Правила безопасной эксплуатации тепломеханического оборудования электростанций и тепловых сетей. Украина
Подождите немного. Документ загружается.
9. Вимоги безпечного обслуговування систем водопостачання
9.1. Обслуговування споруд та систем технічного водопостачання
9.1.1. На приводах і пускових пристроях насосних агрегатів, що перебувають у ремонті, слід
вивішувати плакати про заборону подавання напруги і оперування запірною арматурою.
Електрична схема електроприводів повинна бути розібрана.
Працівники повинні спускатись у водоприймальні камери з дотриманням вимог підрозділу 4.10
цих Правил. Перед спусканням в камеру слід переконатись у тому, що вхідні затвори щільно
закриті і застопорені, в камері немає води, а у повітрі відсутні шкідливі речовини і достатньо
кисню (вміст кисню повинен бути понад 20 % від об'єму).
Працівники, які спускаються у камеру, повинні бути забезпечені рятувальними поясами.
9.1.2. Ремонтувати всмоктувальну лінію насосів за наявності на дні водоймища мулу завтовшки
понад 30 см слід із засобів підмощування.
9.1.3. Обігрівання замерзлих трубопроводів і приймачів насосів та видалення намерзлого льоду
за допомогою гарячої води слід проводити з дотриманням необхідних заходів безпеки праці, -
щоб уникнути опіків працівників.
Якщо намерзлий лід розчищають на низовому боці затворів, роботу слід проводити з підвісної
люльки, що спускається у нижній б'єф, з використанням запобіжного пояса.
9.1.4. Під час прибирання сміття на обертових сітках або очищення їх від льоду працівники, які
виконують цю роботу, повинні перебувати на відстані не менше 1 м від цих сіток.
9.1.5. Внутрішній огляд трубопроводу дозволяється проводити за умови відокремлення ділянки,
яку оглядають, повного спорожнення її і відкривання повітряних клапанів у верхніх точках
трубопроводу.
9.1.6. Не дозволяється використовувати підвідні канали водозабірних споруд для розміщення
плавних засобів, що не призначені для обслуговування цих споруд, а також скидати забруднені
стічні води у ці канали.
9.1.7. Галереї напірних трубопроводів повинні бути освітлені. Проходи між трубопроводами не
повинні бути захаращені.
9.1.8. Зону скидання відпрацьованої води у річку (водоймище) необхідно відгородити до урізу
річки (водоймища), а схили закріпити - вимощенням, дерном тощо.
9.2. Експлуатація водоймищ-охолодників, бризкальних установок та градирень
9.2.1. Поблизу місць забирання води з водоймищ-охолодників і її скидання слід вивішувати
застережні знаки безпеки про заборону купання.
9.2.2. По периметру градирень слід улаштувати огородження заввишки не менше 1 м. На
поручнях слід вивішувати застережні знаки безпеки про заборону купання в градирнях.
9.2.3. Для забезпечення проходу працівників через кювети, що відводять воду з території
градирень і бризкальних установок, слід передбачати містки з поручнями.
9.2.4. Вентилятори градирень слід обгородити.
101
На період проведення огляду і поточного ремонту градирень вентилятори необхідно вимкнути і
застопорити. Дозволяється входити у дифузор тільки вимкненого вентилятора.
9.2.5. Проходи через бризкальну установку між секціями повинні бути чистими.
Звільняти від льоду замерзлі сопла слід лише після того, як вимкнено лінію живлення.
9.2.6. Очищати сопла бризкальних установок слід з містків, переносних драбин або плотів.
9.2.7. Працівники, які очищують бризкальні установки, повинні бути забезпечені рукавицями і
гумовими чоботами.
9.2.8. Внутрішній огляд водорозподільної системи або зрошувача градирні повинні проводити
не менше двох працівників.
9.2.9. Для очищення від утворених мулу, шламу, накипу та інших відкладень зливні насади,
тарілочки і розбризкувальні сопла градирень слід зняти, занурити у 10 - 15 %-й розчин соляної
або сірчаної кислоти, а потім промити чистою водою.
Виконувати ці роботи необхідно в одязі з кислотозахисної тканини, в прогумованих фартухах,
гумових чоботях, гумових кислото- і лугостійких рукавицях і захисних окулярах.
