Олійник О.Б., Шинкарук В.Д., Гребницький Г.М. Граматика української мови

Подождите немного. Документ загружается.

Дієприслівник

231

Увага!

Дієприслівники треба відрізняти від близьких за звучан%

ням активних дієприкметників у називному відмінку мно%

жини, які, на відміну від дієприслівників, мають закінчення

і:

Світить річка, блукаючи (що роблячи?) заплавами, зни)

каючи (що роблячи?) у маревах небосхилу.(О. Гончар). Око

знов ваблять блукаючі (які?) вогні й рухливі тіні.(М. Ко)

цюбинський).

Дієприслівники відповідають на питання що роблячи?

(сидячи, літаючи);дієприкметники  на питання які? (сидячі,

літаючі).

Завдання

Вправа 218. Прочитайте і спишіть пари слів, вставляючи

пропущені букви и або і. З дієприслівниками складіть речен%

ня, де вони були б обставинами.

Палаюч... вогнища, палаюч... вогнем, знаюч... учні, знаюч...

урок, тремтяч... вуста, тремтяч... від холоду.

Диктант

Високі, стрункі, мов стрілки, здіймаються в чисте небо

чотири тополі зелені. Балакають з вітром, вітаються з сон)

цем, без вітру ж шепочуться поміж собою. А темної тихої

ночі співучеє море гукає до них приязненько. А тополі шу)

млять та гойдаються, листочками грають.

Ось сонце сідає. З червоного неба приймає його в обійми

широке хвилясте море. І сонце останній свій погляд ласкаво

спинило на тих гостроверхих тополях. І вітер, прощаючись

Граматика української мови

232

з ними, ще раз на добраніч промчав по верхів’ях. Безладно

хитнулося гілля, зашуміло сердито, а він вже понісся, пус)

туючи, далі...

Аж ось з)за гори випливає місяць ясний та приємний. Усе

усміхнулось, усе просіяло. І сивий полин на горі заблищав,

наче срібло. В прозорім повітрі тополі, мов тії черниці, сто)

ять темноризі та тихо шепочуть.

(За Дніпровою Чайкою)

Контрольні запитання

1. Розкажіть про правопис и у суфіксах дієприслівників.

Наведіть приклади.

2. Що спільного і відмінного між дієприкметниками і діє%

прислівниками?

Прийменник

233

Службові частини мови

Прийменник

Література

1. Сучасна українська літературна мова. Морфологія/ За

ред. І. К. Білодіда. – К. : Наук. думка, 1969. – С. 474–500.

2. Вихованець І. Р. Частини мови в семантикограматич

ному аспекті. – К. : Наук. думка, 1988. – С. 23–30.

3. Вихованець І. Р. Прийменникова система української

мови. – К. : Наук. думка, 1980.

4. Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М.

Граматика української мови. Морфологія. – К. : Либідь,

1993. – С. 274–298.

5. Кучеренко І. К. Теоретичні питання граматики ук

раїнської мови. Морфологія. – Ч. II. – К., 1964. – С. 131–

152.

6. Жовтобрюх М. А., Кулик Б. М. Курс сучасної українсь

кої літературноїмови. – К. : Вища шк., 1972. – С. 370–384.

7. Сучасна українська літературна мова / За ред. А. П. Гри

щенка. – К. : Вища шк., 1997. – С. 455–469.

Граматика української мови

234

8. Сучасна українська мова / За ред. О. Д. Пономарева. –

К. : Либідь, 1997. – С.200–208.

9. Український правопис. – К. : Наук. думка, 1990. –

С. 43–44.

1. Прийменник як частина мови

Службові частини мови – це прийменники, сполучники,

частки. Вони – не називають предметів, явищ, ознак,

кількості, дій; не бувають членами речень; не відповідають

на питання.

Прийменник – це службова частина мови, яка призначена

для зв’язку між словами у словосполученні та в реченні.

Разом з відмінковими формами іменників, числівників,

займенників прийменники можуть означати:

– простір – підійшли до моря;

– час – зроблю за день;

– причину – сміється з радості;

– мету – ішов за правду;

– спосіб дії – погодився з радістю;

– кількість – років з кілька.

За будовою прийменники бувають:

– прості: на, за, у, в;

– складні (утворені поєднанням кількох простих

прийменників): поруч, з-за, з-під;

– складені (утворені поєднанням прийменника з

повнозначним словом): залежно від, незважаючи на.

Завдання

Вправа 219. Складіть речення з прийменниками, які б

означали:

а) мету дії; б) причину дії; в) спосіб дії.

Прийменник

235

Вправа 220. Прочитайте і визначте у якому рядку всі слова

належать до службових частин мови?

