Онуфрієнко Г.С. Риторика

Подождите немного. Документ загружается.

Р и т о р и к а 221

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

постійними якостями оратора; 2) що служать наступному виступу

оратора.

8. Прокоментуйте твердження П.Сопера, що “мовлення на

чверть сприймається зором”, і сформулюйте в контексті цієї думки

відповідні вимоги до культури мовлення оратора.

9. Проілюструйте переконливими прикладами відомий афоризм:

“Ми слухаємо не промову, ми слухаємо людину, яка говорить з

нами”.

10. Поясніть сутність та складники поняття артистизм

оратора. Опишіть особливості мови рухів тіла в контексті

національних традицій.

11. Проілюструйте смислові інтонації: а) інтонація перелічування;

б) інтонація вставної інформації; в) інтонація звернення; г) інтонація

незавершеної думки; д) протиставна інтонація. З’ясуйте їх роль, функції та

сформулюйте відповідні вимоги до культури мовлення оратора.

12. Складіть невеличкий текст за темою “Одруження як шлюбний

договір” у трьох стилістичних варіантах та відповідних жанрах:

а) офіційне запрошення на весільне свято (офіційно-діловий стиль);

б) діалог із друзями (розмовний стиль); в) повідомлення в газеті

(публіцистичний стиль). З’ясуйте спільне та відмінне у стилістичних

варіантах щодо вимог культури мовлення.

13. Спираючись на ораторський досвід у цивілізованих країнах,

проілюструйте переконливими прикладами показники культури мовлення

оратора: змістовність, правдивість, доброчинність, логічність промови,

дотримання техніки мовлення, відповідність нормам літературної мови

(орфоепічним, лексичним, морфологічним, синтаксичним, пунктуаційним,

стилістичним), зрозумілість, комунікативна доцільність, виразовість.

14. Обґрунтуйте, чому мовний критерій має юридичну

силу. 

15. Перекладіть українською мовою наведені вислови.

Сформулюйте спільну для них тему і відповідні поради для мовця.

 Неправильное употребление слов ведет за собой ошибки в

области мысли и потом в практике жизни (Д.Писарев).

 Точность слова является не только требованием здорового

вкуса, но прежде всего – требованием смысла (К.Федин).

 Что неясно представляешь, то неясно и выскажешь,

222 Г.С.О н у ф р і є н к о

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

неточность и запутанность выражений свидетельствуют только о

запутанности мыслей (Н.Чернышевский).

 Под напыщенностью и неестественностью фразы скрывается

пустота содержания (Л.Н. Толстой).

 Если пишешь многословно, – это тоже значит, что сам плохо

понимаешь, о чем говоришь (М.Горький).

 Употреблять иностранные слова, когда есть равносильные

им русские слова, - значит оскорблять и здравый смысл, и

здоровый вкус (В.Белинский).

 Язык должен быть живым (А.Толстой).

 Вообще следует избегать некрасивых, неблагозвучных слов.

И не люблю слов с обилием шипящих и свистящих звуков, избегаю

их (А.Чехов).

 Нет просто слова. Оно либо проклятье, либо поздравленье,

либо правда, либо свет, либо тьма (Р.Гамзатов).

16. Прокоментуйте основні параметри оцінювання мовної

культури оратора. Оцініть свої відповіді (й однокурсників) на

семінарських заняттях із фахових дисциплін.

Загальна інформація (Дата публічної промови. Слухацька

аудиторія. Вид публічного мовлення. Жанр публічного мовлення.

Тема, цілі).

Оцінювання мовної культури оратора

Показники культури мовлення

Оцінка

(бали)

Мовленнєві

помилки

й недоліки

Лексичні показники

Точність слова

Виразність слова

Доступність слова

Граматичні показники

Нормативність слововживання,

слово- і формотворення

Правильність фразової побудови

Дохідливість (зрозумілість)

синтаксичної структури

Фонетико-інтонаційні показники

Правильність наголосу й вимови

Доцільність і виразність інтонації

Комунікативність інтонації

Чіткість дикції

Середня оцінка (середній бал) рівня

мовної культури оратора

Р и т о р и к а 223

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Примітка: якщо бали виставляють за чотирибальною

шкалою, отримані оцінювальні результати співвідносять із

поданою нижче таблицею.

