Олійник О.Б., Шинкарук В.Д., Гребницький Г.М. Граматика української мови

Подождите немного. Документ загружается.

Прийменник

241

4. Вживання прийменників

Прийменники вживаються з одним або кількома

відмінками. Без прийменників вживається лише називний

відмінок. Місцевий відмінок завжди вживається з

прийменниками.

З родовим відмінком вживаються такі прийменники:

біля – біля університету;

у – у директора школи;

без – без знань життя сумне;

від – від рідного порогу;

од – од матері;

до – до хати;

з(зі) (із) – зі Львова, із шухляди;

за – вийти заміж за Андрія;

з-під – з-під хати.

Із знахідним, орудним, місцевим відмінками використо

вують прийменники в, у, ві, уві, з, зі, із, за, на, над, під, о, об, по,

між, поміж, через.

Цікаво!

Абсолютним чемпіоном за кількістю прийменників є родо

вий відмінок: у нього понад сто п’ятдесят прийменників.

Завдання

Вправа 231. Назвіть відмінки, з якими вживаються прий

менники в, за, перед, біля, до, завдяки, всупереч, край.

Наведіть приклади словосполучень.

Зразок:

з родовим: вітер з моря;

з зі знахідним: розміром з яйце;

з орудним: кошик з квітами.

Граматика української мови

242

Вправа 232. Прочитайте у якому словосполученні не

правильно вжиті прийменники у, в? Яка відповідь

правильна? Виправте помилку і запишіть словосполучення.

1. Залетів у вікно.

2. Прийшов в магазин.

3. Знайшов у кишені.

Відповіді:

а) у першому; б) у другому; в) у третьому.

Вправа 233. Прочитайте і спишіть словосполучення,

виправляючи помилки у вживанні прийменників.

Будинок у п’ять поверхів.

Це ліки при всяких хворобах.

Я живу по вулиці Шухевича.

Вправа 234. Прочитайте і спишіть текст, розкриваючи

дужки. Назвіть прийменники та відмінки, з якими вони

вживаються.

А яке величезне, незбагненне й невимовне задоволення від

ночівлі у (відкритий степ) або де-небудь у (широка й розлога

балка) на (свіжоскошене й пахуче сіно)! А скільки можна

віддати за те, щоб почути у (відкритий і неозорий степ)

яку-небудь могутню пісню, яка виливається із (могутні гру-

ди) цілої сотні могутніх козаків! (Д. Яворницький).

Диктант

Симпатії прийменників

Прийменники поєднуються не з іменниками взагалі, а

з певними іменниковими відмінками. Прийменники не до

всіх відмінків ставляться з однаковою прихильністю. Не

поєднані вони з називним і кличним відмінками.

Найбільше полюбляють прийменники сполучатися з ро-

довим відмінком. За кількістю прийменників родовий ви-

Прийменник

243

передив усі відмінки. Він став рекордсменом. Понад сто

п’ятдесят прийменників забажали поєднуватися з ним!

Порівнюючи з родовим, протилежні якості виявляє

місцевий відмінок. Він має найменше прийменників. Тільки

п’ять: в, на, о, по, при. І без них тепер не вживається.

Прийменники залюбки поєднуються із знахідним

відмінком. Таких прийменників аж двадцять вісім.

Допомагає прийменникам у граматичних справах і

орудний відмінок. З ним сполучаються двадцять три

прийменника.

У сучасній українській мові прийменники якось оминали

давальний відмінок. Пізніше виявилося, що він також може

знадобитися для вираження ряду значень. Упродовж

нетривалого часу давальний відмінок заприятелював

майже з десятьма прийменниками.

(За І. Вихованцем)

Контрольне запитання

З якими частинами мови вживаються прийменники?

Наведіть приклади. Чому прийменники не сполучаються

з дієсловами, прислівниками?

Граматика української мови

244

Частка

Література

1. Сучасна українська літературна мова. Морфологія /За

ред. І. К. Білодіда. – К. : Наук. думка, 1969. – С. 501–524.

2. Медведєв Ф. П. Система сполучників в українській мові:

Короткий нарис. – Харків: Вища шк., 1962.

3. Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М.

Граматика української мови. Морфологія. – К. : Либідь,

1993. – С. 300–318.

4. Леонова М. В. Сучасна українська літературна мова.

Морфологія. – К. : Вища шк., 1983. – С. 252–260.

5. Жовтобрюх М. А., Кулик Б. М. Курс сучасної українсь(

кої літературної мови. – К. : Вища шк., 1972. – С. 384–390.