Працівники, які виконують цю роботу, повинні знати властивості кислот, що використовуються,
згідно з додатком 4 до цих Правил.
9.2.10. Замінювати дерев'яні щити і азбестоцементні листи обшивки витяжної башти градирні
необхідно з допомогою вантажопідіймального крана або лебідки.
Приймання дерев'яних щитів або азбестоцементних листів, що розбираються, і складування
нових слід проводити на дерев'яному настилі, установленому в площині верхньої відмітки
водорозподільної системи.
Щити обшивки витяжної башти слід установлювати знизу догори.
9.2.11. Елементи зрошувача і дерев'яні щити обшивки, що замінюються під час проведення
ремонту, повинні оброблятись антисептиками, які не вимиваються (кислим хроматом міді,
хромат-арсенатом або аміачним арсенатом міді).
Антисептування деревини повинно проводитись на спеціалізованих заводах під тиском в
автоклавах.
9.2.12. Під час просочування азбестоцементних листів, що використовуються для виготовлення
щитів, кам'яновугільним пеком, попередньо розігрітим до температури плюс 95° С, необхідно
дотримуватись вимог "Санитарных правил при транспортировании и работе с пеками",
затверджених МОЗ СРСР у 1973 р. за N 1131.
9.2.13. Працівники, які обробляють воду мідним купоросом, повинні знати його властивості;
вони повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту: закритими захисними
окулярами, гумовими рукавицями, респіраторами типу ШБ-1 "Лепесток", "Астра-2" та ін.,
головними уборами.
Після закінчення роботи з мідним купоросом слід прийняти душ.
10. Вимоги безпечного обслуговування хлораторних установок
10.1. Загальні вимоги
102
10.1.1. Для запобігання біологічному обростанню водоводів, градирень, трубок конденсаторів
турбін та інших теплообмінників системи водопостачання циркуляційну воду необхідно
хлорувати. Хлорування слід проводити з подаванням хлорного розчину по черзі в
охолоджувальну воду, яка надходить в один-два конденсатори, - щоб запобігти присутності
активного хлору у воді каналів та в водоймищах-охолодниках.
Залежно від схем, що застосовуються для хлорування води, найчастіше використовують рідкий
хлор і хлорне вапно.
10.1.2. У випадку попадання хлорного розчину на тіло працівника цю ділянку шкіри слід
негайно промити водою з милом.
10.2. Робота з рідким хлором
10.2.1. Рідкий хлор, що надходить в залізничних цистернах, контейнерах-бочках та балонах,
повинен задовольняти вимогам Правил безпеки при виробництві, зберіганні, транспортуванні та
застосуванні хлору (ПБХ-93), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від
29.10.93 N 105, зі змінами та доповненнями, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці
України від 08.02.95 N 14.
10.2.2. За порядком отримання, зберігання, транспортування і експлуатації балонів з хлором
необхідно встановити суворий контроль.
10.2.3. Схеми приєднання балонів слід регулярно контролювати, - щоб запобігти попаданню
хлору у балони, що призначені для аміаку, і тим самим уникнути утворення сполук хлору і
аміаку, - що може спричинити вибух балонів.
10.2.4. Усі роботи, пов'язані із приєднанням арматури і подаванням хлору, зніманням заглушок з
обладнання ємкостей та трубопроводів, слід виконувати із застосуванням засобів захисту
органів дихання.
Працівники, які проводять зливання рідкого хлору, повинні проходити спеціальний інструктаж;
вони повинні бути забезпечені фільтрувальними протигазами (на випадок аварії), захисними
герметичними окулярами, гумовими рукавицями і прогумованими фартухами.
10.2.5. Для захисту органів дихання від хлору слід використовувати промислові фільтрувальні
протигази - за умови, що концентрація пари хлору у повітрі буде менше 0,5 % від об'єму, а у
випадку більш високої або неконтрольованої концентрації хлору - ізолювальні дихальні апарати,
саморятівники та ізолювальні костюми.
10.2.6. На дверях приміщень складу хлору і хлораторної установки слід вивішувати застережні
знаки безпеки "Обережно! Отруйні речовини" і "Працювати з використанням засобів захисту
органів дихання!".
Ці приміщення необхідно оснастити автоматичними системами виявлення хлору відповідно до
вимог пункту 4.11 Правил безпеки при виробництві, зберіганні, транспортуванні та застосуванні
хлору (ПБХ-93).
