Найдьонов О.Г. Інформатизація як головна ідея третього тисячоліття
Подождите немного. Документ загружается.
Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Философия. Культурология. Политология. Социология». Том 23 (62). 2010. № 2. С. 161-165.
УДК 930.1
ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ЯК ГОЛОВНА ІДЕЯ ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ
Найдьонов О.Г.
Ідея інформатизації суспільства разом з національною і індустріальними ідеями є ведучою для
розвитку українського суспільства в третьому тисячолітті. Інформатизація має підкріплюватися
інтелектуалізацією кожної людини і суспільства в цілому.
Ключові слова: інформатизація, інформатика, Інтернет.
Предмет дослідження – процес інформатизації суспільного життя. Мета
дослідження – розкрити важливість інформатизації українського суспільства,
підкріплену проникненням інтелекту в усі галузі життя людини і суспільства.
Нам випала цікава доля – жити на початку третього тисячоліття від Різдва
Христового. Чим же примітна наша доба? Можливо вона характерна лише
подальшим розгортанням тих процесів, що беруть свій початок в попередні часи?
Чи все ж таки наша доба докорінно відрізняється від попереднього історичного
періоду розвитку людства, від попередніх тисячоліть? Так, відрізняється зростанням
ролі інформаційних ресурсів суспільства.
З кожним днем Інтернет поступово стає усе більш багатогранним і
універсальним інструментом інформатизації. Інформаційно-технологічні
досягнення дійсно дозволили зв’язати багато регіонів планети «стискуючи простір і
час». Люди проводять все більше і більше часу в Інтернеті, використовуючи цей
ресурс в будь-якій області діяльності: від покупки продуктів харчування до
скоювання злочинів. Значення інформації зростає з кожним днем. Інформатизація
торкнулася майже всіх сфер діяльності людини. У зв’язку з цим, нам, що живуть на
рубежі століть і тисячоліть, повезло стати свідками грандіозних змін, результатом
яких стала поява, обробка і засвоєння не бачених раніше обсягів знань. На нас
обрушився інформаційний потік. За підрахунками вчених, на перше подвоєння
знань було потрібно 1750 років (тобто від початку нашої ери до 1750 року), друге
подвоєння сталося вже до 1900 року, а третє до 1950 року. Тобто за якихось
півстоліття об’єм інформації збільшився у 8-10 разів! Надалі обсяги знань
подвоювалися з ще більшою швидкістю: спочатку з різниці в 10 років, потім в 5
років, а з 1991 року – щорічно! Вражає з якою швидкістю подвоюється інформація
сьогодні. Ці дані свідчать про початок переходу суспільства в інформаційний період
свого розвитку.
Проблемі інформатизації суспільства, окремих його галузей присвячено чимало
наукових досліджень. Дослідників цікавлять дефініції інформаційного суспільства:
людина, її права, інформація, інформатика, інформатизація, телекомунікації,
інтелектуальна власність, ліцензування, сертифікація, економіка, ринок,
юриспруденція [1], можливості інформатизації [4], інформаційні технології в
дослідженні складних об’єктів [5], що потрібно віднести до інформаційної продукції
та специфіку інформаційного ринку [8], інформатизація в контексті філософсько-
методологічного дослідження інформатики [10], інформатизація процесів
162
Найдьонов О.Г.
удосконалення телекомуніфікаційних каналів автоматизованих систем переробки
інформації й управління [9] тощо. Ґрунтовно до ролі інформатизації в житті
українського суспільства і особливо у третьому тисячолітті підійшли у своїй праці
Ю.М. Канигін та З.Ю. Ткачук [7]. Тема інформатизації суспільства настільки
багатогранна, що ці та інші зрзки наукового пошуку українських науковців не
вичерпують усіх аспектів цієї проблеми. Поза увагою наукових розвідок
залишилася тема важливості інформатизації суспільства в третьому тисячолітті
оперта на сучасні факти і особливості історичного етапу.
Значення ідеї інформатизації для сучасної історії можна продемонструвати на
прикладі війни у 1991 році в Перській затоці. Багато військових і політиків тоді
заявило, що Радянський Союз програв третю світову війну. Програв він цю війну
через використання західними союзниками «нової інформаційної зброї». Ми були
свідками перемоги інформаційних технологій в «третій світовій війні». Союзники в
Перській затоці за тиждень розгромили мільйонну іракську армію, за якою всією
своєю потугою стояв військово-промисловий комплекс Радянського Союзу.
Втративши декілька десятків солдатів, союзники остаточно довели свою військову
перевагу.
