибирання

(перенесення на інше місце) раніше спущених вантажів.

4.6.8. Наповнений бутель повинні переносити обов'язково двоє працівників.

Бутель разом з корзиною (латами) слід розміщувати у спеціальному дерев'яному ящику з

ручками або переносити на спеціальних носилках з отвором посередині і латами, в які бутель

повинен входити разом з корзиною на 2/3 висоти.

На короткі відстані і по сходах дозволяється переносити бутлі двом працівникам у корзинах -

тільки після попередньої перевірки дна корзини і ручок на міцність.

Допускається перевозити бутлі на спеціальних візках.

4.6.9. Під час перекочування дерев'яних бочок по землі підштовхувати їх слід біля обручів;

тягнути за краї бочки не дозволяється.

Важкі бочки слід переміщувати на роликах або котках.

4.6.10. У виробничих приміщеннях переносити вручну довгомірні вантажі дозволяється лише у

разі незначного обсягу робіт.

Довгомірні вантажі слід переносити за допомогою спеціальних захватних пристосувань у

вигляді кліщів.

Дозволяється переносити довгомірні вантажі на плечах кількома працівниками однакового

зросту. Під час перенесення і скидання таких вантажів працівники, які їх переносять, повинні

стояти з одного боку вантажу.

Переносити вантаж на держаках лопат, ломах тощо заборонено.

4.6.11. Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт уночі всі робочі місця

повинні бути освітлені.

4.7. Проведення робіт на висоті

4.7.1. Роботи на висоті 1,3 м і більше від рівня підлоги (робочої площадки) слід виконувати із

застосуванням засобів підмощування, які повинні відповідати вимогам Правил безпечної роботи

з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики

України від 05.06.2001 N 252.

Допускається, за необхідності, виконання невеликих за обсягом або тривалістю робіт на висоті

1,3 м і більше з приставних переносних драбин з обов'язковим застосуванням запобіжного пояса

і карабіна, який повинен бути надійно закріплений до елементів конструкції.

4.7.2. Видаляти частини обладнання, що демонтуються, і сміття слід механізованим способом у

закритих ящиках і контейнерах або по закритих жолобах.

Дозволяється скидати сміття з висоти до 3 м - без застосування жолобів або інших

пристосувань. Місце, на яке скидають сміття, слід з усіх боків обгородити або біля нього

повинен стояти працівник, який попереджує про небезпеку.

4.7.3. Під час проведення робіт з використанням риштувань працівниками кількох підрядних

організацій відповідальність за їхній стан несе організація, що прийняла риштування в

експлуатацію.

Якщо під час проведення робіт використовуються риштування працівниками кількох підрядних

організацій, то кожний керівник робіт цих організацій повинен оглядати їх щодня.

4.7.4. Установлювати і розбирати риштування слід під керівництвом і наглядом виконавця робіт

з дотриманням послідовності виконання робіт, передбаченої ППР.

Працівників, які установлюють і розбирають риштування, повинен проінструктувати керівник

робіт щодо способів і послідовності проведення цих робіт і заходів безпеки.

Доступ сторонніх осіб у зону, де установлюються або розбираються риштування чи поміст,

заборонено.

4.8. Зварювальні та інші вогневі роботи

4.8.1. Електрозварювальні, газополуменеві та інші вогневі роботи слід проводити з дотриманням

вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України 22.06.95 N 400,

зареєстрованих в Мін'юсті України 14.07.95 за N 219/755, та Правил пожежної безпеки в

компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України, затверджених

наказом Міненерго України 25.01.99 N 27, зареєстрованих в Мін'юсті України 01.04.99 за N

203/3496.

4.8.2. Вогневі роботи на обладнанні, розміщеному в зоні діючого устаткування і у виробничих

приміщеннях, слід проводити за нарядом-допуском (далі - наряд), форма якого наведена в

додатку 1 до цих Правил.

У рядку "Виконати заходи щодо підготовки робочих місць" наряду слід зазначити, крім заходів

щодо підготовки робочих місць і заходів безпеки, також заходи щодо забезпечення робочого

місця первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в

Україні.

Оформлений наряд є одночасно дозволом на проведення вогневих робіт.

Вогневі роботи, що проводяться у спеціально відведених і обладнаних місцях у цехах,

майстернях і на відкритих площадках, виконуються без оформлення наряду. Місця проведення

таких робіт повинні бути обгороджені і мати відповідні написи.

4.8.3. Під час проведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечному обладнанні (мазутних

резервуарах, газопроводах, газорозподільних пунктах, мастилопроводах, бункерах з пилом

тощо) наряд повинен узгоджувати головний інженер підприємства, а заходи пожежної безпеки,

зазначені у наряді, - посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку підприємства.

