Олійник О.Б., Шинкарук В.Д., Гребницький Г.М. Граматика української мови
Подождите немного. Документ загружается.
Речення
301
дилась кружалами, в котрих блищало проміння. Ставок
ніби сміявсь. На далекому острівці по бережку дибали
чорногузи й миготіли на сонці червоними дзьобами та но
гами. Дві шуліки шугали понад ставком і жадібно поглядали
на каченят. Річкові чаєчки літали понад ставом, неначе біло
пері голуби, і різким криком пронизували гаряче повітря.
Веселі ластівкищурі пурхали над самісінькою водою та все
щебетали, черкаючись крильцями об воду.
Усе ворушилось, раділо та вигравало і в гарячому повітрі,
і в синьому небі, і в хвилях теплої води. Небо неначе сміялось
до пишної землі, а земля осміхалась до золотого сонця.
(І. НечуйЛевицький)
Цікаво знати
Найдавніший розділовий знак – крапка. У давньоруських
письмених пам’ятках, коли ще не існувало поділу тексту на
слова, крапка якраз і вживалася з метою, щоб відділити одне
слово від іншого або одну частину тексту від іншої. Такий
розподіл тексту не пояснювався ніякими правилами, а лише
потребою переписувача. Замість однієї крапки іноді вжи
валися дві, три, розміщені трикутником, або чотири,
проставлені у вигляді ромба. Деякі писемні пам’ятки де
монструють й інші способи поділу тексту: хрестик (як в Остро
мировому Євангелії, ХІ ст.), вертикальна хвиляста лінія.
Крапка здебільшого ставилася внизу літери або на рівні її
середини. Траплялися також випадки, коли крапка вжи
валася в середині слова (мабудь, коли писар хотів перепочи
ти).
У деяких граматиках минулого розділовий знак – крапки –
рекомендувалося писати з шістьма, п’ятьма або чотирма
крапками.
(З журналу)
Граматика української мови
302
Контрольні питання і завдання
1. З чого складається речення?
а) із словосполучень;
б) із словосполучень або одного слова;
в) із групи слів.
2. Прочитайте речення.Яке з цихречень є спонукальним?
Оберіть правильну відповідь.
1. Пташко! Будь рада теплу і весні,
Кинь жалкувати по долі...
2. Підтримуй дух, розбуркуй думу,
Вливай огонь в людські чуття...
3. Ой не сійтесь сніги, ой не сійтесь, рясні,
Не губіть ви останньої слави...
(З тв. О. Олеся)
Відповіді:
а) тільки перше;
б) всі;
в) тільки третє.
3. За метою висловлювання речення бувають:
а) поширені;
б) розповідні;
в) питальні;
г) спонукальні;
д) окличні.
2. Двоскладне речення
Двоскладне речення – має два головних члени – підмет і
присудок.
Двоскладне речення, яке складається лише з головних
членів, називається непоширеним.
Речення
303
Речення, в якому, крім головних членів, є ще й другорядні,
називається поширеним.
Головні члени речення – підмет і присудок.
Другорядні члени речення – додаток, означення,
обставина.
Завдання
Вправа 324. Із запропонованими підметами і присудоками
складіть поширені речення, підкресліть головні та другорядні
члени.
Зорі тремтять. Блискавка освітила.
Вправа 325. Прочитайте речення. Яким членом речення є
виділене слово? Оберіть правильну відповідь.
Сини мої невеликі,
Нерозумні діти,
Хто вас щиро без матері
Привітає в світі?
(Т. Шевченко)
Відповіді:
а) непрямим додатком; б) обставиною місця; в) обстави
ною часу.
Вправа 326. Прочитайте і спишіть речення. У якому з них
виділене слово є підметом? Яка з відповідей правильна?
1. Надворі дмухав весняний скаженовеселий вітер
(В. Кава).
2. Хвилястий вітер пелехатий мені спокою не дає
(В. Бобинський).
3. Правду вітер той щепоче і розважить зорі хоче
(Х. Алчевська).
Граматика української мови
304
Відповіді:
а) у першому; б) у другому; в) у третьому.
Вправа 327. Прочитайте речення. У якому з них припусти
лись помилок у визначенні граматичної основи речення? Яка
з відповідей правильна? Виправте помилки і запишіть
правильні варіанти речень.
1. Осінь на околиці рве пожовкле листя, і дощами
колеться, і вітрами злиться (В. Крищенко).
