Податковий кодекс України

Подождите немного. Документ загружается.

а) літаків і вертольотів Збройних Сил України;

б) літаків і вертольотів головного органу у системі центральних органів виконавчої

влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту

населення, а також органів управління та сил цивільного захисту, що виконують завдання

цивільного захисту.

Стаття 233. База оподаткування збором

233.1. База оподаткування визначається:

233.1.1. для колісних транспортних засобів:

а) для мотоциклів, легкових автомобілів (крім легкових автомобілів, обладнаних

електродвигуном), автобусів (у тому числі мікроавтобусів), тракторів, вантажних

автомобілів (у тому числі сідельних тягачів, інших спеціалізованих та спеціальних

вантажних транспортних засобів)  за об’ємом циліндрів двигуна в

куб. сантиметрах;

б) для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, 

за потужністю двигуна в кВт;

233.1.2. для суден:

а) для суден, обладнаних двигуном,  за потужністю двигуна

в кВт;

б) для суден, які не обладнані двигуном,  за довжиною корпусу судна в

сантиметрах;

233.1.3. для літаків, вертольотів  за максимальною злітною масою.

233.2. База оподаткування для транспортних засобів, зазначених у пункті 233.1 цієї

статті, визначається окремо для кожного транспортного засобу.

Стаття 234. Ставки збору

234.1. Ставки збору для колісних транспортних засобів:

234.1.1. для мотоциклів:

Об’єм циліндрів двигуна,

куб. сантиметрів Група

від до (включно)

Ставка збору, гривень

за 100 куб. сантиметрів об’єму

циліндрів двигуна

1 до 500 3

2 501 800 5

3 понад 800 10

234.1.2. для легкових автомобілів (крім автомобілів, обладнаних електродвигуном):

Об’єм циліндрів двигуна,

куб. сантиметрів

Група

від до (включно)

Ставка збору, гривень

за 100 куб. сантиметрів

об’єму циліндрів

двигуна

1 до 1 000 3

2 1 001 1 500 5

3 1501 1 800 7

4 1801 2 500 10

5 2 501 3 500 25

6 3 501 4 500 40

7 4 501 5 500 45

8 5 501 6 500 55

9 понад 6 500 60

234.1.3. для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном,  0,5 гривні за 1 кВт

потужності двигуна;

234.1.4. для автобусів, у тому числі мікроавтобусів,  5 гривень за 100 куб.

сантиметрів об’єму циліндрів двигуна;

234.1.5. для тракторів  2,5 гривні за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів

двигуна;

234.1.6. для вантажних автомобілів:

Об’єм циліндрів двигуна,

куб. сантиметрів Група

від до (включно)

Ставка збору, гривень

за 100 куб. сантиметрів

об’єму циліндрів двигуна

1 до 8 200 15

2 8 201 15 000 20

3 понад 15 000 25

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу для вантажо-пасажирських

автомобілів сплачується у розмірах, установлених для вантажних автомобілів;

234.1.7. для сідельних тягачів  15 гривень за

100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна;

234.1.8. для автомобілів спеціального призначення  5 гривень за 100 куб.

сантиметрів об’єму циліндрів двигуна.

234.2. Ставки збору для суден:

234.2.1. для суден, оснащених стаціонарним або підвісним двигуном (двигунами):

Група Потужність двигуна, кВт

Ставка збору, гривень

за 1 кВт потужності двигуна

1 до 55 (включно) 2,5

2 понад 55 3

234.2.2. для суден, не оснащених двигуном:

Група Довжина корпусу судна, метрів

Ставка збору, гривень

за 100 сантиметрів довжини корпусу

судна

1 до 7,5 (включно) 7

2 понад 7,5 14

234.3. Ставки збору для літаків і вертольотів:

234.3.1. для літаків  1 гривня за кожен кілограм максимальної злітної маси;

234.3.2. для вертольотів  1 гривня за кожен кілограм максимальної злітної маси.

234.4. Ставки збору, встановлені пунктами 234.1234.3 цієї статті, застосовуються:

234.4.1. для нових транспортних засобів  з коефіцієнтом 1;

234.4.2. для транспортних засобів (крім транспортних засобів, зазначених у

підпунктах 234.1.3 і 234.1.5 пункту 234.1 цієї статті), які використовувалися до 8 років,  з

коефіцієнтом 2;

234.4.3. для транспортних засобів, зазначених у пунктах 234.2 і 234.3 цієї статті, які

використовувалися понад 8 років,  з коефіцієнтом 3;

234.4.4. для транспортних засобів, зазначених у пункті 234.1 цієї статті (крім

транспортних засобів, зазначених у підпунктах 234.1.3 і 234.1.5 пункту 234.1 цієї статті),

які використовувалися понад 8 років,  з коефіцієнтом 40.

Стаття 235. Пільги щодо збору

235.1. Від сплати збору звільняються легкові автомобілі для інвалідів з об’ємом

циліндрів двигуна до 1500 куб. сантиметрів, що придбані за рахунок коштів державного

чи місцевих бюджетів та/або безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства

України, транспортні засоби будинків-інтернатів для громадян

похилого віку та інвалідів,

дитячих будинків-інтернатів, пансіонатів для ветеранів війни і праці, геріатричних

пансіонатів, реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що фінансуються з

державного та місцевого бюджетів.