В чому суть інформатизму? В чому його сила? Який вплив ідей інформатизму
на подальшу долю України? «Суть інформатизму полягає в його здатності
створювати механізми перетворення знання в матеріальну силу, в товар, без якого
неможливе сучасне матеріальне виробництво, – пишуть Ю. Канигін та З. Ткачук. –
Разом з капіталом, сировиною та енергією знання є вирішальним чинником високих
технологій. Для того, щоб звільнити людей від рутинної роботи з високими
затратами мінеральної енергії, збільшити їхній інформаційний достаток, суттєво
покращити комфорт, продовжити їхнє життя і захистити їх від тероризму і
тоталітаризму, потрібні нові знання і нові ідеї реформування суспільства» [6, с. 93].
Ключовою проблемою держави стає не лише контроль за матеріальним
виробництвом, а формування організованого інформаційного ринку, ринку знань, як
форми світового інтелектуального ринку.
Товари для нового ринку знань творить наука, освіта, зв’язок, охорона здоров’я,
управління, книжково-газетна індустрія, електронно-інформаційне
машинобудування та індустрія програмного забезпечення. В передових
інформатизованих країнах в цих галузях зайнято понад 60% населення, яке працює.
Знання зробилися найвищою цінністю сучасної цивілізації. Світовий ринок відчуває
величезний попит на товари інформаційної індустрії. Це в першу чергу «м’яка»
комп'ютерна продукція, різні комп'ютерні програмні забезпечення, теле- та
відеофільми, комп'ютерні ігри та навчальні програми, енциклопедії, підручники [3].
Це техніка для створення і використання індустрії знань, починаючи від
конторських меблів, приладдя, паперу, магнітних платівок, стрічок, дисків та інших
носіїв для відео та звукозапису і закінчуючи різноманітним устаткуванням зв’язку
та телекомунікацій.
На внутрішньому та зовнішньому ринку набули величезного попиту
інформативні продукти побутового рівня. Це різні платні інформаційні послуги від
реклами до електронних газет, журналів, електронної пошти, електронних
навчальних закладів, телеконференцій, різноманітна торгова, туристична,
комунальна інформація, довідки про вакантні робочі місця, білети на транспорт,
замовлення в готелях, корисні поради тощо.
163
Інформатизація як головна ідея третього тисячоліття
Це досить спрощене уявлення про сучасний ринок інформаційних індустрій, але
воно дає можливість досить точно визначити пріоритети в реформуванні сучасної
ринкової економіки. На жаль, в програмних документах українських реформаторів
поки що не зроблено наголос на створенні індустрії інформаційного ринку.
Недосконала законодавча база з цього питання. Хоча ця галузь не просто
самоокупна, що доказано досвідом зарубіжних держав, а здатна приносити великі
прибутки.
Інформатизація тісно пов’язана з інформатикою як галуззю знань.
Термін «інформатика» в Україні почав вживатися для визначення науки, що
охоплює ЕОМ та їх використання у процесах пошуку, обробки і передачі не лише
науково-технічної, а взагалі будь-якої соціальної інформації. Це не лише розширює
предмет інформатики, а й призводить до існування парадигм «двох інформатик» і
дискусії щодо їх методологій, особливо термінології (вживання таких термінів, як
машинна інформатика, метаінформатика, велика і мала інформатика та інших).
Продуктивний внесок в дискусію зробили вчені київської (Ю.М. Канигін, Г.І.
Калитич, О.О. Корінний і інші) і львівської (С.Й. Вовканич, С.М. Звежинський, Е.П.
Семенюк) шкіл.
На пошук концепцій інформатики впливали певні соціальні замовлення,
стимульовані досягненнями науково-технічного і суспільного прогресу. Можна
виділити таку послідовність цього поступу: експоненціальне зростання інформації,
розвиток науково-інформаційної діяльності та автоматизованих систем управління;
кібернетизація та роботизація трудових процесів; інформатизація суспільних
процесів та комп’ютеризація праці, навчання тощо; інтелектуалізація суспільства і
творення духовно-інтелектуального потенціалу нації в умовах духовно-культурного
відродження та державної незалежності України.
Інтелектуалізація суспільства комплексно охоплює попередні стани, бо включає
такі три напрямки: інтелектуалізація машин (створення ЕОМ з елементами
штучного інтелекту), інтелектуалізація людського фактору (удосконалення
національної освіти, науки, підвищення професіоналізму і інформаційної культури) і
інтелектуалізація суспільного середовища (формування соціального замовлення,
ефективність суспільних комунікацій і розвиток соціальної інформатизації) [2, с. 163].
