Мистецтво в школі 2010 №06 травень

Подождите немного. Документ загружается.

№ 6 (18) червень 2010 р.

Матеріали до проведення

уроків із курсу «Художня

культура» у 9 класі

опорні таблиці та схеми*

Матеріали

до уроку

тема «ХуДожня КуЛьтура і СереДовиЩе»

форми збереження культурної спадщини

бібліотека музей театр

галерея

Характеристикаформзбереженнякультурноїспадщини

Театр(від грецьк.

theatron — місце для ви-

довищ, видовище)

Установа, організація, що здійснює сценічні вистави певним колективом артистів; приміщення,

будинок, у якому відбуваються вистави.

У театрі зберігаються такі форми культурної спадщини: творчість відомих письменників, чиї літе-

ратурні твори лягли в основу спектаклів; творчість видатних акторів світу, відомих композиторів,

музика яких склала основу театральних спектаклів (також відомі опери, мюзикли, оперети та ін.);

мистецтво декораторів тощо

Музей

(від грецьк. museion —

храм муз)

Науководослідні та науковопросвітницькі заклади, що здійснюють комплектування, зберігання,

вивчення і популяризацію пам’яток історії, матеріальної та духовної культури.

Розрізняють музеї різних типів: науковопросвіт ницькі, дослідницькі, навчальні тощо.

Існують такі профілі музеїв: історичні, технічні, сільськогосподарські, мистецтвознавчі, літератур-

ні, а також меморіальні, комплексні, краєзнавчі.

Виникли музеї у XV–XVI століттях

Бібліотека (від грецьк.

biblion — книга

і theke — сховище, ящик)

Це заклад, що організує збирання, зберігання, громадське користування друкованих творів. Збе-

рігання пам’яток писемності виникло у давнину (в Ассирії, Давньому Єгипті, Греції та Римі, мо-

настирях Середньовіччя). Бібліотеки набули свого розвитку з XV століття, після виникнення дру-

кування

Галерея

(від фр. galerie)

Спеціально обладнане приміщення для огляду творів мистецтва; державне, громадське або при-

ватне підприємство, що займається експонуванням, зберіганням, вивченням і пропагуванням

мистецтва; синонім музею (наприклад Третьяковська галерея)

Характеристиканайвидатнішихмісцьсвіту

Лувр

(Louvre)

Пам’ятка архітектури і музей у Парижі, одна із домінант історичного центру міста. У першооснові — це коро-

лівський палац, збудований у XVI–XIX століттях (архітектори П. Леско, Л. Лево, К. Перро та ін; скульптурний

декор Ж. Гужона, оформлення інтер’єрів Ш. Лебрена та ін.). З 1791 року Лувр стає художнім музеєм, що має

значні зібрання східної давнини, давньо єгипетського, античного та західноєвропейського мистецтва. В основу

Лувру покладено колекції монастирів та приватних осіб. Зібрання поповнювалося за рахунок трофеїв наполе-

онівських походів, придбання в різних країнах тощо.

Серед шедеврів Лувру: давньоаккадська «Стела царя Нарамеїна», давньоєгипетська статуя літописця Каї, дав-

ньогрецькі статуї «Ніка Самофра кійська» та «Венера Мілоська», твори Мікеланджело; «Мона Ліза» (або «Джо-

конда») та ін. твори Леонардо да Вінчі; «Сільський концерт» Джорджоне, «Мадонна канцлера Ролена» Яна

ван Ейка, твори П. Рубенса, Рембрандта, Н. Пуссена, А. Ватто, Ж. Л. Давида, Е. Делакруа, Г. Курбе та ін.

Сучасну експозицію Лувру побудовано за хронологічним принципом і національними школами, а також окре-

мими зібраннями

* За виданням: Кондратова Л. Г. Художня культура. 9 клас: Методичний посібник. — Х.: Вид. група «Основа», 2010. —

208 с. — (Серія «Моя методика»).

№ 6 (18) червень 2010 р.

до урокуМатеріали

Прадо

(Prado)

Художній музей (Мадрид, Іспанія), який було засновано у 1819 році за задумом іспанського короля Кар-

ла III Бурбона, а збудовано в 1785–1830 роках (архітектор Хуан де Вільянуева). Тут зберігаються все-

світньо відома колекція іспанського мистецтва, картини відомих італійських, нідерландських, фламанд-

ських майстрів XV–XVII століть. З 1869 року із королівського Прадо став національним музеєм, у якому

у 1936–1939 роки працював директором Пабло Пікассо. У музеї близько 9 тисяч експонатів. Основу колекції

складають картини Ель Греко, Д. Веласкеса, Ф. Гойї, Тиціана, Й. Босха, Б. Мурильо, Ф. Сурбарана, твори Ро-

гир Ван дер Вейдена, А. Мора, Андреа дель Сарто, П. Рубенса, Н. Пуссена та ін.

Ермітаж

(від фр.

ermitage —

місце уса-

мітнення)

Один із найвідоміших у світі художніх і культур ноісто ричних музеїв (СанктПетербург, Росія), що ви-

ник у 1764 році як приватне зібрання Катерини ІІ, у 1852 ро ці його було відкрито для публіки. Ермітаж

налічує близько 3 мільйони експонатів. Музей має багаті колекції давньо східних, давньоєгипетських,

античних пам’яток (понад 100 тисяч пам’яток культури Давньої Греції і Давнього Риму), пам’яток се-

редньовічних культур, археологічних пам’яток Західної та Східної Європи (близько 600 тисяч експона-

тів), зібрання творів видатних художників Англії, Німеччини, Голландії, Іспанії, Італії, Фландрії, Франції.