а) з-поза, тому що, приблизно, авжеж, досхочу;

б) заради, ку-ку, ані, лишень, про те;

в) няв, з-поміж, чи не, аби, хто;

г) наче, бодай, але, щоб, з-тід.

Вправа 221. Які з наведених прийменників утворено шля

хом переходу з інших частин мови? Яка з відповідей правиль

на?

1. Біля. 2. Наперекір. 3. Коло.

4. Без. 5. З-поміж. 6. Від.

Відповіді:

а) 1 і 4; б) 2 і 3; в) 5 і 6.

Вправа 222. Прочитайте текст. Випишіть з нього прий

менники з іменниками, до яких вони належать. Визначте

спосіб творення виділеного прийменника і з яким відмінком

його вжито.

Гримнуло ближче, немов звалив хтось на поміст дереви-

ну, загуркотіло й покотилось у небі.

Вітер ущух. Між листом зашелестів густий, рівний дощ.

А на небі зчинилась гуркотнява: кидало колоддям, ламало,

трощило й луною розкочувався гук над хмарами по широких

небесних просторах. А з-під тієї тарахкотні тихо сіявся на

прив’яле листя, на присмажені трави й хліба, як із-під камін-

ня у млині борошно на кіш, дрібний, як роса, холодний дощ.

Тихо шуміла трава під бризками, захлинаючись ковтала

воду суха земля, пирскало й плюскотіло віття на дереві.

Вип’яли лани проти хмар широкі груди і заніміли: сипте,

хмари, давайте, до живого промочіть моє жагуче серце...

(С. Васильченко)

Граматика української мови

236

Диктант

Маленькі слова є в багатьох мовах. Вони допомагають

більшим словам сполучатися і виражати в реченнях

потрібну думку. Тільки при поєднанні із звичайними словами

малюки набувають справжнього звучання. Вони постійно

бігають із речення в речення. Бо їх у мові найменше, а роботи –

найбільше. А звичайних слів велика-велика кількість, і

маленькі слівця мають завжди встигнути допомогти їм у

побудові речень. Хіба можна без них обійтись, коли малюкам

знані всі таємниці граматичних доріг і вони безпомильно

ведуть більші слова у відповідне речення?! Ці слівця

недаремно називають словами службовими. Вони вірно

слугують мовцям на складних шляхах формування думки.

Міцно скріплюють слова в речення. За свою сумлінну і

натхненну працю маленькі слівця заслуговують на шану.

В українській мові найменшими словами бувають

прийменники, сполучники і частки.

(За І. Вихованцем)

Контрольні запитання і завдання

1. Чим відрізняються службові слова від самостійних?

2. Чому прийменник належить до службових частин мови?

У чому полягає його службова функція?

2. Непохідні й похідні прийменники

За походженням прийменники поділяються на:

– непохідні (первинні) – без, біля, у (в), для, до, з

(із, зі, зо), за, над, під, через і т.ін.;

– похідні (вторинні) – поруч, коло, подібно, поперед,

навкруги, відповідно тощо.

Прийменник

237

Утворюються:

а) поєднанням двох або кількох прийменників – з-

поміж, з-за, з-під;

б) шляхом переходу з інших частин мови

– з іменника (край, коло, круг);

– з прислівника (навпроти, поряд, неподалік);

– з дієприслівника (незважаючи на).

Завдання

Вправа 223. У якому рядку всі прийменники є похідними?

Яка з відповідей правильна?

І. Замість, вслід, поруч, попереду.

2. Поверх, кругом, край, навколо.

3. В інтересах, за винятком, з приводу.

Відповіді:

а) тільки у першому; б) тільки у другому; в) у всіх.

Вправа 224. У якому рядку всі прийменники є синонімічними.

Яка відповідь правильна?

1. Серед, слідом, в напрямі до, через.

2. Біля, близько, близько від, поруч.

3. Попереду, поперек, посередині.

Відповіді:

а) у першому; б) у другому; в) у третьому.

Вправа 225. Прочитайте і запишіть прийменники.

Підкресліть серед них ті, які утворені з двох непохідних

прийменників?

1. Довколо. 2. Вздовж. 3. Опріч.

4. Задля. 5. Попід. 6. Назустріч.

Вправа 226. Доповніть кожен рядок двома похідними

прийменниками.

Поміж, поза, ... .

Коло, близько, ... .

Граматика української мови

238

Вправа 227. Прочитайте текст.Випишіть з нього приймен

ники у дві колонки: в одну – похідні, в другу – непохідні.

Визначте спосіб творення виділеного прийменника.