Однак в умовах державотворення в Україні інтелектуалізація суспільства і творення
духовно-інтелектуального потенціалу нації, що необхідні для її виживання та
розвитку, не вичерпують таких важливих компонентів цих процесів, як духовне
відродження нації, повернення її суспільної пам’яті, інтелекту, мовної ідентичності в
т. ч. і на рівні програмного забезпечення тощо. У цьому зв'язку можна вітати спроби
українських вчених повернути інформатику саме до цих проблем [6].
Термін інформатика перебуває ще у становленні і зарадити тут може лише новий
підхід до нього, тобто нова парадигма як система нових знань та методологій, нових
між ними зв’язків. В протилежному випадку термін інформатика буде визначати не
науку, а сукупність технічних засобів та сферу їх застосування у системі різних
інформаційних процесів. Тому дедалі більше відчувається об’єктивна потреба
створити універсальну парадигму соціальної інформатики як науки про інформацію у
її широкому розумінні, тобто у всіх її видах та проявах. С.Й. Вовканич зазначає:
«Йдеться про широке розуміння інформації як феномену не лише інтелектуалізації
чи, радше, гуманізації кожного суспільства, а його елітаризації та духовному
розвиткові як якісному розмаїттю людського роду, де певне творче начало надається
164
Найдьонов О.Г.
інформаційному ресурсу та потенціалу, ядру нації, її духу, інтелекту, культурі,
традиціям, творчій активності тощо»[2, с. 167].
Інформатизацію потрібно підкріплювати інтелектуалізацією життя. Потрібна
нова парадигма соціального розвитку: суспільство, народ треба уподібнити до
єдиного людського організму з його психікою, пам’яттю, інтелектом. І потрібно нам
застосовувати науку про інтелект нації. Мова йде не про фізичну, а про структурну
подібність (ізоморфізм) соціального і людського феноменів. Треба говорити про
«мізкоподібні» структури і механізми, які властиві етносам, як і взагалі соціумам.
Інтелект – не просто свідомість чи самосвідомість людини чи народу. Інтелект –
те, що підносить рівень свідомості, робить його конструктивним і творчим,
перетворює натовп в етнос, котрий творить свою історію. У цьому плані набуття
Україною державності – вирішальний крок по шляху інтелектуалізації.
Інтелектуалізація етносу. її кінцева мета – краще задіяти здоровий глузд і інтелект
кожної особистості, направити його в конструктивне русло оновлення самого
вигляду народу, якісно наростити інтелектуальну міць нації, надавши в її
розпорядження інформаційні ресурси всього людства.
Ідея інформатизації тісно пов’язана з національною ідеєю та ідеєю
індустріалізму. В чому суть національної ідеї та націоналізму? Коротко її можна
сформулювати як прагнення людини і народу до свободи, як політичної так і
економічної. Націоналізм не терпить тиранії ні над нацією, ні над особистістю, тому
він так легко припадає до душі поневолених людей. Він однаково зрозумілий для
людей різних релігій, бо відстоює головну прикмету божого творіння, як істоти від
народження вільної. Національна ідея, яка постійно кликала українців до волі,
привела нас до незалежності. Вона зуміла створити в нас достатньо суспільної
енергії та сили, щоб вперше за шість століть примусити наших великих сусідів без
насильства признати нас вільним народом в наших етнічних кордонах, допомогла
позбутися тиранії і дала можливість нам самим вирішувати власну долю. Після
виникнення української держави проблеми розвитку української ідеї набули нового
змісту і, зрозуміло, нової гостроти. В нових умовах нація повинна створити таку
українську ідею, яка дозволить нам увійти в коло великих народів світу,
об’єднатися довкола нової мети і витворити могутню енергію для її здійснення.
Отже, національна ідея виробляє колективну енергія для модернізації
суспільства. По якій програмі нації проводять цю модернізацію? На це питання
відповідають ідеї індустріалізму (та інформатизація суспільства). Про індустріалізм
можна сказати, що він дуже збільшив матеріальні засоби та матеріальний достаток
людини, які допомагають їй стати більш вільною в своїй віковій залежності від
природи. Він розширив можливості вибору для людини, дав їй динамізм.
Висновок. Людство увійшло в епоху, коли інформатизація суспільства, як
колись його індустріалізація, виступає визначальним критерієм соціального
розвитку. Майбутнє, за всіма прогнозами, вимальовується далеко не в рожевому
світлі, а як суворий світ, у якому «місце під сонцем» кожної країни, кожного народу
буде визначатися не їхнім бажанням і не розмірами території, кількістю жителів чи
потужностями у виробництві чавуну і цементу, а співвідношенням інтелектуальної
моці, творчими потенціями суспільних систем. Диктувати свої умови будуть
інтелектуально сильні країни і народи.
