Павлюк В.В., Сердюк В.М., Акаєв Ш.М. Контроль і ревізія

Подождите немного. Документ загружается.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МАКІЇВСЬКИЙ ЕКОНОМІКОГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ

В.В. ПАВЛЮК

В.М. СЕРДЮК

Ш.М. АКАЄВ

КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів

вищих навчальних закладів

Киів – 2006

УДК 657.6(075.8)

ББК 65.052я73

С 32

Гриф надано

Міністерством освіти і науки України

(лист № 14/18.2"655 від 29.03.2005 р.)

Рецензенти:

А.В. Сідорова – доктор економічних наук, професор;

Н.М. Гончарова – кандидат економічних наук, доцент

ПАВЛЮК В.В., СЕРДЮК В.М., АКАЄВ Ш.М.

С 32 Контроль і ревізія. Навчальний посібник.

– К.: Центр на

вчальної літератури, 2006. – 196 с.

ISBN 9663641614

В навчальному посібнику розглядаються теоретичні основи економічного

контролю, методика проведення контрольних процедур, а також особливості

ревізійного процесу в умовах автоматизованної обробки інформації.

Навчальний посібник призначений для студентів економічних спеціаль

ностей вищих навчальних закладів, робітників контролюючих органів та керів

ників підприємств.

ISBN 9663641614 ©

Павлюк В.В., Сердюк В.М.,Акаєв Ш.М., 2006

Центр навчальної літератури, 2006.

Зміст

Передмова ......................................................................5

Розділ 1. Теорія ревізії й контролю ..................................7

1.1. Сутність і класифікація контролю............................................7

1.2. Планування контрольноревізійної діяльності..................14

1.3. Організація роботи суб’єктів контролю................................16

1.4. Права й обов’язки ревізорів ......................................................23

1.5. Методи документального контролю ......................................26

1.6. Методи фактичного контролю ................................................34

1.7. Взаємозалежне використання методів контролю ............39

Розділ 2. Методика й послідовність контролю ................46

2.1. Контроль операцій з основними коштами ..........................46

2.2. Перевірка операцій з матеріальними ресурсами ..............60

2.3. Перевірка касових операцій ......................................................70

2.4. Контроль операцій по рахунках у банках ............................80

2.5. Перевірка розрахунків з оплати праці ..................................89

2.6. Перевірка розрахунків з підзвітними особами ..................99

2.7. Контроль розрахунків з відшкодування матеріального

збитку..............................................................................................103

2.8. Контроль кредитних операцій................................................107

2.9. Перевірка розрахунків по претензіях..................................111

2.10. Перевірка розрахунків з бюджетом ..................................115

2.11. Контроль витрат на виробництво ......................................124

2.12. Контроль готової продукції і її реалізації........................130

2.13. Контроль фінансових результатів підприємства..........135

2.14. Ревізія власного капіталу ....................................................138

Розділ 3. Ревізійний процес в умовах автоматизованого

оброблення інформації ..................................142

3.1. Особливості оброблення й обліку бухгалтерської

інформації з використанням ПЕОМ ..................................142

Контроль і ревізія

3.2. Вплив АБС на склад і послідовність контрольних дій 146

3.3. Ревізія підприємства з АБС....................................................148

3.4. Автоматизація контролю з використанням економічного

аналізу ............................................................................................160

3.5. Переваги й недоліки контролю в АБС................................172

3.6. Електронна війна ........................................................................176

3.7. Рекомендації з удосконалення нормативноправової

бази контролю..............................................................................186

Примітки до розділу 3 ......................................................................188

Передмова

Переорієнтація економіки України призвела до зміни

умов господарювання й різкого зростання кількості

підприємств. Розмаїтість організаційних форм підприємниць

кої діяльності й недосконалість її нормативної бази зумовило

збільшення числа порушень в економічній сфері. У зв’язку із

цим виникає проблема перегляду теоретичних основ і методи

ки проведення контрольноревізійної діяльності.

Результативність контролю залежить від дотримання ря

ду умов. Основним, безсумнівно, є компетентність ревізорів,

що характеризується повним володінням методикою контро

лю. Другим по праву йде професійне чуття інспекторів, що

грунтується на досвіді й логічному підході. Обидві умови по

винні бути підкріплені розумінням з боку ревізора сутності й

змісту операцій, що перевіряються, оскільки механічний

підхід до проведення ревізії дає можливість виявити лише ви

димі порушення, у той час як навмисно приховані залиша

ються непоміченими. Сприяння такому розумінню є метою

цього навчального посібника.