На обрії показалась хмара. З кожною хвилиною вона вири-

нала з сивої імли і ніби наливалась свинцем. Заніміли птахи,

вітер ущух, і хоч світило ще сонце, але на землю вже лягла

мертва тінь. Максим Кривоніс озирнувся довкола: обабіч

дороги зеленіла ліщина, дикі груші і терни; за переліском

тяглися луки понад річкою Стугною.

Припавши до грив, вершники вилетіли на пагорбок.

Злякана стайка куріпок пурхнула з-під копит і опустилась

у високих бур’янах. Попереду вершників на зеленому килимі,

як коровай на столі, лежав у сизій млі замок.

(Петро Панч)

Диктант

У мові бувають слова незвичайні. Вони не називають пред-

метів, ознак, дій і станів. Не хочуть виконувати роль членів

речення. Не хочуть – і все! Мабуть, тому, що не мають ні

кореня, ні суфікса, ні префікса, ні закінчення. Проте вони

завжди націлені на речення. Це – прийменники.

За допомогою прийменників розрізнені іменники точно і

безпомилково входять у відповідне речення. Давнім і новим

прийменникам притаманна постійна звичка – стояти при

іменниках. Прийменники є вірними помічниками іменника

в багатьох граматичних справах.

А скільки ж існує прийменників? Можна з певністю ска-

зати, що їх тепер понад двісті. У сучасній українській мові

кількість прийменників поступово збільшується. Чому ви-

никають нові прийменники? Бо вони покликані точніше пе-

редавати думку, чіткіше окреслювати зв’язки предметів і

явищ. Вони воліють вічно стояти при іменнику. Через те й

названі приіменниками – прийменниками!

(За І. Вихованцем)

Прийменник

239

Контрольні запитання і завдання

На які групи поділяються прийменники за своїм по

ходженням? Наведіть приклади первинних і вторинних прий

менників.

3. Правопис прийменників

1. Складні прийменники пишуться разом: назустріч,

внаслідок, заради, понад.

2. Складні прийменники з першою частиною з (зі) пи

шуться через дефіс: із-за, з-над, з-поміж, з-за.

3. Прийменники, утворені від повнозначних слів, пишуть

ся двома і більше словами: під час, залежно від, незважаючи на.

Завдання

Вправа 228. Прочитайте і спишіть прийменники. У якому

рядку всі прийменники пишуться через дефіс?

а) із /за, з/під, з/попід, з/поміж, з/посеред;

б) з/поза, з/за, по/при, за /для, за/ради;

в) 3/продовж, що/до, з/за, з/поміж, по/серед;

г) згідно /з, з/понад, з/над, по/серед, із/за.

Вправа 229. Прочитайте рядки прийменників. У якому

рядку допущено помилку в правописі прийменників? Спи

шіть, виправивши помилку.

а) не зважаюжи на, з метою, задля, посеред, з-поміж;

б) внаслідок, з-перед, з-поза, з-поміж, заради;

в) поміж, окрім, навкруги, поруч з, із-за;

г) з-посеред, з-над, незалежно від, за винятком, з-попід.

Вправа 230. Прочитайте. Випишіть сполучення слів,

розкриваючи дужки залежно від того, як пишуться приймен

Граматика української мови

240

ники: спочатку разом; потім – через дефіс; і, нарешті, ті, які

пишуться двома і більше словами. Охарактеризуйте їх за

будовою і походженням.

(За) ради миру, (на) перекір незгодам, з (по) за хат, (із)

за лісу, (на) зустріч бурі, (по) серед жита, (з) за дерев, (за-

лежно) від обставин, (з) перед носа, (по) під вікнами, з (по)

під воріт, у (напрямі) до мене, (під) час бою, (в) наслідок

чвар, (з) під коліс, з (по) між гілля, (за) для вас, (на) прикінці

роботи.

Диктант

В українській мові прийменники вступають у численні

синонімічні зв’язки. Наприклад, прийменники біля, коло,

побіля, близько, близько від, поблизу, неподалік, неподалік

від, недалеко, недалеко від, при. З-поміж синонімів вирізни-

мо основний засіб. На цю роль претендує тільки прийменник

біля. Він виражає загальну близькість до предмета.

Погляньмо на прийменники ще пильнішим оком. Які вони

різні! Одні знані з давніх-давен, наприклад, в, з, на, над, о,

по, при. Інші народилися недавно. Залишилися в мові навіть

слова, від яких вони утворилися. Такими словами

найчастіше бувають прислівники. У багатьох “молодих”

прийменників виразно простежують їх прислівникове по-

ходження. До них належать прийменники близько, на

зустріч, наперекір, неподалік, услід і подібні.

(За І. Вихованцем)

Контрольне завдання

Запишіть по три приклади прийменників, які пишуться

разом, окремо та через дефіс.