6. Волох О. Т., Чемерисов М. Т., Чернов Є. І. Сучасна

українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис. – К. :

Вища шк., 1989. – С. 173–179.

7. Сучасна українська мова / За ред. О. Д. Пономарева. –

К. : Либідь, 1997. – С. 208(217.

8. Український правопис. – К. : Наук. думка, 1990. –

С. 44–48.

Частка

245

1. Частка як службова частина мови

Часткою називається службова частина мови, що надає

окремим словам, словосполученням, реченням додаткових

смислових та емоційних відтінків у значенні або

використовується для творення деяких граматичних форм

та нових слів.

Наприклад: Нехай не знає втоми та рука, що добре зерно

в добру землю сіє (М. Рильський).

Від інших службових частин мови частки відрізняються

тим, що не є засобом синтаксичного зв’язку. Основне

призначення їх полягає у видозміні значень окремих слів,

цілих речень.

Одні частки (хай, ну, не, ні, давай) можуть стояти перед

словами, яких стосуються: Хай шумить єдиним світлим

шумом синій Дніпр і срібно8водна Вісла (М. Рильський);

інші частки (же, ж, бо, но) 8 після таких слів: Все так же

над озером мріє калина, де юність моя протекла (В. Сосюра).

За походженням одні частки є первісними, інші

утворилися від різних частин мови:

від дієслів: давай, би, було, хоч;

від прислівників: вже, лише, там, просто;

від займенників: воно, все, собі, то;

від сполучників: чи, та, і, а.

Є частки, які складаються з двох слів: що за, що то, та й,

ну й, куди там.

Завдання

Вправа 235. Прочитайте. У якому рядку всі слова –

частки?

а) і, в, не, ні, ані;

Граматика української мови

246

б) чи, хіба, невже, лишень, справді;

в) з, чи не, хай, мовляв, з8понад;

г) із8за, щоб, що, мовби, ніби.

Вправа 236. Прочитайте і спишіть речення. Підкресліть

у ньому частки. Скільки часток у реченні?

Отже, уміння вислухати людину, все(таки зрозуміти її –

неабияке мистецтво, тому під час ділової бесіди віддають пе(

ревагу лише тим співрозмовникам, які уважно сприймають

точку зору й докази свого партнера (О.Корніяка).

Вправа 237. До поданих слів доберіть відповідні частки:

бо, 8но, 8то, 8ж, (таки. Запишіть слова з цими частками.

Подай, хотів, виростили, все, як, якось, знай, гомоніли.

Вправа 238. Прочитайте і спишіть висловлення, до(

повнюючи його пропущеними словами.

Часткою називається службова частина мови, яка надає

реченню чи окремим його членам ... або служить для ....

Диктант

Сонечко зійшло. Степ зеленіє. Трава припала росою. Над

степом шугають орли. В небі співають жайворонки. В траві

дзвенять коники, ворушаться ховрашки, миготять

вушками. Гудуть бджоли на квітах. Отари овець сунуться

по степу, неначе білі та чорні хмари.

Які пишні рідні степи! Ген8ген далеко в степу сунеться

довга валка чумаків, і їх пісня ллється понад степом. А там

далеко, край степу, мріє Чорне море. По ньому бігають золоті

скалки сонця.

Не загинула давня Україна, не занапастилась її сила.

Збереглася, заховалась в степах, в садках, в народі і ніколи

не загине. А пісня ллється мелодійна, урочиста, виявляє дужу

Частка

247

силу України. Розлягається по тих степах, де колись тирса

шуміла, де кров ворога текла, червоніла.

Розлита козацька кров за волю України полила степи. З

неї виросли червоні степові тюльпани. Виросла й дужа пісня

народна.

(За І. Нечуєм8Левицьким)

Контрольні запитання і завдання

1. Яка частина мови називається часткою? Оберіть

правильне твердження.

а) службові слова, які надають словам або реченням

емоціонально(експресивних відтінків;

б) службові слова, які виражають додаткові смислові

відтінки в реченні;

в) службова частина мови, яка надає окремим словам,

словосполученням або реченням додаткових відтінків у

значенні;

г) неповнозначна службова частина мови, яка

підсилює висловлювану думку або виражає ставлення мовця

до висловлюваного.

2. У якому рядку всі слова – частки?

а) якраз, майже, проте, якщо, але;

б) саме, якраз, так, еге, би;

в) нехай, ой, ох, щоб, приблизно;

г) не, ні, ані, аби, ледве.