Перспективи подальших розвідок у даному напрямі лежать у дослідженні
діалектичної взаємодії національної ідеї, ідеї індустріалізму та ідеї інформатизації
165
Інформатизація як головна ідея третього тисячоліття
суспільства. Інформатизація виступає потужним інструментом індустріалізації
країни та високоефективного функціонування національної ідеї.
Список літератури
1. Брижко В.М., Гальченко О.М., Цимбалюк В.С., Орєхов О.А., Чорнобров А.М. Інформаційне
суспільство: Дефініції: людина, її права, інформація, інформатика, інформатизація, телекомунікації,
інтелектуальна власність, ліцензування, сертифікація, економіка, ринок, юриспруденція / В.М. Брижко,
О.М. Гальченко, В.С. Цимбалюк, О.А. Орєхов, А. . Чорнобров. – К.: Інтеграл, 2002. – 220 с.
2. Вовканич С.Й. Духовно-інтелектуальний потенціал України та її національна ідея / С.Й.
Вовканич. – Львів: Видавництво ЛБА, 2001. – 540 с.
3. Гавловський В.Д., Калюжний Р.А., Цимбалюк В.С., Ящуринський Ю.В., Гуцалюк М.В.
Інформатизація управління соціальними системами: Організаційно-правові питання теорії і практики:
Навч. посіб. / Д. Гавловський, Р.А. Калюжний, В.С. Цимбалюк, Ю.В. Ящуринський, М.В. Гуцалюк. –
К.: МАУП, 2003. – 332 с.
4. Зайцев М.Г. Можливості інформатизації / М.Г. Зайцев. - К.: Т-во «Знання» України, 1991.– 32 с.
5. Информационные технологии в испытаниях сложных объектов: методы и средства / В.И.
Скурихин, В.Г. Квачёв, Ю.Р. Валькман, Л.П. Яковенко; [Отв. ред. Египко В.М.]. – Киев: Наук. думка,
1990. – 320 с.
6. Канигін Ю.М. Теоретична інформатика і когнітивна етно-соціологія: Репр. наук. доп. /
Ю.М.Канигін. – Київ: Інститут соціології АН України, 1992. – 26 с.
7. Канигін Ю.М., Ткачук З.Ю. Українська мрія / Ю.М. Канигін, З.Ю. Ткачук. – К.: Лексикон,
1996.– 152 с.
8. Коломієць Г.С., Маньковський А.Л. Інформаційна продукція: ринок, маркетинг, підготовка
кадрів / Г.С. Коломієць, А.Л. Маньковський. – К.: Либідь, 1991. – 176 с.
9. Корніловська Н.В. Інформатизація процесів удосконалення телекомуніфікаційних каналів
автоматизованих систем переробки інформації й управління: Автореф. дис. канд. техн. наук: 05.13.06 /
Херсонський держ. технічний ун-т / Н.В. Корніловська. – Херсон, 2004. – 20 с.
10. Онопрієнко М.В. Інформатизація в контексті філософсько-методологічного дослідження
інформатики: Автореф. дис. канд. філос. наук: 09.00.09 / Київський національний ун-т ім. Тараса
Шевченка / М.В. Онопрієнко. – К., 2006. – 16 с.
Найдёнов А.Г. Информатизация как главная идея третьего тысячелетия // Вчені записки
Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Серія: Філософія. Культурологія.
Політологія. Соціологія. – 2010. – Т. 23 (62). – № 2. – С. 161-165.
Идея информатизации общества вместе с национальной и индустриальными идеями является
ведущей для развития украинского общества в третьем тысячелетии. Информатизация должна
подкрепляться интеллектуализацией каждого человека и общества в целом.
Ключевые слова: информатизация, информатика, Интернет.
Naydyonov O.G. Informatization as main idea of the third millennium // Scientific Notes of Taurida
National V.І. Vernadsky University. Series: Philosophy. Culturology. Political sciences. Sociology. – 2010. –
Vol. 23 (62). – № 2. – P. 161-165.
Idea of informatization of society together with national and industrial ideas is by an anchorwoman for
development of Ukrainian society in the third millennium. Informatization must refresh oneself penetration of
intellect in all industries of life of man and society.
Keywords: informatization, informatics, Internet.
Поступило в редакцию 13.10.2009