Плахтій Д.П., Чинник О.С., Кобринська С.В. Екологія. Основні терміни, поняття та означення

Подождите немного. Документ загружается.

Д.П.

Плахтій, О.С. Чинчик, СВ. Кобринська

Стратисфера - шар літосфери, де можливе існування деяких форм

життя. Розміщена над метаморфічною оболонкою, складається з оса-

дових або колишніх осадових порід.

Стратифікація - наявність або утворення всередині водної маси ша-

рів,

які відрізняються температурою, засоленістю, а також різним вміс-

том кисню або біогенних елементів.

Стратифікація атмосфери - падіння температури в нижній атмос-

фері з висотою, яка характеризується вертикальним градієнтом у гра-

дусах на 100 м. У тропосфері температура знижується в середньому на

0,6°С на 100 м.

Стратобіонти - тварини, що мешкають у лісовій підстилці.

Стратосфера - шар, що містить вище від тропосфери заввишки в се-

редньому 50 км; у верхній частині вільний кисень перетворюється на

озон, який поглинає космічне випромінювання й короткохвильове со-

нячне ультрафіолетове проміння, згубне для всього живого.

Стрес

—

сукупність усіх неспецифічних змін, що виникають в орга-

нізмі під впливом будь-яких сильних факторів (стресорів), включаючи

перебудову захисних сил організму.

Стрес (антропогенний) - 1) дистрес, що виникає у тварин під впли-

вом діяльності людини; 2) психологічне напруження у людини, яке ви-

никає під впливом загального фону довкілля (напр., велике місто для

сільського жителя, грубе поводження інших людей тощо).

Стресор - несприятливий чинник зовнішнього або внутрішнього се-

редовища (холод, голодування, психічні або фізичні травми, рентгенів-

ське випромінювання тощо), який спричинює стан напруження (стре-

су) в організмі людини й тварин.

Стрижень - лінія найбільших поверхневих швидкостей течії ріки.

Звичайно С. розміщується на середині водостоку, але нерідко з різних

причин (коси, острови, повороти русла тощо) відхиляється то до одно-

го,

то до іншого берега.

Стрімнина - ділянка течії річки із значною швидкістю. Бурхлива те-

чія в каналах, річках при вузькому фарватері утруднює судноплавство,

спричинює ерозію берегів.

Структура - закономірне взаємо розміщення компонентів об'єкта як

системи і певний вид впорядкованості (композиції) елементів, який

стійкий (інваріантний) відносно певних змін систем.

Структура біоценозів - основні елементи будови біоценозів: видовий

склад, в тому числі ценотипи, популяції; розміщення особин, в тому

Екологія. Основні терміни, поняття та означення

числі парцели, мікроценози, шари, яруси, біогоризонти; загальний роз-

поділ біомаси; характерні ознаки біоценотичного середовища. Зумов-

лює особливості біоценотичних та транс абіотичних взаємозв'язків

організмів і усього біоценозу.

Структура виду - поділ виду як системи на певні підсистеми; статево-

вікова С.в. - співвідношення кількості особин різних вікових і статевих

груп; хронологічна С.в. - розміщення в межах ареалу виду, підвидів,

груп популяцій або окремих популяцій.

Структура ґрунту - сукупність грудочок (агрегатів) грунту, які ма-

ють різні розміри, форму, певні фізичні або хімічні властивості (в тому

числі механічну міцність, водостійкість тощо). За ступенем вираження

С.г. розрізняють: безструктурні, слабоструктурні і структурні Грунти;

за формою і розмірами агрегатів: брилисті, грудкові, горіхоподібні, зер-

нисті, плиткові, призматичні тощо.

Структура екосистеми - природне функціонально-морфологічне

розчленування екосистеми на підсистеми (блоки). До структурних еле-

ментів входять популяції, консорції, синузії, яруси рослинності тощо,

тобто окремі структури біоценозу та біогеоценозу.

Структура популяцій - склад особин і їх розміщення в екологічних ні-

шах. Вона утворена чотирма головними компонентами: їх величиною,

просторовим розміщенням, системою та швидкістю розмноження.

Струмок - водостік, який тече безперервно або з перервами в чітко ви-

значеному напрямі, як і річка, тільки менших розмірів.