Рівень розвитку

культури мовлення оратора

Підсумковий

бал

Висока культура мовлення

4,5 - 5,0

Середня культура мовлення

3,6 - 4,4

Низька культура мовлення

2,8 - 3,5

Дуже низька культура мовлення

2,0 - 2,7

17. Наведіть приклади найчастіших порушень студентами,

магістрантами, аспірантами лексичних норм культури мовлення.

Сформулюйте відповідні рекомендації, ознайомившись із наведеною

таблицею.

Шкала оцінювання лексичних показників

культури мовлення оратора

Кри

те-

рії

5 балів 4 бали 3 бали 2 бали

1. Точність слова

усі слова

вживалися

згідно з їх

значенням

із синоніміч-

ного ряду

добиралися

найточніші

слова

у сполуках

слів немає

смислової не-

співвіднесе-

ності

відсутні

зайві слова,

лексичні по-

втори

іноді трап-

лялися помилки

в доборі слів,

словосполучень

іноді вжива-

лися “зайві”

слова, лексичні

повтори

оратор часто

помилявся в

доборі слів,

хоча при цьому

не було грубих

смислових від-

хилень

уживалися

“зайві” слова в

реченнях

дуже часто

траплялися

смислові не-

точності у ви-

користанні

слів

часто

вживалися

“зайві” слова,

лексичні по-

втори

224 Г.С.О н у ф р і є н к о

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Кри-

те-

рії

5 балів 4 бали 3 бали 2 бали

2. Виразність слова

іноді вжива-

лися штампи,

канцеляризми



повністю від-

сутні слова-

паразити

доречно й

систематично

вживалися

фразеологіз-

ми, прислів’я,

афоризми, ху-

дожні образи

рідко вжи-

валися штампи,

канцеляризми,

слова-паразити

недостатньо

використовува-

лися зображу-

вально-вира-

жальні мовні

засоби, художні

образи

часто вжива-

лися штампи,

канцеляризми,

слова-паразити

недостатньо

(або недоречно)

вживалися

зображувально-

виражальна

лексика,

художні образи

дуже часто

траплялися

штампи, кан-

целяризми,

слова-парази-

ти

повністю

відсутні зоб-

ражувально-

виражальна

лексика, ху-

дожні образи

3. Доступність слова

домінувала

розмовно-кни-

жна лексика

доречно

вживалися

іншомовні

слова, наукові

та спеціальні

терміни, зна-

чення яких

пояснювалося

оратором

уживалася

книжна та роз-

мовна лексика

доречно вжи-

валися наукові

та спеціальні

терміни, мало-

відомі поняття,

але їх значення

оратор не пояс-

нював

домінувала

книжна лекси-

ка

часто вжива-

лися маловідомі

слова, зокрема

іншомовного

походження

оратор часто

не знав значен-

ня іншомовних

слів і термінів

домінувала

розмовна лек-

сика

дуже часто

мовцем ужи-

валися незро-

зумілі слова

оратор не

витлумачував

значення не-

зрозумілих

слів

18. Наведіть приклади найчастіших порушень студентами,

магістрантами, аспірантами граматичних норм культури мовлення.

Сформулюйте відповідні рекомендації, ознайомившись із наведеною

таблицею.