Перед тим, як працівники увійдуть у приміщення, необхідно увімкнути вентиляцію.
10.2.7. У приміщенні складу хлору і хлораторної установки виконувати роботи, не пов'язані з
обслуговуванням цієї установки, а також роботи із застосуванням відкритого вогню заборонено;
в таких приміщеннях заборонено також палити - оскільки під час паління зменшується
чутливість до хлору та збільшується можливість отруєння ним.
103
10.2.8. Усі робочі місця у приміщеннях складу хлору і хлораторної установки необхідно
забезпечити інструкціями з обов'язковим описом в них властивостей хлору та способів захисту
від отруєння ним, а також дій працівників під час аварійних ситуацій.
10.2.9. На робочих місцях повинні бути розчини для нейтралізації хлору: 2 %-ний розчин
гіпосульфіту і 0,5 %-ний розчин питної соди.
10.2.10. Ремонтувати хлорні апарати під тиском газу заборонено; якщо їх необхідно
відремонтувати, слід попередньо припинити подавання хлору і видалення його залишків.
10.2.11. Обладнання хлораторних установок перед початком ремонту слід очистити інтенсивним
промиванням гарячою водою і продути сухим повітрям - до повного видалення хлору.
10.2.12. У разі надходження балонів різних марок і різної довжини під'єднувати їх до одного
колектора заборонено.
10.2.13. В хлораторних установках для недопущення попадання води у хлор слід дотримуватись
таких вимог:
- повітря, що надходить від компресора для перекачування хлору, повинно бути висушене;
- посудини після проведення гідравлічного випробування повинні бути сухими;
- у спрацьованих посудинах і хлоропроводах повинен зберігатись надлишковий тиск газу.
Під час вимкнення ежекторів слід уникати попадання води в газову лінію.
10.2.14. Місця витікання хлору можуть бути виявлені:
- газоаналізатором;
- за обмерзанням місця витікання;
- за низькою температурою посудини, - що визначається дотиком;
- за густою білою хмарою, - що утворюється у разі наближення до місця витікання хлору вати,
змоченої нашатирним спиртом (аміачною водою).
10.2.15. У разі виявлення витікання хлору в приміщенні слід вимкнути вентиляцію.
10.2.16. Розшукувати місця витікання хлору і ліквідовувати їх повинні не менше ніж два
працівники. Цю роботу вони повинні виконувати у протигазах - за умови відкритих виходів з
приміщень.
10.2.17. Усі працівники хлораторних установок зобов'язані під час чергування мати при собі
справний, відповідного розміру протигаз. Решту часу протигаз слід зберігати в особистій
закритій шафі.
10.2.18. Біля входу у приміщення складів хлору і хлораторної установки в опечатаному
заскленому ящику необхідно зберігати 2 - 4 резервних протигази найбільш поширених розмірів.
10.2.19. Тривалість захисної дії фільтрувальних коробок протигазів слід визначати за графіком,
але не рідше двох разів на місяць. Результати перевірки слід записувати в спеціальний журнал.
10.2.20. Як допоміжний засіб індивідуального захисту органів дихання працівників, якщо вони
раптово потрапили в середовище з підвищеним вмістом хлору, слід використовувати змочені у
воді хустки або частини одягу.
104
10.3. Робота з хлорним вапном
10.3.1. Хлорне вапно слід зберігати в спеціальному складському приміщенні, під навісом.
10.3.2. Приміщення, в якому виготовляють вапняне молоко, повинно мати вентиляцію, що
забезпечує шестикратний обмін повітря на годину.
10.3.3. Хлорування необхідно проводити в окремому сухому приміщенні з достатньою
вентиляцією і освітленістю.
Наявність води на підлозі приміщення не допускається.
10.3.4. Під час проведення робіт з хлорним вапном необхідно уникати його розсипання і
попадання на шкіру і одяг.
10.3.5. Розсипане на підлогу хлорне вапно слід залити розчином гіпосульфіту із содою і змити
водою в дренаж.
10.3.6. Працівники, які виконують роботу із застосуванням вапна, повинні надягати
протипиловий респіратор, бавовняний костюм, прогумований фартух, захисні герметичні
окуляри, гумові рукавиці і гумове взуття.