Ступінь еродованості ґрунтів - ступінь руйнування (зменшення по-

тужності або зникнення) верхніх найродючіших горизонтів фунту, ре-

зультат дії процесів водної і вітрової ерозії. Визначається за відношен-

ням до нееродованих аналогів тих же фунтів.

Субасоціація - різновид рослинної асоціації, що виникає під впливом

незначних кліматичних, едафічних та орографічних змін.

Субдомінанта

—

1) вид, наступний за кількістю після найчисленнішого

в біотичному суспільстві; 2) види рослин, які домінують у другорядних

шарах рослинного суспільства (напр., у другому - підпорядкованому

деревному шарі); 3) рівень особини в етологічній ієрархії: особина b

(субдомінант) підпорядковується особині а (домінанті), але решта чле-

нів фупи підпорядковані субдомінанті.

Субір

—

природний основний ліс на відносно бідних фунтах, У північ-

ній частині лісової зони корінними породами С. є сосново-ялинові, в

============^ 233

Д.П.

Плахтій, О.С. Чинчж, С.В. Кобринська

південній - сосново-дубові, в зоні спільного розміщення ялини й дуба

- дубово-ялинові ліси.

Сублімація - 1) перехід речовини з кристалічного стану безпосередньо

в пару, минаючи рідку фазу; 2) перехід водяної пари в атмосфері безпо-

середньо в тверду фазу (лід, сніг).

Сублітораль - частина зони розвитку життя на дні моря, пов'язана з

шельфом. Зі сторони суходолу межує з літораллю, в сторону океану

переходить в інфралітораль.

Субординація (екологічна) - форма ієрархії природних систем, де як

супідрядні за висотою організації системні одиниці виступають струк-

тури за участю живого організму. Напр., підсистеми відносно біоцено-

зу: популяції, синузії, консорції.

Субстрат - опорний екологічний елемент, а в ряді випадків одночасно

живильне середовище для рослин, мікроорганізмів. Напр., ґрунт, де-

рево,

каміння, до яких прикріплені і на яких розвиваються рослинні

організми.

Субурбанізація - переселення міського населення та перенесення про-

мислових підприємств із центральних частин міст у приміські зони.

Інколи це сприяє створенню міст-супутників, міських агломерацій.

«Сузір'я адаптації» (Е.Панка 1981) - адаптивні комплекси фізіоло-

гічних, морфологічних та екологічних особливостей, які доповнюють

одна одну та сприяють більш успішному виживанню та розмноженню

виду. У «сузір'ях адаптації» реалізовані біохімічні, фізіологічні, ана-

томічні та морфологічні пристосування. У цілому вони забезпечують

онтогенетичне адаптування організмів до середовища життя.

Сукулент

—

посухостійка рослина із соковитими, м'ясистими надзем-

ними органами (стеблами, стовбурами, листям), в яких запасається во-

лога.

Сукцесії-поступові необоротні зміни складу та структури біогеоцено-

зу, що спричинюються зовнішніми або внутрішніми факторами (напри-

клад, заростання озера й перетворення його на болото). Сукцесії бува-

ють повільними (тривають тисячоліття), середніми (тривають століття)

й швидкими (тривають десятиліття); первинні і вторинні; антропогенні

і ендоекогенетичні.

Сукцесія (вторинна) - відновлення природної рослинності після пев-

них порушень, напр., відновлення рослинності після пожеж. Віднов-

люючи зміни рослинності, що виникають на ґрунті, який залишився

після первинного угрупування.

234 —

Екологія. Основні терміті, поняття та означення

Сукцесія (екологічна) - упорядкований процес розвитку екосистеми,

пов'язаний зі зміною в часі її видової структури та функцій; відбува-

ється в результаті зміни фізичного середовища під впливом самого

угрупування, водночас фізичне середовище визначає характер сукцесії,

швидкість змін і нерідко межі розвитку.

Сукцесія (зоогенна) - сукцесій, що зумовлюється надзвичайно силь-

ним впливом тварин одного або кількох видів внаслідок їх надмірного

розмноження.