4.8.4. У разі виникнення аварій зварювальні та інші вогневі роботи дозволяється виконувати без

оформлення наряду, але обов'язково під безпосереднім наглядом начальника цеху (підрозділу)

або за його вказівкою під наглядом іншого відповідального інженерно-технічного працівника

цього цеху (підрозділу).

4.9. Радіографічна дефектоскопія обладнання

4.9.1. Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання, організації виробничого процесу і

засобів захисту працівників від радіоактивного випромінювання повинні відповідати вимогам

"Санитарных правил по радиоизотопной дефектоскопии", затверджених МОЗ СРСР 07.08.74, N

1171/74.

4.9.2. Норми радіаційної безпеки, порядок проведення робіт, облік, зберігання і видавання

дефектоскопів, утримання приміщень, заходи особистої профілактики, система організації,

обсяг і порядок проведення радіаційного контролю, включаючи розроблення заходів щодо

попередження і ліквідації аварій, повинні відповідати вимогам Норм радіаційної безпеки

України (НРБУ-97), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.07.97

N 208, та Норм радіаційної безпеки України (доповнення: Радіаційний захист від джерел

потенційного опромінення) (НРБУ-97/Д-2000), затверджених постановою Головного

державного санітарного лікаря України 12.07.2000 N 116.

4.9.3. До проведення робіт з дефектоскопії повинні допускатись працівники, які пройшли

навчання з правил безпеки проведення таких робіт і мають у посвідченні про перевірку знань

запис на право проведення робіт з дефектоскопії.

4.9.4. Керівник підприємства несе відповідальність за зберігання джерел іонізуючого

випромінювання і забезпечення таких умов збереження, одержання, використання, витрачання і

списування з обліку усіх джерел випромінювання, за яких неможливо їх загубити або

безконтрольно використати.

4.9.5. Ремонт, заряджання (перезаряджання), розкривання захисних блоків радіаційних головок і

вилучення джерел випромінювання повинна проводити тільки спеціалізована організація.

4.9.6. Потужність еквівалентної дози випромінювання від переносних і стаціонарних

дефектоскопічних апаратів не повинна перевищувати: 100 мбер/год. - на відстані 0,1 м від

поверхні блока захисту апарата з джерелом випромінювання; 3 мбер/год. - на відстані 1 м від

поверхні блока захисту апарата з джерелом випромінювання.

4.9.7. Роботи з дефектоскопії повинна виконувати бригада, яка складається не менше ніж з двох

працівників.

Бригада повинна виконувати роботи з дефектоскопії з дотриманням вимог пункту 4.9.1 цих

Правил.

З метою убезпечення роботи бригади слід розробити заходи щодо зниження потужності дози у

разі зовнішнього опромінювання всього тіла на робочих місцях до 2,9 мбер/год., а в суміжних

приміщеннях - до 0,24 мбер/год.

Граничнодопустима доза опромінювання протягом календарного року для працівників, які

виконують роботи із застосуванням джерел іонізуючого випромінювання, не повинна

перевищувати 5 бер.

4.9.8. Зону, у межах якої потужність дози опромінювання перевищує 0,24 мбер/год., слід

обгородити легким переносним бар'єром і на межі цієї зони вивісити знаки радіаційної безпеки.

4.9.9. Пересувні і переносні радіоізотопні дефектоскопи слід зберігати у спеціально відведених

приміщеннях (сховищах), - що убезпечують зберігання їх і перешкоджають доступу до них

сторонніх осіб.

4.9.10. Організацію тимчасових сховищ поза територією підприємства слід попередньо узгодити

з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби і органами внутрішніх справ.

Потужність еквівалентної дози на зовнішній поверхні такого сховища або на його огородженні,

що перешкоджає доступу сторонніх осіб, повинна бути до 0,1 мбер/год., а у сховищах, що

розташовані в санітарно-захисній зоні підприємства, - до 2,9 мбер/год.

4.9.11. Джерела іонізуючого випромінювання повинен видавати виконавцям робіт

відповідальний працівник з місць їхнього зберігання - з обов'язковою реєстрацією у прибутково-

видатковому журналі.

Виконавці робіт несуть відповідальність за збереження джерел іонізуючого випромінювання з

моменту отримання і до повернення або списування їх.

4.9.12. Вивезення джерел іонізуючого випромінювання для проведення робіт з використанням їх

поза межами підприємства повинно проводитись згідно з вимогами Норм радіаційної безпеки

України (НРБУ-97) та Норм радіаційної безпеки України (доповнення: Радіаційний захист від

джерел потенційного опромінення) (НРБУ-97/Д-2000).

