9
використовує принципи і механізми, властиві міжнародному праву,
коли регулюються відносини в межах другої і третьої опор.
Залежно від предмета та методу правового регулювання, норми
права групуються у галузі. Такий підхід можна застосувати і до євро-
пейського права, тобто в його межах можна виділити окремі галузі
права, як це робиться у національному праві.
Враховуючи високий рівень динаміки європейського права, у
його межах можна виділити ряд галузей, які активно розвиваються:
інституційне право, економічне і торгівельне право, митне право,
податкове право, інвестиційне право, соціальне право, право на-
вколишнього середовища та ін.
Межі компетенції Європейського Союзу є різними в різних галу-
зях та інститутах системи європейського права. Зрозуміло, що най-
більш розвинутими є ті галузі, які регулюють економічні відносини,
оскільки вони беруть початок від моменту створення Європейського
об’єднання вугілля та сталі, Європейського Економічного Співтова-
риства та Євратому. Проте, останнім часом кількість предметних
сфер регулювання Європейського Союзу збільшилась і європейське
право починає охоплювати й інші сфери суспільного життя, які дале-
ко виходять за межі економічної діяльності та включають політичну,
соціальну, культурну та інші сфери суспільної діяльності.
Право навколишнього середовища окремої держави-члена вклю-
чає всі норми, що “випливають із міжнародних договорів і звичаїв,
директив та регламентів ЄС, національних конституцій, законодав-
ства, муніципальних постанов, постанов, прийнятих національними
та місцевими виконавчими й адміністративними органами, рішень
суду і звичаєвого права”
2
.
Оскільки європейське право — доволі молода система права, то
й відповідні галузі є ще недостатньо розвинутими й розвиваються
відповідно до становлення самого європейського права.
У рамках системи європейського права склалась стійка, цілісна
сукупність норм у сфері охорони навколишнього середовища — “єв-
ропейське право навколишнього середовища”.
Під європейським правом навколишнього середовища слід розумі-
ти сукупність норм і принципів європейського права, що регулюють
відносини між його суб’єктами з питань, які стосуються навколиш-
нього середовища.
Правове регулювання питань, що стосуються навколишнього
середовища, у державах-членах здійснюється за допомогою норм
2
Kiss A., Shelton D. Manual of European Environmental Law. Cambridge, 1995. P.12.