Олійник О.Б., Шинкарук В.Д., Гребницький Г.М. Граматика української мови
Подождите немного. Документ загружается.
Сполучник
271
в міру
того як, й, не то… не то, хоч, хоч – але, тому що, щоб,
та, хай, подібно до того як, хоч…хоч.
Вправа 277. Прочитайте і спишіть речення. У якому з них
вжито парні сполучники? Яка з відповідей правильна?
1. Як то вийде в них, і чи не доведеться тікати звідси
самому, як наказали Іван і Павло, якщо їх викриють і схоп1
лять (Ю. Хорунжий).
2. Як квіти поливає, то кожного ранку співає (Леся
Українка).
3. Як ішла додому в житньому вінку, радо всі вітали
дівчину швидку (П. Воронько).
Відповіді:
а) у першому; б) у другому; в) у третьому.
Вправа 278. Скільки сполучних слів вжито у наведеному
реченні? Оберіть правильну відповідь.
Старі козаки, що з природи вміли читати, як з великої
книги життя, заповідали такі морози, яких ще світ не ба1
чив (Б. Лепкий).
Відповіді:
а) два; б) чотири; в) п’ять.
Вправа 279. Прочитайте і спишіть речення. Замість риски
сполучники запишіть разом чи окремо, поясніть їх написан(
ня. Підкресліть сполучники однією рискою, однозвучні з ни(
ми сполучення – двома.
1. Співай же за мною Про/те, як весною Усе відживається
знов. 2. Як/би оті проміння золоті у струни чарами якими
обернути, я б з них зробила золоту арфу. 3. Як/би я тепер
хотіла у мале човенце сісти і далеко на схід сонця золотим
шляхом поплисти (Леся Українка). 4. Що/б тих щасливих
днів не загубити, потрібно працювати цілий рік (Д. Павлич1
ко). 5. Ну що/б здавалося слова?! (Т. Шевченко). 6. Хоч і
знаю, що все скінчиться добре, а про/те не можу заспокоїтись
(М. Коцюбинський).
Граматика української мови
272
Вправа 280. Прочитайте текст. Випишіть з нього спочат(
ку сполучники сурядності, а потім – підрядності. Запишіть
речення з парними сполучниками, діберіть до них синоніми.
Коли батько рибалка, то й діти у воду дивляться.
Як не стане, то батько дістане, як не буде, то мати добуде.
Батькова й материна молитва з дна моря порятує, а проклін –
у калюжі втопить. За гроші не купиш ні батька, ні матері,
ні родини. Добре тому, хто має батька, бо в батька най1
тепліша хатка. І мій батько такий мався, і я в нього вдався.
Не потрібен і клад, коли у сім’ї лад.
(Нар. творчість)
Диктант з граматичним завданням
Випишіть з тексту спочатку сполучники, а потім – сполуч(
ні слова. До виділеного сполучника доберіть синонім.
В народі склалася певна традиція проводів до армії, за
якою вшановувався новобранець і його сім’я. На проводах їм
виявляли громадське співчуття, висловлювали надію, що
служба закінчиться благополучно й солдат щасливо пове1
рнеться до рідного дому. За традицією сім’я, яка випроводжа1
ла свого сина чи батька до армії, влаштовувала прощальний
обід, на який гостей кликав сам новобранець.
Батьки, родичі, друзі бажали майбутньому солдатові
швидкого повернення, здоров’я, терпіння, щоб він міг витри1
мати важку солдатську муштру. На кінець обіду присутні
обдаровували новобранця, а мати благословляла його обра1
зом і хлібом1сіллю.
(О. Кравець)
Контрольні запитання і завдання
1. Яка службова функція сполучника?
2. З’ясуйте функції сполучних слів. Які частини мови
можуть уживатися як сполучні слова?
Сполучник
273
3. Допишіть визначення.
Повторювані сполучники складаються з ... .
5. Правопис сполучників
1. Складні сполучники, утворені з кількох слів, пишуться
разом: щоб, ніж, якби, начебто, якщо.
2. Перші дві частини пишуться разом у сполучниках:
незважаючи на те що, тимчасом як.
3. У складених сполучниках кожна частина пишеться
окремо: дарма що, так що, для того щоб, в міру того як.
4. Через дефіс пишуться сполучники з підсилювальни(ми
частками: 1бо, 1но, 1то: тільки1но, тому1то, якби1но.
Завдання
Вправа 281. У якому рядку всі складені сполучники
написані пра вильно?
1. Незважаючи на те, що; з того часу як.
2. Через те що; у зв’язку з тим що.
3. Внаслідок того що; подібно до того як.
Відповіді:
а) тільки у першому; б) тільки у третьому; в) у всіх.
Вправа 282. Прочитайте і запишіть сполучники,
розкриваючи дужки.