Допоміжними засобами індивідуального захисту органів дихання під час проведення робіт із
застосуванням хлорного вапна можуть бути багатошарові марлеві пов'язки.
11. Вимоги безпеки під час хімічного очищення обладнання
11.1. Роботи з хімічного очищення теплосилового обладнання слід проводити за програмою,
затвердженою керівником підприємства.
11.2. У разі проведення хімічного очищення обладнання відповідальним за підготовку схеми,
організацію проведення хімічного очищення обладнання і безпечні умови праці працівників,
призначених виконувати ці роботи, є начальник цеху, у віданні якого перебуває це обладнання.
11.3. Відповідати за проведення інструктажу з питань безпеки праці під час роботи з хімічними
реагентами та за процес хімічного очищення обладнання повинен начальник хімічного цеху, а за
проведення інструктажу з питань безпеки праці та за очищення у разі проведення
пароводокисневого очищення котлів - начальник котельного (котлотурбінного) цеху.
11.4. У разі проведення хімічного очищення обладнання спеціалізованою організацією
відповідальність за проведення хімічного очищення і безпеку працівників, внесених до наряду,
повинна покладатись на керівника робіт цієї організації.
11.5. До початку проведення хімічного очищення в зоні обладнання, що підлягає промиванню,
та в зоні насосів промивання необхідно:
- перевірити площадки і сходи на відсутність на них сторонніх предметів;
- забезпечити достатнє освітлення всіх робочих місць, проходів, площадок, контрольно-
вимірювальних приладів, покажчиків рівня, пробовідбірників;
- обгородити зону і вивісити застережні знаки безпеки;
- передбачити засоби для нейтралізації мийних розчинів - у разі порушення щільності
промивального контура;
105
- забезпечити працівників, які проводять промивання, спецодягом, спецвзуттям і засобами
захисту, що відповідають виду хімічного очищення;
- оснастити робоче місце аптечкою з набором медикаментів, необхідних для надання
долікарської допомоги у разі попадання на шкіру працівників мийних розчинів.
11.6. Не дозволяється перебувати у небезпечній зоні працівникам, які не беруть участі у
промиванні.
11.7. Внутрішній огляд обладнання після закінчення хімічного очищення слід проводити тільки
після його вентиляції та аналізу в ньому повітря на відсутність шкідливих речовин, - з
дотриманням вимог підрозділу 4.10 цих Правил.
12. Вимоги безпечного обслуговування обладнання хімічних цехів і споруд з
очищення стічних вод
12.1. Обслуговування реагентного господарства та установки з гідразинної
обробки води
12.1.1. Склади реагентів необхідно ізолювати від приміщень іонітових установок і місць
зберігання сипких матеріалів.
12.1.2. Вапно, магнезит, фосфати, коагулянти, сода та інші сипкі реагенти повинні зберігатись в
сухих приміщеннях закритого типу із заасфальтованою підлогою. Такі приміщення повинні
бути оснащені системою припливно-витяжної вентиляції, що забезпечує трикратний обмін
повітря, та пристроями механізованого розвантажування і навантажування реагентів. Для
кожного виду реагентів повинен передбачатись окремий склад або відсік.
12.1.3. У приміщеннях, де проводяться операції з реагентами, повинна бути водопровідна вода
та аптечка для надання долікарської допомоги.
12.1.4. Приміщення для зберігання фільтрувальних та іонообмінних матеріалів повинні бути
сухими, мати опалення та достатню вентиляцію.
12.1.5. Бензин, бензол, толуол та інші леткі органічні сполуки, пара яких адсорбується іонітами,
не повинні зберігатись в одному приміщенні з іонітами.
12.1.6. Іоніти слід складувати у заводській упаковці на дерев'яних настилах штабелями за
типами та марками. Відстань від штабелів до опалювальних приладів (радіаторів) повинна бути
не менше 1 м.
12.1.7. Сульфовугілля слід зберігати в упаковці виробника в закритому складському приміщенні
в штабелях. Розміри штабеля повинні бути до 2 х 2 х 2 м і прохід між штабелями повинен бути
завширшки 1 м.
Зберігати сульфовугілля без упаковки заборонено, - внаслідок контакту з повітрям воно може
спалахнути.