2. Розряди часток за значенням

За значенням і вживанням частки поділяються на такі

групи.

1. Частки, що надають словам, словосполученням,

реченням різних смислових відтінків. До них належать:

Граматика української мови

248

а) означальні: якраз, саме, просто, ледве, власне, мало;

б) вказівні: ось, он, от, то, це та ін.;

в) обмежувально(видільні: лише, тільки, хоч, хоча, хоч

би все та ін.; ,

г) підсилювально(видільні: і, й, та, аж, таки, ж, бо,

навіть та ін.

2. Модальні частки – виражають ставлення мовця до

висловленої думки:

а) модально(вольові: хай, нехай, б, би, по, годі та ін.;

б) заперечні: не, ні ані;

в) стверджувальні: отож, так, гаразд, еге;

г) порівняльні: наче, мов, немов, начебто;

д) питальні: чи, хіба, що за, невже.

3. Емоційно%експресивні частки – призначені для ви(

раження емоцій: куди там, що, ну й, де там, все, куди, адже.

4. Словотворчі частки:

а) би (б), же (ж) – за допомогою яких утворюються

сполучники якби, аякже, щоб, ніби, атож:

б) частки аби8, будь8, небудь8, 8завгодно, казна8, хтозна8

для утворення займенників і прислівників (будь8який, абищо,

як8небудь, коли8завгодно);

в) частки не і ні, за допомогою яких утворюються слова

різних частин мови (невільний, неволити, ніхто, нівроку).

5. Формотворчі частки:

а) би (б) – утворюють форми умовного способу (розпо8

вів би, розповіла б);

б) хай, нехай – утворюють форми наказового способу

(Хай живе вільна Україна);

в) най8, як8, що – утворюють форми найвищого ступеня

порівняння прикметників і прислівників (якнайкращий,

щонайяскравіше);

г) 8ся (8сь) – утворюють зворотні дієслова (сміятися,

збираюсь).

Частка

249

Завдання

Вправа 239. У якому рядку подано частки, які надають

реченню відтінок підсилення? Яка відповідь правильна?

1. Як, що за, що то за, та.

2. Давайте, годі, ну, же.

3. Осьде, он, от, оце.

Відповіді:

а) у першому; б) у другому; в) у третьому.

Вправа 240. Прочитайте і допишіть у кожному рядку по

два приклади часток вказаного розряду.

Формотворчі: б, би, ... .

Заперечні: ані, ... .

Модальні (які вживаються для оформлення питання):

невже, ... .

Вправа 241. Прочитайте віршовані рядки. Випишіть з них

окремо частки, групуючи їх за розрядами: формотворчі,

модальні, заперечні.

Навіть на останнім рубежі

Промінь віри в нас ще не погас.

Боже, Україну збережи.

Господи, помилуй нас!

(Т. Петриненко)

Рятуйте, люди, пісню, рятуйте!

Хай пісня глушить ядерні громи,

Співайте, люди! Хто ж, коли не ми?

(П. Перебийніс)

Він так пішов, немов ріка в імлі, –

О, звідки та печаль душі береться?

Як є зв’язок від зірки до землі,

Граматика української мови

250

Так є зв’язок від серця і до серця.

Бринить постійно пам’яті струна,

Болить – немає болю без причини.

О рідний край! О рідна сторона!

О найсолодше слово Батьківщина!

(С. Пушик)

Вправа 242. Прочитайте частки. У якому рядку всі частки

служать для висловлення сумніву, непевності? Яка з відпо(

відей правильна?

1. Так, еге ж, атож, аякже.

2. Саме, справді, точно, власне.

3. Мовляв, чи, наче, ніби.

Відповіді:

а) у першому; б) у другому; в) у третьому.

Вправа 243. Прочитайте частки. Які з них є формотвор(

чими? Оберіть правильну відповідь.

1. Не. 2. Хай. 3. Наче.

4. Би. 5. Лишень. 6. Майже.

Відповіді:

а) 1 і 3; б) 2 і 4; в) 5 і 6.

Вправа 244. Прочитайте. У якому рядку всі частки мо(

дальні?

а) навіть, б, невже, наче, лишень;

б) ні, ані, тільки, майже, чи;

в) так, хай, невже, бодай, мовби;

г) як, годі, бодай, мовляв, егеж.

Диктант

Усілякі є на світі дійства. Той малює, той співає, а той

пише вірші чи пісні. Частка ж чинить чародійство, творить

у реченнях дива.