Як(що), за(те), неначеб(то), тому(то), тим(то),
дарма(що), хоч(би), замість того що(б).
Вправа 283. Прочитайте. Які з наведених сполучників
потрібно писати через дефіс?Яка з відповідей правильна?
Запишіть , знімаючи риски.
Граматика української мови
274
1. Як/що. 2. Ад/же. 3. Тому/то. 4. Тільки/но. 5. Як/
би. 6. Що/б.
Відповіді:
а) 1 і 6; б) 3 і 4; в) 2 і 5.
Вправа 284. Прочитайте і спишіть речення. У якому з них
за/те слід писати разом? Яка відповідь правильна?
1. Друзів люблю, за/те чванливих не терплю (Нар.
творчість).
2. За/те ручився гетьман словом своїм і своєю особою
(Б. Лепкий).
3. Оце тобі почну – за понеділок! – За/те, що в рясі
не заштопав дірок! (Б. Стельмах).
Відповіді:
а) у першому; б) у другому; в) у третьому.
Вправа 285. Прочитайте і спишіть сполучники. У якому
рядку всі сполучники слід писати через дефіс? Оберіть пра(
вильну відповідь.
1. Як/же, як/би, начеб/то, про/те.
2. Отож/то, тим/то, тільки/но, тому/то.
3. Так/що, дарма/що, тому/що, як/тільки.
Відповіді:
а) у першому; б) у другому; в) у третьому.
Вправа 286. У якому рядку всі сполучники написані
неправильно? Яка правильна відповідь?
1. Як же, про те, неначе, тому1що.
2. Якщо, нібито, тому1то, так що.
4. Зате, якби, немовбито, якже.
Відповіді:
а) у першому; б) у другому; в) у третьому.
Сполучник
275
Вправа 287. Прочитайте і запишіть сполучники, знімаючи
риску. Умовні сполучники підкресліть.
Або/ж, тільки/но, про/те, при/чому, замість того/що/
б, немов/ би/то, не/зважаючи/на/те/що, як/би, як/що,
коли/б.
Диктант
Коли йдеться про майстерність письменника, про його
професійну підготовленість до нелегкої й відповідальної
творчої праці, коли хочемо визначити справжність та1
ланту, що йде в літературу, то неодмінною ознакою тут
буде, мабуть, саме це: вміння молодого митця вслухатися в
мову народу, всією душею сприймати й відчувати народне
слово, його розмаїття, красу... . Бо ж у тім місія майстра,
щоб цю красу видобути, викресати зі слова навіть най1
буденнішого, створити йому відповідне сусідство, надавши
слову таке місце у творі, де б воно само оновилося, набуло
свіжості, сяйнуло, розквітло!
Не було випадку, щоб видатний твір літератури був
написаний сірою мовою, щоб вдалось його вибудувати слова1
ми зужитими, знебарвленими до пересічності... . Ставитись
до мови творчо, сміливо, але й з безмежною відповідальністю –
це чудово вміла робити наша класична література. Досвід
її вчить, що найвища майстерність художника слова – у йо1
го вірності життєвій правді, яка вбирає в себе, зокрема, й
правду народної мови, засвідчену в найрізноманітніших вия1
вах – і в пісенному ліризмі, і в гуморі, і в згустках афористич1
ної тугої народної мислі.
(О. Гончар)
Граматика української мови
276
Контрольні запитання і завдання
1. Назвіть основні правила правопису сполучників.
2. Виправте помилки у написанні сполучників, запишіть
їх правильно.
Уміру того1як, через тещо, ад же, неначеб1то, тому то,
тим то, при1тому, не зважаючи нате що.
Вигук
277
Вигук
Література
1. Сучасна українська літературна мова. Морфологія / За
ред. І. К. Білодіда – К. : Наук. думка, 1969. – С.525–535.
2. Мацько Л. І. Інтер’єктиви в українській мові. – К. :
Наук. думка, 1981.
3. Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М.
Граматика української мови. Морфологія. – К. : Либідь,
1993. – С. 318–328.
4. Жовтобрюх М. А., Кулик Б. М. Курс сучасної українсь$
кої літературної мови.– К. : Вища шк., 1972. – С. 393–396.
5. Волох О. Т., Чемерисов М. Т., Чернов Є. І. Сучасна
українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис. – К. :
Вища шк., 1989. – С. 183–187.
6. Сучасна українська літературна мова / За ред. А. П. Гри$
щенка – К. : Вища шк., 1997. – С. 480–487.
1. Вигук як особлива частина мови
Вигук – це особлива частина мови, яка виявляє почуття,
волевиявлення мовця, не називаючи їх.
Наприклад: ой! гей! а!
Вигуки не належать ні до повнозначних, ні до службових
Граматика української мови
278
частин мови, тому що не мають предметного значення і не
виконують у реченні ніяких функцій: Ой, який же день
багатий, бо прекрасне він несе (П. Тичина).