4.9.13. Під час застосування пересувних або переносних дефектоскопів слід дотримуватись

таких вимог:

- направляти випромінювання переважно у бік землі або у той бік, де відсутні люди;

- віддаляти джерела від обслуговувальних працівників та інших осіб на можливо більшу

відстань;

- обмежити тривалість перебування працівників поблизу джерел випромінювання;

- використовувати пересувні огородження і захисні екрани;

- вивішувати застережні плакати безпеки, які повинні бути чітко видні на відстані більше 3 м.

4.9.14. Радіаційний контроль при використанні переносних і пересувних дефектоскопів повинен

містити:

- вимірювання потужностей експлуатаційних доз випромінювання і (або) густини потоків

швидких нейтронів на відстанях 0,1 і 1 м від поверхні радіаційної головки - не рідше двох разів

на місяць;

- контроль ефективності захисту транспортних засобів, сховищ і суміжних з ними приміщень -

не рідше двох разів на рік;

- вимірювання потужностей експозиційних доз випромінювання, густини потоків швидких

нейтронів на робочих місцях і визначення розмірів радіаційно-небезпечних зон - один раз на

квартал, а також кожного разу у випадку змінювання технології просвічування;

- визначення рівнів радіоактивного забруднення дефектоскопів, транспортних засобів і сховищ -

не рідше одного разу на квартал;

- вимірювання індивідуальних доз опромінювання працівників, які здійснюють виробничий

процес, - постійно.

4.9.15. Працівників, які виконують роботи із застосуванням пересувних і переносних

дефектоскопів, необхідно забезпечувати двома типами дозиметрів - прямопоказувальними і

фотодозиметрами або термолюмінісцентними, які слід розміщувати у верхній кишені спецодягу.

4.9.16. Для проведення виробничого процесу за допомогою стаціонарних дефектоскопів

необхідно обладнати спеціальні приміщення (робочі камери).

Пульт керування стаціонарним дефектоскопом необхідно розміщувати поза робочою камерою, в

якій не слід установлювати обладнання, що не використовується у виробничому процесі.

4.9.17. Усі двері робочої камери повинні мати блокування з механізмом переміщування джерел

випромінювання.

Сигналізація про положення джерела випромінювання повинна виводитись на пульт керування

дефектоскопом і світлове табло над вхідними дверима у робочу камеру. Проводити виробничий

процес з несправними блокуванням і сигналізацією заборонено.

4.9.18. У разі використання стаціонарних установок із спрямованим пучком випромінювання

пучок слід направляти переважно у бік землі - у разі розміщення на першому поверсі, а якщо це

неможливо, - на зовнішній бік приміщення, що не має вікон і забезпечує захист від

випромінювання.

4.9.19. Радіаційний контроль в пультовій і приміщеннях, суміжних з робочою камерою, у разі

використання стаціонарних дефектоскопів повинен полягати у вимірюванні потужності

експозиційних доз випромінювання і (або) густини потоків швидких нейтронів від радіаційних

головок. Потужність експозиційних доз випромінювання та густина потоків швидких нейтронів

від джерел випромінювання повинні бути безпечними відповідно до Норм радіаційної безпеки

України (НРБУ-97) та Норм радіаційної безпеки України (доповнення: Радіаційний захист від

джерел потенційного опромінення) (НРБУ-97/Д-2000).

4.9.20. Робочу частину стаціонарних апаратів і установок з відкритим або з необмеженим за

напрямком пучком випромінювання слід розміщувати в окремому приміщенні - переважно в

окремому будинку або окремому крилі будинку; матеріал і товщина стін, підлоги, стелі такого

приміщення за будь-яких положень радіоактивного джерела і напрямків пучка повинні

забезпечувати послаблення первинного і розсіяного випромінювання у суміжних приміщеннях і

на території підприємства до допустимих значень згідно з вимогами Норм радіаційної безпеки

України (НРБУ-97).

4.9.21. На поверхні радіаційної головки, контейнера, зовнішньої упаковки транспортного

пакувального комплекту і на зовнішніх дверях сховищ слід наносити знаки радіаційної

небезпеки.

4.9.22. Під час роботи обладнання з джерелами іонізуючого випромінювання про всі випадки

невідповідності індивідуальних засобів захисту вимогам, які до них висуваються, кожен

працівник повинен доповісти своєму безпосередньому керівникові (працівникові, який

відповідає за експлуатацію обладнання з джерелом іонізуючого випромінювання).

4.10. Проведення робіт у резервуарах та підземних спорудах. Газонебезпечні

роботи