Р и т о р и к а 225

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Шкала оцінювання граматичних показників

культури мовлення оратора

Кри

те-

рії

5 балів 4 бали 3 бали 2 бали

1. Нормативність

слововживання,

мо- і словотво

ення

усі слова вжи-

валися у пра-

вильній формі

при сполу-

чанні слів до-

тримувалися

правила сло-

возміни і, зок-

рема, відмінко-

вих закінчень

усі слова

вживалися у

правильній

формі

при сполу-

чанні слів іноді

допускалися

граматичні по-

милки (при від-

мінюванні то-

що)

нерідко до-

пускалися

граматичні

помилки

при сполу-

чанні слів

траплялись

помилки

дуже часто

допускалися

відхилення від

норм слововжи-

вання, формо- і

словотворення

2. Правильність

побудови фрази

думки пра-

вильно оформ-

лювалися ре-

ченнями

у всіх речен-

нях дотриму-

валися норми

узгодження та

керування сло-

вами

думки майже

правильно

оформлювалися

реченнями

в реченнях

іноді допус-

калися від-

хилення від

норм узгод-

ження та керу-

вання

думки час-

то непра-

вильно

оформлюва-

лися речен-

нями

в реченнях

часто трап-

лялися від-

хилення від

норм узгод-

ження та

керування

при формулю-

ванні думок

траплялося ба-

гато помилок

в реченнях

дуже часто до-

пускалися від-

хилення від

норм узгоджен-

ня та керування

3. Дохідливість

синтаксичної

ст

ру

кт

речення бу-

дувалися за

правилами ус-

ного мовлення,

були переваж-

но прості та

стислі

кожна думка

в реченнях

була зрозумі-

лою для ауди-

торії

речення

будувалися за

правилами

усного

мовлення

іноді викори-

стовувалися

довгі речення,

які затруд-

нювали спри-

йняття основної

думки оратора

часто трап-

лялися довгі

речення з ба-

гатьма під-

рядними

аудиторія

не завжди

розуміла

зміст сказа-

ного

промова пов-

ністю будува-

лася за закона-

ми письмового

мовлення

використову-

валося багато

довгих речень,

що ускладню-

вало сприй-

няття всього

виступу

226 Г.С.О н у ф р і є н к о

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

19. Наведіть приклади найчастіших порушень студентами,

магістрантами, аспірантами фонетико-інтонаційних норм культури

мовлення. Сформулюйте відповідні рекомендації, ознайомившись із

наведеною таблицею.

Шкала оцінювання фонетико-інтонаційних показників

культури мови оратора

Кри-

терії

5 балів 4 бали 3 бали 2 бали

1. Орфоепічна

точність

усі слова

вимовляли

ся згідно з

орфоепіч-

ними нор-

мами (ви-

мова, наго-

лос)

у словах рід-

ко траплялись

орфоепічні по-

милки;

не допуска-

лися помилки в

загальновідо-

мих словах

у словах

нерідко трапля-

лись орфоепічні

помилки;

іноді трапля-

лися помилки в

загальновідо-

мих словах

часто допу-

скалися пору-

шення орфо-

епічних норм,

у тому числі в

загальновідо-

мих словах

2. Виражальні

ознаки промови

промова

виголошув

алася яск-

раво, вира-

зно;

наголоси

на фразах

відповіда-

ли змісту

речень

не всі фраг-

менти промови

виголошували-

ся виразно;

фразові наго-

лоси іноді не

відповідали

змісту речень

промова була

недостатньо ви-

разною;

наголоси на

фразах нерідко

не відповідали

змісту речень

промова

виголошувала

ся неемоцій-

но (монотон-

но);

часто

допускалися

неточності у

смислових

наголосах

3. Інтонаційний

малюнок промови

інтонацій

ний малю-

нок промо-

ви повніс-

тю відпові-

дав її роз-

мовно-

книжному

характеру,

виду і жан-

ру публік-

ного мов-

лення

інтонаційний

малюнок про-

мови іноді не

узгоджувався зі

змістом її, але в

цілому відпові-

дав виду і

жанру публіч-

ного мовлення

оратор зрідка

звертався до

аудиторії;

мало застосо-

вував прийоми

інтонування

для посилення

уваги слухачів

протягом

всієї промови

оратор гово-

рив тільки

“для себе”;