12.1.8. Розвантажувати вапно, магнезит, соду, фосфати та інші сухі реагенти, що можуть
створювати пил, а також гасити вапно та розчиняти ці реагенти необхідно у бавовняному
костюмі, прогумованому фартусі з нагрудником, захисних окулярах, брезентових, гумових
рукавицях, гумовому взутті і протипиловому респіраторі.
12.1.9. Слід пам'ятати, що концентровані розчини кислот, лугів, аміаку, гідразину належать до
шкідливих речовин.
106
12.1.10. Кислоти, луги, розчини аміаку, гідразину та інших шкідливих речовин слід зберігати в
ізольованих від робочих приміщень складах-цистернах або в баках, на яких повинно бути чітко
написано назву реагенту.
Концентровану сірчану кислоту, "чорну кислоту" (розчин низькомолекулярних органічних
кислот), розчини лугу та аміаку необхідно зберігати у сталевих герметичних резервуарах,
соляну кислоту - у герметичних сталевих прогумованих резервуарах.
Товарний гідразингідрат, що містить 64 % гідразину, слід транспортувати і зберігати у тарі з
нержавіючої сталі або алюмінію.
Розбавлені розчини гідразингідрату (до 30 %) дозволяється зберігати в ємкостях з вуглецевої
сталі або в поліетиленових банках.
12.1.11. Ємкості для зберігання кислот і лугів повинні сполучатись з атмосферою за допомогою
повітряних клапанів і мати покажчики рівня та переливні труби.
12.1.12. Цистерни для зберігання рідких реагентів, що періодично перебувають під тиском,
необхідно зареєструвати у книзі обліку і огляду посудин, яка повинна бути у начальника цеху.
Щомісяця слід проводити зовнішній огляд цистерн і арматури. Внутрішній огляд і гідравлічні
випробування цистерн необхідно проводити відповідно до вимог правил
Держнаглядохоронпраці. Результати оглядів і випробувань слід фіксувати в журналі (довільної
форми).
12.1.13. У хімічному цеху повинна діяти стаціонарна схема зливання кожного реагенту з чіткою
нумерацією арматури. Схема і інструкція із зливання і зберігання кожного реагенту повинні
бути на робочому місці.
Трубопроводи концентрованих розчинів реагентів повинні бути пофарбовані у розпізнавальні
кольори.
Зливати отруйні і агресивні рідини повинні тільки спеціально підготовлені працівники, за якими
повинно бути закріплено виконання цієї роботи, під керівництвом старшого чергового зміни
цеху (дільниці).
12.1.14. Зливати кислоти і луги з баків зберігання та залізничних цистерн слід через верхній
розвантажувальний пристрій за допомогою сифона або створенням в них тиску стисненим
повітрям не більше 0,068 МПа (0,7 кгс/см
2
).
Розрідження в приймальній ємкості необхідно створювати вакуум-насосом або ежектором.
Зливати кислоту та луги з цистерни через нижній кран заборонено. Заборонено також для
зливання кислоти та лугів використовувати шланги із матеріалів, не стійких до дії кислот та
лугів.
12.1.15. Зливати гідразингідрат з бочок слід за допомогою сифона або виготовленого з
нержавіючої сталі ежектора у приймальний бак, заповнений до половини водою.
Звільнені від гідразингідрату бочки необхідно промивати кілька разів водою - до нейтральної
реакції промивальних вод за індикатором метиленовим червоним, відкачуючи воду в
приймальний бак гідразину.
12.1.16. Установку для приготування розчинів гідразингідрату слід розташовувати в
ізольованому приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією, до якого підведено
технічну воду та влаштовано приямок для збирання і нейтралізації дренажних вод. У
107
приміщенні повинен бути запас хлорного вапна - для нейтралізації розлитого розчину
гідразингідрату.
Ззовні приміщення гідразинної установки повинні бути вивішені напис "Гідразингідрат" і
запобіжні знаки безпеки "Обережно! Отруйні речовини".
Зберігати у приміщенні гідразинної установки будь-які інші реагенти і матеріали заборонено.
12.1.17. Приміщення гідразинної установки слід замикати на замок, ключі від якого повинні
зберігатись у старшого чергового зміни хімічного цеху; видавання та повернення ключів
повинно контролюватись.
12.1.18. Під час роботи з гідразингідратом необхідно користуватись прогумованим фартухом,
гумовими рукавицями, захисними окулярами і мати при собі фільтрувальний протигаз,
підготовлений до використання.