Сукцесія (катастрофічна) - сукцесія, спричинена певними катастро-

фічними для екосистеми природними (пожежа, паводок, масове роз-

множення шкідників) або антропогенними (вирубування, шкідливі на-

слідки виробничої діяльності) чинниками.

Сукцесія (первинна) - поява і розвиток рослинних угрупувань у місце-

існуваннях, де рослинності раніше не було (поселення лишайників на

скельних породах, вищих рослин - на пісках тощо).

Сукцесія (сингенетична) - зміни угрупувань, що відбуваються на по-

верхні, яка позбавлена рослинності й не має біоценотичного середови-

ща. Складаються із поселення ініціальних, піонерних видів і чергуван-

ня цілої серії про ценозів - різних стадій формування біоценозу.

Сума ефективних температур - сума щоденних перевищувань се-

редньодобової температури повітря над величиною, що відповідає

нижньому температурному рівню початку вегетації або певної фізіо-

логічної фази рослин. Умовно прийнятий поріг початку вегетації для

представників рослинності помірної зони є середньодобова температу-

ра повітря +5°С, для культурних рослин складає Н0°С, для теплолюб-

них — + 15°С. За період вегетації С.е.т. для холодостійких рослин може

бути меншою 1500°С, для теплолюбних — понад 2000°С.

Сумісність (екологічна)

—

здатність двох або кількох популяцій різних

видів існувати в межах дуже близьких екологічних ніш.

Супертоксиканти - речовини, які в малих дозах здатні виявляти ви-

разну дію на ферменти, як індуктори чи інгібітори реакцій (діоксани,

біфеніли, нітрозаміни, радіонукліди, важкі метали). Характеризуютьея

надзвичайною стійкістю у навколишньому середовищі і практичною

відсутністю границі токсичності; спричиняють мутагенний і канцеро-

генний ефект.

Сурамень - хвойний ліс із сосною, ялиною, ялицею або кедровою со-

сною на відносно багатих, різного зволоження супіщаних, суглинис-

тих, торф'янистих і торф'яних фунтах.

235

Д.П.

Плахтій, О.С. Чинчик, С.В. Кобринська

Сурогат

—

замінник, що має деякі загальні властивості натурального

продукту, але позбавлений основних його якостей.

Суспільство - система автотрофних і гетеротрофних організмів (деко-

ли лише один з них), які спільно проживають в межах деякого природ-

ного об'єму простору. Можуть розглядатися окремо С. мікроорганіз-

мів (мікробіоценоз), С. рослин (фітоценоз), С. тварин (зооценоз) тощо.

Інколи С. розуміють як синонім біоценозу.

Суфляр - виділення рудникового газу з тріщин і пустот.

Суфозія - винесення розчинених речовин (вилуговування) і дрібних

уламкових частин (механічна С) потоками ґрунтових вод, які філь-

труються в товщі тонкодисперсних гірських порід. Сприяє утворенню

підземних пустот і наступному осіданню вище розміщених осадових

товщ з формуванням на поверхні замкнених низовин (блюдець, лійок,

западин).

Сухість (фізична)

—

нестача води для рослин через недостатню кіль-

кість атмосферних опадів, стоку, надмірне випаровування та через су-

хість повітря, високі температури, значну освітленість, вітер.

Суховій

—

вітер (швидкість понад 5м/с), що супроводжується високою

температурою (вище 20-25"С) та низькою (30% і нижче) відносною во-

логістю. Навіть нетривалі С. завдають значної шкоди, знижуючи вро-

жаї с.-г. культур.

Суходоли - сухі днища долин і балок без постійного водостоку, без

ґрунтових вод, які залягають близько до поверхні, короткочасно зво-

ложувані лише весняними талими водами і атмосферними опадами.

С. називають також схили і підвищені частини вододілів, які зволожу-

ються в основному атмосферними опадами, позазаплавні, автономні за

умовами водного живлення екотопи в протилежність підлеглим суб- і

супераквальним.

Схил - нахилена ділянка земної поверхні, яка з'єднує додатні і від'ємні

форми рельєфу.

Сховище відходів - спеціальні ємності (контейнери, полігони, тощо),

що призначені для утримання відходів. Високотоксичні та радіоактив-

ні відходи заключають в металеві капсули, а потім в куби з затверділо-

го рідкого скла.