У музеї є колекція Арсеналу (близько 15 тисяч предметів російської, західноєвропейської та східної зброї), ко-

лекція нумізматики (античні, східні, російські, західні монети, медалі, ордени, печатки та ін.), археологічні та

художні пам’ятки Азії (близько 80 тисяч експонатів), різноманітні твори російської культури VIII–XIX століть.

Ермітаж розташований у 6 будівлях, це видатний архітектурний ансамбль, до якого належать: Зимовий палац

(збудований у 1754–1762 ро ках, архітектор В. В. Растреллі); Малий Ермітаж (збудований у 1764–1767 роках, архі-

тектор Ж. Б. ВалленДеламот); Старий Ермітаж (збудований у 1771–1787 роках, архітектор Ю. М. Фельтен); Но-

вий Ермітаж (збудований у 1839–1852 роках, архітектор Л. фон Кленце); Ермітажний театр (збудований у 1783–

1787 роках, архітектор Дж. Кваренгі); Головний штаб (збудований у 1819–1829 роках, архітектор К. І. Россі).

Основні колекції для Ермітажу були придбані Катериною ІІ: колекція берлінського купця І. Е. Гоцковського —

225 картин; колекція Г. Брюля — понад 600 гравюр і малюнків голландської, французької, фламандської, іта-

лійської та німецької шкіл; колекція італійського художника Беллотто відомої галереї Уолпола (198 картин) та

А. Кроза: шедеври «Святе сімейство» (Мадонна з безбородим Йосипом) Рафаеля, «Юдіф» Джорджоне, «Даная»

Тиціана, «Даная», «Святе сімейство» Рембрандта, картини італійського живопису XVII століття — твори Джор-

дано «Вакх», «Кузня Вулкана», Г. Рені «Суперечка отців церкви», С. Рози «Блудний син», «Демокрит і Прота-

гор»; картини фламандського живопису Рубенса, А. ван Дейка, Н. Пуссена, Рембранта; колекція графа Бодуена

(119 картин голландського та фламандського живопису, картини Тиціана із палацу Барбариго «Даная», «Пор-

трет молодої жінки», «Святий Себастіян») та ін.

Дрезденська

картиннага-

лерея (гале-

рея старих

майстрів —

Gemaelde-

galerie Alte

Meister)

Одне з найвидатніших зібрань творів живопису від раннього Ренесансу до бароко, що розташоване в комплек-

сі Цвингер у Дрездені (Німеччина). Ця колекція зібрана між 1560 і 1763 рр. зусиллями саксонських курфюр-

стів і одночасно польських королів Августа II Сильного, Августа III Фридріха. У галереї представлено близько

700 картин раннього Ренесансу до модернізму і бароко.

Шедеври колекції: «Сикстинська мадонна» Рафаеля, «Спляча Венера» Джорджоне, «Динарій Кесаря» Тиціана,

«Різдво» Антоніо Корреджо, «Смерть Святого Зиновія» Сандро Боттічеллі, твори Рембрандта, Рубенса, Йордан-

са, Антоніса ван Дейка, Яна ван Ейка, Альбрехта Дюрера, Лукаса Кранаха Старшого, Ханса Хольбейна

тема «Дизайн і реКЛаМа та заСоби МаСової КоМуніКації яК СКЛаДові ХуДожньої КуЛьтури»

Характеристикадизайну,рекламитазасобівмасовоїкомунікації

Дизайн (від англ. design —

задум, проект, рисунок)

Термін, що означає різноманітні види проектної діяльності, які мають на меті формування есте-

тичних і функціональних якостей предметного середовища (речі). У вузькому сенсі дизайн — це

творча діяльність, художнє конструювання

Реклама (від фр. reclame,

лат. reclamo — викрику-

вати)

Інформація про найкращі властивості товару і види послуг із метою створення попиту на них, по-

пуляризація творів літератури, мистецтва тощо

Засобимасовоїкомунікації Мережа засобів, що діють у суспільстві для си стематичного розповсюдження інформації (через

друковану продукцію, радіо, телебачення, звукозапис, відеозапис та ін.) із метою затвердження

духовних цінностей суспільства і створення умов для політичного, економічного або організацій-

ного впливу на оцінювання ситуацій, думок і поведінки людей

Друкована продукція — це сукупність масових періодичних видань — газети, журнали (преса).

Радіо (від лат. radio — випускаю, випромінюю, radius — промінь) — спосіб передавання інформації на

відстані; галузь науки і техніки, пов’язана з фізичними явищами, що закладені в основу цього способу

і практичного його використання.

Телебачення — галузь науки, техніки і культури, що пов’язана із передаванням на відстані зо-

бражених предметів або об’єктів за допомогою радіоелектронних засобів. Це один із найбільш

масових засобів інформації (політичної, культурної, пізнавальної, навчальної, рекламної), що

використовується також із науковою, організаційною, технічною та прикладною метою, у про-

мисловості й транспорті, у медицині тощо