Увага!
Вигуки не співвідносяться ні з предметами, ні з
поняттями.
Вигуки не мають морфологічних ознак (роду, числа,
відмінків, особи, часу, способу, виду тощо). Не є членами
речення.
За походженням вигуки поділяються на:
– первинні (непохідні): а! о! ах! ох! гей! ого! фу! ай! ух!
на! ану! нумо! брр! га!
– вторинні (похідні) – утворилися від повнозначних
частин мови: Слава! Гайда! Спасибі! Браво! Ґвалт! Леле!
Боже! Лихо! Отакої! Страх!
– вигукові фразеологізми: Оце так! Здоровеньки були!
От тобі й маєш! Барони Боже! Матінко моя рідна!
За значенням вигуки поділяються на:
1. Емоційні – виражають почуття, переживання, наст$
рій, здивування, іронію тощо: тю! фа! ах! ой! ого! гм! от
тобі і на! Ой, людині славно, вільно жить весною, з долею
ріднитись юно9молодою (Г. Шпак).
2. Спонукальні – виражають наказ, спонукання до дії:
Гей! агов! годі! киць9киць! геть! тпру! Гей ти, доле моя, хоч
тепер обізвись! (В. Сосюра).
3. Вигуки, що є словами ввічливості (мовний етикет) –
виражають привітання, прохання, подяку, сподівання,
побажання, прощання: Добридень! Будь ласка! Добраніч!
Дякую! Перепрошую! Ласкаво просимо!
4. Звуконаслідувальні вигуки виражають акустичне
уявлення людини про звуки, які зустрічаються в живому і
неживому оточенні: гав9гав! кукуріку! хрусь! цок9цок! ку9ку!
ха9ха9ха! дзінь! тьох! Гу9гу9гу! – застогнав пугач серед лісу
(Панас Мирний).
Вигук
279
Завдання
Вправа 288. Прочитайте вигуки. У якому рядку всі слова
вигуки?
а) би, хай, ой, годі, або;
б) ой, геть, б, нехай, бодай;
в) алло, цабе, фе, ой, марш;
г) прощайте, ех, нехай, перепрошую, хоча.
Вправа 289. Прочитайте і спишіть речення. У якому ре$
ченні вжито вигук? Яка відповідь правильна?
1. Ні, сили на землі нема, і сили на землі не буде, щоб
потягти нас до ярма (М. Рильський).
2. Ой де ж ти, воле, ти зоре таємна? (Леся Українка).
3. Чоловік без волі, що кінь на припоні (Нар. твор9
чість).
Відповіді:
а) першому; б) у другому; в) у третьому.
Вправа 290. Запишіть у кожному рядку по три приклади
вигуків зазначених груп.
Емоційні:.... Волевиявлення: .... Звуконаслідувальні
слова:....
Вправа 291. Допишіть у кожному рядку як називаються
і що виражають вигуки.
Ех, ой, ого –
Агов, тпру, цить –
Бух, ку9ку, хляп, ме9е.
Вправа 292. Допишіть по два приклади вигуків, які
виражають:
почуття і переживання: ... ;
оклик, звертання, спонукання: ... ;
голоси тварин, звуки природи: ... .
Граматика української мови
280
Вправа 293. Прочитайте і спишіть речення. У якому ре$
ченні вигук виражає захоплення? Оберіть правильну від$
повідь.
1. Ох, і батьку, батеньку. Суворий ти єси, крутий, хоч
і справедливий.
2. О9йо9йой, ціле десятиліття. За такий час у нашій
армії можна вже капітаном, майором, або й підполковником
стати.
3. 09го9го! Такий гість! І шабля при боці! (З тв.
М. Сиротюка)
Відповіді:
а) у першому; б) у другому; в) у третьому.
Диктант
Особливі слова зовсім не схожі на інші, бо... кричать.
Прислухаймося до крику й галасу маленьких слів. Що за ди9
во? Це не просто крик. Слова і вигукують, і захоплюються,
і сумують, і страждають, і лякаються, і докоряють, і про9
хають, і стверджують... У них уся гама переживань, почут9
тів і волевиявлень людини. За неспокійну вдачу ці слова й
названо вигуками.
Вигуки передають наші почуття, переживання й бажан9
ня найстисліше. Тому й не диво, що деякі з них складаються
тільки з одного звуку: а, о, у! Це маленькі9маленькі слівця.
Далі йде чимала група вигуків, у яких поєднуються голосний
і приголосний звуки: ай! ох! ой!
(А. Коваль)
Контрольні запитання і завдання
1. Чи можуть вигуки вступати в синтаксичні зв’язки з
членами того речення, яке вони супроводжують? Відповідь
проілюструвати прикладами.