У першому розділі розглядаються принципи організації

й проведення контролю в Україні, планування контрольно

ревізійної діяльності, дається детальна характеристика

прийомів і способів, які використовуються при проведенні

ревізій і перевірок.

Другий розділ присвячений самій процедурі контролю,

коли ревізійна бригада проводить комплексну ревізію фінан

совогосподарської діяльності або тематичну перевірку на ок

ремо взятому об’єкті контролю. Послідовність ревізії наведена

не у вигляді формального опису контрольних дій, а з погляду

вибору оптимального набору прийомів контролю, які дозво

лять перевірити конкретні операції з максимальним ефектом.

Контроль і ревізія

У третьому розділі подано особливості контролю в умовах

автоматизованої облікової системи. Очевидно, що сучасна

форма відображення даних спричинює необхідність мо

дифікації ревізійних процедур. Не змінюючи своїх колишніх

завдань, теорія контролю повинна врахувати правила, що

змінилися, роботи з бухгалтерськими даними й скористатися

перевагами, які надають досягнення інформаційних техно

логій. Одночасно з цим перед ревізорами встає ряд труднощів,

яких не було раніше. Саме ці обставини потребують вироблен

ня заходів щодо вирівнювання відставання теорії контролю

від сучасної практики обліку даних у бухгалтерії, забезпеченій

ПЕОМ.

Для усвідомленого сприйняття матеріалу читачам пропо

нується кілька порад. Насамперед, варто розібратися в прийо

мах контролю й призначенні кожного з них. Вивчаючи ма

теріал про ревізії підприємства в певному розрізі, необхідно

звертати увагу на застосування прийомів і способів контролю

як інструментів у проведеній роботі, одночасно намагаючися

зрозуміти послідовність їхнього використання й поєднання

одних прийомів з іншими. Говорячи мовою ревізорів, Ви по

винні володіти матеріалом спочатку формально, а потім по

суті. Результатом осмислення пропонованого посібника по

винне стати чітке розуміння ревізійних процедур і готовність

застосувати отримані знання на практиці.

Розділ 1. Теорія ревізії й контролю

1.1. Сутність і класифікація контролю

Період радикальних перетворень в економіці України ха

рактеризується активною участю держави в проведених ре

формах. Такого роду зміни потребують твердого регулювання

процесів, що відбуваються в економіці. Особливе місце в

сформованій ситуації займає контроль.

Контроль як елемент управління являє собою складний

процес, спрямований на перевірку відповідності контрольо

ваних об’єктів пропонованим до них вимогам і заданим пара

метрам. Усунення виявлених відхилень також є завданням

контролю.

Виявляючи недоліки в діяльності об’єкта, що пе

ревіряється, контроль сигналізує про недосконалість окремих

ланок його механізму. Суб’єкт управління (контролю) вико

ристовує отриману інформацію для прийняття ефективних

управлінських рішень.

Предметом контролю виступають найрізноманітніші про

цеси, властиві й характерні об’єкту, що перевіряється.

Щоб визначити зміст і склад контролю, необхідно побуду

вати його класифікаційну модель. Питання класифікації кон

тролю завжди спричинювало велику кількість дискусій. У цей

час проблема класифікації знову виходить на перший план. Це

зумовлено перетворенням господарського механізму, законо

давства, зміною політичних поглядів та економічних інтересів.

Наша точка зору, при розгляді контролю з позицій його

класифікації, ґрунтується на таких принципах.

Поперше, обмеження класифікаційних ознак та їхня гра

нична ясність. При такому підході надається можливість чітко

Контроль і ревізія

характеризувати систему контролю й принципи її функціону

вання. Різноманіття класифікаційних ознак та їхня надмірна

деталізація приводять до зворотного результату. У цьому ви

падку відбувається розмивання кордонів між видами й форма

ми контролю, що зумовлює виникнення невідповідностей у

практичній діяльності й неправильному трактуванні норма

тивної бази контролю.

Подруге, у запропонованій класифікації враховані діючі

закони, положення й інші нормативні акти України, які скоро

чують розрив між теорією й практикою контролю.

Потретє, зроблена спроба привести в повну відповідність

ознаки, за якими формуються класифікаційні групи, з видами

контролю, що входять до складу кожної з них.