235.2. У разі відчуження транспортних засобів, зазначених у пункті 235.1 цієї

статті, особи, які отримали такі транспортні засоби у власність, зобов’язані сплатити збір

за ставками у порядку та на умовах, передбачених цим розділом.

Стаття 236. Податковий період

236.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Стаття 237. Строк сплати збору

237.1. Збір сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням

першої реєстрації в Україні транспортних засобів.

Стаття 238. Порядок обчислення збору

238.1. Сума збору обчислюється щодо кожного транспортного засобу як добуток

відповідної бази оподаткування, ставки збору та відповідного коефіцієнта, зазначеного у

пункті 234.4 статті 234 цього Кодексу.

Стаття 239. Порядок сплати збору

239.1. Збір сплачується за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які

діють на день сплати.

239.2. Юридичні особи в десятиденний строк після першої реєстрації в Україні

транспортних засобів подають відповідному органу державної податкової служби за

місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок суми

збору за такі транспортні засоби за формою, встановленою у порядку, передбаченому

статтею 46 цього Кодексу. До розрахунку обов’язково додаються копії реєстраційних

документів, завірені відповідним уповноваженим державним органом України, який

проводив таку реєстрацію.

239.3. Платники збору зобов’язані при першій реєстрації в Україні пред’являти

квитанції або платіжні доручення про сплату збору з відміткою банку про дату виконання

платіжного доручення, а платники, звільнені від сплати збору,  відповідний документ,

що дає право на користування такими пільгами.

239.4. У разі відсутності документів про сплату збору або документів, що дають

право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні не проводиться.

239.5. Органи, що проводять державну реєстрацію транспортних засобів,

зобов’язані повідомляти органи державної податкової служби про зареєстровані

транспортні засоби, а також про осіб, на яких вони зареєстровані. Форма та порядок

подання інформації затверджуються центральним органом державної податкової служби

за погодженням з відповідним центральним органом, який реалізує державну політику у

сфері безпеки дорожнього руху і державної реєстрації транспортних засобів.

РОЗДІЛ VIII. ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОДАТОК

Стаття 240. Платники податку

240.1. Платниками податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не

провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та

інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів,

включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких

нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України

і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони

здійснюються:

240.1.1. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними

джерелами забруднення;

240.1.2. скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

240.1.3. розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на

об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів

як вторинної сировини;

240.1.4. утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

240.1.5. тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад

установлений особливими умовами ліцензії строк.

240.2. Платниками податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не

провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та

інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів,

включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких

нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без

громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними

джерелами забруднення у разі використання ними палива.

240.3. Не є платниками податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи

вже накопичені) суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, які:

240.3.1. до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому

придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення

відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до

підприємства  виробника такого джерела;

240.3.2. здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися

внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов’язаної з такими

відходами.

240.4. Не є платниками податку, що справляється за утворення радіоактивних

відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів

їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, державні

спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами, основною

діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення тих радіоактивних відходів, що

знаходяться у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об’єктів.

240.5. Не є платниками податку за розміщення відходів у спеціально відведених

для цього місцях чи на об’єктах суб’єкти господарювання, які мають ліцензію на збирання

і заготівлю відходів як вторинної сировини, провадять статутну діяльність із збирання і

заготівлі таких відходів, що розміщуються на власних територіях (об’єктах), та надають

послуги у цій сфері.

Стаття 241. Податкові агенти

241.1. Податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих

речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і

сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.

241.2. До податкових агентів належать суб’єкти господарювання, які:

241.2.1. здійснюють оптову торгівлю паливом;

241.2.2. здійснюють роздрібну торгівлю паливом (

крім тих, які реалізують паливо,

придбане у суб’єктів господарювання, зазначених у підпункті 241.2.1 пункту 241.2 цієї

статті).

Стаття 242. Об’єкт та база оподаткування

242.1. Об’єктом та базою оподаткування є:

242.1.1. обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне

повітря стаціонарними джерелами;

242.1.2. обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у

водні об’єкти;

242.1.3. обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених

для цього місцях чи на об’єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів)

окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях

(об’єктах) суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих

видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і

заготівлі таких відходів;

242.1.4. обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами;

242.1.5. обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок

діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад

установлений особливими умовами ліцензії строк;

242.1.6. обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями

ядерних установок (атомних електростанцій).