промова

інтонаційно

не відпові-

дала змісту,

виду та жанру

публічного

мовлення

Р и т о р и к а 227

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Кри-

терії

5 балів 4 бали 3 бали 2 бали

4. Техніка

мовлення

усі слова

вимовляли

ся з чіткою

артикуля-

цією

окремі слова

вимовлялися

нечітко

у промові

часто звучали

слова з не чіт-

кою артикуля-

цією

промова

виголошува-

лася з не чіт-

кою артику-

ляією та дик-

цією

20. Оцініть свої публічні промови (й однокурсників) за шкалою показників

культури мовлення та сформулюйте відповідні рекомендації.

РЕЗЮМЕ

Чи усвідомили Ви, що…

● творча діяльність оратора складається з трьох етапів (фаз):

інваріантних – докомунікативного (дотримання 1-5 законів риторики) й

комунікативного (дотримання 6-7 законів риторики), та варіативного,

який поєднує інваріантні етапи, – репетиції;

● промова має ретельно готуватися за першими п’ятьма законами

організації мисленнєво-мовленнєвої діяльності оратора;

● доцільно працювати над бібліографічними джерелами,

застосовуючи різні види читання (суцільне, ознайомче, вибіркове,

пошукове) і дослівно фіксувати цитати;

● найкращий із трьох способів виголошення підготовленого

виступу – вільний від конспекту виклад матеріалу;

● основою головної частини публічного мовлення є аргументація

й доведення;

● доведення складається з трьох взаємопов’язаних елементів: тези,

аргументів, способу доведення;

● теза – це головна думка чи положення, істинність яких треба

довести; вона має бути дискутабельною, тобто такою, щоб її можна було

обговорювати;

● аргументи – це думка й положення, істинність яких уже

перевірено практикою;

● спосіб доведення – це форма логічного зв’язку між тезою й

аргументами;

228 Г.С.О н у ф р і є н к о

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

●

велику роль у переконанні грають логічні форми викладу

інформації (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення), закони логіки

(тотожність, протиріччя, достатність підстав), прийоми викладу

(індукція, дедукція, аналогія);

● у мові оратора розрізняють два види аргументів: раціональні та

ірраціональні, тобто до сутності справи і до людини (до авторитету, до

публіки, до особистості тощо);

● Предраг Міцич запропонував 12 методів риторичного

аргументування: фундаментальний метод, метод протиріччя

(суперечностей), метод “видобування висновків” за причиново-

наслідковою моделлю зв’язків, метод порівняння, метод “так, але…”, метод

“шматків”, метод потенціювання, метод “бумеранга”, метод ігнорування,

метод “виведення”, метод уявної підтримки, метод опитування;

● у професійній діяльності менеджера та юриста якнайчастіше

застосовуються такі методи аргументування, як фундаментальний,

суперечностей, “видобування висновків”, “так, але…”, уявної підтримки;

● до найефективніших методів переконання належить сугестивний,

тобто навіювальний, мета якого – опосередковано нав’язати іншій особі

певну думку, яка пізніше викличе реакцію, що відповідає певній (сталій)

звичці цієї особи;

● демагогічні прийоми – це пояснення труднощів сьогодення

наслідками минулого, псевдопафос промови, використання неперевірених

чи надуманих цифр, невірогідних фактів, ігнорування аналізу фактів,

наведення неповної інформації, ображання, дорікання тощо;

● успіх публічної промови, сила її переконання залежать як від

змісту, так і від виразності;

● поняття техніка мовлення є багатогранним; це і дотримання

орфоепічних норм (нормативна вимова, наголошення), ясна дикція,

недвозначне висловлювання, доречний добір слів, середній темп мовлення,

узгоджена зі змістом інформація, багатий словниковий запас,

немонотонність, доцільне використання пауз, доречне підвищення або

пониження голосу, відповідний до змісту інтонаційний малюнок;

● мовний критерій публічної промови має юридичну силу;