Схрещування - природне або штучне з'єднання генетичного матеріалу

різних клітин в одній клітині, у різностатевих організмів - при заплід-

нені двох гамет, що спадково різняться. Розрізняють внутрішньовидо-

ве і міжвидове С. (дигібридне, полігібридне С. тощо). Один з методів

селекції.

236

Екологія. Основні терміни, поняття та означення

Таблиці виживання

—

розрахункові таблиці для визначення ймовірнос-

ті виживання новонародженого організму (людини, рослини, тварин)

до кожної з наступних вікових груп та зміни такої ймовірності з віком

особини.

Тайга

—

фізико-географічна зона помірного поясу, для якої найбільш

характерні хвойні дерева. Підлісок, як правило, бідний, трав'янисто-

чагарниковий ярус одноманітний (чорниця, брусниця, зелені мохи). У

Пн.

Півкулі основне джерело деревини для целюлозної та лісохіміч-

ної промисловості.

Тайфун - 1) далекосхідна назва потужних тропічних циклонів з енергі-

єю урагану (до 1% енергії Сонця, яка надходить до земної поверхні за

порівняний проміжок часу). Сильні Т. надзвичайно руйнівні; 2) силь-

ний вітер із зливою, що виникає в тропічних широтах західної частини

Тихого океану і має енергію урагану.

Таксація - оцінювання кількості чогось, визначення його ціни, цін-

ності.

Таксація лісу - матеріальна оцінка лісу (визначення запасів і приросту

деревини, обсягів можливих заготовок тощо).

Таксиси - рухові реакції організмів, спричинені однобічною дією по-

дразника. Вони властиві бактеріям, водоростям, одноклітинним гри-

бам, тваринам, деяким клітинам і організмам: лейкоцитам, зооспорам,

гаметам, хлоропластам. Залежно від характеру дії подразника розрізня-

ють гідро-, термо-, фото-, хемотаксиси.

Таксон - група окремих об'єктів, що пов'язані тим чи іншим ступенем

спільності властивостей та ознак і завдяки цьому дають підставу для

присвоєння їм певної таксономічної категорії.

Таксономія - розділ біологічної науки систематики, завданням якого

є визначення і теоретичне обгрунтування класифікаційних одиниць -

таксонів, їх системи, супідрядності, співвідношення та обсягу. Під Т.

іноді розуміють класифікацію взагалі, групування за певними ознаками

предметів і явищ.

Талій - токсичний важкий метал, сильна клітинна отрута, летальна

доза 0,8-1,0г. Значні концентрації Т. можуть спостерігатися поблизу це-

ментних заводів. Застосовують Т. в електроніці, для виробництва засо-

бів боротьби зі шкідниками, спеціального скла тощо.

237

Д.П.

Плахтій, О.С. Чинчик, С.В. Кобринська

Тальвег - осьова найглибша частина днища долини та інших ланок гід-

рографічної мережі (улоговин, лощин, балок, ярів).

Тамнобіонт - організм - мешканець чагарників. Термін стосується ко-

мах (короїди, заболонники, лубоїди, мешканці живої деревини).

Тампонаж - закупорювання водонепроникним матеріалом пустот, трі-

щин тощо, щоб запобігти просочуванню води в гірничі виробки або

нафтові свердловини.

Танатоз - імітація відсутності життя. Захисна реакція поведінки дея-

ких тварин («прикидаються» мертвими).

Танатоценоз - нагромадження мертвих водяних організмів (захоро-

нения), що поступово перетворюється на осадові породи.

Тварини (теплокровні) - тварини з порівняно сталою температурою

тіла, яка майже не залежить від температури навколишнього середо-

вища.

Твели (тепловидільні елементи) - найважливіша частина ядерних ре-

акторів АЕС. Складається з ряду касет тепловидільних стрижнів, запо-

внених оксидом урану. Вміст урану-235 у них за період роботи знижу-

ється від 3% на початку використання до

% - в кінці. З усіх установок,

що беруть участь у паливному циклі, установки з переробки ТВЕЛів

виділяють максимальні кількості радіоактивного випромінювання.

Проте слід зазначити, що збагачення урану, виготовлення ТВЕЛів у

безаварійних умовах відіграють незначну роль у забрудненні довкілля.