12.1.19. Переливати гідразингідрат необхідно лише за умови увімкненої вентиляції.
Поблизу місця роботи з гідразингідратом не повинно бути окисників, горючих речовин, а також
азбесту, активованого вугілля, піску та інших пористих матеріалів.
До початку проведення ремонтних робіт на обладнанні гідразинної установки це обладнання
слід промити водою.
12.1.20. Установка для дозування робочого розчину гідразингідрату повинна мати огородження
з бетонною відбортовкою і приямок для збирання та нейтралізації розлитого розчину.
На огородженні установки повинні вивішуватись написи "Гідразингідрат" і застережні знаки
безпеки "Обережно! Отруйні речовини".
12.1.21. Арматура на трубопроводах та баках розчину гідразингідрату повинна бути захищена
від випадкового відкривання - її слід замкнути на замок або зняти з неї маховики.
12.1.22. Випадково розлитий концентрований або розбавлений гідразингідрат слід змивати
водою у дренажний приямок і нейтралізувати хлорним вапном.
12.1.23. Працівники, які обслуговують обладнання хімічних цехів, повинні знати властивості
основних хімічних речовин, що застосовуються в цих цехах, заходи безпеки у разі роботи з
ними і користуватись захисним спецодягом і засобами індивідуального захисту.
12.1.24. На баках-вимірниках і трубопроводах концентрованих розчинів кислот, лугів, аміаку,
гідразину мають бути чіткі написи і забарвлення згідно з підрозділом 4.4 цих Правил.
12.1.25. Перед початком проведення ремонту арматури, трубопроводів і насосів, що
застосовуються для транспортування агресивних або отруйних речовин, трубопроводи і насоси
слід випорожнити, промити (продути). Продукти промивання слід здренувати у спеціально
призначене для цього місце.
Виводити з дії і ремонтувати трубопроводи та їхню арматуру слід з дотриманням вимог
підрозділу 4.11 цих Правил.
Фланцеві з'єднання трубопроводів спочатку повинні бути послаблені в нижній частині - для
зливання рідини, що залишилась, у заздалегідь підставлене відро або в іншу ємкість.
Під час розкриття фланцевих з'єднань слід стояти збоку від них.
108
Послаблювати затяг болтів фланцевих з'єднань слід поворотом гайок на два-три оберти.
Послаблювати і демонтувати всі болти дозволяється тільки після повного витікання рідини.
Перед транспортуванням демонтованої арматури її слід обережно повернути фланцем вниз
спочатку одним, а потім другим боком, - щоб витекла рідина, що залишилась у внутрішніх
порожнинах.
12.1.26. Насоси-дозатори для перекачування отруйних і агресивних рідин повинні ремонтувати
спеціально підготовлені працівники, за якими повинно бути закріплено виконання цієї роботи.
12.1.27. Роботу в резервуарах слід проводити за нарядом з дотриманням вимог підрозділу 4.10
цих Правил.
Ремонт або огляд дренажних пристроїв фільтрів слід проводити після вивантаження
гідравлічним способом фільтрувального матеріалу у спеціальні ємкості.
Баки гідроперевантаження, механічні та іонітові фільтри перед розкриванням для огляду або
ремонту необхідно заповнити водою з наступним проведенням дренування їх - за умови
відкритих повітряних клапанів і вентиляції.
Під час розкриття люків слід стояти збоку від них, поступово послабляючи затяг болтів
спочатку у нижній частині люка. Знімати кришку люка слід тільки за умови впевненості у
відсутності води в баці або фільтрі.
Перед початком проведення роботи у фільтрі необхідно провести вентиляцію і перевірити
повітря в ньому на відсутність шкідливих речовин і достатність кисню у фільтрі (вміст кисню
повинен становити 20 % від об'єму).
Розкривати люки і працювати у резервуарах слід під безпосереднім контролем керівника робіт.
Ревізію і ремонт баків для зберігання шкідливих речовин слід проводити тільки після
відмивання їх водою і перевірки аналізом якості відмивальної води.
Допускати працівників у ці ємкості дозволяється тільки після того, як вони будуть
провентильовані і повітря в них буде перевірене на відсутність шкідливих і вибухонебезпечних
речовин і достатність кисню (вміст кисню повинен становити 20 % від об'єму).
