іноземного туризму залишиться класичне поєднання природних і культурно-історичних
ресурсів, посилене етно-релігійною самобутністю регіонів країни. На цій основі доцільно
розвивати культурно-пізнавальний туризм, створюючи комплексні та ексклюзивні тури.
Перспективними, відповідно до сучасних тенденцій зміни мотиваційної орієнтації у
формуванні попиту на макрорегіональному (європейському) та субрегіональному ринках,
є ринки екологічного, курортно-лікувального напрямків туризму, та ринок комбінованих
(ріка - море) круїзних турів. Релігійні ресурси, представлені християнськими,
іудаїстськими та іншими святинями, що становлять мотиваційну цінність паломницьких
турів як в межах країни, так і на міжнародному ринку, є основою розвитку сегменту
релігійного туризму. Нарешті, транзитне географічне положення країни на перетині
основних євразійських транспортних коридорів потребує створення інфраструктури
автотуризму і розвитку даного ринкового сегменту.