2. По садах пустинних
їде гордовито осінь жовтокоса
на баскім коні (В. Сосюра).
3.
Прийшли під осінь ще зелені клени ... (Л. Проць).
Відповіді:
а) у першому; б) у жодному; в) у третьому.
Диктант
Літня злива
Над Пслом розкинулися широкі простори лісів, ланів,
лук. Яскравозелені густі хліба буяють, доки сягає
око.
Прозора легенька хмаринка, як димочок, як клубочок,
мріяла на сході. І раптом стуманіло небо, затяглося попе
лястими хмарками. Вони скупчувалися, розбухали, роз
росталися і, з’єднавшись в одну хмару, нависли над землею.
Хмара густішала, розпласталась на все небо, над Пслом
крило розправила.
Блискавиця розітнула чорне хмарище, засліпила очі.
Безупинний гуркіт, то наростаючи, то стихаючи, стрясав
небо. Хмара, насуваючись, розповзлася. Великі холодні
краплі, збиваючи пил, застукали по землі.
Рясний дощ скоро пройшов. Хмара розійшлася, і тільки
дрібненький, тихий, теплий дощик як крізь сито ще сіяв на
землю. Крізь імлу пробивалося сонце. Збігали, дзюрчали
Речення
305
дзвінкі струмочки. Заскакали обмиті дощем жаби,
виблискуючи на сонці. Заграла земля, запарувала.
(За К. Гордієнком)
Визначте, якими частинами мови є виділені слова.
Контрольні запитання і завдання
1. Чому речення не ділять на короткі та довгі? Які терміни
свідчать про об’єм речення?
Відповіді проілюстрйте прикладами.
2. Двоскладним речення буває, якщо:
а) є два другорядних члени речення;
б) є підмет і присудок.
3. За наявністю головних членів речення може бути
а) поширеним чи непоширеним;
б) односкладним чи двоскладним;
в) повним чи неповним.
4. Складіть два поширених і два непоширених речення.
Граматика української мови
306
Головні члени речення
1. Підмет
Підмет – головний член речення, що означає предмет, чи
особу, про які говориться в реченні, і відповідає на питання
хто? що? Наприклад: Прекрасна людина в бою за Вітчизну
(О. Довженко).
За способом вираження підмети бувають прості, складні і
складені.
Простий підмет виражається, як правило, одним словом –
іменником або займенником у називному відмінку, іншими
частинами мови, вжитими у значенні іменника.
Наприклад: День стоїть за далями крутими (А. Малиш!
ко). І – це сполучник сурядності. Жити – Вітчизні служити.
Залишилось тільки п’ятеро. Повітря пронизало журливе
“Курли!курли”.
Складний підмет виражається словосполученням, тобто
двома і більше повнозначними словами, що перебувають між
собою у підрядному зв’язку.
Наприклад: “Запрягайте, хлопці, коні”, – лине в небо
молоде (П. Тичина).
Головні члени речення
307
Складений підмет найчастіше є кількісно!іменниковим
сполученням (головне слово має кількісне значення, а
залежне – форму родового відмінка множини): Чіпці минуло
сімнадцять літ (П. Мирний).
Складений підмет може також виражатися
словосполученням, яке має значення сумісності (головне
слово ! іменник чи займенник у називному відмінку, а залежне –
в орудному відмінку з прийменником з: Сніг з морозом
поморозив всі на полі квіти (Леся Українка).
Складений підмет може бути виражений слово!
сполученням двох іменників, перший з яких має значення
міри, сукупності, обсягу, другий – у родовому відмінку: Група
приїжджих зупинилася на горбі (О. Довженко).
Підмет
Що означає На які Способи Типи за
питання вираження способом
відповідає вираження
Предмет, про На питання 1. Іменники в Простий
якийсь щось називного називному відмінку Складений
стверджується відмінка 2. Займенники
або запере! хто? що? в називному
чується в відмінку
реченні 3. Неозначена
форма
дієслова
4. Фразеологізми
5. Власні назви
6. Синтаксичні або
лексичні
нерозкладні
словосполучення
7. Речення
Граматика української мови
308
Способи вираження підмета
Простий підмет Складений підмет,
виражений сполученням слів
1. Словоформа 1. Іменник у називному відмінку
називного відмінка + іменник в орудному відмінку з
іменних слів: прийменником з.