Твердість - властивість води, яка виявляється через її здатність утво-

рювати піну при контакті з милом. Термін «Т.» широко застосовується

для опису концентрації кальцію і магнію у воді.

Тектогенез - сукупність процесів розвитку верхніх шарів Землі під

впливом тектонічних рухів.

Телеметрія - дистанційне отримання інформації про екосистеми, їх-

ній стан та інші особливості за допомогою спеціальної телеметричної

апаратури, встановленої на літаках, супутниках, космічних кораблях і

станціях.

Телергони - активнодіючі різноманітні за складом речовини, що виді-

ляються тваринами і діють на організми того самого (гомотелергони,

або феромони) чи інших (гетеротелергони) видів.

Телуробіосфера - частина літосфери нижче поширення підземної тро-

посфери, у межах якої можуть існувати лише організми-анаероби.

Екологія. Основні терміни, поняття та означення

Температура - фізична величина, що характеризує тепловий стан тіла

або системи. Межі температури, за яких можливе існування мешканців

Землі,

—

від -200 до +100°С. Важливий екологічний чинник, адже від

температури навколишнього середовища залежить температура орга-

нізмів. Визначає існування фізико-географічних та вертикальних по-

ясів.

Тензйди - поверхнево активні речовини, які концентруються на межі

поділу вода-повітря. Т. - складові частини мийних засобів, застосо-

вуються в косметиці. Класичний приклад Т. - мило. Шкідлива дія Т.

зумовлена їхньою здатністю розчиняти жири. Т. завдає також шкоди

довкіллю.

Теореми

екології—

фундаментальні положення екології - її закони, пра-

вила, принципи, що науково доводяться.

Теорія систем (загальна)

—

розгляд функціонально цілісних систем

(сукупностей) як таких, що підпорядковуються єдиним законам, за-

вдяки чому можливе їх узагальнене вивчення, в тому числі методами

моделювання.

Тепловіддача

—

передача тепла, що утворюється у процесі тканинного

енергетичного обміну, з організму людини або тварини в навколишнє

середовище. Організм людини у стані спокою втрачає тепло шляхом

теплового випромінювання - 45%, випаровування води з поверхні шкі-

ри та легень - 22%, конвекції - нагрівання повітря, що оточує організм,

- 30%, і близько 3% - з продуктами виділення. Порушення Т. може

викликати підвищення температури тіла та гіпертермію чи тепловий

удар.

Теплоенергетика - добування будь-якого виду енергії шляхом пере-

творення теплоти, що виділяється під час спалювання мінерального

палива, розпаду ядерного палива або теплоти термальних вод, Сонця

та інших джерел. Є одним з основних джерел забруднення довкілля.

Теплопродукція - утворення тепла в живому організмі внаслідок тка-

нинного енергообміну. Залежить від віку організму, його морфологіч-

них особливостей, живлення, інтенсивності обміну речовин, темпера-

тури навколишнього середовища. Т. виробляється головним чином''в

результаті процесів, зв'язаних з диханням, роботою м'язів, травлення.

Теплота (викидна)

—

теплота, що виноситься з різними технологічни-

ми відходами, шлаками, відхідними та вихлопними газами.

Терабіонт - організм, який в дорослому віці живе на поверхні суші,

тут (фактично у фітосфері) живиться і розмножується.

239

Д.П.

Плахтій, О.С. Чинчик, С.В. Кобринська

Терарій, тераріум - приміщення, де тривалий час утримують дрібних

наземних хребетних тварин (гризунів, земноводних, плазунів), прово-

дять за ними спостереження і досліджують їх спосіб життя.

Тераса - 1) вирівняний горизонтальний або слабо нахилений майдан-

чик, утворений біжучими водами або хвильовою дією водойм. Розрізня-

ють річкові, озерні і морські Т. Основні причини утворення: тектонічні

рухи, евстатичні коливання рівня моря, зміни клімату; 2) природний

або штучно створений майданчик (уступ) на схилі, який використову-

ють під с.-г. та лісові культури, а також для боротьби з ерозією грунту.

Терасування схилів - штучна зміна поверхні відкосів (створення плас-

ких, увігнутих або опуклих ділянок-терас), яка забезпечує їх стійкість

до ерозії і створює сприятливі умови для використання тераси під с.-г.