● культура мовлення менеджера, журналіста, юриста залежить від

фонетико-інтонаційних, лексичних та граматичних показників;

● засоби мовної виразності – це іронія, градація, інверсія, антитеза,

метафора, порівняння, перифраза;

Р и т о р и к а 229

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

●

професія юриста, менеджера, викладача, перекладача,

журналіста вимагає високого рівня мовної компетентності і зразкового

рівня користування мовою в усній та писемній формах;

● оцінювання публічного виступу відбувається за трьома групами

критеріїв: зміст промови, методика викладу інформації, мовне

оформлення;

● смислове сприйняття промови залежить від її темпу, чистоти

дикції, сили голосу, його висоти;

● висока культура мовлення – це вміння правильно, точно й

виразно передавати свої думки вербальними (словесними) засобами;

● мовленнєві помилки оратора справляють на слухачів негативне

враження і суттєво знижують його рейтинг як фахівця.

Чи відомо Вам, що…

● для людини з вищою світою звичка говорити погано і невміння

говорити добре й переконливо є непристойною;

● мовлення на чверть сприймається зором (П.Сопер);

● жести не завжди є конгруентними до слів; конгруентними

жестами вважаються ті, що посилюють вплив слів;

● першою науковою фіксацією невербальних сигналів стала

видана 1872 року книга Ч.Дарвіна “Выражение эмоций животным и

человеком”; з того часу зафіксовано близько мільйона невербальних

сигналів у світі тварин та людини;

● поза людини під час спілкування відбиває моторику її поведінки

і може бути зручною / незручною як для неї самої, так і для

співрозмовника;

● чітка композиція промови дозволяє ефективно впливати на

слухачів;

● у процесі наукового, професійного і навчального спілкування

зростає роль термінологічної культури мовців;

● в ораторській промові є обов’язковими різні мовні засоби для

зв’язку її частин (слова і словосполучення, якими висловлюють

суб‘єктивне ставлення, повтор, анафора);

230 Г.С.О н у ф р і є н к о

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

●

як правило, ораторська промова складається з елементів різних

функційних стилів при домінуванні публіцистичного;

● образності промови, словесній наочності сприяють тропи

(метафори, порівняння, епітети, персоніфікація);

● оратором є лише той, хто вміє гарно, вишукано й переконливо

говорити з кожного питання, відповідно до важливості предметів, на

користь часові та для задоволення слухачів (Тацит);

● є три причини, які збуджують довіру у мовця, тому що є рівно

стільки речей, у які ми віримо без доказів, – це розум, доброчесність і

благоприхильність…; крім цих (трьох причин), немає ніяких інших;

якщо таким чином слухачам здається, що оратор має всі ці якості, вони

неодмінно проймаються до нього довірою (Арістотель);

● якщо хочеш переконати, прагни перш за все сподобатися,

прагни, щоб голос твій звучав гармонійно, щоб кожен склад твій був

ясно відбитий, щоб головні пункти у твоїй промові та її висновках

звучали сильно й голосно; все повинно захоплювати; якщо ти говориш

не так, тоді краще не говорити зовсім (Ф.Честерфілд);

● оратор має бути знайомий із предметом промови до найменших

дрібниць, тоді він зможе скористатися всіма сторонами для досягнення

успіху (О.Бен);

● надто багато може означати вираз душевних рухів в очах, легкий

рух руки, маленька зморшка на обличчі, погляд!(К.Віланд)

Чи переконані Ви, що…

● кожний оратор має знати, що, де, коли і як сказати;

● оратор є красномовним тільки тоді, коли всім здається, що він

говорить правду (Квінтіліан);

● гоноровість – найбільша перешкода істинному красномовству;

(К.Гільті)

● красномовство полягає в умінні встановлювати зв’язок між

умами й серцями наших слухачів і нашими власними думками та

словами… (Б.Паскаль);

● красномовство – це світило, яке надає розуму яскравості;

(Цицерон)