Під час розкриття люків цистерн і баків, в яких містилась кислота, необхідно застосовувати
інструмент, що не дає іскріння.
Під час огляду або ремонту баків і цистерн користуватись відкритим вогнем заборонено.
12.1.28. У разі необхідності проведення робіт на перекриттях баків та інших ємкостях слід
застосовувати настили або трапи з дощок.
12.2. Вимоги безпечної роботи в хімічних лабораторіях
12.2.1. Хімічні лабораторії повинні розміщуватись у просторих, світлих і опалюваних
приміщеннях з припливно-витяжною вентиляцією, а також з водопроводом, каналізацією та
гарячим водопостачанням.
Хімічні лабораторії повинні бути обладнані витяжними шафами з примусовою вентиляцією, що
забезпечує у разі відчинених на 15 - 20 см стулок шафи швидкість всмоктування повітря в
межах від 0,5 до 0,7 м/сек.
Під час роботи із шкідливими речовинами швидкість всмоктування повітря повинна бути від 1,0
до 1,2 м/сек.
109
Стулки дверцят витяжних шаф слід обладнати фіксаторами - для унеможливлення їхнього
падіння у піднятому, а також у проміжних положеннях.
12.2.2. Електричне освітлення у витяжних шафах повинно бути вибухозахищеним. Вимикачі
ламп, а також штепсельні розетки повинні установлюватись за витяжною шафою.
12.2.3. Робочі столи та витяжні шафи, що призначені для робіт з нагрівальними приладами,
легкозаймистими і вибухонебезпечними речовинами, повинні бути повністю покриті
вогнетривким, а у разі виконання робіт з кислотами і лугами - антикорозійним матеріалом і мати
бортики з вогнетривкого матеріалу.
12.2.4. Газові та водяні крани на робочих столах і в шафах повинні бути розміщені біля їхніх
передніх бортів (країв) і установлені так, щоб самочинне відкривання їх було неможливим.
12.2.5. Під час проведення робіт, що пов'язані з виділенням шкідливих речовин, а також під час
обслуговування приладів і установок дверці витяжних шаф повинні бути відчинені, а прозір
внизу для тяги - достатнім.
12.2.6. Місця відбирання проб повинні бути винесені у спеціальне закрите приміщення, що має
вентиляцію, або безпосередньо в експрес-лабораторію.
12.2.7. Відбирати проби пари і води дозволяється тільки після перевірки стану пробовідбірного
пристрою (зонду) і холодильника.
У разі виявлення в них несправностей, що впливають на достовірність проби, що відбирається,
або можуть бути небезпечними для працівника, який відбирає пробу, відбирати пробу
заборонено.
Про виявлені дефекти слід повідомити начальника зміни відповідного цеху і зробити запис в
журналі дефектів цього цеху.
12.2.8. Температура проби, що відбирається, повинна бути не більше плюс 40° C. Якщо
температура на пробовідбірній лінії більше 40° C, необхідно установити холодильники.
12.2.9. Лінії відбирання проб пари і води необхідно обладнати двома послідовно розміщеними
після пристрою для відбирання проби запірними вентилями, - одним - зразу після
пробовідбірного пристрою або зонда, другим - перед холодильником, а також дросельним
голчастим вентилем, установленим після холодильника безпосередньо біля місця відбирання
проби.
12.2.10. Проби пари та води слід відбирати тільки за умови сталих режимів роботи обладнання з
відома оперативних працівників, які обслуговують це обладнання.
Під час гідроударів у пробовідбірних лініях або за температури проби понад плюс 45° C
відбирати проби заборонено.
12.2.11. Працівники хімічної лабораторії не мають права самостійно відкривати люки, лази тощо
з метою відбирання проб.
Відбирати проби у таких місцях, де потрібно проводити підготовчі роботи (відкривання лазів,
люків тощо), а також у місцях, небезпечних для працівників, які відбирають проби (в
золовідвалах, мастилобаках, трансформаторах, мастилосистемах, водоскидних пристроях,
водоймах, паливоподачі, складах палива тощо), повинні два працівники: один з цеху, до якого
належить обладнання, другий - з хімічного цеху.
12.2.12. Відбирати проби твердого палива слід механізованим способом.
110