Стаття 243. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих

речовин стаціонарними джерелами забруднення

243.1. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих

речовин стаціонарними джерелами забруднення:

Назва забруднюючої речовини

Ставка податку,

гривень за тонну

Азоту оксиди 1221

Аміак 229

Ангідрид сірчистий 1221

Назва забруднюючої речовини

Ставка податку,

гривень за тонну

Ацетон 458

Бенз (о) пірен 1554343

Бутилацетат 275

Ванадію п’ятиокис 4580

Водень хлористий 46

Вуглецю окис 46

Вуглеводні 69

Газоподібні фтористі сполуки 3023

Тверді речовини 46

Кадмію сполуки 9664

Марганець та його сполуки 9664

Нікель та його сполуки 49238

Озон 1221

Ртуть та її сполуки 51757

Свинець та його сполуки 51757

Сірководень 3924

Сірковуглець 2550

Спирт н-бутиловий 1221

Стирол 8916

Фенол 5542

Формальдегід 3023

Хром та його сполуки 32779

243.2. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами

забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 та на які

встановлено клас небезпечності:

Клас небезпечності

Ставка податку,

гривень за тонну

I 8733

II 2000

III 298

IV 69

243.3. Для забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 цієї

статті та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю), ставки

податку застосовуються залежно від установлених орієнтовнобезпечних рівнів впливу

таких речовин (сполук) у атмосферному повітрі населених пунктів:

Орієнтовнобезпечний рівень

впливу речовин (сполук)

(міліграмів на куб. метр)

Ставка податку,

гривень за тонну

Менше 0,0001 367612

0,0001  0,001 (включно)

31497

0,001  0,01 (включно)

4351

0,01  0,1 (включно)

1221

0,1  більше 10

243.4. Ставка податку за викиди двоокису вуглецю становить

0,2 гривні за 1 тонну.

243.5. Для забруднюючих речовин (сполук), на які не встановлено клас

небезпечності та орієнтовнобезпечний рівень впливу (крім двоокису вуглецю), ставки

податку встановлюються як за викиди забруднюючих речовин I класу небезпечності

згідно з пунктом 243.2 цієї статті.

Стаття 244. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих

речовин пересувними джерелами забруднення

244.1. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин

пересувними джерелами забруднення у разі використання палива:

Вид палива

Ставка податку,

гривень за тонну

Бензин неетилований 68

Бензин сумішевий 56

Зріджений нафтовий газ 92

Дизельне біопаливо 58

Дизельне пальне із вмістом сірки:

більш як 0,2 мас. % 68

більш як 0,035 мас. %, але не більш як 0,2

мас. % 52

більш як 0,005 мас. %, але не більш як

0,035 мас. % 47

не більш як 0,005 мас. % 30

Мазут 68

Стиснений природний газ 46

Бензин авіаційний 47

Вид палива

Ставка податку,

гривень за тонну

Гас 58

Стаття 245. Ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти

245.1. Ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти:

Назва забруднюючої речовини

Ставка податку,

гривень за тонну

Азот амонійний 802

Органічні речовини (за показниками

БСК 5) 321

Завислі речовини 23

Нафтопродукти 4718

Нітрати 69

Нітрити 3939

Сульфати 23

Фосфати 641

Хлориди 23

245.2. Ставки податку за скиди у водні об’єкти забруднюючих речовин, які не

увійшли до пункту 245.1 цієї статті та на які встановлено гранично допустиму

концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу:

Гранично допустима концентрація

забруднюючих речовин або орієнтовнобезпечний

рівень впливу

(міліграмів на літр)

Ставка податку,

гривень за тонну

до 0,001 (включно) 84033

0,001  0,1 (включно)

60928

0,1  1 (включно)

10504

1  10 (включно)

1069

понад 10 214

245.3. За скиди забруднюючих речовин, на які не встановлено гранично допустиму

концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу, застосовуються ставки податку за

найменшою величиною гранично допустимої концентрації, наведеної у пункті 245.2 цієї

статті.

245.4. За скиди забруднюючих речовин у ставки та озера ставки податку, зазначені

у пунктах 245.1 і 245.2 цієї статті, збільшуються

у 1,5 раза.

Стаття 246. Ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для

цього місцях чи на об’єктах

246.1. Ставки податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних

відходів:

246.1.1. обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим

випромінюванням,  431 гривня за одиницю;

246.1.2. люмінесцентних ламп  7,5 гривні за одиницю.

246.2. Ставки податку за

розміщення відходів, які встановлюються залежно від

класу небезпеки та рівня небезпечності відходів:

Клас небезпеки

відходів

Рівень небезпечності відходів

Ставка податку,

гривень за тонну

адзвичайно небезпечні 700

исоконебезпечні 25,5

III

омірно небезпечні 6,4

алонебезпечні 2,5

алонебезпечні нетоксичні відходи

гірничодобувної промисловості 0,25

246.3. За розміщення відходів, на які не встановлено клас небезпеки,

застосовується ставка податку, встановлена за розміщення відходів I класу небезпеки.

246.4. За розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного

виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, ставки податку,

зазначені у пунктах 246.1  246.3 цієї статті, збільшуються у 3 рази.

246.5. Коефіцієнт до ставок податку, який встановлюється залежно від місця (зони)

розміщення відходів у навколишньому природному середовищі:

Місце (зона) розміщення відходів Коефіцієнт

В межах населеного пункту або на відстані менш

як 3 км від таких меж

На відстані від 3 км і більше від меж населеного пункту

Стаття 247. Ставки податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже

накопичені)

247.1. Ставка податку за утворення радіоактивних відходів виробниками

електричної енергії  експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних

електростанцій), включаючи вже накопичені, становить 0,0063 гривні у розрахунку на 1

кВт-год виробленої електричної енергії.