За останнє десятиліття в економіці України відбулися такі

перетворення, які можуть порівнятися з революційними

подіями початку XX ст. Монополія державної форми влас

ності припинила своє існування, і поряд із цим перестав бути

єдиним і державний контроль.

Тому, насамперед, контроль необхідно поділяти на:

державний;

недержавний.

Державний контроль, у свою чергу, поділяють на:

відомчий;

позавідомчий.

Нижче наводиться графічне подання складу й структури

державного (рис. 1) і недержавного контролю (рис. 2).

Визначаючи сферу діяльності відомчого контролю, мож

на стверджувати, що підприємства, які перевіряються, вхо

дять до складу міністерств, відомств та об’єднань, які їх кон

тролюють. Інакше кажучи, об’єкти контролю перебувають у

прямому підпорядкуванні в суб’єктів, що виконують кон

трольні процедури.

Є сенс розрізняти відомчий контроль на внутрішньовідомчий

і внутрішньогосподарський. Внутрішньовідомчий контроль

здійснюється контрольноревізійними службами вищестоя

Розділ 1. Теорія ревізії й контролю

щих організацій. Для проведення внутрішньогосподарського

контролю на підприємствах створюються контрольно

ревізійні відділи. Їхня діяльність полягає в перевірці окремих

ділянок діяльності даного підприємства, з погляду ефектив

ності й законності виконуваних операцій, а також виконання

співробітниками підприємства своїх обов’язків. Іншим варіан

том організації внутрішньогосподарського контролю є чітке

виконання співробітниками підприємства своїх посадових

обов’язків, до складу яких включені й контрольні процедури.

Позавідомчий державний контроль здійснюється іншими

органами виконавчої влади в межах компетенції кожного з

них. Основною відмінністю позавідомчого контролю від відо

мчого є відсутність прямого підпорядкування об’єкта, що пе

ревіряється. При цьому в рамках позавідомчого контролю

найчастіше вивчаються вужчі питання порівняно з відомчим.

Так, Державна податкова адміністрація України контролює

Рис.1. Структура державного контролю

Дердавний контроль

Відомчий

Позавідомчий

Внутрішньо

відомчий

Внутрішньо

господарський

МВС, СБУ, Прокуратура

Міністерства Підприємства КРС, ДПАУ, Казначейство

Відомства

Підрозділи

підприємства

Державні комітети та фонди

Об'єднання Національний банк України

Недержавний контроль

Незалежний Банківський Кредитний

Аудит Комерційні банки Позикодавці й кредитори

Рис. 2. структура недержавног контролю

Контроль і ревізія

дотримання підприємствами податкового законодавства й,

наприклад, законність здійснення валютних операцій.

Національний банк України покликаний проводити пе

ревірку законності операцій з готівкою й проведення розра

хунків у безготівковій формі. Правоохоронні органи

розслідують факти, що свідчать про розкрадання, розтрати й

інші незаконні операції, скоєні посадовими особами

підприємства, що перевіряється.

Недержавний контроль у нашій класифікації представле

ний такими його видами: незалежний, банківський, кредитний

і суспільний.

Незалежний контроль представляють аудиторські фірми

й установи, що виконують різного роду експертні оцінки.

Банківський контроль здійснюється комерційними банками,

як правило, що обслуговують підприємство. На відміну від кон

трольних функцій Нацбанку України, установи комерційних

банків проводять не тільки наступні, але й поточні перевірки до

тримання порядку безготівкових розрахунків і законності опе

рацій з готівкою на підприємствах, що обслуговуються ними.

Механізм кредитного контролю починає працювати у ви

падку виникнення кредитних відносин між партнерами. Рин

кові відносини припускають використання різних форм

взаємного кредитування суб’єктами підприємницької діяль

ності (комерційний кредит, видача векселя, іпотечний кре

дит). Активізація даної форми контролю настає в той момент,

коли позичальник не виконує зобов’язань з повернення на

лежних кредиторові коштів. Причому особливістю даного ви

ду контролю є обов’язкове залучення судових органів з метою

законного врегулювання розбіжностей.

Суспільний контроль спрямований на перевірку дотриман

ня підприємствами конкретних правил або вимог. Суб’єктом

контролю виступають добровільні об’єднання громадян, напри

клад, товариство охорони навколишнього середовища.

Недоліком запропонованої моделі контролю можна вва

жати той факт, що внутрішньогосподарський контроль, зазна