і лісові культури. Для запобігання ерозії тераси повинні мати попере-

чний ухил

1,5-2°

в бік розміщеної вище тераси.

Тератогенез - виникнення виродливостей у тварин і людини. Вирод-

ливості є наслідком порушення зародкового розвитку організму терато-

генами. Деякі з них передаються спадково.

Тератогени

—

численні хімічні речовини, ліки або фізичні чинники

(іонізуюче випромінювання), вплив яких на зародок впродовж перших

трьох місяців вагітності призводить до вродженого каліцтва або заги-

белі плоду.

Терафлекс - скло, яке пропускає світло, затримуючи теплову частину

електромагнітного випромінювання.

Теренкур

—

лікування дозованим (щодо часу, довжини й кута підйому

маршруту) ходінням. Т. зміцнює серцевий м'яз, нервову систему, по-

ліпшує дихання тощо.

Терикон - відвал шахтних гірських порід або відходів збагачення, які

насипаються у формі конуса. Джерело забруднення довкілля.

Територіальність - 1) механізм самороз'єднування в просторі особин

і груп організмів; 2) властивість більшості тварин триматися певної те-

риторії чи акваторії впродовж життя й охороняти цей простір від про-

никнення інших особин того самого виду.

Території природи, які підлягають особливій охороні - ділянки бі-

осфери (суходолу, акваторії) з відповідними шарами атмосфери і лі-

тосфери, повністю або частково, постійно або тимчасово виключені

людьми з традиційно інтенсивного господарського обігу і призначені

для збереження екологічної рівноваги, підтримання середовища життя

людини і її здоров'я, охорони природних ресурсів, цінних природних і

240

Екологія. Основні терміни, поняття та означення

штучних об'єктів та явищ, які мають історичне, господарське або ес-

тетичне значення (тобто для нетрадиційних найважливіших еколого-

соціальних економічних цілей).

Територія - обмежена частина земної поверхні з властивими їй при-

родними і привнесеними людиною властивостями і ресурсами, а також

протяжністю і місцезнаходженням.

Територія (заповідна) - просторовий природний об'єкт, що Має свій

статус, призначення та використання. Головне завдання Т.з. - охороня-

ти як окремі об'єкти природи, так і середовище в цілому на великих,

спеціально відведених територіях. Т.з. вилучаються з господарського

використання та є центрами акліматизації рослин і тварин.

Територія незайманої природи - ділянка, яка виділяється урядовим

рішенням і призначена для зберігання в її межах природних умов з на-

уковою або рекреаційною метою.

Територія (особливо охоронна) - територія, акваторія, в межах якої

розташовані цінні об'єкти або явища природного чи антропогенного

походження (важливі екосистеми, гейзери, інженерні споруди, пам'ятки

садово-паркового мистецтва). До Т.о.о. відносять також території, які

позитивно впливають на довкілля (лісосмуги, зелені зони тощо). Всі

вони охороняються законом, а нерідко перебувають під наглядом спе-

ціалізованої охорони.

Територія (рекреаційна)

—

територія, що використовується для оздо-

ровлення, масового відпочинку людей, туризму та екскурсій. Залежно

від призначення виділяють дві групи Тр.: для короткострокової рекре-

ації (лісопарки, зелені зони, приміські ліси, водні об'єкти тощо) і три-

валої рекреації (приморські райони, лікувально-санаторні території,

курорти і курортні райони, туристичні комплекси).

Територія (урбанізоваии) - ділянка суходолу, зайнята населенням

міського типу і пов'язана з ним виробничими, транспортними та інже-

нерними спорудами.

Теріологія - наука про тварин, що належать до класу ссавців. Вивчає

історію розвитку ссавців, екологію, охорону, відтворення та викорис-

тання мисливських, свійських та інших корисних видів, збереження

реліктових і вимираючих форм.

ТЕРКСОП (Територіальна комплексна схема охорони природи) - на-

уково обгрунтований комплексний план охорони природи певної тери-

торії (регіону, адміністративної області, міста). ТЕРКСОП включає

нормування навантажень на середовище за всіма видами господар-

241