іменника; Займенник у цих же відмінках
займенника, 2. Іменник з кількісним значенням у
співвідносного з називному відмінку + іменник,
іменником; займенник або прикметник у родовому
числівника; відмінку множини
прикметника,
займенника 3. Займенник скільки (стільки) або
(співвідносного з прислівники мало, чимало, багато +
прикметником), іменник, займенник або прикметник
числівника, у у родовому відмінку множини
значенні іменника
4.Займенники кожен, дехто, хтось та ін.
2. Неозначена форма + іменник або займенник у родовому
дієслова відмінку множини з прийменником
3. Вигук 5. Числівник у називному відмінку +
іменник, займенник чи прикметник у
4. Власна назва родовому відмінку множини (при
числівниках два ! чотири у називному
5. Фразеологізми відмінку множини, один ! у називному
відмінку однини)
Завдання
Вправа 328. Прочитайте і запишіть речення. Яким членом
речення є виділене слово? Яка з відповідей правильна?
Проте все одно таємне стало явним (Є. Шморгун).
Відповіді:
а) узгодженим означенням; б) складеним іменним
присудком; в) підметом.
Головні члени речення
309
Вправа 329. Прочитайте і спишіть речення. Підкресліть
у них підмети. Поясніть, якими частинами мови вони вира!
жені.
1. На величезному, просто безкрайому лану гречки
пасуться бджолята. Якщо вони зранку весело, стрімко
літають, так і знайте: день буде погожий, сонячний (О. Гон!
чар). 2. Прожити вік – не поле перейти (Нар. творчість).
3. Батько з сином пішли на тік жито молотити (І. Нечуй!
Левицький). 4. Чумацький віз тихо рипить піді мною, а в
синім небі Чумацький шлях показує дорогу (О. Довженко).
Вправа 330. Прочитайте і спишіть речення. Підкресліть
у одному з них складений іменний присудок.
1. Сперечатися з Гомером – справа марна (Є. Шморгун).
2. А діти – мов букети піднебесні (Л. Проць).
Вправа 331. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому з
запишіть речення зі складеним іменним присудком.
Село Бужани чи не найбільше з усіх сіл Золочівського пові!
ту. Лежить воно на захід від Золочева, при битім шляху,
що, наче велетенська змія, поклався поперек села.
Може, й то йому завдячує село свій розріст і свій вигляд.
Здається, що так, бо не тільки в Золочівщині, але й цілій
Галичині, чим село далі від битого шляху, тим воно як не
бідніше, то бодай на бідніше виглядає.
Бужани і не бідне, і не погане село. Хати хоч з непаленої
цегли, але великі, гарні, мало котра на одну кімнату. Довкруг
хат багато зелені, переважно ясень та осокор. Садків овоче!
вих небагато, хіба що при пасіці, і то по більшій частині
терносливи.
Посередині села, на пригорбі, церква велика, трибанна.
По другій стороні шляху, за церквою, громадський майдан і
на ньому школа, чолом до дороги, мурована та простора,
одинока будівля в селі з червоною бляхою на даху.
(Р. Купчинський)
Граматика української мови
310
Диктант
Знайомі незнайомці
Цікаво, давнє чи недавнє слово “цукор”? Виявляється,
дуже давнє. Вперше воно з’явилося в давньоіндійській мові і
звучало приблизно як “шаккара”. Означало воно спочатку
просто “пісок”, а потім “цукор!пісок”. Звідси, разом з цук!
ром, слово прийшло в Персію під назвою “шекер”. Виробляли
його тоді, як відомо, з цукрової тростини й торгували ним уже
по всій Аравії – під назвою “суккар”. Від арабів воно потрапило
і в Північну Африку, і на південь Іспанії. З Іспанії слово і товар
перебралися в Сицилію, де вже італійці назвали його “цукерро“.
Десь у дванадцятому столітті слово було запозичене німцями,
які на той час жваво спілкувалися з італійцями. Від німців слово
потрапило до поляків, де воно звучало як “цукор”. А вже від
поляків запозичили свій ”цукор” ми.
(За О. Стрижаком)
Цікаво знати
Знак оклику відомий ще з граматики Мелетія
Смотрицького (1619), хоча названий він був “удивная”.
Михайло Ломоносов назвав знак оклику російською
мовою більш виразно – “удивительний знак”, а дужки у нього
мали назву “вместительний знак”.
Контрольні запитання і завдання
1. Який член речення називається підметом? Наведіть
приклади.
2. Чим може бути виражений підмет? Наведіть приклади.
3. Головні члени речення: